Вивчення і аналіз кадрового, інформаційного, технічного і правового забезпечення туристичної фірми

Функції управління. Кадри управління. Організація праці керівників і спеціалістів на підприємстві.

Робота на підприємстві поділена між підрозділами та окремими виконавцями, хтось повинен координувати їх дії, щоб досягти загальної мети. Виникає необхідність відокремлення управлінської праці від виконавчої. Таким чином необхідність управління пов'язана з процессами поділу праці на підприємстві.Функції управління – це об'єктивно обумовлені загальні напрями або сфери діяльності, які у сукупності забезпечують ефективну кооперацію спільної праці.

Управляючий елемент у структурі системи виконує такі функції:

1) визначає мету функціонування системи.

2) визначення того, хто саме повинен виконувати кожну конкретну операцію і як виконавці взаємодіють між собою.

3) для забезпеченняцілості організації як системи управляючий елемент виконує функцію мотивації. Мотивація – це процес, що спонукає членів організації до спільних погоджених дій, які забезпечують досягнення загальної мети;

4) управляючий елемент повинен встановлювати стандарти діяльності ефектора, вимірювати дійсні результати його діяльності, порівнювати досягнуте з запланованим, коригувати діяльність у необхідних випадках, а також накопичувати досвід для подальшого удосконалення планування.

Все це пояснює необхідність виконання управляючим елементом контрольних процесів. Контроль означає процес вимірювання досягнутих за певний період результатів, порівняння досягнутого з запланованим та коригування діяльності, які у сукупності забезпечують виконання організацією своїх планів.

Кадри управління– працівники, що здійсню­ють функції управління або сприяють їхньому здійсненню, тобто професійно беруть участь у процесі управління і входять в апарат управління. Базовою класифікацією кадрів управління є кла­сифікація керівників за їхньою участю в процесі прийняття й реалізації управлінських рішень. За цією ознакою кадри управління поділяються на три основні групи: керівники, фахівці й допоміж­ний персонал (технічні виконавці);

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на певній посаді. Вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади, але не мають спеціальної освіти).

Ці класифікаційні ознаки персоналу підприємства поряд з іншими (стать, вік, стаж) служать основою для розрахунків різних видів структур.

Для ефективного управління підприємством важлива не проста констатація чисельності окремих категорій працівників, а вивчення співвідношення між ними. І якщо в структурі промислового підприємства 18 % складають керівники, спеціалісти та службовці, а 82 % - робітники, то в структурі туристичного підприємства -60 % - це керівники, спеціалісти, службовці, а 40 % - робітники.

Все це дає змогу не тільки виявити вплив фактора персоналу на кінцеві результати діяльності підприємства, а й встановити найсуттєвіші структурні зміни, їхні рушійні сили, тенденції і на цій підставі формувати реальну стратегію щодо розвитку трудових ресурсів.

Характеристика методів управління (організаційно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні)

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб отримати потрібний результат, можливо лише шляхом впливу на неї управляючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які і забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти дістали назви методів управління.

Методи управління – це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства.

Управління господарською організацією спрямоване на людей, на коло їх інтересів. Тому основою класифікації, методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої діяльності. За своїм змістом мотиви виробничої діяльності людини можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. У відповідності з цим розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління.

Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації.

Перший – це управління, орієнтоване на використання створеного на державному рівні економічного сегменту загального зовнішнього середовища.

Зміст цього аспекту зокрема складає:

· формування системи оподаткування;

· визначення амортизаційної політики;

· формування митної політики;

· визначення мінімального рівня заробітної плати тощо.

Другий аспект – пов'язаний з управлінням, орієнтованим на використання різноманітних економічних категорій, таких як фінансування, кредитування, ціноутворення, економічні санкції і таке інше.

Соціольно-психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня призвели до суттєвих змін у системі цінностних орієнтацій та структурі мотивації виробничої діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Все більшого значення набувають такі фактори,, як: змістовність та творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, соціальне визнання власної праці тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки людини є необхідною умовою ефективного управління. Реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, вирішення конфліктних ситуацій, гуманізації та демократизації праці.

Організаційні методи управління реалізують мотиви примусового характеру. Їх існування обумовлене зацікавленістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів та прийомів впливу на людей, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Всі організаційні методи управління поділяються на регламентуючі та розпорядчі.

Розпорядчі методи управління охоплюють поточну оперативну організаційну роботу, тобто визначення і розподіл конкретних завдань виконавцям, контроль за їх виконанням, проведення нарад тощо.

