Радіаційний, хімічний, біологічний захист

Однією з умов успішного вирішення завдань артилерійськими підрозділами у сучасному бою є ретельне планування і здійснення заходів забезпечення РХБ захисту їх бойових дій. Ці заходи організовуються і здійснюються для максимального зменшення втрат підрозділів при діях в умовах радіаційного, хімічного, біологічного зараження; посилення їх захисту від високоточної та інших видів зброї аерозолями.

Основними завданнями РХБ захисту є: виявлення та оцінка РХБ обстановки; ліквідація наслідків РХБ зараження; підтримання безпеки підрозділів в умовах РХБ зараження; зниження помітності підрозділів і об’єктів за допомогою аерозолів.

Для своєчасного виконання завдань РХБ захисту командир дивізіону намічає комплекс заходів, насамперед це організація: РХБ розвідки; радіаційного і хімічного контролю; збору та обробки інформації про параметри ядерних вибухів і РХБ обстановку.

По-друге, проведення: спеціальної обробки артилерійських підрозділів; дезактивації, дегазації та дезінфекції інженерних споруд.

По-третє: сповіщення підрозділів про РХБ обстановку; застосування засобів індивідуального і колективного захисту; виконання режимно-обмежувальних заходів.

По-четверте: осліплення противника аерозолями; маскування підрозділів і об’єктів аерозолями.

Окрім цього, командир дивізіону за розпорядженням старшого командира передбачає ураження живої сили, техніки і фортифікаційних споруд противника, створення пожеж у районах розташування противника.

Заходи щодо забезпечення РХБ захисту здійснюються силами і засобами артилерійських підрозділів безперервно в усіх видах бойових дій і за будь-яких умов обстановки. Найбільш складні і специфічні заходи, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки і приладів, виконуються підрозділами військ РХБ захисту.

Сили і засоби артилерійських підрозділів щодо виконання заходів забезпечення РХБ захисту: позаштатні спеціально підготовлені відділення (обслуги, екіпажі), із складу яких призначаються спостерігачі, пост РХБ спостереження, дозор РХБ розвідки; засоби радіаційного контролю; засоби хімічного контролю; табельні засоби спеціальної обробки; табельні засоби індивідуального захисту; табельні засоби колективного захисту; табельні засоби застосування димів.

Виявлення та оцінка РХБ обстановки при застосуванні противником ЗМУ і зруйнуванні підприємств АЕ і ХП – виконується для забезпечення командирів і штабів інформацією про стан боєздатності особового складу та встановлення тенденції щодо її зміни з метою урахування при прийнятті рішення на організацію і ведення бою.

РХБ розвідка організується і проводиться для своєчасного виявлення РХБ зараження на пунктах управління, у районах ВП, розташування, а також для сповіщення підрозділів. Розвідка ведеться методом збору даних про РХБ обстановку на маршрутах, у районах. Для ведення РХБ розвідки призначаються: в дивізіоні – спеціально підготовлене позаштатне відділення (пост РХБ спостереження), який розташовується поблизу ПУВД і позаштатний спостерігач на КСП; у батареї – позаштатні спостерігачі на ВП і КСП.

Радіаційний і хімічний контроль здійснюється для отримання даних, оцінки боєздатності підрозділів дивізіону (батареї) та визначення обсягу спеціальної обробки (дезактивації і дегазації техніки та озброєння, позицій, споруд та шляхів маневру).

Радіаційний контроль у дивізіоні (батареї) вміщує визначення доз опромінення особового складу (контроль опромінення) і ступеня зараження людей, озброєння, техніки, харчів, води та матеріальних засобів.

Хімічний контроль проводиться для визначення необхідності і повноти дегазації озброєння, техніки, матеріальних засобів і місцевості: знезараження харчів та води, встановлення можливості дій особового складу без засобів захисту, а також для визначення факту застосування противником невідомих отруйних речовин.

Радіаційний та хімічний контроль у дивізіоні здійснюються інструктором РХБ захисту (прапорщиком) та позаштатним відділенням, а в батареї – спеціально підготовленим військовослужбовцем.

Збір та обробка інформації про параметри ядерних вибухів і РХБ обстановку за даними розвідки (дані від постів РХБ спостереження, спостерігачів, дозорів РХБ розвідки) проводяться командиром і штабом дивізіону (батареї).

