Особливості анатомічного та псифізіологічного розвитку дітей в різні вікові періоди.

Тема: МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВІКОВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

МЕТА заняття:

1. Ознайомитися з віково-статевими анатомо-фізіологічними та психофізіологічними особливостями організму дитини, медичними, фізіологічними і психологічними критеріями оцінки її розвитку.

2. Оволодіти методикою визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Віково-статеві анатомо-фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.

2. Медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини. Провідні методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.

3. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі. Методика визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу.

4. Зрушення у стані здоров'я і захворювання, що можуть бути зумовлені впливом несприятливих чинників навчально-виховного процесу.

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини, яка поступає у школу.

2. Здійснити гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища пік., 1995 — С 492—493.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова Книга, 2006. — С. 413-442.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г.Бардов и др.— К.:Вища шк., 1999 — С. 576—577.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. — К.: Здоров'я, 2004. — С. 524—529.

5. Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н. Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 60—79, 115—169, 438—469.

6. Руководство к лабораторним занятиям по гигиене детей й подростков // В.И. Берзинь и др. — К.:Вища шк., 1989. — С. 86—127.

7. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету / Сергета І.В., Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 42-50, 96-103, 104-112.

8. Гигиена детей и подростков / Сердкжовская Г.Н., Сухарев А.Г., Белостоцкая Е.М. и др.; Под ред. Г.Н. Сердюковской, А.Г. Сухарева. — М.: Медицина, 1986. — С. 132-143, 157-185.

9. Определение функциональной готовности детей 6-ти летнего возраста к поступленню в школу й организация учебных занятий и режима продленного дня в первых классах общеобразовательной школы: Методические рекомендации. — М, 1985. — 32 с.

10. Заброцький М.М. Основи вікової психології // Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 112 с.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Особливості анатомічного та псифізіологічного розвитку дітей в різні вікові періоди.

Виділяють основні періоди психічного розвитку: ранній (від народження до трьох років) дошкільний вік (з трьох до семи), молодший шкільний вік (з семи до 10 років), середній шкільний або підлітковий (від 10 до 15 років), старший шкільний або юнацький вік (від 15 до досягнення зрілості).

Процеси росту і розвитку відбуваються в окремі вікові періоди нерівномірно та неоднаково. Кожна система органів має лише їй притаманні закономірності. Ріст і розвиток окремих органів та систем організму тісно пов’язані і їхня діяльність скеровується ЦНС.

Ріст дітей зумовлений спадковими чинниками, а ступінь та особливості його залежать від соціальних умов життя.

Протягом перших років життя вдосконалюється діяльність ЦНС. Морфологічний та функціональний стан головного мозку значно змінюється. Значно зростає вага тіла дитини особливо протягом першого року. Розвиваються органи дихання та кровообігу. Спостерігається швидке утворення умовних рефлексів: зокрема в першу чергу – вестибулярний умовний рефлекс, зоровий і шкірно-тактильний рефлекси, продовжується адаптація до навколишнього середовища. Зменшується поступово тривалість сну та втрачається пасивний материнський імунітет.

Для дошкільного віку характерним є сповільнення росту та процесів окостеніння, удосконалюється діяльність серцево-судинної системи. Завершується формування мови, інтенсивно розвивається зір, слух, пришвидшуються процеси терморегуляції. Процеси збудження переважають над процесами гальмування. Інтенсивно формується друга сигнальна система.

У шкільний період (7 років) завершується збільшення маси тканини мозку, зростає гальмівний контроль. Ці процеси врівноважуються у 12 років. У дітей 7-10 років основні властивості нервової системи за своїми характеристиками наближаються до властивостей нервової системи дорослих, хоча і є ще нестійкими. Розвиваються статичні і динамічні функції хребта, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають координованими.

Середній та старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою організму, що зумовлено статевим дозріванням. Активація залоз внутрішньої секреції спричиняє значне прискорення фізичного та фізіологічного розвитку. Відмічається неврівноваженість нервово-психічних процесів, змінюється рівновага між 1-ю та 2-ою сигнальними системами, серцево-судинна система відстає від росту тіла, що зумовлює підвищену втомлюваність. Відбувається статеве дозрівання, яке супроводжується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи. Інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, окостеніння, розвитку скелетної мускулатури. Ріст легенів зумовлює збільшення ЖЕЛ. Різко помітною стає статева різниця між дівчатками та юнаками, що проявляється у різних темпах росту, фізичному розвитку специфіці обмінних процесів тощо.

В ході практичного заняття студенти засвоюють провідні медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини, яка поступає у школу, здійснюють гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу, розв'язують ситуаційні задачі за темою заняття.