Предикатні семантичні мережі

З розглянутих прикладів побудови семантичних мереж легко бачити, що представлення знань в семантичній мережі є дуже суб’єктивним. Можна навіть сказати, що скільки є авторів, стільки і буде семантичних мереж, оскільки кожна людина по-своєму бачить зовнішній світ і має різну схильність відображати його зв’язки тим чи іншим чином. Така неоднозначність може розглядатися і як перевага, і як недолік.

Перевага – це широка свобода виразів і відкритість в побудові семантичної мережі.

Недолік – полягає в складності їх формального аналізу і обробки. Тому саме для того, щоб забезпечити однозначність представлення знань, були зроблені спроби знайти деякі класи семантичних мереж, які б забезпечували принцип однозначності. Так з’явилися предикатні семантичні мережі. Вони формуються на основі аналізу текстів природної мови. В предикатних семантичних мережах елементарне речення складається з двох компонентів:

1) Пропорційна вершина, яка позначає конкретне речення, висловлювання, судження, твердження.

2) Множина концептуальних вершин, кількість яких повинна співпадати з кількістю позицій в тому предикаті, який описується в реченні. До концептуальних вершин ведуть дуги з пропозиційної вершини, які помічаються мітками, що вказують порядок запису в предикаті.

Наприклад:

Тут P₁ – позначення предикату, в середньому кружечку – ім’я предикатного символу, стрілку позначено Pred. В кружечках, що залишилися, є два терми – терм А і терм B. Кожен з них має певну позицію в предикаті P1, номер якої позначає відповідну стрілочку.

Приклад.Висловлювання „Львів є містом” мовою числення предикатів буде записане так:

Місто (Львів). Наприклад, Місто (Львів) = Істина, Місто (Левандівка) = Хиб.

Отже, маємо:

Приклад. Частина (Левандівка, Львів)

Відобразимо семантичною мережею наступний факт: Іванко взяв книжку у Марічки, Олена взяла книжку в Петра, Петро любить Марічку, Марічка любить цукерки.

Брати (Іванко, Марічка, книга);

Брати (Олена, Петро, книга);

Любить (Петро, Марічка);

Любить (Марічка, цукерки).

З наведених прикладів легко бачити наступне:

1) Конкретні факти і загальні висловлювання представляються у вигляді вершин графу, речення складаються з під графів (підмереж) спеціального вигляду із зв’язками між вершинами-поняттями і предикатними вершинами. Так, підграфи називаються фрагментами мережі. Семантичні речення можна об’єднувати, для цього в мережі вводяться спеціальні вершини.

і предикатна форма об’єднання має вигляд: . Якщо це зобразити на графі, то отримаємо:

Приклад. Кажуть, що або Петро любить Марічку (P₁), або Павлик любить Марічку (P₂), або Іванко любить Марічку (P₃) і Іванко вищий за Петра (P₄).

Розгляд предикатної мережі дозволяє легко відтворити початковий зміст кожного висловлювання і скласти текст на деякій іншій мові. Тому найчастіше с. с. предикатного типу використовуються в системах машинного перекладу, а також для обробки науково-технічної інформації. При цьому процес обробки текстів можна уявити наступним чином: