Попередня підготовка до виконання навику

· звернути увагу на кінцевий термін використання шприца, голки;

· перевірити герметичність упаковки (при надавлюванні на упаковку ~
вітря з неї не виходить);

· ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти
тим індивідуальним рушником, обробити 70° розчином етилового сп

ту;

- одягнути марлеву маску.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Надавити на поршень шприца та розірвати паперову частину упако

2. Обережно, щоб не випала голка з упаковки (якщо голка з шпри
одній упаковці), витягнути шприц за поршень.

3.На канюлю шприца одягнути муфту голки.

4.Зняти з голки ковпачок, перевірити її прохідність, випускаючи із шприца
повітря.

5.Одягнути ковпачок на голку та положити горизонтально шприц з голкою
на стерильний лоток.

6.Якщо медичній сестрі потрібно виконати ін'єкцію в палаті, шприц необ­
хідно заповнити лікарським препаратом, на лоток покласти 3 стерильні
ватні кульки, змочені у 70° розчині етилового спирту. Лоток накрити
стерильною полотняною серветкою, взятою із бікса.

СТЕРИЛЬНОГО ШПРИЦА ТА ГОЛКИ БАГАТОРАЗОВО­ГО ВИКОРИСТАННЯ ІЗ СТЕРИЛЬНОГО СТОЛА. І. Місце проведення:

маніпуляційний кабінет стаціонару, поліклініки, кабінет доклінічної прак­тики. //. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний маніпуляційний стіл, на якому підготовлені стерильні: лотки,
шприци та голки багаторазового використання в паперових або бавовня­
них пакетах, пінцети.

2. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: пінцети в 6% роз­
чині перекису водню, бікс з стерильними ватними кульками, бікс з сте­
рильними полотняними серветками, лоток для використаних предметів.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

- ретельно вимити двічі руки з одноразовим милом під проточною водою,

витерти чистим індивідуальним рушником; - одягнути стерильні рукавички. IV. Основні етапи виконання навику:

1. Відкрити стерильний стіл за допомогою цапок, які прикріплені до вільних
кінців стерильного простирадла.

2. Правою рукою взяти стерильний пінцет з потрійного розчину, флакон
якого стоїть на робочому столі.

3. Захопити ним стерильний лоток із стерильного стола і покласти його
дном на долоню лівої руки.

4.Цим же пінцетом розвернути паперовий чи бавовняний пакет із шприцом
та голками.

5.Покласти у лоток циліндр, поршень шприца, 2 голки: одну довжиною 6
см з широким внутрішнім просвітом для набирання ліків, другу — для
введення ліків і стерильний пінцет.

"• Звільнений від шприца і голок паперовий чи бавовняний пакет забрати за допомогою пінцета з стерильного столу у лоток для використаних предметів.

'• Використаний пінцет помістити у флакон з потрійним розчином, який знаходиться на робочому столі. Для складання шприца і голки ним користуватися не слід, тому що залишки 6% розчину перекису водню) попадають на внутрішню поверхню стерильного шприца, і це може при­звести до небажаної реакції ліків. ^_^J>- Заповнений стерильний лоток поставити на робочий стіл.

БЛОК 'ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРА TIB'

9. Користуючись цапками, закрити стерильний маніпуляційний стіл
рильним простирадлом.

10.Приступити до збирання шприца. Усі дії необхідно виконувати
стерильним лотком. Стерильним пінцетом, взятим з стерильного
захопити циліндр нижче конуса і перекласти його в ліву руку.

11.Пінцетом взяти голку для набирання ліків за муфту і насадити
конус циліндра.

12.Тримаючи голку за муфту пінцетом, закріпити її обертовими рухан
конусу циліндра.

13.Перевірити прохідність голки, випускаючи із шприца повітря (вказіа
палець руки, яка тримає шприц — повинен обов'язково знаходитис
муфті голки!)

14.Складений шприц з голкою покласти на стерильний лоток в горй|
тальному положенні і використати за призначенням.

15.Робочий стерильний пінцет покласти на стерильний лоток і .,_„,
стерильною серветкою, взятою із бікса. Допускається використання
рильного пінцета протягом 3 годин.

В. ЗБИРАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ШПРИЦА ТА ГОЛКИ ІЗ СТЕРИЛІЗА ТС

Стерилізація шприців та голок методом кип'ятіння не передбачена га вим стандартом, але може використовуватися в домашніх умовах. І. Місце проведення:

домашні умови, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Стерилізатор.

