Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
Управління ЦЗ полягає в постійній цілеспрямованій організуючій діяльності органів управління, служб ЦЗ, спрямованої на всебічну підготовку і своєчасне здійснення заходів щодо захисту населення, ОГД, територій, регіонів і в цілому держави при погрозі і виникненні НС, на підтримку високої готовності органів управління і сил ЦЗ до роботи і діям у будь-яких складних умовах обстановки й успішне проведення рятувальних і інших невідкладних робіт із локалізації і ліквідації НС.
Таким чином, управління ЦЗ є дуже ємним поняттям. Воно охоплює всі сторони діяльності начальників і органів управління ЦЗ під час повсякденної діяльності та виникненні НС у мирний і воєнний час.
Основними принципами управління ЦЗ є:
єдиноначальність;
централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визначенні засобів виконання покладених на них завдань;
твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень і планів;
оперативне і гнучке реагування на зміни в обстановці;
особиста відповідальність начальників ЦЗ всіх ланок за прийняті рішення, використання підпорядкованих сил і результати виконання покладених на них завдань.
Принцип єдиноначальності управління ЦЗ виявляється в тому, що начальники ЦЗ всіх ланок мають необхідні повноваження і несуть персональну відповідальність за стан ЦЗ у підвідомчих галузях, регіонах територіях і об'єктах економіки, її готовність до рішення задач з попередження, локалізації і ліквідації НС, їх практичне виконання в умовах будь-якої обстановки, а їхнє рішення на проведення заходів і дій сил ЦЗ є основою управління цивільного захисту.
Єдиноначальність здійснюється в сполученні з колегіальністю під час обговорення й ухвалення рішень по організації захисту населення і територій в умовах НС.
Принцип централізації управління полягає в тому, що начальники та інші органи управління ЦЗ вибрані владою, що дозволяє їм у відповідності з обстановкою, що укладається, зосереджувати у своїх руках керівництво всім комплексом заходів діями сил ЦЗ поза залежністю від їхньої відомчої приналежності і спрямовувати їхні зусилля по єдиному задуму відповідно до прийнятого рішення. Дотримання цього принципу дозволяє найбільше доцільно і ефективно використовувати сили і засоби ЦЗ, при необхідності здійснювати маневр ними з метою переносу головних зусиль з одного напрямку на інше або надання допомоги тій або іншій ланці ЦЗ.
Водночас варто підкреслити, що застосування принципу централізації в управлінні ЦЗ ні в якій мірі не повинно стримувати прояв ініціативи, творчого підходу при рішенні покладених і особливо раптово виникаючих завдань. Більш того, тверде здійснення централізації в кожній ланці ЦЗ буде сприяти підвищенню готовності органів управління ЦЗ до автономних дій по локалізації і ліквідації НС.
Твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень і розроблених планів - є однією із найважливіших умов забезпечення готовності цивільної оборони до рішення завдань по захисту населення і територій у зонах НС та успішного виконання завдань. Дотримання цього принципу припускає здійснення жорсткого контролю і перевірки виконання прийнятих рішень і планів, високу вимогливість до підпорядкованих органів управління, а також надання їм необхідної практичної допомоги у вирішенні покладених на них завдань.
Принцип оперативного і гнучкого реагування на зміни в обстановці потребує від керівного складу ЦЗ постійного глибокого знання обстановки, уміння складу об'єкта управління своєчасно реагувати на усі її зміни шляхом швидкого прийняття доцільних і правильних рішень та негайного доведення їх до виконавців.
Оперативність управління досягається підвищенням рівня підготовки керівного складу й органів управління ЦЗ, застосуванням найбільш своєчасних методів роботи органів управління,
здійсненням тісної взаємодії і взаємного інформування між ними, а також впровадженням у процеси управління персональних комп'ютерів та інших технічних засобів.
Принцип особистої відповідальності начальників ЦЗ всіх ланок за прийняття рішень, використання підпорядкованих сил і результати виконання покладених на них завдань припускає: тверде знання ними основ організації і ведення цивільної оборони, специфіки її організації на підвідомчій території; особисту участь у роботі з відпрацювання рішень і розробці планів та доведення їх до виконавців; організацію контролю і перевірки виконання; високу вимогливість до начальників і органів управління всіх ступенів ЦЗ.
Розглянуті принципи управління ЦЗ нерозривно пов'язані з вимогами, запропонованими до управління.
