У кримінально-виконавчих установах

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Поняття й основні функції режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах.

2. Основні вимоги і елементи режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах.

3. Засоби забезпечення режиму у колоніях.

4. Умови відбування покарання в колоніях.

5. Права і обов’язки засуджених до позбавлення волі.

ЗАВДАННЯ

1. В одній з кримінально-виконавчих установ через обмежені технічні мож­ливості засуджені не змогли скористатися послугами те­лефонного зв’язку. На прохання засуджених голова ради колективу звернувся до начальника кримінально-виконавчої установи з пропо­зицією замінити невикористані телефонні переговори по­баченнями.

Чи можлива така заміна?

2. Після відбування одного місяця покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки засуджена Ш. звернула­ся з проханням до адміністрації надати їй одне тривале побачення з чоловіком та дітьми, які вже прибули на ко­роткострокове побачення.

Яке рішення може прийняти адміністрація?

3. Засуджений Г., що вже відбув половину строку покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і який не допустив за цей строк порушень режиму, постійно вико­нував норми виробітку, звернувся з проханням до ад­міністрації кримінально-виконавчої установи дозволити йому щомісяця витрачати кошти на придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності у розмірі ста тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

Чи може адміністрація дати такий дозвіл?

4. Засуджений К., що відбував пока­рання у виправній колонії середнього рівня безпеки, звернувся зі скаргою до прокурора на дії начальника виправної колонії, який не дозволив йому короткочасний виїзд за межі місця позбавлення волі у зв’язку зі смертю матері.

Чи обґрунтована скарга засудженого?

5.Засуджена М. по прибутті у колонію відмовилася носити одяг єдиного зразка, мотивуючи свою відмову тим, що хоча одяг є елементом режиму, але, на її погляд, форма одягу, визначена Державним департаментом України з питань виконання покарань, нівелює її особистість і принижує почуття людської гідності. Режим же за КВК України має сприяти усвідомленню засудженими людської гідності.

Яким має бути рішення начальника колонії?

6. Відбуваючи покарання за частиною 2 ст. 361 КК України, Н. звернувся до адміністрації колонії з проханням надати йому інформацію про порядок роботи, програмне забезпечення і технічні характеристики аудіовізуальних і електронних засобів охорони й нагляду.

Якою має бути відповідь адміністрації колонії?

7. За графіком відділення соціально-психологічної служби, у якому відбував покарання засуджений В., інвалід 1-ї групи, відвідувало ларьок на території колонії двічі на місяць. На початку місяця В. придбав у ларку на гроші, одержані за переказом, продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати. Під час другого відвідування магазину В. планував придбати продукти харчування та предмети першої потреби за раху- нок пенсії, а також на суму мінімального розміру заробітної плати.

Чи є можливість у інваліда 1-ї групи при кожному відвідуванні магазину колонії придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати?

8. У колонію середнього рівня безпеки для відбування покарання було направлено 40 чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі. Адміністрація розмістила їх у звичайних жилих приміщеннях у дільниці посиленого контролю, де був установлений режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.

Чи відповідають чинному законодавству визначення виду колонії та умови відбування покарання?

9. Засуджений за п.12 частини 2 ст. 115 КК України Л. після відбування чверті строку покарання у приміщенні камерного типу колонії максимального рівня безпеки був переведений у колонію середнього рівня безпеки. Про це стало відомо засудженому за цей же злочин Т., який відбував покарання у звичайному жилому приміщенні колонії максимального рівня безпеки, і він звернувся до адміністрації колонії з проханням теж перевести його у колонію середнього рівня безпеки.

Чи є відповідні умови для такого переведення?

10. Засуджений Д. із дільниці карантину, діагностики і розподілу був направлений для відбування покарання в дільницю посиленого контролю. Після відбуття однієї четвертої строку покарання він звернувся до начальника колонії з проханням змінити йому умови тримання й перевести у дільницю соціальної реабілітації.

Якою має бути відповідь начальника колонії?

11. Адміністрація колонії середнього рівня безпеки звернулася до Комісії з питань розподілу з клопотанням про переведення Л. у колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. З матеріалів справи видно, що Л. було засуджено за ст. 257 КК України до восьми років позбавлення волі, з яких він вже відбув два роки. Протягом усього строку відбування покарання Л. неодноразово заохочувався адміністрацією виправної колонії, сумлінно виконував свої обов’язки, чесно працю­вав, а все це дозволяє стверджувати, що засуджений стає на шлях виправлення.