2. Марлева серветка.

3. Шприц багаторазового використання і 2 голки (одна — для набир
ліків, друга — для введення ліків).

5. Пінцет в стерилізаторі.

6. Гачки для виймання сітки.

7. Пінцет в 6% розчині перекису водню.

8. Лоток для використаних предметів.

///. Попередня підготовка до виконання навику.

- ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чи

індивідуальним рушникомз;

- одягнути стерильні рукавички.
IV. Основні етапи виконання навику:

1.За допомогою ручок зняти кришку стерилізатора і покласти її бли
до себе внутрішньою (стерильною) поверхнею догори.

2.Стерильним пінцетом, який знаходиться в 6% розчині перекису води
дістати з стерилізатора гачки для виймання сітки і покласти їх на крий
стерилізатора.

3.Опустити пінцет у 6% розчин перекису водню.

4. За допомогою гачків підняти металеву сітку з шприцом, голками
пінцетом. Поставити сітку зверху навскіс стерилізатора.

5. Гачки відкласти у лоток для використаних предметів.

6. З сітки стерилізатора пінцетом, який знаходився в 6% розчині перс

водню, взяти стерильний пінцет, за допомогою якого покласти на сте­рильну поверхню кришки стерилізатора циліндр, поршень, 2 голки.

7. Скласти (над кришкою стерилізатора !) шприц, насадити на конус голку
для набирання ліків.

8. Перевірити прохідність голки, випускаючи з шприца повітря (вказівний
палець руки, яка тримає шприц — повинен обов'язково знаходитися на
муфті голки!).

9. Складений шприц з голкою покласти на кришку стерилізатора так, щоб
до стерильної поверхні торкався тільки кінець голки.

10. Використати шприц з голкою за призначенням.

ґЛЩГОТОВКА АМПУЛ І НАБИРАННЯ ЛІКІВ У ШПРИЦ. /, Місце проведення:

стаціонар, поліклініка, служби швидкої медичної допомоги, домашні умо­ви, кабінет доклінічної практики. II. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2. Стерильний лоток з стерильним зібраним шприцом, голкою (багатора­
зового використання) або з стерильним зібраним шприцом, голкою з
ковпачком (одноразового використання).

3. Бікс з стерильними ватними кульками.

4. Лікарські препарати в ампулах.

5. Пилочка.

6. Пінцет в потрійному розчині або 6% розчині перекису водню.

7. Флакони з 70° та 96° розчинами етилового спирту.

8. Лоток для використаних предметів.

///- Попередня підготовка до виконання навику.

- ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим

індивідуальним рушником, обробити 70" розчином етилового спирту;

· уважно прочитати спочатку етикетку на упаковці, потім на ампулі назву
лікарської речовини та її дозу. Звернути увагу на термін придатності
лікарського препарату (вказаний на упаковці), візуально оцінити про­
зорість розчину (зручно читати назву і роздивлятися ампулу на білому
тлі паперу, халату). Уточнити метод введення;

· одягнути марлеву маску.

''• Основні етапи виконання навику:

1. Лівою рукою взяти ампулу за широку частину.

2.Пальцями правої руки легенько постукати по вузькій частині ампули, щоб
розчин з вузької частини ампули перегнати в широку, нижню частину.

3. Пилочкою надпиляти в місці її звуження.

4- Протерти шийку ампули стерильною ватною кулькою, змоченою у 96° розчині етилового спирту.

5. Першим і другим пальцями правої руки на 1 см вище місця надпилу і від себе обережно відломити шийку ампули. Запам'ятайте ! Відламувати шийку ампули стерильним тампоном, зволоженим спиртом не можна, тому що при потраплянні в ампулу (особливо ампулу, ємністю 1-2 мл) спирт може викликати негативну реакцію з препаратом. Для відламуван-

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

ня шийки ампули можна взяти суху стерильну ватну кульку.

6. Відкриту ампулу взяти біля дна II та III пальцями лівої руки, пр
рукою ввести голку або конус шприца в просвіт ампули, не торк
зовнішніх її стінок. І та IV пальцями лівої руки зафіксувати муфту

і циліндр біля конуса. Нахиляючи ампулу отвором донизу, запс шприц розчином, відтягуючи донизу поршень шприца І та II паль правої руки.

