Вітчизняна система запобігання насильству в сім’ї
Вітчизняна система запобігання насильству в сім’ї є складним соціальним утворенням, яке являє собою єдність взаємопов’язаних компонентів: а) об’єктів, б) суб’єктів, в) усіх законних видів, форм, способів, засобів і заходів запобігання. Відповідно, концептуальною основою запобігання насильству в сім’ї є ідея щодо зменшення реальних обсягів протиправних проявів такого роду шляхом застосування різноманітних засобів превентивного впливу на його причини і умови; осіб, які відносяться до групи ризику вчинення насильства в сім’ї; зменшення можливостей для вчинення сімейного насильства і захист потенційних потерпілих.
Об’єктамизапобігання насильству в сім’ї є: 1) причини та умови насильницьких проявів в сім’ї; 2) негативні елементи безпосереднього соціального оточення (мікросередовища) сімейного кривдника; 3) особи, які вчинили насильство в сім’ї (сімейні кривдники) та особи, що постраждали від такого насильства (жертви насильства в сім’ї); 4) негативні соціальні явища, які взаємопов’язані з причинами, умовами та іншими обставинами, що безпосередньо сприяють насильству в сім’ї.
Правовою основою діяльності щодо запобігання насильства у сім’ї є відповідне національне законодавство. В Україні проблеми запобігання насильству в сім’ї регламентують такі нормативно правові акти:
1. Конституція України від 28.06.1996.
2. Кодекси України: Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 (у тексті – КК); Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 (у тексті – КУпАП); Цивільний Кодекс України вiд 16.01.2003; Сімейний Кодекс України від 10.01.2002.
3. Закони України: «Про міліцію» від 20.12.1990; «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001; «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР.
4. Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу» від 26.04.2003 № 616; «Про затвердження Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року» від 19.02.2007 № 244; «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» від 27.12.2006 №1834.
5. Спільні накази центральних органів виконавчої влади: Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї»; Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»; Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 «Про порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»; Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.05.1993 № 307/105 «Про порядок обліку випадків звернення в медичні установи та міськрайліноргани внутрішніх справ громадян з тілесними пошкодженнями кримінального характеру»; Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки та піклування».
6. Накази Міністерства внутрішніх справ України: «Про затвердження Інструкції Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» від 14.04.2004 № 400; «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України» від 28.06.1994 № 404; «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС» від 11.11.2010 № 550.
7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 № 6, яким затверджена Інструкція про проведення судово-медичної експертизи.