Аналіз і розрахунок основних показників діяльності туристичної фірми. Аналіз майнового стану підприємства. Склад та структура матеріально-технічної бази, ефективність оновлення основних фондів

Аналіз туристичної діяльності підприємства „Стопхай Тур”

№ п\п	Показники	Одиниця виміру	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення +\-	Темп росту,%
1.	Кількість місцьу власних підприємствах розміщення туристів, у т.ч.:	Місць	-	-	-	-
1.1.	Готелі	Місць	-	-	-	-
1.2.	Санаторії, пансіонати з лікуванням	Місць	-	-	-	-
1.3.	Будинки, пансіонати і бази відпочинку	Місць	-	-	-	-
2.	Кількість власних підприємств харчування, в т.ч.:	Одиниць	-	-	-	-
2.1.	Ресторани	Одиниць	-	-	-	-
2.2	Бари	Одиниць	-	-	-	-
2.3.	Кафе	Одиниць	-	-	-	-
3.	Кількість обслуговуваних туристів, в т.ч.:	Осіб				4,7
3.1.	Іноземних туристів	Осіб	-	-	-	-
3.2.	Туристів, які виїжджали за кордон	Осіб				0,2
3.3.	Туристів, охоплених внутрішнім туризмом	Осіб				4,5
4.	Кількість екскурсантів	Осіб				0,8
5.	Кількість туроднів, наданих туристам, в т. ч.:	Туроднів				0,27
5.1.	Іноземним туристам	Туроднів	-	-	-	-
5.2.	Туристам, які виїжджали за кордон	Туроднів				0,08
5.3.	Туристам, охоплених внутрішнім туризмом	Туроднів				0,19
6.	Кількість реалізованих турів	Одиниць				4,7
7.	Обсяг наданих туристичних послуг, з них	Тис.грн				0,7
7.1.	Іноземним туристам	Тис.грн	-	-	-	-
7.2.	Туристам, що виїжджали за кордон	Тис.грн				0,08
8.	Витрати пов’язані з наданням туристичних послуг, з них :	Тис.грн	11,4	13,5	2,1	0,21
8.1.	Іноземним туристам	Тис.грн	-	-	-	-
8.2.	Туристам, що виїжджали за кордон	Тис.грн				0,04
9.	Фінансовий результат від звичайної діяльності	Тис.грн				6,4
10.	Середня вартість однієї туродоби	Тис.грн	1,43	1,7	0,27	2,7

Динаміка показників з праці туристичного підприємства „Стопхай Тур”

№ п\п	показники	Одиниця виміру	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення, +\-	Темп росту,%
1.	Загальний фонд робочого часу	Людино\ днів				2,4
2.	Втрати робочого часу, в т.ч.:	Людино\ днів
2.1.	Простої	Людино/ днів	Х	Х	Х	Х
2.2.	Прогули	Людино\ днів				1,25
2.3.	Неявки з дозволу адміністрації	Людино\ днів				1,4
3.	Виробітка одного працівника	Людино\ днів				0,86
4.	Фонд оплати праці працівників, в т. ч.:	Тис.грн
4.1.	Фонд основної заробітної плати	Тис.грн			Х	Х
4.2.	Фонд додаткової заробітної плати	Тис.грн			Х	Х
4.3.	Заохочування та виплати, в т.ч.:	Тис.грн
	Матеріальна допомога	Тис.грн	Х	Х	Х	Х
	Соціальні пільги	Тис.грн	Х	Х	Х	Х
5.	Середня заробітня плата	Тис.грн
6.	Продуктивність праці працівників	Тис.грн				10,2

Динаміка показників фінансової діяльності туристичного підприємства

„Стопхай Тур”