7.Якщо розчин набирався за допомогою голки більшого діаметра, то І
заповнення шприца її можна взяти за муфту пальцями правої ру
покласти у лоток для використаних предметів. На конус шприца за ₍
могою стерильного пінцета надіти стерильну голку відповідного діа
ра для ін'єкції і закріпити її обертовими рухами.

8.Випустити повітря із шприца, тримаючи його вертикально на рівні
Постаратися, щоб при цьому ліки не потрапили на зовнішню повер
голки, що викликає різкий пекучий біль при проколюванні шкіри.

9. Заповнений ліками шприц із голкою багаторазового використання!
класти на стерильний лоток в горизонтальному положенні, накрити і
рильною серветкою (при доставці шприца в палату).

10. Після заповнення ліками одноразового шприца на голку від нього і
іти стерильний ковпачок. Шприц, голку з ковпачком покласти на
рильний лоток в горизонтальному положенні.

11. При доставці шприца в палату на цей же лоток покласти 3 стери
ватні кульки, змочені у 70° розчині етилового спирту. Лоток
стерильною полотняною серветкою.

12. Порожні ампули рекомендується зберігати протягом декількох го
щоб у разі необхідності можна було перевірити, що саме було вв
пацієнту.

Г. ПІДГОТОВКА ФЛАКОНІВ І НАБИРАННЯ ЛІКІВ У ШПРИЦ.

У флаконах випускають ліки в порошкоподібному вигляді (наприклад, тибіотики, які перед введенням необхідно розвести) і ліки в розчинах. Фла. ни з ліками заводського виготовлення закриті гумовою пробкою, а звер металевою кришкою. /. Місце проведення:

стаціонар, поліклініка, служби швидкої медичної допомоги, домашні

ви, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2.Стерильний лоток з стерильним зібраним шприцом, голкою (багате
зового використання) або стерильним зібраним шприцом, голкою з
пачком (одноразового використання).

3.Бікс з стерильними ватними кульками.

4. Лікарські речовини у флаконах.

5. Металева пилочка або ножиці.

6. Пінцет у потрійному розчині або в 6% розчині перекису водню.

7. Флакони з 70° та 96° розчинами етилового спирту.

8. Лоток для використаних предметів.

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

'^Попередня підготовка до виконання навику.

. ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чис­тим індивідуальним рушником, обробити 70 % розчином етилового спирту;

. уважно прочитати на флаконі назву препарату, дозу та термін придат­ності лікарського препарату. Уточнити метод введення;

- одягнути марлеву маску. \М. Основні етапи виконання навику:

1. Якщо флакон великих розмірів (ємність 200-500 мл), то за допомогою
ножиць або нестерильного пінцету зняти середню частину металевого
ковпачка.

2. Якщо флакон малих розмірів (ємність 5-10 мл), то середню частину
металевого ковпачка можна зняти за допомогою металевої пилочки.

3.Протерти стерильною ватною кулькою, змоченою в 96° розчині етило­
вого спирту верхню частину флакона (гумову пробку і обідок металево­
го ковпачка).

4.Далі можливі такі два варіанти:

а) якщо у флаконі міститься рідина, то необхідно проколоти гумову
пробку флакона голкою з шприцом. Взяти флакон між II та III паль­
цями лівої руки догори дном, І та IV пальцями — зафіксувати муфту
голки і циліндр шприца біля конуса; набрати у шприц необхідну
кількість ліків, відтягуючи донизу поршень шприца І та II пальцями
правої руки;

б) якщо у флаконі міститься порошкоподібна лікарська речовина, то
спочатку у флакон потрібно ввести відповідну кількість розчинника
(навик "Д"), потім струсити флакон, розчиняючи порошок.

5. Якщо у шприц попали пухирці повітря, обережно постукати по корпусу
шприца, щоб вони змістилися ближче до голки, випустити повітря знову
у флакон. Потім добрати лікарський препарат до призначеної дози.

6.Після заповнення шприца ліками від'єднати шприц від голки, не вийма­
ючи її з флакона. Якщо у флаконі ще залишилися ліки, їх можна набра­
ти цією ж голкою для іншого пацієнта.

7.На конус шприца за допомогою стерильного пінцета надіти стерильну гол­
ку відповідного діаметра для ін'єкції і закріпити її обертовими рухами.

8.Випустити повітря із шприца, тримаючи його вертикально на рівні очей.
Постаратися, щоб при цьому ліки не потрапили на зовнішню поверхню
голки, що викликає різкий пекучий біль при проколюванні шкіри.

