Особливості вимірювання базальної температури в аку­шерсько-гінекологічній практиці

1- Для систематичного вимірювання базальної температури тіла зручніше і
ніше користуватися не звичайним скляним ректальним термометром, а

^е"єктронним.

2 Вимірювати базальну температуру необхідно, не встаючи з ліжка і не
°^п°рожняючи сечовий міхур і кишечник.

3 Техніка вимірювання описана у навику "Г".

4. Показник термометра записати цифрами на аркуш паперу: перший сто-^Пчик — дата вимірювання, другий стовпчик — цифрове значення базальної ^Температури.

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

5. Оцінка результату: якщо базальна (ректальна) температура колива в межах 37,1-37,6°С, вірогідність завагітніти висока.

Роз'яснення: в прямій кишці в нормі температура не перевищує 37°С;! один раз в місяць у жінок вона підіймається вище. Це проходить під ляції, коли яйцеклітина визріла в яєчниках і вона виходить в черевну пор ну, а потім в маткову трубу. Після виходу яйцеклітина здатна до запліднен протязі 1-2 днів; це і є самий найсприятливіший період для того, щоб за іти. Саме це і сигналізує підвищення температури в прямій кишці.

Л. ДЕЗІНФЕКШЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМОМЕТРІВ. І. Місце проведення:

маніпуляційний кабінет, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2. Ниркоподібний лоток.

3. Медичні термометри.

4. Промаркірована ємність з кришкою для дезінфекційного розчину, j

5. Гумові рукавички.

6. Скляна банка ємністю 0,5 л.

7. Вата.

8. Бинт.

9. Футляр для зберігання термометра.

10. Розчини: 96° етиловий спирт, 0,5%, 1% хлорамін, 3% перекис

III. Попередня підготовка до виконання навику:
- одягнути рукавички.

IV.Основні етапи виконання навику:

1. Індивідуальний медичний термометр, який розміщувався при вин
ванні температури тіла у ротовій порожнині, протерти двічі чистою З
веткою, змоченою 96°розчином етилового спирту, або продезінфік
у 3% розчині перекису водню.

2. Медичний термометр, який розміщувався при вимірюванні темпера
тіла у пахвовій чи пахвинній ділянках, замочити повністю у одне
дезінфікуючих розчинів в промаркірованій ємності для дезінфекції,
дно якої попередньо покласти шар вати, щоб не розбити резерву^
ртуттю. Термометри покласти у горизонтальному положенні.

3. Витримати необхідний час експозиції:

а) 0,5% розчин хлораміну — ЗО хвилин;

б) 1% розчин хлораміну — 15 хвилин;

в) 3% розчин перекису водню — 80 хвилин.

4. Індивідуальний ректальний термометр, який розміщувався при вимі)
ванні температури тіла у прямій кишці, замочити повністю в 3%
хлораміну на 60 хвилин.

5. Медичні термометри, які використовувалися для вимірювання темп
тури тіла в інфекційному відділенні та протитуберкульозному дисп
сері, замочити в 5%розчині хлораміну на 60 хвилин.

6. Промаркіровану ванну з термометрами, зануреними у дезінфікук

розчин, закрити кришкою. ——

"—~~7. Вийняти термометри з дезінфікуючого розчину і на сітці промити їх під про­точною водою. Ректальний термометр необхідно занурити у миючий розчин на 15 хв. при температурі 50°С, потім промити під проточною водою.

З, Витерти термометри сухою чистою серветкою від залишків води.

д. Зняти рукавички, вимити руки, витерти їх рушником.

10.Струсити декілька разів термометр і перевірити, чи вся ртуть опустила­
ся у резервуар.

11.Зберігати термометри у сухому вигляді ртутним кінцем вниз в банці
ємністю 0,5 л, на дно якої попередньо покласти шар вати, а на горлови­
ну банки зробити бинтову покришку з вічками для кожного термометра.