Яке рішення має прийняти Комісія з питань розподілу?

12. Засуджений Р., що мав венеричне захворювання і відбував покарання у колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, був представлений ад­мініс-трацією до переведення у колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

Чи немає перешкод для такого переведення?

13. Засуджена до п’яти років позбавлення волі Д. після відбування двох років визначеного строку пока­рання допустила порушення режиму. За це постано­вою заступника на-чальника колонії до засудженої було застосовано стягнення у виді дисциплінарного штрафу, що у сумі дорівнював трьом мінімальним розмірам заробітної плати.

Чи правомірні дії заступника начальника колонії?

14. М., що тримався протягом року у слідчому ізоляторі, було засуджено за ст. 400 КК України до 12 років позбавлення волі. Комісія з питань розподілу визначила йому для відбування покарання колонію максимального рівня безпеки. Після фактичного знаходження в місцях позбавлення волі протягом трьох років М. було переведено з колонії максимального рівня безпеки у колонію середнього рівня безпеки. Через два роки після переведення адміністра­ція колонії звернулася до Комісії з питань розподілу з клопотанням про пере­ведення М. у колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

Яке рішення має прийняти Комісія з питань розподілу?

15.За поданням адміністрації виправної колонії Державним департаментом України з питань виконання покарань засуджений Т., який неодноразово при­пускався порушень режиму у колонії мінімального рівня безпеки зі звичайними умовами тримання, був переведений до колонії максимального рівня безпеки. Засуджений почав сумлінно ставитися до праці, й після фактичного відбування половини призначеного судом строку покарання адміністрація колонії звернулася до Комісії з питань розподілу з клопотанням про переведення засудже­ного у дільницю соціальної реабілітації колонії середнього рівня безпеки для подальшого відбування покарання.

Чи можливі такі переведення?

16.Після відбування половини строку позбавлен­ня волі у колонії максимального рівня безпеки засудженого М. було переведено до колонії середнього рівня безпеки. Прибувши до цієї установи, М. став грубо порушувати встановлені прави­ла режиму, за що його двічі було поміщено до дисциплінар­ного ізолятора. Однак на застосування цих та інших за­ходів стягнення засуджений не реагував. Начальник ко­лонії звернувся до Комісіїз питань розподілуз клопотанням про повернення М. до колонії максимального рівня безпеки.

Чи правильне рішення прийняв начальник колонії?

17.Засуджений Б., що відбував покарання у колонії середнього рівня безпеки, був переведений до дільниці соці-альної реабілітації. Через три місяці після вжи­вання спиртних напоїв за­суджений самовільно вийшов за межі дільниці, й лише через три доби його було затримано. Начальник колонії вирішив змінити засудженому умови тримання шляхом переведення його у дільницю посиленого контролю.

Чи правильне рішення прийняв начальник колонії?

18.У клопотанні доКомісії з питань розподілу щодо засуджених Я. та П. адміністрація колонії поставила питання про переведення їх до колонії максимального рівня безпеки як осіб, що вчинили злісні порушення режиму. З матеріалів видно, що П. із хуліганських спонукань ударив кулаком контролера І., а засуджений Я. вдарив ножем засудженого М.

Яке рішення повинна прийняти Комісія з питань розподілу щодо цього клопотання?

19.Засуджений С., який відмовлявся від виходу на роботу, на думку адміністрації, став злісним порушником установленого порядку відбування покарання. У зв’язку з цим начальник колонії віддав розпорядження застосувати до засудженого гамівну сорочку.

Чи правильні дії начальника колонії? У яких випадках застосовується гамівна сорочка?

20.Через епізоотію ящура адміністрація колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (сільськогосподарського профілю виробництва) звернулася до начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань за дозволом на введення в установі режиму особливих умов на період літніх місяців.

За яких умов і на який термін можливе введення режиму особливих умов у колонії?

21.При прийманні засуджених у виправну колонію у засудженого Ш. було виявлено золотий наручний годинник з дарчим написом на його ім’я. Засуджений звернувся до нача-льника колонії з проханням не вилучати у нього годинник, який є дорогою для нього пам’яткою про загиблих батьків. Начальник установи зважив на цю обставину і дозволив не вилучати у засудженого годинник.