9. Заповнений ліками шприц з голкою покласти на стерильний лоток в
горизонтальному положенні.

10. Якщо необхідно часто набирати у шприц стерильний розчин з великого
флакона, то слід ввести у флакон довгу " повітряну " голку через знеза­
ражену гумову пробку і за допомогою неї при необхідності набирати
розчин у шприц. В період, коли розчин не набирається у шприц, муфту
голки потрібно прикривати зверху стерильною марлевою серветкою.

^-РОЗВЕДЕННЯ АНТИБІОТИКІВ ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ

Найчастіше антибіотики випускають у порошкоподібному вигляді. Дозу-

J^ca антибіотики в одиницях дії (ОД), у грамах, міліграмах. Як розчинник

——

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТ/Б'

антибіотиків використовується:

а) стерильна вода для ін'єкцій, яка може бути виготовлена в заве умовах і входити в комплект разом з порошкоподібною речови також може бути виготовлена в асептичних умовах аптек;

б) стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, який випу
ся в ампулах по 5, 10 та 20 мл і у герметичне закритих флаконах І
500 мл. ізотонічний розчин — це є розчин, у якого осмотични
дорівнює осмотичному тиску крові і внутрішньоклітинної рідини;

в) 0,25%—0,5% розчини новокаїну. Необхідно знати, що в 2%
новокаїну антибіотик кристалізується і випадає в осад, a ton
відсоток не може використовуватися для розведення антибіотик

Запам'ятайте! Як розчинник бензилпеніциліне новокаїнової солі товується стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду; рильна вода для ін'єкцій. Особливістю бензилпеніциліна новок солі є повільне всмоктування та пролонгована дія при внутрішньом'я введенні. Так, після одноразової ін'єкції у вигляді суспензії терап концентрація пеніциліну в крові зберігається до 12 годин.

/. Місце проведення:

маніпуляційний кабінет стаціонару, поліклініки, домашні умови, доклінічної практики.

//. Оснащення робочого місця:

1.Робочий маніпуляційний стіл.

2.Стерильний лоток.

3.Стерильний шприц одноразового використання ємністю 10 мл,
довжиною 6-8 см, діаметром 0,8-1,0 мм.

4.Флакон з порошкоподібним антибіотиком.

5.Розчинник для антибіотика.

6.96° розчин етилового спирту у флаконі.

7. Пінцет в потрійному розчині.

8. Бікс з стерильними ватними кульками.

9. Стерильні гумові рукавички.

10. Лоток для використаних предметів.

///. Попередня підготовка до виконання навику.

- ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чи

індивідуальним рушником. Обов'язково одягнути стерильні гумові щ вички; тому що при постійній роботі з антибіотиками це забезпечу тільки стерильність, а й профілактику професійних дерматитів на рук

- підготувати одноразовий стерильний шприц та голку до маніпуляції;,
вик "А").

Запам'ятайте! Для постановки діагностичних проб на індивідуальну ливість та для внутрішньом'язового введення антибіотиків слід засТЧ вувати шприци і голки тільки одноразового використання, тому шприцах багаторазового використання можуть бути залишки анти тиків, які переходять у стійку форму. Молекули антибіотиків потр ють на внутрішні стінки шприців під час стерилізації і у високосеи ізованих пацієнтів викликають алергічну реакцію.

"^"основні етапи виконання навику:

розведення антибіотиків може здійснюватися з розрахунку:

_а) 1 мл розчинника на кожні 100 000 ОД антибіотика (1:1);

б) 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД антибіотика (1:2).

1. Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати наз­
ву препарату, дозу і термін придатності.

2.Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподібним
антибіотиком, другий — з розчинником.

3.Якщо пацієнту призначено до 500 000 ОД, то кількість розчинника брати
із розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД препарату (тобто робити
розведення 1:1). Наприклад, у флаконі міститься 300 000 ОД препарату.
Необхідно взяти 3 мл розчинника. Запам'ятайте! При розведенні анти­
біотиків голку у флакон вводити так, щоб тільки проколоти пробку, тому
що при глибокому введенні у зв'язку з підвищенням тиску у флаконі за
рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити
розчин антибіотика, попадати на шкіру рук і з часом викликати профес­
ійний дерматит. Крім того, не витримується точність дозування. Після
введення розчинника зняти флакон з голкою із шприца, добре струсити
флакон, щоб ліки повільно розчинилися, приєднати шприц до голки і,
відтягуючи поршень, набрати весь вміст флакона, тобто 3 мл. Ввести
пацієнту набрану дозу (300 000 ОД) внутрішньом'язово (найчастіше).

