Що гальмує розвиток дитячих програм на українському тб?

Дитяче ТБ вважається не прибутковим для телекомпаній. Для того, щоб зробити якісну дитячу передачу, потрібні кошти набагато більші, аніж для дорослої програми. Дитяча програма має бути яскравою, музичною, сонячною, надсучасною. Таких коштів державне ТБ не виділяє, спонсорів знайти під дитячі проекти теж дуже важко.

ПРАКТИКА

Завдання 1: Дискусія «Медіакомунікація: „плюси" та „мінуси"»

Запитання для обговорення:

— Чи є якісним розширення комунікативних можливостей людини завдяки візуальним, аудіовізуальним ЗМК?

— Яка якість таких контактів? (Поверхові, неглибокі.)

— Який смисл у поверхових контактах?

— Згадайте свої Інтернет-контакти, наприклад, в «Однокласниках»: скільки «друзів» у вас загалом і скільки відбувається справжніх контактів (не обов'язково частих)?

— Який смисл годинами «спілкуватися» з другом у мережі, якщо він живе поряд? У яких випадках це необхідно?

— Що означає розширення комунікації для людей з спеціальними потребами, обмежених у пересуванні, самотніх?

Завдання 2: створити «медіаменю» на вихідний день, яке складатиметься з «їжі для розуму» та «візуально-інформаційного коктейлю» для емоцій. Однак створити «медіаменю» потрібно не для себе, а для товариша, враховуючи його медіауподобання. Потім обмінятися варіантами й поставити запропонованому іншим медіаменю оцінку за п'ятибальною системою. Критеріями оцінки має бути задовільнення «медіасмаку» одержувача, відповідно до його медіа можливостей.

Завдання 3:проаналізуйте зміст статті. На її основі складіть лекцію, публічний виступ «Вплив телевізійного насильства на дитячу психіку».Автор статті: Катерина Скіпор , Львівський Національний університет імені Івана Франка

У далекому 1972 році голова одного з медичних відомств США опуб­лікував звіт про вплив телевізійного насильства, аби звернути увагу на такий момент: діти, котрі переглядають телепрограми зі сценами насильства, у подальшому житті поводяться надто агресивно. Відтоді впродовж 30 років жоден учений не заперечив і не спростував цієї тези. Найбільша проблема полягає в тому, що середньостатистична дитина бачить біля 8000 вбивств і 100 000 інших актів насильства ще до того часу, поки іде до школи!

Різке зростання дитячої агресивності педагоги та психологи вже давно пов’язують із насильством, яке заполонило телеекрани. Кілька років тому було встановлено, що діти, котрі стежать за сценами віртуального насильства понад шість годин щодня, надалі виявляються більш схильними до насильства реаль­ного. Однак перші достовірні дані, які демонструють залежність між тривалістю екс­позиції віртуального насильства і рівнем підліткової агресив­ності, отримані нещодавно.

Барселона. Троє підлітків, переглянувши телепередачу, вирішили відтво­рити трюк, який їм сподобався. Пізно увечері вони натягнули впоперек вулиці пластикову стрічку і спостерігали, як вона перерізала горло мотоциклісту, кот­рий помер на місці пригоди.

Лондон. Два шестирічних хлопчики дощенту зруйнували будинок своїх сусідів з метою відтворити сюжет телепередачі й отримати премію. У дитячій передачі показали зведений у телестудії будинок, який необхідно було зруйну­вати найоригінальнішим способом. Діти-переможці отримували коштовні призи.

Нью-Йорк. Малолітні приятелі, переглянувши разом посередній бойовик, вирішили покарати свого ж ровесника, сина господарів квартири, за те, що він відмовився викрасти для них цукерки із шафи. Вони потримали його за руки за вікном 12-го поверху, вимагаючи поступитись. Оскільки хлопчина не відпо­відав, ровесники просто випустили його з рук.

Таких повідомлень надходить усе більше і більше. І у всіх випадках йдеться про зовсім нормальних дітей. “Вони просто змалечку живуть у “суспільстві спектаклю” і не можуть відрізнити життя від того, що бачать на телеекрані. Вони – жертви свободи повідомлень.”

Таким чином можна констатувати, що найдужчий удар ”телевізійне насильство” завдає дитячій психіці.