Чи відповідає принципам гуманізму та законності таке рішення начальника колонії?

22. У посилці на ім’я засудженого Г. серед інших предметів було виявлено дві купюри. Одна вартістю в 20 грн. не була прихована від огляду, інша – у 100 грн. була вклеєна між сторінками книги. У цій же посилці знаходилися два побутові електрокип’ятильники.

Як у цій ситуації має повестися молодший інспектор служби нагляду та безпеки, який оглядав вміст посилки?

23. Засуджений Б., до 60-річчя якого надійшов поштовий переказ від дружини, звернувся з проханням до начальника виправної колонії дозволити йому придбати на день народження продукти харчування та предмети першої потреби на отримані кошти. Начальник установи відмовив йому у цьому, зважаючи на те, що Б. за своїм станом здоров’я є працездатною особою, а тому має право придбати продукти харчування та предмети першої потреби лише на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі.

Чи відповідає чинному законодавству таке рішення начальника колонії?

24. Засуджений Н., який знаходився на лікуванні в стаціонарі медичної частини колонії середнього рівня безпеки, звернувся до начальника колонії з проханням дозволити йому придбати продукти харчування та предмети першої потреби на кошти, що надійшли на його ім’я від сестри. На особовий рахунок засудженого гроші, зароблені у місцях позбавлення волі, не нараховувалися. Начальник колонії дозволив засудженому придбати продукти харчування та предмети першої потреби на суму, що дорівнює мінімальному розміру заробітної плати.

Чи відповідає чинному законодавству рішення начальника колонії? Яким категоріям осіб, позбавлених волі, можна придбавати продукти харчування та предмети першої потреби на кошти, що надійшли на їх ім’я за поштовими переказами?

25. До початку учбового року в загальноосвітній школі виховної колонії на ім’я вихованця Т. надійшло п’ять бандеролей з підручниками та письмовим приладдям. Черговий помічник начальника колонії дозволив вручити бандеролі вихованцю, з тим щоб одна бандероль була зарахована як посилка.

Чи правильно вчинив черговий помічник начальника колонії?

26. На ім’я засудженого за ч.2 статті 109 КК України С. надійшов поштовий переказ із-за кордону від невідомої особи на суму 1000 грн. С. дав пояснення співробітникові оперативної служби, що гроші йому надійшли від колишніх колег по правозахисній діяльності.

Як має повестися з поштовим переказом адміністрація колонії?

27. Черговий помічник начальника колонії у спальному приміщенні відділення соціально-психологічної служби за завісою з ковдри виявив чотирьох засуджених, що грали в карти. Двоє з гравців були з іншого відділення.

Чи мало місце порушення Правил внутрішнього розпорядку з боку засуджених. Які заходи має застосувати черговий помічник начальника колонії?

28. До засудженого І. на короткострокове побачення прибули родичі. Під час побачення І. почав спілкуватися з ними російською мовою. Присутній при цьому молодший інспектор служби нагляду та безпеки Н. поставив вимогу, щоб розмова на побаченні велась державною мовою інакше побачення буде припинено.

Дайте правову оцінку ситуації. Чи правомірні дії молодшого інспектора Н.?

29. Засуджений П. звернувся зі скаргою до прокурора у зв’язку з тим, що за одноразове вживання спиртних напоїв його як злісного порушника режиму за постановою начальника колонії на підставі ст. 133 КВК України було переведено у приміщення камерного типу.

Чи є підстави для оскарження засудженим дій на-чальника колонії? Чи може за таких обставин засуджений бути визнаний злісним порушником режиму?

30. Постановою заступника начальника колонії засуджений З. за гру в карти був переведений до приміщення камерного типу строком на два місяці. Однак прокурор, що здійснює нагляд за законністю виконання судових рішень із кримінальних справ, не погодився з таким рішенням, бо, на його думку, перед переведенням З. до нього попередньо необхідно було застосувати інші заходи стягнення.

Дайте правову оцінку діям заступника начальника колонії.

Т е м а 10. ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміст виправних та громадських робіт.

2. Порядок відбування та організація виконання покарання у виді виправних та громадських робіт.

3. Умови відбування виправних та громадських робіт.

4. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими до покарання у виді виправних та громадських робіт.

