Висока активність самого клієнта
Затверджую
Завідувач кафедри
_______________________________
_______________________________
доцент _________________________
«_____»__________________2007р.
ПЛАН
Проведення практичного заняття з навчальної
дисципліни «Практикум з психокорекції»
Спеціальність – «Практична психологія»
Курс – ІІІ
Група (и) – ПП 31, ПП 32
Тема 6/2: „Іммерсійні методи.”
Питання:
1. Метод затоплення.
2. Метод імплозії.
Час – 2 год.
Основна література:
1. Осипова А.А. Общая психокорекция: Учебное пособие для студентов вузов. ─ М.: ТЦ “Сфера”, 2001 ─ С.512, с.33 – 40.
Додаткова література:
1. Варій М.Й. Загальна психологія. Підручник / для студ. псих. та педагог. спеціальностей ─ 2-е видання випр. і доп. ─ К.: Центр учбової літератури ─ 2007.
2. Зубалий Н.П., Левочкина А.М. Основы психотерапии: Учеб. пособие. ─ К.: МАУП, 2001 ─ С.160, с.13 - 33.
3. Михайлов Б.В., Табачников С.И., Витенко И.С., Чугунов В.В. Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации. ─ Х.: Око, 2002 ─ 768 с.
4. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). ─ СПб.: Питер Пресс, 1997 ─ 608 с. ─ (Мастера психологии).
Завдання:
1. Повторити лекційний матеріал тем 4/1 курсу «Основи психокорекції» та особливості біхевіоральної школи з загальної психології;
2. Осмислити такі поняття й зв’язки між ними: позитивне підкріплення, негативне підкріплення, нейтральні стимули, безумовні стимули, умовні підкріплюючі стимули, дискримінантні і полегшуючі стимули, «вимкнення» підкріплюючого стимулу, затухання, ефект часткового підкріплення, систематична десенсибілізація, конкретні прийоми корекції відхилень поведінки у дітей.
3. Студентам самостійно написати самозвіт про заняття, проаналізувати нові відкриття, свої помилки і роботу партнера, продумати варіанти поведінки, до якої можна застосувати методику негативного впливу.
Навчальна мета:
1. Засвоїти основні закономірності і правила проведення психокорекції за допомогою стратегічних технік біхевіоральної школи.
2. Сформувати навичку по використанню технік «позитивне підкріплення», «контроль стимулу», «згасання», «погашення», «оцінювання відповідей», «насичення» і «покарання».
3. Зрозуміти обставини при який краще застосовувати кожну із засвоєних технік та протипоказання до їх використання.
Виховна мета: Привчати майбутніх психологів до постійного усвідомлення власної відповідальності за наслідки їх втручання в психіку іншої людини та дотримання принципу «не нашкодь».
Місце проведення:навчальна аудиторія за розкладом
Інформаційно-технічне забезпечення: аудиторія із стільцями по колу.
ПЛАН
Проведення заняття
| № п/п | Зміст | Час (хв.) |
| І | Вступна частина: перевірка наявності студентів, їх готовності до заняття; оголошення теми практичного заняття та питань, які виносяться на заняття; визначення навчальної і виховної мети заняття; визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю; | до 10 |
| ІІ | Основна частина: 1. «Позитивне підкріплення». вияснити рівень підготовленості курсантів (студентів) до розв’язання навчального завдання; провести теоретичне обговорення техніки; Висновки до 1-го питання. 2. «Контроль стимулу». визначити рівень підготовленості студентів до розв’язання навчального завдання; поділити студентів на групи по троє для розробки стратегії техніки для похудіння. обговорення представлених стратегій. Висновки до 2-го питання 3. «Згасання» та «оцінювання відповідей». визначити рівень підготовленості студентів до розв’язання навчального завдання; поділити студентів на групи по троє для розробки стратегії техніки для якогось підходящого випадку; обговорення представлених стратегій. Висновки до 2-го питання 4. «Насичення» і «покарання». визначити рівень підготовленості студентів до розв’язання навчального завдання; поділити студентів на групи по троє для розробки стратегії технік для якогось підходящого випадку; обговорення представлених стратегій. Висновки до 2-го питання | 3,5 1,5 3,5 1,5 3,5 1,5 3,5 1,5 |
| ІІІ | Підсумкова частина заняття: 1) висновки до практичного заняття; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття. | до 3 |
ПЛАН-КОНСПЕКТ
Вступ
Сьогодні ми продовжуємо знайомитися із техніками біхевіоральної школи психокорекції, зокрема з техніками, що полягають у прямому пред'явленні об'єкту страху без попередньої релаксації. Ми не маємо перед собою клієнтів, але ми можемо обговорити суть кожного із методів та змоделювати собі уявні ситуації для котрих ці методи могли б бути застосовані, крім цього ми можемо стати клієнтами одні одним. Після цього ми зможемо розробити певні кроки для кожної ситуації та обговорити правильність послідовності кроків. Цим ми сьогодні і займемось. Необхідно зазначити, що техніки, які ми сьогодні розглянемо також широко використовуються у психокорекційній практиці, особливо при роботі з проблемами шкідливих звичок та при формуванні навичок.
Теоретична частина.
ІМЕРСІЙНІ МЕТОДИ
Існують методи корекції страхів, засновані на прямому пред'явленні об'єкту страху без попередньої релаксації. У основі цих методів лежить механізм згасання, відкритий І. П. Павловим, згідно якому пред'явлення умовного стимулу без підкріплення веде до зникнення безумовної реакції. Ця група методів називається імерсійними. Якщо в методиці систематичної десенсибілізації занурення в ситуацію, що викликає страх, відбувається поступово, то в імерсійних методиках підкреслюється ефективність швидкого зіткнення, переживання сильної емоції страху. Чим різкіше зіткнення з ситуацією, що викликає страх, чим вона довша, чим інтенсивніша емоція страху, що супроводжує це зіткнення, тим більшою мірою процедуру можна назвати імерсійною.
У практичній роботі віднесення тієї або іншої процедури до імерсійної або десенсибілізуючої у багатьох випадках є умовним. Всі методики подібного роду можна представити у вигляді континууму, на одному полюсі якого знаходиться метод систематичної десенсибілізації, на іншому — імерсійні методи. Параметри, по яких розрізняються ці полюси, наступні: 1) швидка або повільна конфронтація (зіткнення) із стимулом, що викликає страх; 2) виникнення інтенсивного або слабкого страху; 3) тривалість або короткочасність зіткнення із стимулом, що викликає страх. До імерсійних методів відносять: метод повені (затоплення), метод імплозії, метод парадоксальної інтенції.
Метод повені
Метод повені полягає у тому, що клієнта спонукають опинитися в реальній ситуації, що викликає страх, знаходитися в ній максимально довгий час і переконатися у тому, що можливі негативні наслідки (наприклад, смерть від серцевого нападу у клієнта з кардіофобією або відсутність непритомності у клієнта з агорафобією) відсутні. Для досягнення бажаного результату клієнт повинен знаходитися в цій реальній ситуації якомога довше, частіше і випробовувати якомога сильніший страх.
Методика ефективна при дотриманні ряду умов.
Висока активність самого клієнта.
Клієнт повинен бути активним учасником корекційного процесу. Для цього необхідно, щоб перед початком роботи він одержав від психолога інформацію про механізми дії методу, причини страху тощо. Наперед обговорюються конкретні задачі (для розрішення яких використовується метод), інтенсивність конфронтації із стимулом, що викликає страх, переваги швидкої або поступової конфронтації.