4.Якщо пацієнту призначено більше, ніж 500 000 ОД, то кількість розчин­
ника брати з розрахунку 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД препара­
ту (тобто робити розведення 1:2). Наприклад, у флаконі міститься 600
000 ОД препарату. Необхідно ввести 3 мл розчинника, струсити флакон
і набрати весь вміст флакона.

5.Якщо у флаконі міститься 1 000 000 ОД (1 г), -а пацієнту призначено
500000 ОД, то можна зробити розведення 1:1, набрати 5 мл розчину,
тобто тільки половину і ввести даному пацієнту, а 5 мл розчину, що
залишився у флаконі, можна ввести іншому пацієнту.

6.Розчини бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі в розчині новокаїну
іноді стають мутними в результаті утворення новокаїнової солі бензил­
пеніциліну. Однак це не є протипоказанням для внутрішньом'язового
введення.

^-РОЗВЕДЕННЯ АНТИБІОТИКА ДЛЯ ПОСТАНОВКИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ПРОБИ НА ІНЛИВІДУАЛЬНУ ЧУТЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ПРЕ­ПАРАТУ.

Запам'ятайте! Як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних ^р°б на індивідуальну чутливість використовується тільки стерильний ізотоніч-^Ии (0,9%) розчин натрію хлориду. 0,25%-0,5% розчин новокаїну не можна ^Ик°Ристовувати, тому що він сам здатен викликати алергічну реакцію. Вода ^я 'н'єкцій в даному випадку теж не використовується, тому що утворений '^п°гонічний розчин може дати помилкову реакцію, і тоді вірогідність проби УДе сумнівною. • "ісце проведення:

ий кабінет стаціонару, поліклініки, домашні умови, кабінет

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1.Робочий маніпуляційний стіл.

2.Стерильний лоток.

3.Стерильні шприци одноразового використання ємністю 1, 10 мл з
ми відповідної довжини та діаметра.

4. Флакон з порошкоподібним антибіотиком.

5. Стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду.

6. 96° розчин етилового спирту в флаконі.

7. Пінцет в потрійному розчині.

8. Бікс з стерильними ватними кульками.

9. Лоток для використаних предметів.

///. Попередня підготовка до виконання навику: (навик "Д"). IV. Основні етапи виконання навику:

1. Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитаті
зву препарату, дозу і термін придатності.

2. Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподі^
антибіотиком, другий — з стерильним ізотонічним (0,9%) розчин
трію хлориду.

3. Набрати у шприц відповідну кількість 0,9% розчину натрію хлори
розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД або на 0,1 г препарату/!
якщо у флаконі 1 000 000 ОД, то необхідно ввести 10 мл 0,9%
натрію хлориду. Це буде перше розведення.

4. Потім розвести розчин антибіотика першого розведення ще в 10
Для цього взяти шприц ємністю 1 мл, набрати в нього 0,1 мл
антибіотика першого розведення, добавити у шприц 0,9 мл 0,9%

ну натрію хлориду. Це буде друге розведення антибіотика (тобто в • розчину міститься 10 000 ОД або 0,01 г препарату).

5. Якщо у відділенні протягом доби декільком пацієнтам необхідно здій
пробу на індивідуальну чутливість до даного антибіотика, тоді
дення можна зробити так:

а) якщо флакон містить 1 000 000 ОД, тобто 1г препарату, то у І
кон за допомогою шприца, ємністю 10 мл ввести 10 мл 0,9%
ну натрію хлориду ( перше розведення);

б) за допомогою шприца з флакона першого розведення антибіс
набрати 1 мл розчину антибіотика, ввести його в стерильний
флакон із-під антибіотика, потім іншим шприцом ємністю 1
добавити 9 мл 0,9% розчину натрію хлориду;

в) флакон слід позначити додатковою етикеткою, де вказати
проби", дату і свій підпис, поставити флакон у холодильник, і|
готовий розчин для постановки проб на індивідуальну чутливії
препарату можна використовувати протягом доби.

Є. АЛЕРГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРОБИ (ШКІРНІ).