5. Заходи заохочення та стягнення, які застосовуються стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт.

6. Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт.

ЗАВДАННЯ

1. За рішенням суду П. була засуджена за ч. 1 ст. 126 КК України до одного року виправних робіт з відрахуванням 15 % від заробітку в доход держави. Під час відбування покарання вона часто не виходила на роботу без поважних причин, виїздила в інші населені пункти, мотивуючи це відвідуванням своїх хворих родичів, і за десять місяців фактично відбула лише вісім місяців строку пока­рання. Кримінально-виконавча інспекція звернулася до суду з клопотанням про заміну засудженій П. виправних робіт позбавленням волі.

Яке рішення і на підставі якої правової норми по­винен прийняти суд щодо клопотання кримінально-виконавчої інспекції? Чи є підстави для притягнення до відповідальності керівника підприємства, де працювала засуджена П., та інспектора кримінально-виконавчої інспекції?

2. Під час відбування покарання у виді виправних робіт засуджений М. у результаті нещасно­го випадку став інвалідом 1-ї групи. Кримінально-виконавча інспекція порушила перед судом клопотання про заміну за­судженому 6-місячного строку виправних робіт, який він ще не відбув, позбавленням волі на тій підставі, що М. через непрацездатність не зможе відбувати визначене йому вироком суду покарання.

На підставі якої правової норми і яке рішення по­винен прийняти суд?

3. За ст. 167 КК України А. була засуджена до виправних робіт строком на один рік з відрахуванням 10% від заробітку в доход держави. Після того, як вона відбула шість місяців строку покарання, А. надала у кримінально-виконавчу інспекцію медичну довідку про те, що стала вагітною.

Які дії має виконати кримінально-виконавча інспекція за даних обставин?

4. В. був засуджений місцевим судом за ч. 1 ст. 267 КК України строком на шість місяців виправних робіт із відрахуванням 10% заробітку в доход держави. Після набрання чинності вироку суду В. звернувся до начальника кримінально-виконавчої інспекції з проханням дати дозвіл внести в установу банку одразу всю суму, яка повинна бути вирахувана з його заробітної плати за шість місяців.

Яку відповідь повинен надати В. начальник кримінально-виконавчої інспекції?

5. Д. був засуджений до двох років виправних робіт з відрахуванням 20 % від заробіт­ку в доход держави. Адміністрація підприємства, де пра­цював Д., на підставі вироку суду зробила відраху­вання з усієї суми заробітку засудженого. Вважаючи, що ці дії є неправильними, Д. звернувся до прокурора зі скаргою, де просив роз’яснити адміністрації, щоб вона відраховувала 20 %, встановлених вироком суду від суми заробітку, що залишиться після відрахування податків та інших платежів.

Які пояснення має дати прокурор засудженому і на підставі якої правової норми?

6. Є. був засуджений до півтора року виправних робіт. Через вісім місяців відбування покарання засуджений подав до адміністрації підприємства, де він працював, заяву про звільнення за власним бажанням. Адміністрація підприємства задовольнила його прохання і сповістила про це кримінально-виконавчу інспекцію. Є. пропозицію кримінально-виконавчої інспекції про працевлаштування проігнорував, змінив місце проживання, а через місяць за вчинення опору працівникам міліції у нетверезому стані був заарештований на 15 діб, про що органи внутрішніх справ сповістили кримінально-виконавчу інспекцію.

Чи мала право адміністрація підприємства звільнити Є. з роботи за власним бажанням, не маючи на це дозвіл кримінально-виконавчої інспекції? Які заходи повинна прийняти кримінально-виконавча інспекція до засудженого Є.?

7. І. був засуджений до 100 годин громадських робіт. Під час відбування покарання він без повідомлення кримінально-виконавчої інспекції залишив своє постійне місце проживання і протягом трьох днів не з’являвся на громадські роботи. Після затримання І. пояснив інспектору кримінально-виконавчої інспекції, що змушений був терміново відвезти дружину на складну операцію в обласну клінічну лікарню, де і був затриманий працівниками міліції.

Чи є поведінка І. ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт?

8. Під час відбування покарання у виді громадських робіт С. була надана чергова відпустка за основним місцем роботи. У зв’язку з цим С. звернувся до начальника кримі-нально-виконавчої інспекції з питанням, чи має він право провести відпустку в іншій місцевості.

