Визначення установок для стрільби перенесенням вогню від репера (цілі) та
З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ ПРИСТРІЛОЧНОЇ ГАРМАТИ («БЮЛЕТЕНЯ ПГр»)
До ст. 123
Суть перенесення вогню від репера на ціль полягає в тому, що отримані в результаті пристрілювання (створення) репера однією (як правило, основною) гарматою батареї поправки дальності, напрямку і в установку дистанційного підривника (трубки) на відхилення умов стрільби від табличних (пристріляні поправки) враховують при визначенні установок для стрільби по цілі батареєю. Залежно від способу перенесення вогню пристріляні поправки використовують (при допустимому для кожного способу віддаленні цілі від репера) в незмінному або зміненому (трансформованому) вигляді.
Пристріляну поправку в установку підривника (трубки) визначають під час створення повітряного репера снарядами з дистанційним підривником (трубкою). Необхідність її визначення обумовлена тим, що таблична установка підривника (трубки) розраховується за польотним часом снаряда для табличних умов. Дійсні умови, як правило, відрізняються від табличних, що призводить до зміни часу польоту снаряда. Різниця в часі польоту снаряда викликана, в основному, відхиленнями метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних.
Під час визначення установок для стрільби перенесенням вогню від репера виходять з вимог, що точність перенесення вогню під час граничного віддалення цілі від репера була не нижча, ніж під час повної підготовки, тому координати цілі повинні бути визначені з точністю не нижче, ніж під час повної підготовки.
Під час організації перенесення вогню від репера на ціль необхідно мати на увазі, що значні помилки у визначенні положення репера можуть також призвести до помилок в розрахунку установок для стрільби. Тому завжди слід прагнути визначати положення репера найбільш точними засобами.
Найбільша точність перенесення вогню досягається під час визначення координат репера і цілі одними й тими ж засобами (з одного і того ж пункту за допомогою далекоміра, з одних і тих же пунктів спряженого спостереження, за допомогою одного і того ж аерознімка і т.п.).
Значно впливатимуть на точність стрільби батареєю помилки балістичної підготовки. Тому необхідно визначати і враховувати найточніше індивідуальні поправки на різнобій гармат батареї відносно основної гармати, якою пристріляний (створений) репер.
Визначення установок для стрільби на ураження перенесенням вогню від цілі здійснюється аналогічно перенесенню вогню від репера. В цьому випадку під час визначення установок для стрільби по новій цілі враховують пристріляні поправки, отримані в результаті стрільби на ураження цілі, від якої здійснюється перенесення вогню (в подальшому сказане про перенесення вогню від репера, якщо немає особливої обмовки, відноситься також до перенесення вогню від цілі).
Під час визначення установок для стрільби на ураження з використанням даних пристрілочної гармати так само, як під час перенесення вогню, визначають і враховують пристріляні поправки. Проте в цьому випадку пристріляні поправки отримують в результаті пристрілювання (створення) репера однією гарматою однієї з батарей дивізіону – пристрілочною гарматою дивізіону.
Отримані пристріляні поправки перераховують для основних гармат інших батарей і надалі враховують так само, як і під час перенесення вогню.
На відміну від перенесень вогню будь-яка випадкова помилка, допущена під час пристрілювання (створення) репера пристрілочною гарматою, стає систематичною (загальною) для всіх батарей і під час стрільби по цілі зазвичай не виключається. До таких помилок відносяться помилки визначення координат репера, прицільних пристосувань, визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів пристрілочної гармати, обробки результатів пристрілювання (створення), а під час децентралізованої прив'язки – і помилки визначення координат ВП пристрілочної гармати і орієнтування її в основному напрямку. Тому під час організації визначення установок з використанням даних ПГр доцільна централізована прив'язка ВП, необхідні ретельна підготовка приладів і пристрілочної гармати, а також суворий контроль за підготовкою, пристрілюванням і обробкою результатів пристрілювання (створення) реперів. Крім того, потрібна ретельна підготовка батарей до стрільби по цілях і суворий контроль під час визначення установок для стрільби на ураження. При дотриманні цих вимог точність визначення установок для стрільби з використанням даних пристрілочної гармати забезпечується приблизно така ж, як і під час повної підготовки.
Істотно на точність стрільби дивізіоном впливають помилки балістичної підготовки. Зменшити вплив цих помилок можна шляхом періодичного визначення і обліку відхилень початкової швидкості снарядів основних гармат батарей відносно контрольної гармати дивізіону і гармат батарей відносно основної гармати батареї за допомогою балістичної станції, призначення контрольної гармати дивізіону для пристрілювання (створення) реперів, застосування однієї й тієї ж партії зарядів для пристрілювання і стрільби на ураження, створення однакових температурних умов зберігання зарядів на всіх вогневих позиціях батарей.
Суть визначення установок для стрільби з використанням «Бюлетеня ПГр» полягає в тому, що поправки на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних розраховуються за «Бюлетенем ПГр» а на відхилення балістичних і геофізичних умов стрільби – за правилами повної підготовки.