Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 2. Бояров В.И. Убийства, совершённые в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования)
1. Гусев Л.Н., Муравьёв А.С. Предупреждение, пресечение и раскрытие убийств. М., 1992.
2. Бояров В.И. Убийства, совершённые в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования). Х., 1998.
3. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств. СПб, 1992.
4. Селиванов Н.А., Видонов Л.Г. Типовые версии об убийствах. М., 1989.
5. Видонов Л.Г. Криминалистические характеристики убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев. Горький, 1978.
6. Руководство по расследованию убийств / Под ред. С.И. Гусева. М., 1977.
7. Серийные убийства и социальная агрессия. Ростов-на-Дону, 1994.
8. Слинько М.И. Заказные убийства как вид преступного предпринимательства. М., 1997.
9. Тимошенко Б.Ф. Новые возможности раскрытия заказных убийств, терактов и других тяжких преступлений. Харьков, 1997.
10. Звирбуль А.К. Расследование убийств. М., 1980.
11. Селиванов Н. А., Соя-Серко-Л. А. Расследование убийств. М., 1994.
12. Бородулин А.И. Убийства по найму. М., 1997.
13. Бахин В.П. Расследование заказных убийств. Киев, 1999.
14. Степанов А.А. Расследование убийств, совершенных на железных дорогах. М., 1987.
15. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности. К., 1993.
16. Гурев М.С. Убийства на "разборках" (методика расследования). - СПб., 2001.
17. Сидоров А.С. Первоначальный этап расследования убийств, совершаемых на железнодорожном транспорте: Учеб.-практ. пособие. - М., 2003.
18. Дубягин Ю.П. Особенности методики расследования неочевидных убийств. - М., 2004.
19. Левченко О.П. Расследование убийств, совершенных по мотиву кровной мести. - М., 2004.
20. Синчук В. Типові версії в методиці розслідування вбивств: механізм формування // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - № 1. - С.198-207.
21. Саінчин О. Слідчі ситуації і алгоритм дій при розслідуванні дітовбивств // Право України. - 2004. - № 2. - С.121-124.
22. Саінчин О.С. Загальні напрямки організаційної діяльності при розробці криміналістичних методик розкриття навмисних вбивств // Право і безпека. - 2004. - № 3 (2). - С. 100-103.
23. Мєлєшев С.Б. Серійні сексуальні вбивства: проблеми визначення та розкриття // Право і безпека. - 2004. - № 3 (2). - С. 85-90.
24. Исаенко В. Расследование серийных убийств в системе частных криминалистических методик // Уголовное право. - 2005. - № 1. - С.97-100.
25. Хлопков А.С. Первоначальный этап расследования по делам об убийствах, совершенных женщинами // Российский следователь. - 2005. - № 7. - С.6-8.
Теми рефератів:
1. Розслідування вбивств.
2. Розслідування вбивств, що були скоєні з використанням вогнепальної зброї.
3. Розслідування вбивств, що були скоєні з використанням вибухових пристроїв.
4. Розслідування вбивств при відсутності трупа.
5. Розслідування вбивств по найму.
6. Використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств.
Хід проведення заняття:
Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.
Практичне заняття починається з розгляду контрольних питань теми.
За наведеною фабулою курсанти складають план розслідування вбивства.
Фабула. Вранці 29 січня в чергову частину органу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що в 6.45 в вагоні електропоїзду, який знаходився на відстої на станції Ізюм, робітниками станції Халупко М.І., Колосовою Н.П. був знайдений молодий чоловік без свідомості, в крові, з багатьма тілесними пошкодженнями. На потерпілому не було взуття і верхнього одягу. Не було також і документів. Після доставлення до лікарні потерпілий помер, не приходячи до свідомості.
На місце події виїхала слідчо-оперативна група. В результаті огляду місця події (вагону електропоїзду) були виявлені, зафіксовані і вилучені:
1) велика кількість плям крові на підлозі і диванах вагону;
2) пляшка з скла зеленого кольору (0,5 л), покрита плямами крові;
3) скло і етикетки (2 шт.) від пивних пляшок Ізюмського пивзаводу;
4) два недопалки сигарет «Kiss» і «Parliament»;
5) верхня частина розбитої пляшки з чіткими слідами пальця руки.
Було встановлено, що подія відбулася в вагоні електропоїзду «Харків – Ізюм», який відправився 28 січня зі станції «Харків – Левада» о 20.23 і прибув на станцію «Ізюм» о 23.25.Маршрут руху електропоїзду: Харків - Зміїв - Шебелинка - Балаклея - Савинці - Закомельська - Ізюм.
Із пояснень судово-медичного експерта Котова М.М., який приймав участь у огляді трупу на місці події, встановлено, що потерпілий мав пошкодження черепа, що могли спричинити смерть. Труп було відправлено в морг.
Завдання:
1) проаналізувати ситуацію і висунути версії щодо обставин смерті чоловіка;
2) скласти письмовий план початкових слідчих (рошукових) та інших дій.
Під керівництвом викладача обговорюються письмові рішення курсантів і виробляється єдиний підхід розслідування вбивства у цій ситуації. Обговорення поєднується з контрольним опитуванням. В результаті заняття курсанти повинні засвоїти методику розслідування вбивств і тяжких тілесних пошкоджень, що спричинили смерть, отримати навички аналізу слідчих ситуацій, навчитися самостійно приймати відповідні рішення, планувати розслідування.
Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенням завдання для самостійної роботи.
Практичне заняття №2:Методика розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
Навчальна мета заняття:на основі розгляду навчальних питань і фабули кримінальної справи формування вмінь аналізувати вихідні данні про заподіяння тілесних ушкоджень з метою правильного планування та організації розслідування злочинів даної категорії.
Час проведення 2 год. Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.
Навчальні питання:
1. Криміналістична характеристика умисного завдання тілесних ушкоджень.
2. Особливості перевірки вихідної інформації (заяв та повідомлень) про злочини даної категорії.
3. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування завдання тілесних ушкоджень.
4. Побудова версій та планування розслідування завдання тілесних ушкоджень.
5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (огляду місця події, освідування, допиту, слідчого експерименту та інших).