Тема «Ризик і страхування підприємницької діяльності».

План

1. Сутність і основні види ризиків.

2. Управління економічними ризиками.

Необхідно знати: що є джерелом та в чому полягає сутність підприємницького ризику; які специфічні фактори слід враховувати підприємцю під час оцінки фінансового ризику; завдяки яким методам досягається зниження ризику у підприємницькій діяльності; що таке диверсифікація ризику; від чого залежить ефективність заходів зі зниження ризику у підприємницькій діяльності.

Необхідно вміти: дати узагальнюючу характеристику складовим підприємницького ризику та пояснити, у чому полягають його причини та які наслідки підприємницького ризику можуть бути.

1. Сутність і основні види ризику.

Становлення ринкових відносин в Україні характеризується динамічною зміною економічної ситуації, зростаючою невизна­ченістю розвитку складових господарської системи. Звідси — поява невпевненості підприємця у досягненні кінцевих резуль­татів діяльності, неясність у визначенні можливих прибутків або втрат. Особливо це притаманне інноваційному підприємництву, початковим стадіям будь-якого бізнесу або здійсненню нових підприємницьких задумів.

Ринкова система господарювання базується на економічній свободі підприємця. Регулювання підприємницької діяльності відбувається шляхом встановлення норм її здійснення, дією системи оподаткування. Все інше визначається інтересами ви­робників і споживачів, дією ринкових конкурентних сил. Але конкурентно-ринкове середовище вбирає свободу багатьох учас­ників підприємницької діяльності. За таких умов вигода для одних може обернутися збитками для інших. Це означає, що підприємець постійно стикається з невизначеністю, неповно­тою інформації, а отже — з підвищеним ризиком.

Які ж дії мусить виконувати підприємець у такій ситуації? Найбільш легким варіантом відповіді може бути той, що підприємець повинен шукати справу без ризику, вести бізнес із заздалегідь визначеним результатом. Але така поведінка всту­пає у суперечність зі змістом підприємницької діяльності. За такого підходу взагалі дуже важко розпочати власну справу або вийти зі своєю продукцією на нові ринки, оновити товари та послуги. Тому правильною відповіддю може бути тільки та, що підприємець повинен не уникати ризику, а передбачати його, намагаючись уникнути.

Характерною особливістю підприємницького ризику є його пряма залежність від умов конкретної угоди або дії у вироб­ництві, закупки чи реалізації продукції. Отже, висновок: най­більш вагомими складовими ризику виступають непередбачуваність ринкової кон'юнктури, обсягів попиту та його структу­ри, поведінки споживачів, рівня цін.

Таким чином, підприємницьким ризиком слід вважати ри­зик, який виникає в усіх сферах діяльності бізнесмена: вироб­ництві, реалізації товарів та послуг, фінансовому та торговель­ному посередництві, здійсненні науково-технічних і комерцій­них проектів, у кожній сфері підприємницької діяльності ри­зик пов'язується з можливою втратою (повною або частковою) ресурсів, що є у розпорядженні підприємця. Це можуть бути матеріальні, фінансові, інтелектуальні та інші ресурси.

Крім того, ризик пов'язується з можливою втратою доходів або їх недоотриманням порівняно з очікуваним результатом. Як правило, втрата або недоотримання доходів знаходяться у прямій залежності від раціонального використання ресурсів.

Рис. Структура підприємницького ризику.

Отже, ризик— це небезпека повної або часткової втрати ре­сурсів або доходів.

Іншими словами, ризик має якісну й кількісну оцінки. Якщо відбувається та чи інша подія в ринковому середовищі, то мож­ливими можуть стати три економічні результати: негативний (програш, збитки), нульовий і позитивний (виграш, вигода).

Для визначення кількісної міри ризику застосовують базові показники, що використовуються для порівняння декількох альтернативних рішень. Це можуть бути розрахункові або очі­кувані показники прибутку, витрат, виручки. Вони представле­ні у бізнес-плані, техніко-економічному обґрунтуванні підпри­ємницького проекту, розрахунках за тією чи іншою угодами. Звідси стає зрозумілим, що втратами у підприємництві слід вва­жати зниження прибутку або доходу порівняно з очікуваними величинами. Отже, обрання правильного рішення, детальне опрацювання підприємницького проекту, вивчення можливих втрат та їх величини виступає основою запобігання ризику.

Для оцінки можли­вості тих чи інших втрат, спричинених відхиленням реального ходу підприємницької діяльності від очікуваного, необхідно передусім добре знати усі види витрат, а після цього розрахувати їх як можливі прогнозні величини. При цьому підприємцю, потрібно враховувати принаймні два моменти: по-перше, оцінка кожного з видів втрат у кількісному вираженні не завжди дає змогу звести їх в єдину величину; по-друге, непередбачені зміни в підприємницькій діяльності можуть, з одного боку, викликати втрати у вигляді підвищених витрат ресурсів, зменшення дохо­ду, а з іншого — зумовити економію певних видів ресурсів, що принесе, відповідно, непередбачений позитивний результат.