Управління ЦЗ у всіх її ланках повинно бути стійким, безупинним і оперативним.
Це досягається:
глибоким знанням фактичного стану цивільної оборони і реально сформованої обстановки;
правильним з'ясуванням завдань, поставлених вищими органами управління;
своєчасним прийняттям рішень у будь-яких умовах обстановки;
чіткою постановкою задач підпорядкованим органам управління і силам;
постійною високою готовністю систем управління і сил до вирішення завдань щодо захисту населення і територій в умовах НС;
завчасним створенням, обладнанням і своєчасним приведенням у готовність до дій органів управління;
створенням і своєчасним нарощуванням системи зв'язку й оповіщення, забезпеченням надійної їх роботи;
чіткою організацією збору, опрацювання і доведення інформації про обстановку;
комплексним використанням усіх технічних засобів управління зв'язку й оповіщення;
Управління ЦЗ включає:
забезпечення постійної готовності органів управління ЦЗ;
завчасну розробку і коригування оперативних документів органів управління і забезпечення їх виконання;
підготовка особового складу органів управління до дій за призначенням в умовах НС мирного і воєнного часу;
забезпечення заходів щодо підвищення стійкості функціонування органів управління;
безупинне добування, вивчення, аналіз інформації, прогнозування обстановки;
своєчасне й обгрунтоване прийняття рішення і доведення його до виконавців;
організація і ведення безупинної взаємодії;
підготовка і проведення заходів щодо всебічного забезпечення населення і сил у районах НС при проведенні заходів, локалізації і ліквідації НС;
постійний контроль за реалізацією рішень, планів, розпоряджень.
Таким чином, управління повинно забезпечувати:
високу оперативність роботи;
приведення в готовність органів управління і сил у у стислі терміни під час загрози виникнення НС;
своєчасне здійснення заходів щодо захисту населення і територій при виникненні стихійних лих аварій та катастроф і військових конфліктів;
ефективне застосування усіх сил та засобів від об'єктової до загальнодержавної ланки для швидкої локалізації і ліквідації наслідків НС.
Система управління ЦЗ
Матеріальною основою управління є система управління.
Для забезпечення управління ЦЗ створюються відповідні системи управління, що включають у себе органи та пункти управління, системи оповіщення і зв'язку, а також системи і засоби автоматизації й інформаційні системи по лінії урядової інформаційно-аналітичної системи з НС, також інформаційних систем міністерств, відомств і Держкомітетів, і вертикалі оперативного чергування МНС України.
Підтримка в постійній готовності системи управління - першочергова задача начальників ЦЗ всіх рівнів, МНС та його органів управління на місцях. Вона досягається:
завчасним створенням і підготовкою такої системи управління, що без істотного нарощування може бути використана при будь-яких НС мирного так і воєнного часу;
своєчасною і повною укомплектованістю об'єктів управління особового складу і технічними засобами управління, високої його підготовки, злагодженістю в роботі й ефективним використанням засобів автоматизації управління;
забезпеченням гнучкості і живучості систем зв'язку;
спроможністю швидко відновити порушене управління.
Для того щоб органи управління змогли негайно приступити до виконання своїх завдань, організується цілодобове чергування; особовий склад органів управління завчасно розподіляється по пунктах управління, з метою посилення органів управління здійснюється їх дублювання, розробляються календарні плани основних заходів, особисті плани - графіки роботи за періодами готовності, проекти наказів, розпоряджень і інші довідкові документи.
Методи роботи територіальних органів управління МНС, служб і центральних органів виконавчої влади залежать від рівня їх підготовки, характеру виконуваних завдань, умов обстановки, наявності часу.
При підготовці до виконання поставлених завдань, у ході їх виконання можуть застосовуватися методи послідовної, паралельної роботи або їх сполучення. Метод послідовної роботи застосовується при тривалих термінах підготовки до виконання поставлених завдань. При цьому кожна інстанція включається в роботу після ухвалення рішення. При організації робіт та виникненні НС мирного часу в умовах обмеженого часу застосовується метод паралельної роботи начальників ЦЗ всіх ступенів, органів управління служб, регіонів і територій по ухваленню рішення і постановці завдань у всіх ланках одночасно від держави до об'єкта господарювання. Вся робота при цьому здійснюється відповідно до планів реагування при погрозі і виникненні НС природного і техногенного характеру.