12.Індивідуальний термометр зберігати у спеціальному футлярі. •

£JPF£CTPAUI# ДАНИХ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. І. Місце проведення:

пост медичної сестри у відділенні стаціонару, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Медична карта стаціонарного пацієнта.

2. Температурні листи.

3. Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

- непередбачена. IV. Основні етапи виконання навику:

1. В Україні прийнята температурна шкала за Цельсієм і цифровий запис
буде, наприклад, таким: t - 37,6°С.

2. Графічний запис показників температури проводиться у температурному
листі.

3. Зазначити у температурному листі дані: прізвище, ім'я та по батькові
пацієнта, номер карти стаціонарного пацієнта, номер палати.

4. Зверху по горизонталі відзначити дату.

5. По вертикалі після кожного вимірювання температури нанести крапку,
що відповідає даті, часу вимірювання (ранок або вечір) і показникові
температури. Потрібно знати, що одна поділка шкали "Т" дорівнює по­
казникові 0,2°С.

6. З'єднати крапки лініями, починаючи з шкали "Т" і таким чином отримати
температурну криву.

''• Графіки температури, частоти пульсу, артеріального тиску зробити олі­вцями різного кольору.

^-МОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТОМ У СТАЛІЇ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

Л/Z/L

Стадія підвищення температури тіла триває декілька годин, іноді — декіль-Днів. Перша стадія гарячки характеризується тим, що теплоутворення в ^ан'³мі перевищує тепловіддачу. Пацієнт скаржиться на появу остуди, погане

Чопочуття, головний біль, ниючий біль у всьому тілі. Спостерігається блідість 'Ри, вона холодна на дотик і набуває виду "гусячої".

' У'сце проведення:

^стаціонар, домашні умови

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРА ТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

II. Оснащення робочого місця:

1. Ліжко.

2. Ковдра.

3. Медичний термометр.

4. Грілка з гарячою водою.

5. Полотняна серветка.

6. Склянка.

7. Гарячі напої.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим

· підготувати гарячі напої.

· підготувати грілку (блок "Найпростіші методи фізіотерапії", навик "І"
//. Основні етапи виконання навику:

1.Укласти пацієнта у ліжко.

2.Тепло вкрити ковдрою.

3.До нижніх кінцівок прикласти теплі грілки.

4.Не допускати протягів!

5.Дати у великій кількості гарячі напої (чай з малиною, калиною, липов
цвітом).

6. Контролювати гемодинамічні показники (пульс, артеріальний тиск,
тоту серцевих скорочень, частоту дихальних рухів).

7. При появі змін на гірше терміново викликати лікаря.

Ж. ДОГЛЯД ЗА ПАШЄНТОМ У СТАДІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕМПЕРА1 ТІЛА НА ВИСОКОМУ РІВНІ.

Стадія збереження температури тіла на високому рівні триває від декільк годин до декількох тижнів, залежно від виду хвороби та реактивності орга зму. Друга стадія гарячки характеризується тим, що теплоутворення і теп віддача в організмі приблизно врівноважена. Пацієнт скаржиться на від жару, загальну слабкість, сильний головний біль. Спостерігається почервон ня шкіри, вона гаряча на дотик. Пульс прискорений. Дихання прискорене, верхневе. Язик сухий. Герпес на губах. Може виникнути носова кровотеча, значному підвищенні температури у пацієнта можуть з'явитися судоми, ня, галюцинації.

/. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

//. Оснащення робочого місця:

1. Ліжко.

2. Ковдра.

3. Медичний термометр.

4. Міхур з льодом.

5. Серветка полотняна.

6. Апарат для вимірювання артеріального тиску.

7. Фонендоскоп.

8. Столовий оцет.

9. 10% розчин бури на гліцерині.

10. Кислота ацетилсаліцилова, амідопірин (у таблетках).
__

11. Розчини: анальгін, димедрол, аміназин (в ампулах).

