Криміналістична характеристика контрабанди.

Тема 8.

РОЗСЛІДУВАННЯ КОНТРАБАНДИ

В С Т У П

За нових ринкових умов, коли економіка України стала «відкритою», а державні кордони – «прозорими» і в багатьох місцях «розмитими», викликає занепокоєння контрабанда. Вивчення митної та судово-слідчої практики, офіційної статистики дає підстави для висновку про значну поширеність даного злочину. При цьому необхідно враховувати високий рівень латентності такого кримінального явища. За оцінками деяких дослідників виявляється лише один із десяти випадків контрабанди, хоча відомі кримінальні справи, за якими встановлювалися раніше не виявлені сотні епізодів контрабандної діяльності .

Незважаючи на те що тенденція о збільшення кількості кримінальних справ про контрабанду відносно стійка, проте перспективи й можливості їх судового вирішення залишаються великими. Так, за даними Служби безпеки України, до суду доходить тільки 25% порушених митними органами кримінальних справ про контрабанду, а карається лише десята частина обвинувачених. Тому контрабанда, яку недаремно часто називають «другою найдавнішою професією у світі», на сьогодні набула організованого, витонченого і професійного характеру. Вона стала «галуззю злочинної індустрії» у сфері кримінального бізнесу.

Контрабандою (італ. contro – проти, bando – урядова постанова) згідно з ст. 201 КК України визнається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах чи за попередньою змовою групи осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних та вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. Стаття 305 КК України також передбачає відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

МЕТА теми: Розкрити криміналістичну характеристику контрабанди; з’ясувати типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування контрабанди та програма дій слідчого щодо їх розв’язання, тактику проведення окремих слідчих дій при розслідуванні контрабанди.

П Л А Н

1) Криміналістична характеристика контрабанди.

2) Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування контрабанди та програма дій слідчого щодо їх розв’язання.

Література:

1) Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика: Учебник для вузов. / Под ред. проф. Р. С. Белкина. – М.: НОРМА (Изд. Группа НОРМА-ИНФРА М), 2010.

2) Курс криминалистики: В 3 т. – Т. ІІІ: Криминалистическая методика: Методика расследования преступлений в сфере экономики, взяточничества и компьютерных преступлений / Под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. – СПб.: Юрид. Центр пресс, 2004. – С. 171-173.

3) Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 3-є вид., перероб. та доп. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2011.

4) Кримінальне право України (Особлива частина): Навчальний посібник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Хохлова І.В., Шем`яков О.П. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 688 с.

5) Кримінальне право України (Особлива частина). Практикум: Навчальний посібник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Хохлова І.В., Шем`яков О.П. – Київ-Донецьк: Норд-Пресс, 2010. – 379 с.

6) Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики: Монографія / Кол. авторів: В.Ю. Шепітько, Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. – Х.: Право, 2006. – С. 624.

7) Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. 2008. – С. 239.

8) Курків М. В., Понікарпов В. Д. Ревізії та перевірки за зверненнями правоохоронних органів: Навч. посіб. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003.

9) Настільна книга слідчого / Панов М. І., Шепітько В. Ю., Коновалова В. О. та ін. – К., 2006 – С. 169.

Криміналістична характеристика контрабанди.

Одним із основних структурних елементів методики розслідування контрабанди є криміналістична характеристика даного виду злочину. З огляду на це вважаємо справедливим твердження більшості криміналістів, що криміналістична характеристика – основа побудови методики розслідування, яка має суттєве значення для вирішення широкого кола вузлових питань теорії та практики розкриття злочинів, оскільки від неї залежить доказування події.

Криміналістична характеристика контрабанди – це узагальнена, інформаційна модель, яка являє собою систематизований опис типових криміналістично значущих ознак контрабанди, що мають суттєве значення для її виявлення, розкриття та розслідування.

Предмет злочинного посягання в криміналістичній літературі визначається як найрізноманітніші фізичні об’єкти (речі та предмети) органічного й неорганічного походження, що є матеріальним вираженням суспільних відносин. При цьому фізичні об’єкти характеризуються передусім ознаками агрегатного стану – тверді, рідкі, сипучі, газоподібні; споживчим призначенням – предмети праці (знаряддя, інструменти), побуту, туалету, прикраси та ін.; фізико-хімічними властивостями – колір, вага, розмір, летучість, подільність, хімічна активність тощо.