Яку відповідь повинен надати начальник кримінально-виконавчої інспекції С.?

9. К. був засуджений місцевим судом до 90 годин громадських робіт. У зв’язку з цим засуджений узяв за основним місцем роботи відпустку на 15 днів, протягом яких сподівався відбути весь строк робіт. Проте кримінально-виконавча інспекція не погодилася з таким рішенням К.

Чи правомірні дії кримінально-виконавчої інспекції?

Т е м а 11. ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Обмеження волі в системі кримінальних покарань. Загальна характеристика.

2. Порядок направлення засуджених до обмеження волі до місця відбування покарання.

3. Умови відбування покарання у виді обмеження волі.

4. Дисциплінарна та кримінальна відповідальність осіб, засуджених до обмеження волі.

ЗАВДАННЯ

1. Засуджений до трьох років обмеження волі М. відбував покарання у виправному центрі. Він звернувся з проханням до адміністрації центру дозволити йому проживати разом з дружиною в їх власному домі, що знаходиться недалеко від виправного центру.

Запропонуйте відповідь адміністрації виправного центру.

2. Адміністрація виправного центру за домовленістю з приватним підприємством, що виробляло тротуарну плитку, направила на роботу засудженого до обмеження волі П. Через три місяці власник підприємства звернувся до центру з проханням притягнути П. до кримінальної відповідальності, бо він відмовлявся просіювати цемент, посилаючись на те, що хворий на астму.

Чи буде притягнутий до кримінальної відповідальності П.? Що необхідно зробити адміністрації виправного центру?

3. Засуджена до двох років обмеження волі З. після відбування шести місяців призначеного покарання звернулася до начальника виправного центру з заявою про звільнення її від відбування покарання, мотивуючи тим, що вона вагітна, строк вагітності (за довідкою) – п’ять місяців.

Що повинен відповісти начальник виправного центру? Назвіть підстави і порядок звільнення засуджених до обмеження волі.

4. До виправного центру прибули засуджені до обмеження волі строком на три роки кожний – Т. і М., 5 травня 2003 р. вони були взяті на облік.

Назвіть дату закінчення строку покарання для кожного засудженого, враховуючи при цьому, що Т. із 20 січня 2003р. знаходився під вартою в СІЗО і в такому ж порядку був доставлений до виправного центру, а М. був вибраний запобіжний засіб – підписка про невиїзд, тому до виправного центру він приїхав самостійно.

5. За вчинення автотранспортного злочину Ж. був засуджений до чотирьох років обмеження волі з забороною на три роки управляти транспортними засобами. Начальник виправного центру призначив Ж. працювати на тракторі. Працюючи по 12 – 14 год на добу, бо треба було вчасно засіяти поле протягом двох тижнів, Ж. дуже втомився, а одного разу заснув за кермом і впав разом із трактором у ставок. Залишився живим, але поламав ноги і став інвалідом. Трактор ремонту не підлягав.

Роз’ясніть, хто, кому і в якому порядку буде відшкодовувати нанесені збитки. Чи буде Ж. продовжувати відбувати покарання?

6. До начальника виправного центру звернулися засуджені Г. і К. із проханням дозволити їм виїзд за межі виправного центру строком на 12 діб (у відпустку до родичів), посилаючись на те, що Г. необхідно у цей час зареєструвати шлюб і підготуватися до весілля, а К. необхідно зорати ділянку в 1 га і допомогти матері посадити картоплю.

Що відповість начальник виправного центру? Назвіть підстави для короткострокового виїзду за межі виправного центру.

7. К., засуджений до обмеження волі строком на чотири роки, звернувся до начальника виправного центру з проханням перевести його до виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, яка розташована поруч із селом, звідки він родом, оскільки умови праці і проживання там такі ж самі, як і у виправному центрі.

Як має поступити начальник виправного центру? Які у К. є перспективи? Запропонуйте свої варіанти відповіді, спираючись на чинне законодавство.

8. Засуджений до чотирьох років обмеження волі Б. у робочий час зловживав спиртними напоями, порушував громадський порядок, за що неодноразово був попереджений адміністрацією заводу, де працював. Одного разу, прийшовши на роботу в нетверезому стані, він вчинив бійку з засудженим Х., зламав йому руку, розірвав одяг. Розуміючи, що за такі дії йому треба буде відповідати, він утік із виправного центру і був затриманий органом внутрішніх справ лише через два місяці. На момент затримання Б. відбув 6 місяців строку покарання.

