Пріоритетні напрями використання основних засобів реклами

№	Засоби реклами	Пріоритет можливого використання для реклами окремих груп товарів
	Друкована реклама	Практично для усіх видів товарів
	Реклама у пресі	Практично для усіх видів товарів, промислової продукції та послуг (популярні видання – для реклами споживчих товарів та послуг, спеціалізовані видання – для реклами промислових товарів та послуг)
	Реклама на радіо	Для товарів і послуг масового попиту. Доцільна як додатковий захід під час проведення ярмарків і виставок.
	Реклама на телебаченні	Для товарів масового попиту з великим обсягом реалізації, інколи для промислової продукції.
	Кіно- та відеореклама	Практично для усіх видів товарів. Для товарів масового попиту – короткі рекламні ролики на телебаченні. Для реклами промислових товарів та послуг – рекламно-технічні та рекламно-іміджеві фільми.
	Виставки та ярмарки	Для усіх видів товарів. Товари масового попиту рекламуються переважно на загально галузевих ярмарках і виставках. Промислові товари та послуги – на галузевих, спеціалізованих виставках.
	Реклама на сувенірній продукції	Практично для усіх товарів. Для реклами промислових товарів використовують дорогі сувеніри, а для реклами товарів масового попиту – недорогі сувеніри із символікою фірми, які випускаються у великій кількості.
	Пряма поштова реклама	Переважно для промислової продукції з відносно вузькою цільовою аудиторією.
	Зовнішня реклама	Для товарів масового попиту, а також іміджева реклама підприємств-виробників.
	Реклама в Internet	Для промислової продукції, товарів масового попиту за умов оптової торгівлі, а також як форма прямого маркетингу.

Основні критерії вибору медіаканалу:

- максимальне охоплення цільової аудиторії;

-відповідність каналу цілям рекламної компанії;

- ефективність реклами:

- доступність каналу;

- наявність альтернативних каналів.

Конкретні показники, за якими здійснюється вибір каналів розповсюдження реклами:

1) охоплення носія або схеми розміщення – відсоток цільової аудиторії, експонований носієм рекламного звернення щонайменше один раз протягом періоду, що розглядається. При визначенні даного показника кожен представник цільової аудиторії враховується тільки один раз незалежно від того, скільки разів він контактував з носієм протягом визначеного часу (недублююче охоплення);

2) частота експозиції – показує, який відсоток цільової аудиторії скільки контактував з носієм рекламного звернення;

3) кумулятивна частота або кумулятивний розподіл частот експозиції - визначається як кількість контактів з носієм в одиницю часу не менше певної кількості разів (три, чотири, п’ять) для певної частини цільової аудиторії;

4) охоплення з частотою – охоплення певної частини цільової аудиторії, експонованої носієм з певною кумулятивною частотою;

5) тарифні ставки на каналі – рекламі витрати визначаються із розрахунку на 1000 осіб цільової аудиторії, з якою встановлено контакт.

Для оцінки альтернативних схем розміщення реклами аналізують таку інформацію:

1) рейтинг носія – частина цільової аудиторії (у %), експонована носієм (тобто була у контакті з ним);

2) аудиторія носія – те саме, що й рейтинг, але частіше використовується для друкованих видань;

3) сума рейтингових балів (GRP) – оціночний показник схеми розміщення, який визначається як сума добутків рейтингів усіх носіїв на кількість включень у них.

Для порівняння схем розміщення реклами використовують показники:

- вартість на тисячу – показує витрати рекламодавця у межах певної схеми розміщення для реального охоплення тисячі осіб цільової аудиторії (слухачів, глядачів, читачів тощо). Розраховується шляхом ділення загальної вартості схеми на охоплення у тисячах осіб;

- вартість рейтингового бала – розраховується шляхом ділення вартості схеми на GRP.

Оптимальним є вибір носія реклами який:

- передбачає найменші витрати на рекламу у розрахунку на 1000 осіб цільової аудиторії;

- дозволяє досягти оптимального поєднання охоплення та частоти впливу реклами.