Пунктами управління ЦЗ прийнято називати постійно обладнані та оснащені технічними засобами зв'язку та оповіщення споруди, помешкання або транспортні засоби, які призначені для розміщення та роботи чітко визначеного складу посадових осіб органів управління під час приведення системи ЦЗ до вищого ступеню готовності.
При загрозі та виникненні НС мирного часу управління заходами щодо локалізації та ліквідації НС може здійснюватися як із місць постійного розташування органів управління МНС (у регіоні, місті, районі), так із запасних пунктів управління (заміських, міських, рухомих), що створюються завчасно. Для управління військами ЦЗ розгортаються командні та тилові пункти управління.
Заміські запасні пункти управління (ЗЗПУ) областей обладнуються поза зонами можливих руйнацій категорійних міст та об'єктів особливої важливості, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення, для цього може бути використана заміська база існуючих службових приміщень (будинків) будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, таборів відпочинку для дітей, культурно-побутових та інших будинків та споруд. При виборі місця розташування запасного пункту управління (ЗПУ) враховується можливість використання існуючих ліній та вузлів зв'язку, а також тих, що споруджуються та запроектовані.
ЗЗПУ включають: захищене робоче приміщення з вузлами зв'язку, автономні джерела електроживлення, водопостачання, теплопостачання та інші системи життєзабезпечення, приміщення для апаратури централізованого оповіщення, захищене приміщення для високочастотного та секретного зв'язку, і пункт прийому та передачі інформації.
До складу ЗЗПУ також входять наземні споруди, будинки для роботи, відпочинку та харчування співробітників і обслуговуючого персоналу, радіо центр, якій може передавати інформацію на відстань не менше 15 км. від ПУ, площадка посадки для вертольотів 2-3 км. від
ПУ, стоянка автотранспорту на відстані 1-1,5 км. , захисні споруди, КПП, пост радіаційно -хімічного спостереження.
На ЗЗПУ передбачається такий ступінь захисту: для особового складу ПУ міст особливої групи з ЦЗ 2-3 кгс/см2, областей, АР Крим -1 кгс/см2. Місткість захищених робочих помешкань повинна складати 30-40% від загальної чисельності робітників на заміському ЗПУ міста особливої групи по ЦЗ, та до 30% ЗЗПУ області та АР Крим.
ЗЗПУ міст віднесених до груп по ЦЗ, районів цих міст обладнуються у сховищах, які розташовані поза категорійними об'єктами та включають робочі приміщення та вузли зв'язку. Ступінь захисту ЗЗПУ залежить від групи з ЦЗ міста. Місткість до 40 % співробітників. Інші особи евакуюються в заміську зону.
На запасних, заміських та міських ПУ розміщаються оперативні групи територіальних органів управління МНС та інших органів за рішенням начальника ЦЗ.
У ПУ доцільно мати такі документи (наочні):
карта регіону, території або план міста з позначенням основних об'єктів техногенної небезпеки, гідровузли, накопичувані хімічних відходів, транспортні комунікації, лінії електро, газо, водо, теплопостачання тощо.
стенд «Основні показники Ц3»на якому відображені дані щодо захисту населення, стан та наявність сил і керівництва;
графік переводу ЦЗ з режиму повсякденної готовності до режимів вищих ступенів готовності мирного та воєнного часу;
карта можливої обстановки при виникненні НС мирного та воєнного часу;
інформаційний стенд - основні заходи ЦЗ щодо переводу у вищі ступені готовності при НС мирного та воєнного часу;
план схема категорійного міста з відображенням об'єктів економіки які продовжують виробничу діяльність у воєнний час та інші дані щодо стану ЦЗ території регіону
планшет радіаційної та хімічної обстановки з прогнозом масштабів та ймовірних наслідків;
карта управління, на якій відбиті ПУ, основні лінії зв'язку та засоби оповіщення;
розрахунок сил та засобів у разі виникнення НС мирного та воєнного часу.
Для підвищення оперативності управління можуть створюватися рухомі пункти управління (РЇТУ).
РПУ створюються на транспортних засобах із засобами зв'язку, вони призначені для безпосереднього керівництва заходами щодо локалізації та ліквідації НС і евакуації людей із зон затоплення, зараження та ін.
На об'єктах економіки ПУ створюються, як правило, в одному із сховищ.