12- Система для постановки очисної клізми: кухоль Есмарха з гумовою

трубкою, краном і наконечником, вода 1-1,5 л температурою 10-15°С,

вазелін, судно, клейонка, рукавички, фартух. ///. Попередня підготовка до виконання навику:

· створити для пацієнта повну тишу і установити (по можливості) індивіду­
альний пост;

· постійно повідомляти лікаря про зміни в стані пацієнта;

- помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником.
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Регулярно стежити за показниками температури, артеріального тиску,
частотою пульсу, частотою серцевих скорочень, частотою дихальних рухів.

2. Забрати ковдру і вкрити пацієнта простирадлом.

3. Застосувати фізичні заходи, що полегшують гарячку і головний біль:
холодні водно-оцтові примочки на чоло, міхур з льодом на голову, обти­
рання тіла пацієнта водою кімнатної температури з додаванням оцту,
вологе обкутування оголеного пацієнта, оголювання пацієнта та вклю­
чення вентилятора.

4. Провітрюватти приміщення, але не допускаючи протягів.

5. Доглядати за порожниною рота, носом та іншими органами пацієнта.

6. Дати жарознижуючі препарати за призначенням лікаря. .

7. При перших ознаках стану марення сповістити лікаря і збільшити пильність
у догляді за таким пацієнтом.

8.За призначенням лікаря ввести пацієнту медикаменти внутрішньом'язо-
во: 50% розчин анальгіну — 2 мл, 1% розчин димедролу — 1-2мл, 2,5%
розчин аміназину — 2 мл.

9.При гіпертермії важкого перебігу після введення хіміотерапевтичних за­
собів, які знімають спазм судин шкіри, можна застосувати: обкладання
пацієнта міхурами з льодом, внутрішньовенне введення охолодженого
(до + 10'С) ізотонічного розчину натрію хлориду, застосування очисної
клізми з холодною водою.

10.Дати у великій кількості пиття (фруктові і ягідні соки, відвар шипшини,
лужну мінеральну воду) для зниження концентрації і виведення із організ­
му токсичних речовин.

11.Годувати пацієнта 6-7 разів на добу висококалорійною, легкозасвою­
ваною, вітамінізованою їжею.

12. Після прийому їжі запропонувати пацієнту прополоскати порожнину
рота перевареною водою.

13. Здійснювати часткову обробку шкіри, своєчасно змінювати білизну,
особливо після потовиділення.

^ООГЛЯД ЗА ПАШЄНТОМ У СТАДІЇ ЗНИЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ІША,

Стадія зниження температури тіла може відбуватися двома шляхами — літич-(протягом 2-3 діб) та критичним (різке зниження температури протягом "Іькох годин). Третя стадія гарячки характеризується тим, що теплоутво-знижується, а тепловіддача зростає. При літичному зниженні

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

температури тіла стан пацієнта поступово поліпшується. Літичне зниження ператури тіла безпечне для пацієнта.

Криза може мати сприятливий перебіг, коли зниження температури воджується рясним потовиділенням. Пульс і дихання не прискорюю?! свідомість не порушується, безсоння змінюється сном. Перебіг кризи бути й дуже важким. Це свідчить про те, що у пацієнта виникла гостра суди недостатність (див. нижче).

/. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

//, Оснащення робочого місця:

1. Ліжко.

2. Ковдра.

3. Медичний термометр.

4. Грілки з гарячою водою (3-4).

5. Рушники (3-4).

6. Апарат для вимірювання артеріального тиску.

7. Фонендоскоп.

7. Медикаменти: 1% розчин мезатону, 10% розчин кофеїну-6ензоат/|

трію, 10% розчин сульфокамфокаїну, розчин кордіаміну — 1-2 мл. j

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· підготувати грілку (блок "Найпростіші методи фізіотерапії", навик

· помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим індиві>
ним рушником;

· заповнити шприц необхідним лікарським препаратом (блок "Паре|
ральне введення лікарських препаратів", навик "Г").