Безліч дітей проводять набагато більше часу біля телевізора, аніж у спілкуванні з батьками чи в іграх з ровесниками, на домашні завдання і читання книг їм бракує часу. Багато з того, що дитина побачила на телеекрані, переноситься у забави та ігри. Драматичні сцени переслідувань, захоплюючі пригоди шукачів скарбів, подвиги суперагентів – усе це стає змістом забав на вулиці.

Більшість так званих дитячих телепередач у тій чи іншій формі намагаються донести до дитини такі важливі речі, як необхідність старанного навчання, поваги до батьків та людей старшого віку, толерантного ставлення до однолітків, турботу про рослинний та тваринний світ тощо.

Своєрідно трактує ці прописні істини і кінематограф. Навіть у більшості американських фільмів, які заполонили телеефір, попри всю їхню однотиповість і передбачуваність, автори закладають моральне звертання до юних теле­глядачів. “Добро перемагає зло”, “Злочин отримає покарання”, “Наполеглива праця буде винагороджена”, “Любов до ближнього восторжествує”, “Чесність – найкраща політика”, “Всі люди – побратими” – такі поняття, навіть попри хитромудре плетиво сюжетної лінії, рефреном звучать у більшості кінострічок. Саме їх простота і нав’язлива монотонність повторення у багатьох випадках забезпечують засвоєння дитиною цих моральних істин на підсвідомому рівні. Але є й інша сторона медалі – простота, легкість і відверта примітивність вирішення небуденних проблем (коли навіть архіскладні проблеми до кінця фільму розв’язуються самі по собі) робить глядачів заручниками хепі-енду. Внаслідок такої позитивної обробки дитяча психіка утверджується в тому, що усі життєві проблеми можна розв’язати таким швидким і гладким чином, як у телевізійному світі. Поки що дуже мало досліджувалася проблема впливу телебачення на формування статевої ідентифікації дитини. Справа в тому, що телебачення досить часто пропонує нам стереотипні уявлення про типові чоловічу та жіночу поведінки. Чоловіки як правило домінують, вони більш агресивні, незалежні, владолюбні і раціональні. Жінки ж на телеекрані зазвичай виступають залежними, слабкими і дуже емоційними. Таким чином дівчаткам важко знайти взірець для наслідування, ідеал такої героїні, яка була б сильною і незалежною, самостійно пробиваючи собі дорогу в житті. Хлопчикам важко зустріти героя-чоловіка, якого б мучили ті страхи та сумніви, які притаманні людям у дитячому віці. А будь-яка “телесім’я” не має нічого спільного із справжніми щоденними взаєминами дитини та батьків. Ще одна травма для дітей – у житті їм ніколи не доводиться мати справу із “супергероями”, котрі так привабливо виглядають на телеекрані. Єдиним винятком із правил можуть бути хіба що спортсмени.

Вплив телебачення на психіку дитини надзвичайно сильний і не­од­но­значний. Його перевагою можна визнати швидкий доступ до новизни, розма­їтос­ті і динамічності сучасного життя. Теле­бачення, на жаль, формує негативні моделі поведінки. Окрім того, телевізійна версія навколишньої дійсності, найчастіше дуже приваблива для дитини молодшого віку, водночас може дезорієнтувати її у життєвих ситуаціях.

Завдання 4. «Брейнстормінг» або «Мозковий штурм»

В основі методики лежить «вільне асоціювання» учнів, яке стимулюється груповою ситуацією (навіть учень середніх здібностей здатний вигадати вдвічі більше рішень, ніж якщо він працюватиме один), змагальністю (сприяє інтенсифікації творчого процесу), великою кількістю ідей (останні 50 є продуктивнішими, ніж перші 50) тощо. Оцінювання ідей психологічно правильно доручити учням, які не брали участі у продукуванні ідей і які разом із педагогом можуть стати «експертами». Обговорення результатів.

Тематика завдань:

· « З ким не варто дружити на Facebook?»

· «Як виявити комп’ютерну залежність?”

· «Як і де вилікувати комп’ютерну залежність?”

· «Вплив комп’ютерних ігор на психіку людей”.

Завдання 5: «Вигадай іншу кінцівку фільму «...»

Пропонується пригадати фільм, які всі недавно переглянули та вигадати інший, цікавий, оригінальний розв'язок подій. Можна навести декілька варіантів. Обговорення результатів.

Форма роботи: у великих групах.

