Особливості відновлювальних процесів в організмі працівника після роботи

Під час роботи в організмі працюючої людини переважають процеси розпаду над процесами відновлення. Останні переважно відбуваються по закінченні роботи. У період відновлення:

• поповнюються затрачені енергоресурси;

• ліквідуються продукти розпаду;

• нормалізується внутрішнє середовище організму. Особливостями відновлювальних процесів є їх фазний характер, залежність від величини зрушень у фізіологічних системах, а також різна тривалість для окремих показників і функцій.

Розрізняють дві фази відновлювальних процесів:

• фазу раннього відновлення, для якої характерне найбільш ін­тенсивне відновлення;

• фазу пізнього повільного і тривалого відновлення.

Повернення функцій і показників енергетичного обміну до ви­хідного рівня спочатку проходить швидко, а потім сповільню­ється.

Так, окислення недоокислених продуктів анаеробного обміну пі­сля важкої роботи відбувається в перші 15...20 хв. Наступні зміни в обміні, особливо після втомливої роботи, можуть тривати десятки хвилин і навіть години.

Частота пульсу і величина артеріального тиску крові повер­таються до вихідних значень зразу ж після роботи. При цьому в перші 2...З хв це відновлення відбувається найбільш інтенсивно, а потім сповільнюється і лише поступово досягає вихідних зна­чень. Щодо відновлення газообміну в організмі в умовах кисне­вого боргу, то в першій фазі (3... 10 хв) відмічається швидке змен­шення споживання кисню, яке, проте, не досягає вихідного рівня. На фазі повільного і тривалого зниження газового обміну, яка триває 1,5...2 год, показники його досягають вихідного рівня. Після роботи помірної важкості відновлення газового обміну проходить швидко, і споживання кисню досягає вихідного рівня за кілька хвилин. Тривалість окремих фаз неоднакова при різних видах роботи.

Особливістю відновлювальних процесів є те, що загальна праце­здатність організму, а також окремі показники обміну речовин і ве­гетативних функцій досягають вихідного рівня в різний час. Навіть для однієї і тієї самої фізіологічної системи окремі показники відно­влюються неодночасно. У м'язах, наприклад, найшвидше відновлю­ється аденозинтрифосфорна кислота, повільніше — креатинфосфат і ще повільніше — глікоген. Серед показників системи кровообігу найшвидше відновлюються частота пульсу, кров'яний тиск і набага­то повільніше — склад крові.

Відмічається також різна інтенсивність відновлення одного і то­го ж показника в різних органах. Так, відновлення глікогену най­швидше відбувається в головному мозку, повільніше — в серці і ще повільніше — в печінці. Функціональний стан м'язових груп також відновлюється неодночасно і залежить від характеру роботу. Пере­дусім відновлюють свою працездатність м'язи, які найменше вто­милися.

Необхідно враховувати, що динаміка фізіологічних функцій працівника при виконанні різних робіт має різноспрямований характер і залежить від багатьох факторів (стану здоров'я пра­цівника, особливостей роботи, умов зовнішнього виробничого середовища тощо). Крім того, у різних видах праці ті чи інші ор­гани і системи організму беруть неоднакову участь. Ось чому в одному випадку професійно важливі функції можуть зберігатися завдяки компенсаторним змінам інших функцій, у другому -внаслідок малих навантажень, у третьому — вони можуть пору­шуватися, незважаючи на компенсаторні зміни. Знання законо­мірностей відновлювальних процесів дозволяє більш обгрунто­вано підійти до організації трудових процесів, розробки режимів праці і відпочинку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які особливості системи «організм —- зовнішнє середовище»?

2. Що таке адаптація і гомеостаз?

3. Поясніть суть основних механізмів адаптації.

4. Що ви розумієте під фізіологічними резервами організму? Як вони використовуються в процесі праці?

5. У чому полягає суть обміну речовин і обміну енергії?

6. Проаналізуйте біохімічні процеси.

7. Як впливає робота на затрати енергії працівника? Зробіть оцін­ку робіт за показником затрат енергії.

8. Що ви розумієте під енергетичним оптимумом та енергетич­ним коефіцієнтом корисної дії?

9. У чому полягає суть дихання та які його основні показники?

10. Як впливає робота на функції дихання працівника?

11. Що таке аеробна та анаеробна продуктивність організму? Яке значення цих показників для організації праці?

12. Які функції виконує серцево-судинна система, які показ­ники її діяльності та механізми пристосування до наванта­жень?

13. Як впливає робота та умови її виконання на діяльність серце­во-судинної системи працівника?

14. На які групи поділяються роботи за показником «робочого пульсу».

15. У чому виявляється динаміка артеріального тиску крові при виконанні роботи?

16. Які основні напрямки оптимізації трудових навантажень щодо стану серцево-судинної системи працівників?

17. У чому полягає суть терморегуляції організму працівника? Як відбувається теплоутворення і тепловіддача?

18. Як здійснюється терморегуляція в організмі працівника при виконанні робіт різної важкості, в умовах охолодження і перегрі­ву, при різних вологості і швидкості руху повітря?

19. Продумайте основні напрямки оптимізації мікроклімату ви­робничих приміщень.

20. У чому полягає суть відновлювальних процесів, їх особливос­ті і практичне значення для організації праці?

Наши рекомендации