В. долікарська допомога при шлунково-кишковій кровотечі

Шлунково-кишкові кровотечі виникають на різних рівнях стравоходу, шлунка, кишок. Переважно причинами кровотеч є гострі та хронічні виразки (виразка стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, виразки тонкої і товстої кишок), ракові виразки, варикозне розширення вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, поліпи шлунка, товстої кишки.

Шлунково-кишкові кровотечі є гострі та-хронічні. Основними симптомами гострої кровотечі є: криваве блювання, "дьогтеподібні" випорожнення, загальні прояви крововтрати (шум у вухах; запаморочення, загальна слабкість, холод­ний піт, часте серцебиття, зниження артеріального тиску і непритомність).

Основною ознакою хронічної шлунково-кишкової кровотечі є анемія. /. Місце проведення:

будь-яке. //. Оснащення робочого місця:

Міхур з льодом.

Киснева установка, стерильний носовий катетер.

Стерильні шприци, голки, система для в/в краплинного введення інфу-
зійних розчинів.

Антикоагулянти (5% розчин амінокапронової кислоти, 10% розчин каль­
цію хлориду).

5. Стерильні рукавички.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· підготувати міхур з льодом;

· вимити двічі руки з одноразовим милом під проточною водою, витерти
чистим індивідуальним рушником, при необхідності одягнути стерильні
рукавички.

IV. Основні етапи виконання навику:

Негайно викликати лікаря!

Положити пацієнта у ліжко, голову повернути на бік, під голову підкоас-

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ
_________________ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ'__

ти клейонку і рушник.

Підставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток.

Підняти ножний кінець ліжка.

Максимально усунути психічні подразники.

Покласти на епігастральну ділянку міхур з льодомю

Заборонити пити, їсти, розмовляти.

Дати вдихати кисень через трансназальний катетер (в умовах стаціонару).

Виміряти артеріальний тиск.

Визначити основні параметри пульсу.

Підготувати необхідні антикоагулянти і систему для внутрішньовенного
краплнного введення інфузійних розчинів.

Підготувати все необхідне для визначення групи крові та резус-факто­
ру ( в умовах стаціонару).

Г. ПРОБЛЕМА ПАЦІЄНТА: ПЕЧІЯ

Печія — хвилеподібні відчуття печіння в ділянці епігастрію та стравоходу. Печія у здорової людини може бути проявом підвищеної чутливості до деяких харчових продуктів (напр., свіжого хліба, солодощів, кислих та солоних страв). Найчастіше печія виникає у пацієнтів з підвищеною кислотністю шлунково­го соку при різних захворюваннях органів травлення (виразковій хворобі, хо-: лециститу). Печія може бути еквівалентом болю, виникати, як і біль, через 2-3 години після їжі, посилюватися при зміні положення тіла, нахилянні. Виник­нення печії зумовлене передусім рефлюксом, тобто зворотнім надходженням вмісту шлунка у стравохід внаслідок зниження тонусу кардіального сфінктера і підвищення внутрішньошлункового тиску. Крім рефлюксу розвиток печії спри-^чиняє супутній езофагіт — запалення стравоходу. /. Місце проведення:

будь-яке. //. Оснащення робочого місця:

\. Лужна маломінералізована вода. 2. Медикаменти за призначенням лікаря. ///. Попередня підготовка до виконання навику:

- зібрати анамнез даної проблеми. IV. Основні етапи виконання навику:

Виключити із раціону страви, які викликають печію.

По можливості приймати їжу часто, малими порціями.

За 1-1,5 год. до прийому їжі випити лужну маломінералізовану воду в
дегазованому вигляді.

За 1-1,5 год. до прийому їжі випити 1-2 столову ложку рослинної олії.

5. Порекомендувати випити молоко, вершки, кисіль, з'їсти білі сухарі.

6. Організувати консультацію гастроентеролога, який призначить додат­
кові методи обстеження, поставить діагноз і порекомендує медикамен­
тозні засоби.