Навички вирішувати проблеми

Першочерговим завданням менеджера є рішення проблем. Проблема — це складне питання, завдання, яке вимагає вирі­шення, дослідження, що важко розв´язати або здійснити.

Рішення проблеми ніколи не буває простою справою і ви­магає наявності відповідних навичок.

Менеджерська практика використовує три шляхи вирішен­ня проблеми:

Перший — використання системного підходу. Другий — підбір методів для вирішення проблеми. Третій — використан­ня людей і ресурсів, які могли б допомогти у вирішенні пробле­ми.

Системний підхід у вирішенні проблеми, полягає у здійсненні 7 послідовних кроків:

Крок 1. Оцінка проблеми	1. Виявити, які труднощі є. 2. Якщо проблема існує в роботі групи, то необхідно вирішити, як організувати спільну роботу для її розв´язання.
Крок 2. Визначення цілі рішення проблеми	1. Сформулювати ясно і чітко, чого треба досягти. 2. Схвалити ціль всіма працівниками.
Крок 3. Визначення критеріїв оцінки успіху	1. Визначити спосіб оцінки дій: а) як визначити досягнення цілей (чи ні). б) як визначити ефективність спільної роботи робочої групи. 2. Визначити витрати зусиль (час) для виконання завдання.
Крок 4. Збір інформації	1. Збір факторів, думок, ідей по даній проблемі. 2. Використання методів збору і надання інформації. 3. Визначення можливих альтернатив. 4. Оцінка сильних і слабких проблем вирішення проблеми.
Крок 5. Планування	1. Прийняття рішень про те, що повинно бути зроблено. 2. Визначення плану конкретних практичних кроків по виконанню дії робочої групи.
Крок 6. Виконання	Проведення практичної роботи по виконанню планових заходів.
Крок 7. Аналіз дій для їх покращення	1. Оцінка успішної роботи. 2. Встановлення причин невдач.

Таким чином, системний підхід до вирішення проблем є зна­ряддям пристосованим до гнучкого використання. На будь-якій стадії можна повернутись на декілька кроків і уточнити відповідність методів роботи і конкретних завдань вирішення про­блеми.

Для вирішення проблем, менеджер використовує методи:

• Інструктивний
• Ініціативний
• Адаптивний
• Інноваційний

Інструктивний метод полягає утому, що для вирішення про­блеми, менеджер приймає рішення у відповідності з інструктив­ними вказівками вищого керівництва. Він бере на себе відпові­дальність за своєчасне усунення проблем або труднощів, які ви­никли, робить вірні висновки і досягає того, що від нього вимагають. Тут не вимагається творчий підхід тому, що всі про­цедури попередньо приписані.

Ініціативний метод вимагає частки ініціативи і свободи дій, але у визначених межах. Тут менеджер оцінює переваги ряду можливих рішень і вибирає із декількох добре відпрацьованих альтернативних дій ті, які краще всього підходять до даної про­блеми.

Результативність залежить від здатності менеджера вибира­ти найбільш економічний і ефективний напрямок дій.

Адаптивний метод оснований на розробці творчого рішен­ня, яке у деякій частині може бути абсолютно новим. Тут є набір перевірених можливостей і деякі нові ідеї. Менеджер виявляє особисту ініціативу і здібності, пропонуючи щось нове, присто­совуючи його до діючої системи, або технології.

Інноваційний метод є найбільш складним і вимагає зовсім нового підходу, нових уявлень. Менеджеру необхідно знайти способи розуміння зовсім раптових і непередбачених проблем рішення, які вимагає нового мислення, нового підходу. Сучасні проблеми потребують створення нових технологій та винахід­ництва.

Третім шляхом вирішення проблеми є використання праців­ників і ресурсів у різних формах. Для уточнення проблем і по­шуку їх рішень, менеджери використовують наради, на яких за­охочують різні точки зору і вірні пропозиції. Для рішення склад­них проблем створюються робочі групи, завданням яких є обстеження, аналіз стану і розробка пропозицій по покращен­ню або удосконаленню роботи підрозділу чи організації в ціло­му.

Характеристика менеджера, який має навички вирішувати проблеми, показана на схемі.