Завдання 6: «Скептик» За поданою інтернет-адресою подивіться пізнавальний фільм «Чи існує інтернет-залежність?» Обговоріть його зміст вдома, з друзями і вкласі. http://www.k1.ua/uk/video/program/sceptic/2010/06/30/internet_dependance

Завдання 7: «Медіа і діти». Разом з членами родини ознайомтесь із змістом таких статей (адреса: http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/media-i-diti-0 ).

v Як не виростити дитину-телезомбі. Поради батькамЧи винне телебачення в тому, що дитина росте телезомбі? Як не дати дітям від трьох до семи залипнути перед «ящиком», натомість використавши потенціал телебачення для навчання і розвитку.

v Користування Facebook впливає на розвиток підлітків Facebook, ікона соціальних медіа у багатьох країнах світу, з моменту появи у 2004, не тільки допомагає налагодженню контактів та спілкуванню на відстані, але й забирає багато часу у підлітків та молоді і впливає на результати їхнього навчання.

v Як ділитися фото своїх дітей у соцмережах, не дратуючи френдів Вас відфоловила половина стрічки, коли ви запостили лише 54 фото свого чудового немовляти протягом вікенду? Прочитайте це.

v Полякам пропонують щосуботи позбавляти дітей телевізораПольські діти витрачають понад три години на добу на втикання в телеекран.

v Як говорити з дітьми про безпеку спілкування онлайн Пояснюйте, а не повчайте; розберіться в питанні самі, перш ніж учити; моніторте обережно.

v Чи варто пустити дітей у Facebook? Аргументи батьків за і проти ініціативи Марка Цукерберга Наразі у найбільшій соцмережі світу заборонено реєструватися людям віком до 13 років — проте перевірити вік онлайн неможливо.

v Єврокомісія стурбована станом безпеки дітей в інтернеті

Батьки та вчителі повинні дбати про безпеку в онлайні так само, як у реалі.

v Канадським освітянам порекомендували не френдити учнів

«Відхиляйте запити на дружбу в соціальних мережах, прислані вашими учнями, і не намагайтесь зафрендити учнів».

v Діти і медіа: завжди разом, коли не сплять За результатами дослідження Кайзерівського сімейного фонду, медіаспоживання серед американців 8-18 років стрімко зростає.

v Предків викликатимуть до школи через твітерУ каліфорнійських дітей з’явився привід менше любити соціальні медіа.

v Вийшов перший дитячий журнал на iPad

Можна безкоштовно завантажити з iTunes Store

v Шкільна освіта чинить опір комунікаційним технологіям – навіть в Америці Соціологи опитали кількасот тисяч учнів, учителів і батьків і довідались про найбільші перешкоди для поширення сучасних комунікаційних технологій у школі.

v Щодня Фейсбук блокує двадцять тисяч малолітокСоціальна мережа не дозволяє реєструватись дітям молодше 13 років.

v 80% дітей до 5 років користуються інтернетомЩонайменше раз на тиждень – це показали результати дослідження, проведеного у США.

v Наші читачі не поспішають пускати дітей в інтернет без нагляду Контролювати, що дитина робить онлайн, на їхню думку, слід до 15-16 років.

v Думка: Чи варто френдити й коментити свою дитину? Бажання батьків захистити їхніх дітей у мережі не повинне перетворюватись на гіперопіку та нав’язливість.

v Українські діти в інтернеті – легка здобич для маніяків і шахраїв Понад 90% дітей – в інтернеті, але безпекою переймається меншість.

Завдання 8: «Перевір себе».Симптоми інтернет-залежності:http://www.liga.net

Завдання 96: «Правила для дітей». Уявіть, що ви вже стали батьками. Звичайно, у вас вдома є комп’ютер. Які правила користування комп’ютером ви установили б власним дітям? Доповніть правила із посібника:

v Користуватися ПК в умитому, причесаному і одягненому вигляді.

v Сідати за комп'ютер лише в разі вивчених уроків і в повністю чистій і охайній кімнаті.

v За комп'ютером не приймати їжу, чай, лимонад і т.п.

v Список справ, залишених мамою, виконаний на 100%.

v Не битися за мишку з сестрою (братом) - вчитися домовлятися.

v Не чіпати папки «Папа» і «Сюди не лізь».

Контрольні запитання

1. Що таке медіагігієна? На що спрямовані медіагігієнічні профілактичні заходи?

2. Суть фізичних медіагігієнічних вправ.