Згідно з чинним законодавством України предметом контрабанди можуть бути як товари, інші цінності, що знаходяться у вільному обігу, так і предмети, обіг яких обмежено або взагалі вилучено з цивільного обороту – отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори. Разом з тим, незважаючи на їх відмінність один від одного, це завжди конкретні предмети, що мають властивості та ознаки.

Аналіз практики боротьби з контрабандою свідчить, що в сучасних умовах «асортимент» предметів контрабанди надзвичайно різноманітний і час від часу змінюється залежно від потреб окремих груп населення. Ці потреби детерміновані соціально-економічною обстановкою в країні та соціальними і психологічними особливостями громадян, що проживають у ній. Частіше за все предметами контрабанди виступають продовольчі і промислові товари, сировина для їх виготовлення, наркотичні засоби, ювелірні вироби й дорогоцінні метали, антикваріат, твори мистецтва, вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини та ін.

Товари – це будь-яка переміщувана через митний кордон України продукція, яка має споживчу й мінову вартість і може бути об’єктом купівлі-продажу чи обміну, в тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, тобто будь-яке рухоме майно, у тому числі валютні цінності, культурні цінності, вантажі, речі, предмети, електрична, теплова, інші види енергії, інформація на яких-небудь матеріальних носіях, що має конкретну митну вартість, а також транспортні засоби, за винятком таких, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України .

Щодо незаконного переміщення через кордон товари можна класифікувати на:

а) товари споживчого призначення – продовольчі та промислові товари, що використовуються для задоволення особистих потреб населення. У цій групі особливо слід вирізнити підакцизні товари, незаконне переміщення яких у сучасних умовах набуло значної питомої ваги в загальному контрабандному товарообігу;

б) товари виробничого призначення – технологічне устаткування, сировинні товари (під сировинними товарами слід розуміти різні види стратегічно важливої сировини, такі як вугілля, нафта, нафтопродукти (бензин, гас, мазута тощо), природний газ, електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, рідкісні та рідкісноземельні метали та ін.), серед яких особливого поширення набула контрабанда кольорових металів і сплавів із них (мідь, олово, бронза, латунь, бабіт, победит, легіровані сталі, титан та ін.), які споживаються і використовуються підприємствами, фірмами й організаціями. Метали – це прості речовини, які характеризуються високою теплопровідністю і електричною провідністю, ковкістю, блиском та іншими характерними властивостями. Метали та сплави із них прийнято ділити на чорні та кольорові .

Злочинна діяльність по незаконному вивезенню за кордон сировини, металів, енергоносіїв та інших стратегічно важливих ресурсів, отримала назву економічної контрабанди . Цей різновид контрабанди все більше набуває характеру незаконних експортних операцій, в які широко втягуються як комерційні, так і державні структури. Найбільш поширеними способами вчинення розглядуваного різновиду контрабанди виступають: заниження митної вартості таких товарів при їх ввезенні в Україну; незаконне ввезення під виглядом транзитних перевезень; відображення у вантажних митних деклараціях підакцизного товару як безакцизного; фальсифікація митних та інших документів; декларування товару не своїм найменуванням; переміщення поза митним контролем і т. д.

Таким чином, контрабандні товари, що виступають безпосередніми предметами посягання, мають великий діапазон ознак і властивостей, до яких належать: вагові, розмірні, запахові та споживчі характеристики.

Вагові характеристики у певних випадках указують на способи вчинення злочину. Наприклад, якщо вага контрабандного товару вимірюється в центнерах чи тоннах, то можна припустити, що контрабандисти використовували транспортні засоби. Урахування цієї обставини сприяє поширенню кола свідків і одержанню додаткових відомостей про вчинений злочин.

Невеликі розміри, обсяг чи об’єм товарів ускладнюють процес виявлення даного предмета при проведенні митного контролю. Тому контрабандистів найчастіше цікавлять такі якості товару, як компактність, а до того ж ще дефіцитність, високорентабельність, можливість швидкої реалізації тощо.