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Регулярно стежити за показниками температури, артеріального
частотою пульсу, частотою серцевих скорочень, частотою дихальних |

2. При літичному зниженні температури тіла продовжувати ретельний
лет шкіри пацієнта зі зміною натільної і постільної білизни; розши
режим активності; призначити дієту №15.

3. У разі критичного зниження температури тіла та при виникненні
(різка слабкість, сильний головний біль, відчуття холоду, остуда;
тивно — поверхневе дихання, блідість шкірних покривів, холодний
кий піт, ниткоподібний пульс, зниження артеріального тиску іноді]
загрозливих цифр, похолодіння кінцівок).

необхідно:

а) негайно викликати лікаря. Ні в якому разі не залишати паціє^
одного!;

б) дати випити пацієнту міцної кави або міцного солодкого чаю;

в) з-під голови пацієнта забрати подушку;

г) підняти ножний кінець ліжка на 30-40 см або використати підр
засоби (ковдру, подушки тощо);

ґ) до рук і ніг пацієнта прикласти грілки, загорнуті у рушники;

д) дати зволожений кисень;

е) контролювати гемодинамічні лаказники;

БЛОК -НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

є) вірно доповідати черговому лікарю про стан пацієнта, стежачи за

ним постійно;

ж)виконати призначення лікаря щодо медикаментозної терапії: ввести підшкірно 1% розчин мезатону або 10% розчин кофеїну — бензоа-ту натрію 1-2 мл, 10% розчин сульфокамфокаїну — 2 мл. з)після виведення пацієнта із даного стану витерти шкіру насухо, замі

нити натільну та постільну білизну; і) створити пацієнту умови для глибокого сну.

4. Запам'ятайте! Якщо не надати своєчасно невідкладну допомогу пацієнту у разі виникнення колапсу, — він може померти.

блок "найпростіші методи фізіотерапії"

Фізіотерапія (від грец. phisis — природа) означає лікування природою. Фізіотерапія вивчає вплив на організм людини фізичних чинників (тепла, холо-да, світла, води тощо), які застосовують з лікувальною та профілактичною метою. Лікувальний ефект багатьох найпростіших методів фізіотерапії пояс­нюється перш за все тим, що шкіра має тісний зв'язок з органами і тканинами через центральну і вегетативну нервову системи.

У разі дії подразнюючих речовин, вакууму, тепла виникає розширення су-, дин шкіри та підлеглих тканин. У дану зону збільшується прилив крові, підси­люється кровообіг. Це сприяє розсмоктуванню запальних процесів, зменшен­ню спазмів, болю, поліпшенню метаболізму, секреторної та моторної функції внутрішніх органів.

У разі дії холоду виникає звуження судин шкіри та підлеглих тканин. У дану зону зменшується прилив крові, сповільнюється кровообіг, знижується чутливість нервових рецепторів. Завдяки цьому холод сприяє зупинці крово­течі, зменшує всмоктування токсичних речовин із запального вогнища, обме­жує запальний процес- та зменшує больові відчуття.

Номер п/п

Рівень відповідаль­ності

Блок " Найпростіші методи фізіотерапії " включає практичні навички:

Назва практичного навику

А. Б.

а г. г.

д.

Е.

є. ж.

З

з

2 З З

З 2 2

Застосування гірчичників.