3. Суть медіагігієнічних вправ для очей.

4. Суть профілактичних психологічних заходів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Програма курсу за вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів «спеціальний медіаосвітній курс «МЕДІАКУЛЬТУРА»» . Автори: О. Т. Баришполець, О.Є. Голубєва, Г. В. Мироненко, Л. А. Найдьонова, Н. І. Череповська .

2. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід : навчальний посібник / за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К. : Міленіум, 2010.

3. Медіакультура та медіа-освіта учнів ЗОШ : візуальна медіа-культура / Н. Череповська. – К. : Шкільний світ, 2010.

4. Ануфриева Н. М., Зелинская Т. Н., Зелинский Н. Е. Социальная психология: Курс лекций. К.: МАУП, 2000. – 136 с.

5. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. – М., 1974

6. Боленков А. Медиа-арт как феномен современной культуры, // Социс, 2001. — №8 — С. 26-31

7. Брайант Д. Основы воздействия СМИ / Д. Брайант, С. Томпсон. – М., 2004.

8. Визуальная антропология и визуальная культура: cб. ст. в 2 ч. / сост. С.Г. Колесниченко, Е.В. Александров. – М.: РГБ, 2002. – 132 с.

9. Волянська О. та ін. Роль засобів масової інформації в соціалізації агресії / О. Волянська, В. Пилипенко, О. Сапєлкіна // Персонал. — 2004. — № 7. — С. 88—91.

10. Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы / П. Винтерхофф-Шпурк ; пер. с нем. – Х., 2007.

11. Голядкин Н. А. Творческая телереклама: учебное пособие для студентов вузов / Н. А. Голядкин. – М., 2005.

12. Герасим’юк О. “Йде зле телебачення” // День. – 2002. – 20 верес.

13. Гіркі плоди порнографії // Пробудись. – 2003. – 22 лип. – С.7.

14. Гусаченко І. Насильство на екрані // Дзеркало тижня. – 2003. – 2 серп.

15. Даниэль С. М. Искусство видеть. О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок и о воспитании зрителя / С. М. Даниель. – Ленинград, 1990.

16. Девис Р. Ю. Техника творческого воображения / Р. Ю. Девис. – К., 1996.

17. Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подростающее поколение: история социально-психологических исследований.// Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний та освітньо-методичний журнал.--№8., 2000.—7-9с.

18. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. – СПб.: Речь, 2003.

19. Дроздов А. Ю. «Агрессивное телевидение»: социально-психологический анализ феномена // Социс. 2001. — №8

20. Дух фотографии («The Spirit of Photography» : Телефільм : у 5 серіях. (Виробництво ВВС, Велика Британія).

21. Дядюн К., Кацун Ю., Лазаренко М. Очима дитини. Від Джекі Чака до Богдана Хмельницького // День. – 2003. – 14 берез.

22. Дядюн К. Двадцять років по тому // День. – 2003. – 30 трав.

23. Дядюн К. “Слизький” формат // День. – День. – 2004. – 26 берез.

24. Енциклопедія постмодернізму. За ред..Ч.Е.Вінквіста та В.Е.Тейлора. Пер. з англ. В.Шовкун.Наук. ред.О.Шевченко.—К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003

25. Жежера В. Три види агресії // Голос України. – 2004. – 7 трав.

26. Здіорук С.І. Психологічне обґрунтування використання ЗМІ та різних видів рекламної продукції з метою профілактики нарко-, токсикоманії та алкоголізму. // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний та освітньо-методичний журнал.--№10., 2004.—7с.

27. Исследуем ложь. Теории, практика обнаружения / под ред. Майкла Льюиса, Керолин Саарни. – СПб., 2004.

28. Как создать собственный мультфильм. Анимация двухмерных персонажей. – М., 2006.

29. Как справиться с компьютерной зависимостью / С. В. Краснова, Н. Р. Казарян, В. С. Тундалева. – М., 2008.

30. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Кара-Мурза. – М., 2008.

31. Кастельс М. Галактика Інтернет / М. Кастельс. – М., 2001.

32. Кацун Ю. Домашній агресор // День. – 2004. – 22 квіт.

33. Квіт С. М. Ринок сам розставить все на свої місця / C. М. Квіт // Журналіст України. — 2007. — № 12. — С.23—25.