Алергічні діагностичні проби засновані на місцевій або загальній ре сенсибілізованого організму у відповідь на введення специфічного алер

Шкірні проби — найбільш безпечний і простий вид алергічних діагности __

В залежності від способу введення алергену застосовують: аплікаційні, _ар_Ифікаційні та внутрішньошкірні проби. Слід пам'ятати, що деякі алергени постановці алергічних діагностичних проб пацієнту можуть викликати тяжкі клад^нення' ^{а саме} анафілактичний шок, тому перед проведенням будь-якої [агностичної проби необхідно ретельно зібрати алергічний анамнез. Якщо в анамнезі е вказівки на непереносимість даного препарату, то проба не ставить­ся (особливо це стосується антибіотиків).

АПЛІКАЦІЙНІ ПРОБИзастосовують при підвищеній чутливості до простих хімічних речовин (бензол, бензин та ін.), деяких медикаментів (йод, новокаїн та ін.) У пацієнтів з контактним дерматитом. Методика:

1. Марлеву серветку, складену у 2-3 шари, змочити розчином алергену в
концентрації, _яка не викликає подразнення шкіри у здорової людини.

2. Накласти марлеву серветку з розчином на неушкоджену ділянку шкіри
передпліччя, спини чи живота.

3. Заклеїти пластирем на 20 хвилин.

4. Результат проби оцінити через 20 хвилин, 12 та 24 години з моменту
нанесення алергена. Поява на шкірі в місці контакту з алергеном гіперемії
та набряку свідчить про наявність гіперчутливості до даного алергену.

СКАРИФІКАЦІЙНІ ПРОБИзастосовують при підвищеній чутливості організ­му до різних медикаментів. Особливу роль скарифікаційні проби відіграють при підвищеній чутливості до алергенів, які можуть викликати такі алергічні захворювання, як бронхіальна астма, кропивниця, набряк Квінке тощо.

Якщо в анамнезі пацієнта е вказівка на непереносимість даного антибіоти­ка, то проба не ставиться.

Методика:

1. Заповнити стерильний шприц, ємністю 1 мл розчином антибіотика, який
містить 10000 ОД препарату в 1 мл розчинника (навик "Е").

2.Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протерти стерильною ват­
ною кулькою, змоченою у 70° розчині етилового спирту, двічі.

3.Коли шкіра передпліччя підсохне, нанести на неї декілька крапель роз­
чину антибіотика через голку з наповненого шприца. Пацієнтам з алерг­
ічними захворюваннями (бронхіальна астма, кропивниця, екзема), а та­
кож людям, які мають професійний контакт з антибіотиками (медичним
сестрам, фармацевтам), для проби використовують розчин антибіотика,
який містить 1-10 ОД в 1 мл розчинника.

4.Стерильним скарифікатором або тупим кінцем стерильної голки, здійснити
паралельно дві скарифікації епідермісу довжиною 1 см, і на відстані
одна від другої 2-3 см. Скарифікації повинні бути не глибокими, при іх
виконанні не повинна з'явитися кров.

5.Для контролю іншим стерильним шприцом, заповненим 0,9% розчином
натрію хлориду, через голку (після дворазового протирання внутрішньої
поверхні передпліччя другої руки) нанести декілька крапель розчину і
зробити паралельно дві скарифікації епідермісу іншим стерильним ска­
рифікатором.

5- Результати проб перевірити через 20 хвилин.

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

Оцінка проб:

- гіперемія без набряку = сумнівна (+ —) проба;

- чітка нитка при натягуванні шкіри = слабо (+ ) проба;

· набряк в місці скарифікації, що помітний без натягування, =
на середнього ступеня (++) проба;

· пухир до 10 мм =різко позитивна (+++) проба;

· проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемі»|
бряк, а залишився тільки слід від скарифікатора.

ВНУТРІШНЬОШКІРНА ДІАГНОСТИЧНА ПРОБА.описання проби подано в блоці (блок "Внутрішньошкірні, підшкірні, 8Н ішньом'язові ін'єкції", навик "А").

Ж. АЛЕРГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРОБИ (ПРОВОКАЦІЙНІ).

Провокаційні проби застосовують у випадках, коли дані алергічного незу не відповідають результатам шкірних проб. Провокаційні проби ше специфічні в діагностиці алергічних захворювань. Застосовують кон'юнктивальні, інгаляційні та інші провокаційні проби.

НАЗАЛЬНИЙ ТЕСТзастосовують при діагностиці алергічного риніту.;

Методика:

1. Стерильною піпеткою закапати в обидві половини носа по 2-3
контрольної рідини.