Втрати, що можуть виникнути у підприємницькій діяль­ності: матеріальні, трудові, фінансові, часу,

Матеріальні види втрат проявляються у непередбачених підприємницькими планами додаткових витратах або прямих втратах устаткування, сировини, транспортних засобів тощо. Ці види втрат можуть мати як натуральний вимір, так і вартіс­ний.

Трудові втратипов'язані з втратою робочого часу, викли­каною непередбаченими обставинами, наприклад, простоєм устаткування, несвоєчасним надходженням сировини для ви­робництва тощо. їх виміром є години робочого часу.

Фінансові втрати— найбільш поширений вид втрат у підприємницькій діяльності. Вони поділяються на ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні й дефляційні, валютні ризики, втрати від зниження цін на продукцію, що реалізується, або підвищення цін на сировину), та ризики, пов'язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).

Втрати часузумовлені затримками у підприємницькій ді­яльності, викликаними несвоєчасним виконанням договорів, робіт, доставки товару. Випадкові втрати часу здатні суттєво вплинути на величину доходу, передбаченого бізнес-планом. Ви­мірюються як у натуральному, так і у вартісному вигляді.

Крім названих видів втрат існують втрати, які важко підда­ються класифікації. Формами прояву цих втрат можуть бути збитки морального плану: втрата престижу підприємця, його фірми. Ці види втрат не завжди піддаються чіткому кількісно­му виміру.

Таким чином, ризики і втрати доцільно класифікувати, ви­являючи найбільш вагомі за величиною та ймовірністю виник­нення. Це дозволить заздалегідь передбачити втрати, неминучі витрати і враховувати їх у бізнес-план. Звичайно, низка фак­торів має випадковий характер, і їх врахувати заздалегідь прак­тично неможливо. Але знання найбільш важливих причин, що їх викликають, дає змогу послабити їх негативний вплив.

Яким же чином можна передбачити випадкові втрати у під­приємництві?

Розглянемо для прикладу деякі втрати у виробничому під­приємництві, потенційна можливість яких породжує підпри­ємницький ризик.

Можливі причини виробничого характеру— зменшення продуктивності праці, низький рівень використання устаткуван­ня, неритмічна поставка сировини.

Наслідки— зменшення запланованих обсягів виробництва, прибутку від реалізації.

Можливі причини змін ринкової ситуації— недостатня якість продукції, падіння попиту, інфляція.

Наслідки — зниження цін порівняно із запланованими. Для визначення втрат необхідно зіставити: у першому ви­падку — можливе сумарне зменшення обсягу випуску продукції у вартісному виразі із запланованим; у другому — зменшення валової виручки від реалізації продукції внаслідок зміни ціни одного виробу.

При фінансових операціях у специфічній товарній формі ви­ступають гроші, цінні папери, валюта. Тому під час оцінки фі­нансового ризику підприємець повинен враховувати такі специ­фічні фактори, як зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів, обмеження на валютно-грошові операції.

Основними видами ризиків у підприємницькій діяльності є: виробничі, матеріально-технічні, постачальницько-збутові, ін­вестиційні, кредитні, валютні, управлінські, маркетингові, економіко-правові та інші.

Виробничий ризик— ризик, безпосередньо пов'язаний з про­цесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю технічних та виробничих неполадок, аварій тощо.

Матеріально-технічний ризик— ризик, пов'язаний з низь­ким або недостатнім рівнем матеріально-технічної бази фірми (підприємства), яка може не забезпечити випуск конкуренто­спроможної продукції.

Постачальницько-збутовий ризик— ризик, зумовлений зривом чи зміною умов укладених договорів і своєчасної по­ставки або постачанням неякісних матеріалів, комплектуючих виробів; несвоєчасним постачанням товарів споживачу, їх не­достатньою якістю тощо.

Інвестиційний ризик— ризик, пов'язаний з порушенням ма­теріально-речової структури інвестицій, незбалансованістю пря­мих (забезпечують володіння контрольним пакетом акцій) і пор­тфельних (такого володіння не забезпечують) інвестицій тощо.

Кредитний ризик— ризик, зумовлений небезпекою непо­вернення, часткового або несвоєчасного повернення кредитів.

Валютний ризик— ризик, пов'язаний з непередбаченою зміною курсу національної валюти, а також курсів іноземних валют.

Управлінський ризик— ризик, зумовлений нераціональним характером прийнятих менеджерами різних ланок, особливо топ-менеджерами управлінських рішень.

Маркетинговий ризик— ризик, зумовлений неточними (недостовірними) прогнозуваннями обсягів досліджуваного ринку

тощо.

Економіко-правовий ризик— ризик, пов'язаний з недос­коналістю та змінами у законодавстві щодо підприємницької діяльності, неправильним застосуванням державою чинного за­конодавства тощо.