Стрільба і управління вогнем артилерійських підрозділів під час виконання вогневих завдань прямою наводкою

До глави XIII

УРАЖЕННЯ ЦІЛЕЙ ПРИ СТРІЛЬБІ

ПРЯМОЮ НАВОДКОЮ

До ст. 329

На точність стрільби гармат (установок ПТКР), що виконують вогневі завдання прямою наводкою, вирішальний вплив надають повнота і якість проведення технічної підготовки, а також точність визначення установок для стрільби, особливо при першому пострілі із гармат.

Відомо, що в процесі експлуатації гармат (установок ПТКР) можуть мати місце відмови в роботі окремих вузлів і механізмів, а також розузгодженість прицільних пристроїв. Так, розузгодженість оптичної осі прицілу і осі каналу ствола гармати після транспортування або стрільби може досягати ±1 тис. за висотою і ±0-01 за напрямом, що приблизно в 2,5 рази перевищує величину розсіювання снарядів на дальності прямого пострілу. Помилки, що виникають через розузгодженість прицільних пристроїв, можуть призвести до різкого зниження ймовірності попадання в ціль, особливо при першому пострілі, а отже, до збільшення витрати боєприпасів і часу виконання вогневого завдання. Відмова в роботі окремих вузлів і механізмів гармати (установки ПТКР) може стати причиною невиконання вогневого завдання.

Тому безпосередньо перед стрільбою з метою підвищення точності і надійності виконання вогневого завдання найретельніше проводять технічну підготовку, і перш за все перевірку стану матеріальної частини і перевірку прицільних пристроїв.

Технічна підготовка гармат (установок ПТКР) проводиться в обсязі, передбаченому вимогами технічних описів і інструкцій з експлуатації.

Під час перевірки прицільних пристроїв гармат особливу увагу приділяють перевіркам нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.

При перевірці нульової лінії прицілювання враховують зміщення оптичної осі оптичного прицілу (панорами) відносно осі каналу ствола. (Розміри плеча прицілу для даної гармати та типи прицілу вказані у відповідному керівництві служби).

У гармат, що мають оптичний приціл, при перевірці нульової лінії прицілювання добиваються перетину оптичної осі оптичного прицілу та осі каналу ствола безпосередньо по цілі. Якщо положення цілі заздалегідь невідоме, перевірку нульової лінії прицілювання здійснюють за точкою, яка знаходиться в передбачуваному районі цілі, а при підготовці до стрільби по рухомій цілі цю точку вибирають на віддаленні, що приблизно дорівнює очікуваній дальності стрільби.

У гармат, що мають тільки панорамний приціл, перевірку нульової лінії прицілювання здійснюють по-різному залежно від виду стрільби. Відомо, що при підготовці до стрільби із закритих вогневих позицій перевірка нульової лінії прицілювання полягає в тому, щоб забезпечити паралельність оптичної осі панорами та осі каналу ствола. При підготовці до стрільби прямою наводкою перевірку нульової лінії прицілювання здійснюють, як і у разі застосування оптичного прицілу, з метою забезпечити перетин оптичної осі панорами та осі каналу ствола безпосередньо по цілі або по точках аналогічно перевірці оптичного прицілу.

Схема перевірки нульової лінії прицілювання оптичного прицілу (панорами) при підготовці до стрільби прямою наводкою показана на рис. 31.

Перевірка нульової лінії прицілювання оптичного прицілу (панорами) може проводитися також за спеціальним вивіреним щитом, на якому нанесені відповідні перехрестя для оптичного прицілу (панорами) та осі каналу ствола (рис. 31) Значення вертикального і горизонтального зміщенняоптичної осі оптичного прицілу (панорами) щодо осі каналу ствола можна визначити за формулами:

;

,

де ( ) – зсув (плече) оптичної осі оптичного прицілу (панорами) щодо осі каналу ствола за висотою (напрямом), м;

– віддалення щита від гармати, м;

– дальність, на якій повинні сходитися оптична вісь оптичного прицілу (панорами) і вісь каналу ствола, м.

Рис. 31. Схема перевірки нульової лінії прицілювання оптичного прицілу (панорами) при підготовці до стрільби прямою наводкою