Ліквідація наслідків РХБ зараження від зруйнувань РХНО (радіаційно-хімічно-небезпечних об’єктів) та застосування противником ЗМУ – виконується для поновлення боєздатності підрозділів та нормалізації РХБ обстановки в районах їх дій.

Спеціальна обробка підрозділів – обов’язковий захід, який проводиться для знезараження (усунення і знешкодження) із ОВТ та особового складу радіаційних, токсичних та біологічних забруднень. Залежно від умов, наявності часу, сил та засобів спеціальна обробка може бути частковою або повною.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами і засобами дивізіону (батареї), як правило, безпосередньо в місцях розташування артилерійських підрозділів негайно або не пізніше 1 години з моменту зараження. Вона вміщує дегазацію, дезактивацію та дезінфекцію окремих частин озброєння і техніки, з якими особовий склад стикається у ході виконання поставленого завдання, а також засобів індивідуального захисту, обмундирування і відкритих частин тіла. Обробка проводиться за рішенням командира дивізіону (батареї), при цьому виконання бойового завдання припиняється.

При зараженні отруйними речовинами часткова спеціальна обробка проводиться негайно. Особиста зброя в усіх випадках обробляється повністю.

З виходом дивізіону (батареї) із зони зараження повинна бути обов’язково проведена повна спецобробка всього особового складу, техніки та озброєння, які знаходилися на зараженій місцевості.

Повна спеціальна обробка планується і проводиться за вказівкою старшого командира після виконання дивізіоном (батареєю) бойового завдання. Вона вміщує: проведення у повному обсязі дегазації, дезактивації та дезінфекції техніки, озброєння та майна.

Підтримання безпеки підрозділів в умовах РХБ зараження проводиться для сповіщення особового складу про початок застосування противником ЗМУ, збереження бойової здатності підрозділів і проведення профілактичних заходів.

Сповіщення підрозділів про РХБ обстановку організується штабами частин для своєчасного визначення початку застосування засобів індивідуального і колективного захисту особовим складом. Сигнали оповіщення „Радіаційна небезпека”, „Хімічна тривога”. Вони подаються спостерігачами, постами РХБ спостереження, дозорами РХБ розвідки негайно, після чого оповіщаються штаби за командою.

Застосування засобів індивідуального та колективного захисту організується командирами для збереження боєздатності особового складу і надання можливості ведення бойових дій.

Засоби колективного захисту зі спеціальним обладнанням, КМУ, САУ (бойові машини, сховища, бліндажі) практично повністю виключають опромінення особового складу на радіоактивно зараженій місцевості, зараження особового складу крапельно-рідинними отруйними речовинами і ураження його запальними сумішами.

За стан засобів колективного захисту і правильність їх експлуатації відповідає командир підрозділу, за яким вони закріплені.

Виконання режимно-обмежувальних заходів – необхідна умова для зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження районів бойових дій. Ці заходи складаються із: зонування території за ступенями небезпеки; застосування профілактичних засобів від впливу РХБ факторів; виведення або зміна підрозділів, які знаходяться у заражених районах; дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості.

Зниження помітності підрозділів і об’єктів за допомогою аерозолів виконується для зниження ефективності наземної та повітряної розвідки противника та його засобів ураження. Вона досягається шляхом створення аерозольних завіс.

Осліплення противника аерозолями проводиться способом створення аерозольних завіс у районах його зосередження. Для осліплення застосовують артилерійські димові снаряди і міни. Об’єктами осліплення можуть бути: спостережні пункти, вогневі точки, засоби ППО.

Маскування аерозолями застосовують для введення противника в оману стосовно розміщення підрозділів, приховання важливих об’єктів.

Застосування запалювальних засобів по противнику виконується для нанесення втрат підрозділам противника, знищення його матеріальних засобів, об’єктів та створення перешкод військам противника при веденні бойових дій.

Ураження живої сили, техніки і фортифікаційних споруд противника здійснюється артилерійськими запалювальними (запалювально-димовими) боєприпасами.

Для створення пожеж у районах розташування противника та зайнятих ним населених пунктах застосовуються запалювальні засоби (речовини, суміші).