34. Керделлан К. Дети процесора: Как Интернет и видеоигры формируют завтрашних взрослых / К. Керделлан, Г. Грейзийон. – Екатеринбург, 2006.

35. Керлот Х.Э. Словарь символов - М., 1994

36. Киттлер Ф. Оптические медиа (Берлинские лекции 1999г.) / Ф. Киттлер ; пер. с нем. под ред. Б. Никифорова и В. Скуратова. – М., 2009.

37. Короченский А. П. Медиакритика в теории и практике журналистики / А. П. Короченский. — Автореф. дис. … д-ра филол. наук. — СПб, 2003. — 42 с.

38. Костина А.В. Народная, элитарная и массовая культура в современном социокультурном пространстве: структурно-типологический подход// Обсерватория культуры.—2006.— № 5- с.99-100

39. Лакан Ж. Телевидение. — М., 2000

40. Манкевич Ф. Насилие: последствия (www.intellectualcapital.ru/iss3-18/kopin 18.htm).

41. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. – М., 2003.

42. Найдьонова Л. А. Кібер-боулінг підлітків (віртуальний терор) як новітній феномен інформаційної доби: теоретико-методичні засади подолання і профілактики / Л. А. Найдьонова // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – №8.

43. Оникович Г. В. Використання інтегрованого простору знань у навчальному процесі засобами медіаосвіти / Г. В. Онкович // Журналістика, філологія та медіаосвіта : збірник наукових доповідей. У 2-х т. — Полтава : Освіта, 2009. — Т. 2. — С. 252—255.

44. Павловская Е. Э. Дизайн рекламы: поколение NEXT. - СПб.: Питер, 2003.

45. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації / Л. Павлюк. – Львів, 2006.

46. Потятиник Б. В. Масова журналістська освіта — а чому б ні? / Б. В. Потятиник // МедіаКритика: щоквартальний дайджест електронного журналу. — Львів : ЗУМЦНЖ, 2005. — № 10. — С. 7—10.

47. Потятинник Б.В. Медіа: ключі до розуміння. – Львів: ПАІС, 2004.

48. Приходько О. Знову про матеріалізацію теленасильства // Дзеркало тижня. – 2002. – 13-19 квіт.

49. Психология дизайна и рекламы : секреты PR-технологий / С. А. Сидоров. — Минск : Соврем. шк., 2007. — 256 с.

50. Пушонкова О. А. Візуальне сприйняття: нове мистецтво і нова наука // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2003. – Випуск 14. – С. 138 – 146

51. Пушонкова О. А. Візуальне мислення у контексті культурно-історичного підходу // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Харків: ХДАДМ, 2003. – № 1. – С. 3 – 10

52. Розин В. М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир / В. М. Розин. – Изд. 2-е. – М., 2004.

53. Ролінський В.І. Агресивність на телеекрані та проблеми неповнолітніх.// Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць.—Київ-Житомир: Ви-во ЖДУ, 2004.—Кн.1.

54. Ромат Е. В. Реклама / Е. В. Ромат; 5-е изд.. — СПб. : Питер, 2002.

55. Семен С. Екран жорстокості або Звідки в Україні беруться Джеки Різники // За вільну Україну. – 2004. – 16 берез.

56. Тарасов А. Н. Психология лжи / А. Н. Тарасов. – М., 2005.

57. Томенко М. Занепад телерадіоефіру України // Українське Слово. – 2003. – 18-24 груд.

58. Тоффлер О. Новая технократическая волна на Западе / О. Тоффлер. – М., 1986.

59. Українське законодавство: засоби масової інформації. – К., 2004.

60. Фёдоров А. В. Медиаобразование в ведущих странах Запада / А. В. Фёдоров, А. А. Новикова. – Таганрог, 2005.

61. Федоров А. В. Медиаобразование в России и Украине: сравнительный анализ современного этапа развития (1992—2008) / А. В. Федоров // Медиаобразование, 2008. — № 4. — С. 23—45.

62. Федоров А. В. Медиаобразование, медиаграмотность, медиакритика и медиакультура / А. В. Федоров // Высшее образование в России. — 2005. — № 6. — С. 134—139.

63. Федорів Т.В. Телевізійні новини в політичній комунікації України: жанрова типологія, технологія виробництва, взаємодія з аудиторією: Дис. …канд.філол. наук. – К., 2004.