2. При відсутності реакції почати дослідження зі зростаючими конц
ціями алергену.

3. При утрудненні носового дихання, чханні, виділень з порожнини
проба вважається позитивною.

КОН'ЮНКТИВАЛЬНИЙ ТЕСТзастосовують при діагностиці полін явищами кон'юнктивіту. Пробу слід проводити тільки тоді, коли на даний| мент кон'юнктивіту немає.

Методика:

1. Попросити пацієнта спрямувати свій погляд вверх.

2. Пальцем лівої руки трохи вниз відтягнути нижню повіку.

3.Стерильною піпеткою закапати у нижній кон'юктивальний мішок
ока 1-2 краплі алергену.

4.Друге око залишається для контролю.

5.Якщо тест був позитивним, після тесту кон'юнктиву промити 0,9%
чином натрію хлориду.

6. В один день слід проводити тільки один тест (тобто тільки з
алергеном).

Оцінка результату:

· легке почервоніння сльозової протоки, свербіння = слабо пози
(+) проба;

· почервоніння склери ока у напрямку до роговиці, свербіння
тивна проба середнього ступеня (++);

· почервоніння всієї кон'юнктиви і склери, свербіння, сльозоте
різко позитивна (++++) проба.

ІНГАЛЯЦІЙНИЙ ТЕСТзастосовують при діагностиці бронхіальної аст* Методика:

----- 1. Аерозольний розпилювач заповнити розчином алергену.

2.Зробити інгаляцію пацієнту.

3.При позитивній пробі життєва ємність легенів знижується на 10%, роз­
вивається бронхоспазм, який знімається бронхолітиками.

4. Реакції можуть бути і пізні (через 4-24 години).

ХОЛОДОВА ПРОБАзастосовується при діагностиці хронічної рецидивую-_чо; кропивниці. Методика:

1. Шматки льоду закріпити на шкірі внутрішньої поверхні передпліччя на З
хвилини за допомогою бинта.

2. Результат проби оцінити через 5-10 хвилин після зняття бинта з залиш­
ками льоду.

3. При позитивній пробі на місці контакту утворюється уртикарний пухир.
ТЕПЛОВА ПРОБА

Методика:

1. Пробірку з гарячою водою (температура +40°-42°С) закріпити на шкіру
внутрішньої поверхні передпліччя за допомогою бинта.

2.Результат проби оцінити через 5-Ю хвилин після зняття пробірки.

3. При позитивній пробі на місці контакту утворюється уртикарний пухир.

БЛОК"ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ,

внутрішньом'язові Ін'єкції"

Внутрішньошкірні ін'єкції застосовують при виконанні алергічних проб (ви­явлення різних природних та штучних алергенів), імунологічних проб на тубер­кульоз (проба Манту), бруцельоз (проба Бюрне), ехінококоз (проба Каццоні), на приховані набряки (проба Мак-Клюра-Олдрича), для місцевого знеболю­вання, для вакцинації.

Підшкірні ін'єкції набули широкого застосування, тому що , по-перше, вони технічно легкі у виконанні, по-друге, існує безліч ліків, які в розчиненому виг­ляді швидко і добре всмоктуються в підшкірній основі. Підшкірні ін'єкції забез­печують відносно швидке (через 15-20 хвилин) всмоктування лікарських препа­ратів у загальне коло кровообігу.

Внутрішньом'язові ін'єкції застосовують у випадках, коли потрібно одержа-™ більш швидкий ефект, ніж при підшкірній ін'єкції, бо м'язи краще, ніж ^ПІДШкірна основа, постачаються кров'ю та лімфою, а також у випадках, коли препарат при підшкірному введенні спричиняє місцеве подразнення тканини.

В проведенні ін'єкції велика роль належить медичній сестрі. Від того, на-кільки грамотно, чітко та вміло виконує вона свої обов'язки, залежить і успіх ^ІКУвання пацієнта. Невміле виконання тієї чи іншої ін'єкції, помилки або не-при їх проведенні, недбале ставлення медичної сестри до своїх обо-можуть бути причиною важких наслідків для пацієнта. Запам'ятайте! ^еДична сестра несе не тільки моральну відповідальність за охорону здоров'я ЧІєнтів, а і юридичну.

блок "Внутрішньошкірні, підшкірні, Внутрішньом'язові ін'єкції" включає прак-^Тичні навики:

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"