Особливості застосування гірчичників у дітей. Приготування гірчичної ванни для ніг. Застосування банок. Накладання зігріваючого компресу. Особливості накладання зігріваючого компресу на різні ділянки тіла. Накладання гарячого компресу. Застосування сухих припарок. Накладання гарячого парафіну (серветково-аплікаційна методика). Заповнення гумової грілки водою та викорис-

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

1
1. і. й.	тання її. Використання електричної грілки. Накладання холодного компресу. Використання міхура з льодом.	3 3 2 3

Оснащення блоку:

ниркоподібний лоток, вода температури 40-45 °С, водяний термометр, гір ники, гірчичники-пакети, вата, рушник; великий чотирикутний емальований ток, набір чистих сухих банок (15-20 штук), флакон з 96° етиловим металевий зонд, банка з вазеліновою олією, банка з водою (на випадок мання якогось предмета), коробка з сірниками; чиста м'яка гігроскопічна нина (марля, лляна, бавовняна тканина), стерильні марлеві серветки, комп ний (вощений) папір або поліетиленова плівка, вата, бинт, ножиці, лоток; но-спиртовий розчин (2 частини води та 1 частина 96° етилового спирту), циліново-спиртовий розчин (2 частини фурациліну 1:5000 та 1 частина 96° лового спирту), олійно-спиртова суміш (2 частини рослинної пастерізов олії та 1 частина 96° етилового спирту); камфорне масло, рідина Бурова, ;і дична жовч, розчин фурациліну 1:5000 з маззю Вишневського; клейонка, т| дий білий парафін, прокладки, затискач; пісок, сіль або висівки, торби льону; гумова грілка, кухоль, рушник, електрична грілка, міхур з льодом; розчин хлораміну.

СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:

і. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

А. ЗАСТОСУВАННЯ ГІРЧИЧНИКІВ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Ниркоподібний лоток.

2. Вода температури +40°-45°С.

3. Водяний термометр.

4. Гірчичники.

5. Сухий рушник.

6. Вата.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушни

· перевірити термін виготовлення гірчичників і ознаки придатного
ника (гірчичний шар не повинен з нього обсипатися, при зануренні гір
ника у воду з'являється гострий специфічний гірчичний запах);

· звільнити від одягу ту ділянку тіла, на яку будуть накладені гірчичн

· оглянути шкіру пацієнта та впевнитися, чи немає протипоказань до ;
сування гірчичників;

" Гнадати пацієнту зручне положення (в залежності від показання). /І/ Основні етапи виконання навику:

1. Налити у ниркоподібний лоток воду температури +40°-45°С (температу­
ру води виміряти за допомогою водяного термометра ).

2.Гірчичник швидко змочити у теплій воді (при температурі води, вищій
ніж +45°С, ефірна гірчична олія руйнується ).

3.Гірчичник щільно прикласти до тіла пацієнта гірчичною масою донизу:
на грудину (при ларинго-трахеїті), на спину - крім лопаток та хребта і на
бокові частини грудної клітки (при гострому бронхіті, при загостренні
хронічного бронхіту у разі відсутності у пацієнта харкотиння гнійного
характеру, при пневмонії в стадію розрішення процесу), на потилицю,
литки (при гіпертонічному кризі), на ділянку серця (при приступі стено­
кардії).

4. Поверх місця накладання гірчичників положити сухий рушник.

5.Пацієнта вкрити ковдрою.

6.Якщо гірчичники накладені правильно, через декілька хвилин пацієнт
відчуває тепло та невелике печіння шкіри (це діє утворена ефірна гірчич­
на олія, яка і подразнює нервові рецептори шкіри).

7. Через 10-15 хвилин гірчичники зняти (шкіра під ними має бути гіперемована).

8. Шкіру ділянки тіла, на яку прикладались гірчичники, промити ватним
тампоном, зволоженим теплою водою, витерти сухою серветкою.

9. Одягти пацієнта у суху білизну, вкрити ковдрою.

10.У разі виникнення такого ускладнення, як опік - потрібно обробити
шкіру 5% розчином калію перманганату.

11.Запам'ятайте! Протипоказаннями для використання гірчичників є: алер­
гічна реакція шкіри на ефірну гірчичну олію, захворювання шкіри; такі
захворювання, як туберкульоз бронхів, легень, плеври, рак органів ди­
хання, абсцес легені, бронхоектатична хвороба.