Теоретичні основи прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення в діяльності керівника. Характеристики управлінських рішень

Тема 10. Розробка та ухвалення управлінських рішень

10.1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення в діяльності керівника. Характеристики управлінських рішень.

10.2. Процес прийняття управлінських рішень.

10.3. Фактори, які впливають на процес прийняття рішень.

10.4. Моделі та методи прийняття управлінських рішень.

10.5. Ефективність управлінських рішень.

Теоретичні основи прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення в діяльності керівника. Характеристики управлінських рішень

Ухвалення рішень - це основа діяльності організації. Від якості розробки, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енергетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів.

Ухвалення та виконання управлінських рішень - найголовніший оціночний критерій керівних здібностей. Адже від оцінки рішень та процесу їх ухвалення, форм впровадження, виконання залежать про­дуктивність праці, економне та раціональне використання спожитих ресурсів, рівень інформаційної системи, мотивація персоналу та багато інших аспектів управління.

Ухвалення управлінського рішення- це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Тобто, це модель, у якій фігурує певне число варіантів та можливість обрати кращий з них. Відсутність вибору ускладнює процес ухвалення рішення. Ця ситуація передбачає, що рішення вже ухвалив хтось інший або непідвладні сили.

Результатом обраного рішення повинна бути якась дія. Можна дійти висновку, що "прийняття рішень означає процес, завдяки якому обирається лінія поведінки, як вирішення певної проблеми". Тут ключовими поняттями є процес, лінія поведінки, вибір, вирішення і проблема. Звідси, дві умови ухвалення рішення - визначення проблеми і вибір рішення.

Найповніше визначення процесу прийняття рішень в організаціях звучить наступним чином: "Ухвалення рішень в організаціях охоплює створення вибору для зміни певного існуючого стану, вибір однієї лінії поведінки з кількох можливих, мобілізацію певних організаційних та індивідуальних ресурсів на виконання рішення і діяльність, спрямовану на досягнення бажаного результату". Ухва­лення рішень потребує витрат ресурсів. Це - виконавча фаза ухвалення рішення. Процес ухвалення рішень передбачає якусь визначену ціль чи мету діяльності - розв'язання проблеми, створення нового рівня виконання чи запобігання певній ситуації.

Управлінські рішення можна класифікувати насамперед за такою ознакою: одне й те саме рішення ухвалюється за схожих обставин або ж різка зміна останніх змушує ухвалювати нове рішення. Тобто на цій основі розрізняють програмовані (програмні) та непрограмовані (непрограмні) рішення.

Таблиця 10.1

Порівняльний аналіз програмних і непрограмних рішень

Характеристики Програмовані рішення Непрограмовані рішення
Тип рішення Добре структуроване Погано структуроване
Частота застосування Часто повторюване і шаблонне Нове і незвичне
Цілі Чіткі, конкретні Невизначені
Інформація Легко доступна та достовірна Отримати складно, невідомі джерела
Наслідки Незначні Важливі
Організаційний рівень Низькі рівні Високі та середні рівні
Час для розв’язання Короткий Відносно довгий
Основа для розв’язання Правила вирішення, набір процедур Оцінка і творчість

Програмовані рішеннябазуються на звичці, заведеному поряд­кові або процедурній політиці і ухвалюються за типових обставин. Програмовані рішення найкраще впроваджуються у бюрократичних організаціях, зважаючи на раціональність та ефективність їхньої діяльності. Програмовані рішення - це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене і вибір повинен бути зроблений в межах напрямів, що визначені динамікою розвитку організації.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмоване рішення непридатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення повинні звернутися до непрограмованого.Характеристики непрограмованих рішень передбачають слабку структуру, що зумовлена браком інформації, незатверджену процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрограмовані рішення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо не структуровані, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації залежать від невизначених обставин, від неконтрольованих сил, від впливу непередбачених чинників.

Непрограмовані рішення

Теоретичні основи прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення в діяльності керівника. Характеристики управлінських рішень - student2.ru

Типи проблем, типи рішень та рівні управління

Рис. 10.1. Програмовані та непрограмовані управлінські рішення

Інколи, у складних ситуаціях, практикують компроміси- нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє на даному етапі всі сторони, які беруть участь у конфлікті.

Управлінські рішення можна систематизувати за ознаками:

1. За сферою охоплення чи масштабом можливих наслідків:

- загальні (прямо чи опосередковано стосуються усієї організації);

- часткові (торкаються лише деяких структурних підрозділів, певних відділів та служб, локальних проблем).

2. За тривалістю дії:

- перспективні, стратегічні (їх наслідки виявляються у майбутньому);

- поточні, оперативні (спроможні активно та негайно вплинути на розвиток ситуації).

3. За рівнем прийняття (залежно від рівня управління - вищого, середнього чи технічного).

4. За характером розв'язуваних завдань (програмовані, непрограмовані та компроміси).

5. За способом прийняття:

- одноособові;

- колегіальні (розробляє та пропонує група фахівців, а ухвалює відповідальний менеджер чи кілька адміністраторів);

- колективні (приймаються загальними зборами на основі більшості голосів).

6. За способом обґрунтування:

- інтуїтивні, засновані на відчутті того, що вибір правильний. Це відчуття підказує набутий досвід, аналіз ситуації, врахування сил та суб'єктів впливу, передбачення майбутніх змін);

- засновані на суб'єктивних судженнях (сприймається на віру як аксіома, думка чи висновок експерта, фахівця, спеціаліста). Ці рішення типові для ситуацій, у яких менеджер не володіє достатньою компетенцією для самостійного аналізу, а тому звертається за допомогою до професіонала;

- раціональне вирішення проблеми, що передбачає таку послідовність дій:

Теоретичні основи прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення в діяльності керівника. Характеристики управлінських рішень - student2.ru

Рис. 10.2. Етапи раціонального вирішення проблеми

Наши рекомендации