Запахові характеристики у багатьох випадках теж сприяють виявленню контрабанди. Так, деякі товари (м'ясо, риба, шоколад, косметика, парфумерія, тютюнові вироби та ін.) мають своєрідний запах, який вказує на знаходження в поїзді (особливе в купе) певного товару, що викликає необхідність проведення митного контролю.

Споживча цінність і властивості товару визначають кон’юнктуру нелегального контрабандного ринку. Це дає змогу визначати потреби різних категорій населення в конкретних товарах, прогнозувати контрабанду товарів і на цій основі розроблювати найбільш ефективні методи боротьби з нею. Враховуючи зазначені обставини, слід відмітити, що простежується така закономірність: чим вища споживча цінність товару, тим вище його попит на контрабандному ринку в Україні.

При розслідуванні контрабанди товарів обов’язково враховується їх вартість. Згідно з п. п. 5,6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02 1999 р. за № 2 «Про судову практику по справах про контрабанду і порушення митних правил» під контрабандою у великих розмірах слід розуміти переміщення через митний кордон предметів, загальна вартість яких становить двісті і більше офіційно встановлених на час вчинення злочину мінімальних розмірів заробітної плати. У випадках, коли вартість предметів є меншою від зазначеного розміру, відповідальність (за відсутності інших ознак злочину) настає як за порушення митних правил відповідно до Митного кодексу України (далі – МК України).

При визначенні вартості предмета контрабанди треба виходити з нормативних актів про ціни і ціноутворення на відповідні предмети. У разі необхідності це питання може бути вирішено на підставі висновку експерта. Якщо предмет контрабанди вивезено за межі України, реалізовано чи знищено або ж його місцезнаходження не встановлено, при визначенні його вартості можуть бути використані відомості, що є в митних, товарно-супровідних документах .

Отже, контрабандні товари як предмет досліджуваного злочину мають детермінуючі властивості, тобто такі, які впливають на вибір злочинцем способу вчинення та приховування контрабанди. Найтиповішими способами вчинення розглядуваного різновиду контрабанди є: використання підробленої митної декларації, що є підставою для безперешкодного вивезення товару за кордон; приховування частини переміщуваного товару, не заявленого в митних документах, переміщення товарів шляхом використання фіктивного транзиту; ввезення та вивезення товарів при сприянні працівників митниці; ввезення товарів на фіктивні юридичні адреси неіснуючих структур; ввезення та вивезення контрабандних вантажів поза митним контролем та ін. Щодо сировинних товарів у практиці митниць мають місце випадки спроб переміщення через кордон України високоякісної нафти під виглядом нафтових змивок (нафта з водою), високоякісного вугілля під виглядом низькосортного, титанових і вольфрамових сплавів під виглядом чорних металів тощо.

Новелою в ст. 201 КК України 2001 р. порівняно зі ст. 70 КК України 1960 р. є доповнення переліку предметів контрабанди стратегічно важливими сировинними товарами, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. Однак це поняття на сьогодні у літературі та нормативно-правових актах чітко не визначено і є неоднозначним, відсутній єдиний підхід до тлумачення цього різновиду контрабанди. Це звичайно ускладнює діяльність дізнавачів (слідчих) при порушенні кримінальних справ даної категорії та проведенні по них дізнання.

О.О. Дудоров і М.І. Хавронюк зазначають, що до стратегічно важливих сировинних товарів, стосовно яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, належать насамперед товари, на які поширюються режим ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. Такі режими запроваджуються, зокрема, у разі: різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо його негативне сальдо перевищує на відповідну дату 25% від загальної суми валютних вимог України; досягнення встановленого Верховною Радою рівня зовнішньої заборгованості; значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку; необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві тощо.

Переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягають квотуванню й ліцензуванню, щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України. Такими товарами є також окремі види сировини, що можуть бути використані для створення озброєнь, військової та спеціальної техніки, які підлягають державному експортному контролю згідно з Положенням про державний експортний контроль в Україні, затвердженим Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. за № 117/98. Дозвіл на вивезення із України таких сировинних товарів надається ДСЕК України, а в окремих випадках такі дозволи можуть бути надані за рішенням Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України .