Які заходи можуть бути застосовані до Б.?

Т е м а12. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ШТРАФУ ТА КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміст та особливості покарання у виді штрафу. Законодавство, що регулює виконання покарання у виді штрафу.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

3. Зміст та особливості покарання у виді конфіскації майна. Законодавство, що регулює виконання покарання у виді конфіскації майна.

4. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

5. Контроль і нагляд за виконанням майнових покарань.

ЗАВДАННЯ

1. З. було засуджено за ст. 197 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. У місячний термін після набрання вироком законної сили штраф засудженим так і не було сплачено. В зв’язку з цим судом було видано і направлено до виконання виконавчий лист. На виклик до державного виконавця засуджений З. не з’явився, проте по телефону повідомив, що працює на підприємстві. На підставі повідомлення засудженого державний виконавець направив виконавчий лист до бухгалтерії підприємства для звернення стягнення на заробітну плату боржника.

Чи правильно вчинив державний виконавець?

2. Р. було засуджено за заняття забороненими видами господарської діяльності до штрафу в розмірі 1000 грн. Під час примусового виконання державному виконавцю стало відомо, що внаслідок тяжкої хвороби засуджений не має можливості сплатити штраф. У зв’язку з цим державний виконавець вніс подання до суду про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.

Як повинен у цьому випадку вчинити суд?

3. Р. було засуджено за ч. 1 ст. 175 КК України до штрафу в розмірі 2000 грн. В процесі примусового виконання штрафу стало відомо, що Р. звільнився з попереднього місця роботи, майно, на яке може бути накладено стягнення у нього відсутнє, про що було складено відповідний акт. На пропозицію державного виконавця з’явитися до відділу державної виконавчої служби та повідомити про нове місце роботи засуджений відмовився.

Що в цьому випадку повинен вчинити державний виконавець?

4.Б. було засуджено за ч. 1 ст. 192 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. У місячний термін після набрання вироком законної сили штраф засудженою так і не був сплачений. У процесі виконавчого провадження було встановлено, що внаслідок стихійного лиха майну засудженої були спричинені значні збитки. Крім того, на утриманні засудженої двоє неповнолітніх дітей. Засуджена звернулася до державного виконавця з клопотанням про відстрочку виконання вироку на п’ять років.

Що в цьому випадку повинен вчинити державний виконавець?

5.С. було засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 100 грн. У місячний термін після набрання вироком законної сили засуджений так і не сплатив штраф. У процесі виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на будинок засудженого. Проте і після накладення арешту на будинок штраф так і не було сплачено. В зв’язку з цим державний виконавець розпочав реалізацію будинку засудженого.

Чи правомірні дії державного виконавця?

6.І. було засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Після набрання вироком законної сили до виконання було надіслано виконавчий лист, копію протоколу опису майна та копію вироку. В копії протоколу опису майна зазначалось, що для забезпечення можливої конфіскації майна в порядку ст. 126 КПК України було накладено арешт на побутову техніку, що належала засудженому. Зберігачем майна було призначено дружину засудженого. Під час перевірки наявності майна, зазначеного в опису, державний виконавець з’ясував, що зазначене майно відсутнє, інше майно, що підлягає конфіскації, виявити не вдалося.

Що в цьому випадку повинен вчинити державний виконавець?

7.К. була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК України до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Під час досудового слідства опис майна засудженої не проводився. В процесі виконавчого провадження державному виконавцю стало відомо, що засуджена є одним із засновників товариства з обмеженою відповідальністю. В зв’язку з цим державний виконавець звернувся до директора цього підприємства з листом про необхідність виділення і передачі майна, що припадає на частку засудженої, до відділу державної виконавчої служби України.

Чи правомірні дії державного виконавця?

8.Л. було засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час досудового слідства опис майна засудженого не проводився. Під час виконавчого провадження майно засудженого, яке може бути арештовано, виявити не вдалося, про що було складено відповідний акт. Виконавчий лист з актом про неможливість стягнення державним виконавцем було повернуто до суду. Через місяць під час іншого виконавчого провадження виявилося неконфісковане майно засудженого, набуте ним до винесення вироку.