64. Федорченко Т.Є. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: Навч.-метод. Посібник. – К.: ТОВ „ХІК”, 2003.

65. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. – СПб., 2001.

66. Ценев В. Психология рекламы (реклама, НЛП и 25-й кадр) / В. Ценев. — М. : Бератор, 2003.

67. Человек и новые информационные технологии: завтра начинается сегодня. – СПб., 2007.

68. Череповська Н. І. Психологічний захист від візуальної інформації. Методика «Антиреклама» / Н. І. Череповська // Соціальний педагог. 2009. – № 10 (34).

69. Череповська Н.І. Візуальна культура учнів ЗОШ. – К.: 2010

70. Череповська Н. І. Особливості психологічної адаптації до візуальної інформації в умовах сучасного міста / Актуальні проблеми психології. – Збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2003. – Т. 7, ч. 1. - С. 420 - 426.

71. Череповська Н. І.Психологічна адаптація людини до візуальної інформації рекламного змісту в умовах сучасного міста. - Творча діяльність в ускладнених умовах / В. О. Моляко, А. Б. Коваленко, Л. А. Мойсеєнко, В. А. Семиченко, Т. М. Третяк та ін., за загальною редакцією В. О. Моляко. – К., 2007. [Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України], 2007. – С. 267 -288.

72. Чижмарь К. І. Про негативний вплив засобів масової інформації на психіку дітей та молоді як порушення прав на захист від усіх форм насильства [Електронний ресурс] // Київська обласна мі-жвідомча координаційно-методична рада з правової освіти населення. — Режим доступу до журн. : http://www.kyivobljust.gov.ua/index.php.

73. http://vybory.org/articles/485.html

74. http://www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=18227/Лігачова Н., Черненко С. Телебачення спецоперацій. – К., 2003.

75. http://radiomuseum.ur.ru/index9.html)

76. http://knigge.ru/mobile_etiket.html/ Мобильный этикет

77. http://www.diy.ru/hand-made/toys/kak-sdelat-kameru-obskuru/Как сделать камеру-обскуру

78. http://www.tv.net.ua/news/tv/1050691520-storya-telebachennya-u-veresn.html/Історія телебачення

79. http://priroda.inc.ru/film/film1/film_0.html/100 лучших фильмов всех времен и народов

80. http://www.best-wedding.ru/articles/dva/13/Валерий Игарский. КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ФОТОГРАФИИ.

81. http://www.colorpilot.ru/comp_rules.html/ Композиция в фотографии. Правила создания выразительного снимка

82. http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-14316/ Фотогеничны ли вы? Правила фотосъемки

83. http://www.videomax.ru/forum/forum_topics.asp?FID=35/ Основные правила фотографии

84. http://mediaclub.lviv.ua/index.php/id/36/ Рекламний відеоролик: видовище, яке допомагає продавати

85. Как снять качественный рекламный видеоролик: http://www.artrenderstudio.ru/portfolio/list/36.php

http://mc2websites.com/reklama/34038-samye-veselye-reklamnye-roliki-kompanii-pepsi.html

http://www.artrenderstudio.ru/portfolio/list/9.php

http://www.kompas-msk.ru/

http://www.artrenderstudio.ru/portfolio/list/43.php

http://www.gorn.ru/data/1928928_File.mpg

86. http://www.kompas-msk.ru/primer_scenarija_i_raskadrovka_reklamnogo_rolika.html/ Пример сценария и раскадровка рекламного ролика

87. http://www.studio-videoton.ru/Theory/semka_rec_roliks.html/ Съемка рекламного ролика

88. http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=75&c=1773

89. http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/media-i-diti-0/ Медіа і діти

90. http://sasl.at.ua/publ/22-1-0-84/Віртуальна реальність: фантастика чи життя

91. http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/3149/Користування Facebook впливає на розвиток підлітків

92. http://www.liga.net/Определены симптомы "интернет-зависимости"

93. http://pvzosh.at.ua/index/profilaktika_komp_39_juternoji_ta_internet_zalezhnosti/0-20/ Профілактика комп’ютерної та інтернет-залежності

94. http://mamaua.blogspot.com/2011/02/blog-post_07.html/ Основні правила безпеки в Інтернеті для дітей

95. http://ukped.com/predmetni-metodiki/informatika/713.html/Вплив комп’ютера на здоров’я користувача

96. http://ua-referat.com / Правила роботи на комп`ютері