Керівництво з організації та проведення заходів із забезпечення РХБ захисту здійснюють командир та штаб дивізіону (командир батареї). Вони повинні своєчасно визначати основні заходи, встановлювати порядок і термін їх виконання, а також віддавати необхідні розпорядження підлеглим. У розпорядженні із забезпечення РХБ захисту командир дивізіону (начальник штабу, командир батареї) зазначає:

- порядок ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки;

- порядок та терміни проведення радіаційного та хімічного контролю;

- місце, час та порядок проведення спеціальної обробки;

- порядок та черговість отримання засобів захисту та перевірка протигазів.

Захист від ЗМУ в артилерійських підрозділах організовується і здійснюється в усіх видах бойових дій з метою не допустити або максимально послабити дію на них ядерної, хімічної та біологічної зброї противника, а також результатів зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості на підрозділи, зберегти боєздатність підрозділів і забезпечити успішне виконання ними поставлених завдань. Він вміщує: своєчасне виявлення підготовки противника до застосування ЗМУ; розосередження підрозділів та періодичну зміну районів їх розташування; фортифікаційне обладнання зайнятих підрозділами районів, позицій, рубежів розгортання та підготовку шляхів для маневру; використання захисних та маскувальних властивостей місцевості; попередження підрозділів про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, про зруйнування підприємств АЕ та ХП, а також сповіщення особового складу про РХБ зараження; здійснення протиепідеміологічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; виявлення та ліквідацію наслідків, застосування противником ЗМУ та зруйнування підприємств АЕ та ХП; забезпечення безпеки та захисту особового складу під час дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Організацію захисту від ЗМУ в дивізіоні (батареї) здійснює командир, і це є одним з найважливіших його обов’язків. Організовуючи захист від ЗМУ, командир, як правило, визначає, на забезпечення яких елементів бойового (похідного) порядку та бойових завдань необхідно зосередити зусилля захисту, строк і порядок виконання завдань (заходів) із захисту, виділені сили та засоби, відповідальних виконавців.

Під час бою командир дивізіону (батареї) повинен постійно знати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, а також за необхідності уточнювати і змінювати порядок і термін виконання основних заходів по захисту від ЗМУ. Після застосування противником ЗМУ командир дивізіону (батареї) зобов’язаний вжити заходи щодо виявлення результатів ядерних ударів і відновлення порушеного управління; визначити боєздатність підлеглих підрозділів і уточнити бойове завдання підрозділам, які зберегли боєздатність; доповісти старшому командиру і прийняти міри щодо відновлення боєздатності підрозділів; залежно від умов обстановки організувати надання допомоги потерпілим, прийняти міри по гасінню вогнищ пожеж і приведенню техніки і озброєння до стану готовності для подальшого застосування.

У сучасних умовах велику вражаючу дію стала мати не тільки зброя масового ураження, але й звичайна високоточна зброя. Її бойову ефективність, на погляд іноземних спеціалістів, у певній мірі навіть можна порівняти з тактичними ядерними боєприпасами малої потужності. Наприклад, одна ракета Т-22 (Т-16) розвідувально-ударного комплексу „Джисан” здатна з високою ймовірністю (0,7-0,8) уразити близько 10 бронеоб’єктів. Відповідно тільки один удар дивізіону таких ракет потенційно може вивести з ладу близько двох танкових батальйонів. Високоточні керовані самонацілювальні боєприпаси тепер мають авіація, артилерія. Подальшого розвитку набула протитанкова високоточна зброя. Очевидно, що без прийняття ефективних заходів протидії застосуванню противником високоточної зброї і зниження ефективності її дії на підрозділи важко забезпечити збереження боєздатності підрозділів у бою. Тому поряд з заходами захисту від зброї масового ураження необхідно проводити заходи із захисту від високоточної зброї.

Частина заходів захисту від зброї масового ураження, а також заходи з радіоелектронної боротьби та маскування забезпечують також і захист від ВТЗ. В усіх випадках ефективний захист підрозділів від зброї масового ураження та ВТЗ неможливий без вмілого використання захисних властивостей місцевості, бойової техніки, здійснення маневру, організації протиповітряної оборони.