№ п\п	Показники	Одиниця виміру	Минулий рік	Звітний рік	Відхи лення, +\-	Темп рост, %
1.	Дохід (виручка) віл реалізації продукції	ГРН				6,4
2.	Податок на додану вартість	Х	Х	Х	Х	Х
3.	Інші відрахування з доходів	ГРН			Х	Х
4.	Чистий дохід від реалізації	грн
5.	Собівартість реалізованої продукції	грн				0,6
6.	Валовий: - прибуток -збиток	грн
7.	Інші операційні доходи	Х	Х	Х	Х	Х
8.	Адміністративні витрати	Х	Х	Х	Х	Х
9.	Витрати на збут	Х	Х	Х	Х	Х
10.	Інші операційні витрати	Х	Х	Х	Х	Х
11.	Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток - збиток	Х	Х	Х	Х	Х
12.	Доходи від участі в капіталі	Х	Х	Х	Х	Х
13.	Інші фінансові доходи	Х	Х	Х	Х	Х
14.	Інші доходи	Х	Х	Х	Х	Х
15.	Фінансові витрати	Х	Х	Х	Х	Х
16.	Витрати від участі в капіталі	Х	Х	Х	Х	Х
17.	Інші витрати	Х	Х	Х	Х	Х
18.	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування - прибуток - збиток	грн
19.	Податок на прибуток від звичайної діяльності	Х	Х	Х	Х	Х
20.	Фінансові результати від звичайної діяльності -прибуток - збиток	грн
21.	Надзвичайні: Доходи Витрати	Х	Х	Х	Х	Х
22.	Податки з надзвичайного прибутку	Х	Х	Х	Х	Х
23.	Чистий: Прибуток Збиток	грн
24.	Загальний рівень рентабельності%	%				0,5
25.	Рентабельність витрат,%	%

Пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічної діяльності

„ Стопхай Тур” являється професійною незалежною туристичною фірмою, діяльність якої спрямована на задоволення потреб туриста. Фірма займається турагентською діяльністю.

Основною задачею працівників фірми є якісна консультація туристів, виходячи з їх побажань і підбір туру по критерію «ціна-якість». Якщо персонал зробив правильний вибір для клієнта, то цей клієнт скористується послугами фірми ще раз або ж навіть порадить її своїм друзям, а це і є найкраща реклама. Так отримають задоволення і клієнти і робітники фірми, яка буде набирати обертів у своєму процвітанні.

Співпраця з іншими підприємствами дозволяє отримати підприємству ряд додаткових переваг, це – колективні знижки, швидке формування туру та отримати більшу кількість споживачів.

Серед значних недоліків фірми я відмітив – невелика площа приміщення, в якому знаходиться фірма, немає функціонального розподілу праці, недостатня кількість працівників. На мою думку, по можливості, потрібно змінити приміщення на більше, набрати більший штат працівників, в першу чергу помічника кожному менеджеру, кур’єра, секретаря, людину, яка буде займатися оформленням віз, подачі документів до консульства.

Оскільки фірма знаходиться у зручному місці, в неї є досить велика кількість клієнтів, але великий відсоток з них, просто не може отримати свою послугу, оскільки дуже важко пробитися до менеджера, він зайнятий оформленням документів вже існуючих клієнтів. А якщо розширити штат працівників, кожен буде займатися своєю функцією, звільниться час у менеджера, а отже більше клієнтів отримають свою послугу і, як наслідок – більші прибутки.

Під час фінансової кризи будуть виживати ті туристичні компанії, які переорієнтуються на якісний сервіс і будуть оберігати свого туриста. Пропри все, планується, що обсяги продажу на ринку не стануть меншими від попередніх років.

Останніми роками спостерігалася тенденція росту туристичного ринку приблизно на 30-40% щорічно. Сьогодні всі говорять про фінансову кризу, але можна прогнозувати, що обсяги продажу будуть на рівні попереднього року. Тобто, ринок не впаде в жодному разі, просто поки що він призупинився під час кризи. Звичайно ж зараз туроператори скоротили велику кількість рейсів, підняли ціни, особливо у зимових період, але вже у травні ціни впадуть і кількість рейсів обов’язково виросте.

Якщо не буде монопольної змови на туристичному ринку, то ціни на тури будуть такі ж самі, як і минулого року. Можливо навіть і нижчі. Знизяться ціни без всяких сумнівів на турецькі готелі та єгипетські тому, що фінансова криза внесла корективи не лише в нашу економіку, але й на європейські країни та країни всього світу, тому кількість туристів, які зараз відпочивають на курорті є набагато нижча. А отже готелям не буде іншого виходу, ніж просто знизити ціни.

Важливим чинником впливу держави на туристичну індустрію, особливо в період ринкової трансформації економіки, постає фінансова політика. Нагальна необхідність її реформування обумовлена невпинним зростанням зношеності матеріально-технічної бази туризму.

Реальні перспективи залучення інвестицій у фінансування проектів розвитку підприємств української туристичної індустрії відкриває участь у спільних міжнародних програмах, що обіймають широкий комплекс проблем від навчання нетрадиційних видів туризму.

Зараз подібні програми здійснюються такими організаціями, як ВТО, ТАСІS, Світовий банк, спеціалізовані структури ООН, Американська асоціація турагенства (АSТА) та багатьма іншими. Але в Україні необхідної державної підтримки в цьому питанні поки що немає.