Чи має право державний виконавець здійснювати виконавчі дії, спрямовані на конфіскацію цього майна, якщо виконавче провадження по конфіскації вже закрито?

9.Р. було засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час виконавчого провадження державним виконавцем було описано шубу, яка належала засудженій, вартістю 5000 грн. Представник засудженої звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи це тим, що одяг засудженого належить до майна, на яке не може бути накладено стягнення за виконавчими документами.

Яке рішення повинен прийняти суд?

10.К. було засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час виконавчого провадження було накладено арешт на майно засудженого. Проте під час передачі майна фінансовим органам державному виконавцю стало відомо, що засуджений помер у місцях позбавлення волі.

Чи має право державний виконавець продовжувати здійснювати дії, направлені на конфіскацію майна?

Т е м а13. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміст та особливості покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

2. Законодавство, що регулює виконання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Суб’єкти виконання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4. Контроль за засудженими до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

5. Відповідальність за порушення порядку виконання-відбування позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

ЗАВДАННЯ

1. Л. було засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням медичних послуг, строком на чотири роки. Після набрання вироком законної сили, суд надіслав копію вироку разом з розпорядженням про його виконання до кримінально-виконавчої інспекції.

Які першочергові дії на виконання вироку повинен здійснити працівник кримінально-виконавчої інспекції?

2. С. було засуджено за ч. 1 ст. 212 КК України до позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки.

Які органи та яким чином повинні здійснювати контроль за діяльністю засудженого?

3. Г. було засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням майном, строком на три роки.

Як після відбування основного покарання адміністрація кримінально-виконавчої установи повинна забезпечити подальше виконання додаткового покарання?

4.П. було засуджено за ч. 2 ст. 139 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням медичних послуг, строком на три роки. Під час відбування основного покарання адміністрація кримінально-виконавчої установи призначила П. на посаду помічника лікаря в лікувальному закладі кримінально-виконавчої установи.

Чи правомірні дії адміністрації кримінально-виконавчої установи?

5. Д. було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на два роки. Під час виконання додаткового покарання від органів ДАІ надійшла довідка про порушення Д. заборони керування транспортним засобом.

Як повинна діяти кримінально-виконавча інспекція після отримання письмової довідки про порушення засудженим вимог вироку?

6. Ю. було засуджено за ч. 1 ст. 172 КК України до позбавлення права обіймати посади, пов’язані з вчиненням організаційно-розпорядчих обов’язків, строком на два роки. Під час відвідування підприємства, на якому працює Ю., працівник кримінально-виконавчої інспекції з’ясував, що Ю. Про-довжує обіймати посаду, у зв’язку з якою ним було вчинено злочин.

Яким чином кримінально-виконавча інспекція повинна відреагувати на порушення вимог вироку?

7.К. та А. було засуджено за ст. 251 КК України. К. було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням ветеринарних послуг, строком на два роки; А. було призначено покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням ветеринарних послуг, строком на три роки. Після відбування К. двох років позбавлення волі його було умовно-достроково звільнено судом від відбування позбавлення волі та позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням ветеринарних послуг. А. також було умовно-достроково звільнено судом від відбування покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з наданням ветеринарних послуг.

Чи правомірні дії суду?

8. З. було засуджено за ч. 1 ст. 273 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з забезпеченням безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних цехах, строком на три роки. Після відбування основного покарання засудженого було взято на облік кримінально-виконавчою інспекцією. Строк відбування основного покарання було зараховано до строку відбування позбавлення права обіймати посади, пов’язані з забезпеченням безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних цехах.

Чи правомірно в цьому випадку зарахування строку відбування позбавлення волі до строку додаткового покарання?

9. Б. було засуджено за ст. 287 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, строком на два роки. Кримінально-виконавча інспекція направила адміністрації підприємства, де працює Б., копію вироку суду та інші необхідні документи.

Які дії на виконання вимог вироку повинна здійснити адміністрація підприємства?

10. П. було засуджено за ч. 1 ст. 323 КК України до позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з виховною роботою неповнолітніх, строком на два роки. Після того, як засудженого було взято на облік, він не з’явився на виклик до кримінально-виконавчої інспекції.

Яким чином у даному випадку повинна діяти кримі-нально-виконавча інспекція?