Таким чином, у структурі криміналістичної характеристики контрабанди предмет злочинного посягання є одним із найважливіших елементів, оскільки він відображається у різноманітних слідах вчиненого як слідоутворюючих та слідосприймаючих об’єктів, що дуже важливо для встановлення місця, часу, способу вчинення злочину, особи злочинця та інших обставин здійснення та приховування контрабандної діяльності. Тому одним із напрямків вдосконалення методики розслідування контрабанди є вивчення та систематизація даних про предмети посягання, виявлення закономірних зв’язків між ними та іншими елементами криміналістичної характеристики.

Спосіб вчинення контрабанди. Стосовно контрабанди спосіб вчинення – це детермінована система дій злочинця з підготовки, виконання та приховування незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон, а також використання результатів цієї діяльності.

Вчиняючи контрабанду, злочинець діє одночасно вільно і невільно: його поведінка детермінована взаємодією суб’єктивних та об’єктивних чинників .

До об’єктивних чинників передусім належать: а) властивості предмета злочинного посягання (кількісні та якісні ознаки); б) засоби пересування контрабандиста через кордон (поїзд, літак, легковий чи вантажний автомобіль, морські чи річкові судна); в) канали переміщення контрабанди (туризм, обмін делегаціями, транзитний багаж, легальні вантажі тощо); г) обстановка вчинення посягання (місце, час здійснення контрабанди, недосконалість митного законодавства, недоліки в організації та проведенні митного контролю, зміни в митній політиці).

До суб’єктивних чинників, які зумовлюють спосіб дії контрабандиста, належать його особисті якості – знання, вміння, навички, звички, злочинний досвід, характерологічний склад, психологічна спрямованість. Крім зазначеного, істотний вплив на вибір способу вчинення цієї категорії злочинів справляють соціальні та фізичні (соматичні) особливості злочинця – стать, вік, зріст та ін. При цьому суттєве значення мають рівень освіти, професійна належність, знання контрабандистом митного законодавства та особливостей митного контролю, наявність зв’язків і знайомств, навичок з виготовлення й обладнання схованок, комунікабельність, організаторські здібності тощо.

На наш погляд, на основі узагальнення й аналізу судово-слідчої практики, враховуючи практичну спрямованість дослідження, способи вчинення контрабанди доцільно класифікувати на дві основні групи: а) переміщення поза митним контролем; б) переміщення шляхом приховування від митного контролю . Розглянемо ці способи детальніше.

1. Способи вчинення контрабанди з використанням переміщення поза митним контролем. Сутність цього способу охоплює різноманітні дії контрабандиста з переміщення товарів, предметів і речовин поза визначеними митними органами України місць (митниць, митних постів) або поза встановленим часом для проведення митного контролю. В даному випадку не має значення, використовувалися злочинцем які-небудь способи приховування предметів чи ні. Розглядуваний спосіб найбільш характерний для митниць, розташованих на кордонах України з Російською Федерацією, Бєларуссю та Молдовою, і зумовлений у першу чергу існуванням «прозорих» або в більшості місць «розмитих» кордонів.

Переміщення товарів поза митним контролем найчастіше здійснюється шляхом об’їзду митних постів легковими та вантажними автомобілями. У таких випадках, з метою ухилення від митного контролю контрабандисти, як правило, використовують не традиційно існуючі магістралі транспортного прямування, а путивці (польові, степові, міжселищні), об’їздні дороги. При цьому правопорушники заздалегідь готуються до вчинення контрабанди в такий спосіб. Наприклад, при переміщенні товарів автотранспортом вони виписують фіктивні товарно-транспортні документи у прикордонний український населений пункт, а в разі затримання використовують їх для підтвердження версії, що вони «не мали наміру перетинати кордон», а лише «заблукали». Тому у випадку виявлення контрабанди товарів, учиненої шляхом об’їзду митниць, працівникам митних органів необхідно уважно поставитися до оформлення процесуальних документів, повною мірою висвітлити всі обставини за допомогою схем і фотографій, вказувати маршрут пересування транспорту, наявність дорожніх та інших знаків.

Значно менше на практиці випадків переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішоходами.

Наши рекомендации