Наочність і її роль у формуванні фонетичних навичок
ô Види наочності | Зорова | Фотокартки артикуляційної структури органів мовлення. | |||||
Малюнки артикуляцій. | |||||||
Мелодичні малюнки. | |||||||
Тонограми. | |||||||
Артикуляція окремих звуків. | |||||||
Показ окремих його елементів вчителем. | |||||||
Слухова | Фонограми у магнітофонному записі або комп‘ютерні програми (звуки, різні типи речень тексту, вірша, пісні). | ||||||
Фонограми на диску з аналогічним змістом. | |||||||
Зорова+слухова | Відеофільми, фрагменти кінофільмів, ком‘ютерні диски. |
v Роль і призначення фонограми при навчанні фонетики
1. Фонограми дозволяють прослухати і повторити один і той же матеріал необхідну кількість разів, що сприяє утворенню у довготривалій пам‘яті учнів еталонів фонем і інтонацій
2. Мовлення учня, яке записано на магнітофону плівку, допомагає йому почути свою вимову зі сторони, порівняти зі зразком – записом вчителя або диктора і внести свої поправки
3. Прослуховування фонограми і імітація звуків, слів, тексту дозволяє формувати необхідний темп мовлення учня
ô Основні положення і послідовність використання фонограми | s Текст, що начитаний на диск, представляється учням а транскрипції або у орфографії | |||||||
s Аудіювання учнями тексту в цілому з опорою на друкований текст | ||||||||
s Аналіз вчителем окремих фонетичних явищ, незнайомих слів | ||||||||
s Повторне прослуховування фонограми і повторення. Необхідний звук, слово і інше повторюється не менше 5 разів | ||||||||
s Вимова тексту учнями самостійно | ||||||||
s Читання уривку хором і аудіювання фонограми як завершальний етап | ||||||||
s Вивчення тексту учнями напам’ять |
ô Роль і місце фонетичної транскрипції при навчанні фонетики іноземної мови
· Транскрипційні знаки як сигнали звуків | s Відмічають їх фіксацію в пам‘яті учнів. | |
s Сприяють формуванню вимовних навичок. | ||
s Допомагають оволодіти читанням букв в різних позиціях при засвоєнні буквено-звукових відповідностей. |
· Одночасне засвоєння бук і звуків фонетичної транскрипції сприяє | s Усвідомленню учнів розбіжностей між звуком і буквою. | |
s Використанню опори для фіксації в пам‘яті іноземних звуків. | ||
s Більш міцному засвоєнню буквено-звукових відповідностей при читанні. | ||
s Самостійному озвучуванню учнями незнайомих слів при транскрипції, що дається у словнику. |
ô Загальні методичні положення формування іншомовних слухо-вимовних навичок
v Раціональне поєднання свідомої і несвідомої імітації на різних етапах навчання, так як ми чуємо лише ті звуки, які уміємо вимовляти
v Урахування результатів порівняльного аналізу фонетичної системи іноземної і рідної мови при поясненні звукових явищ і формуванні фонетичних навичок
v Одночасне створення слухового і мовно-рухового образів звуку або ритмо-мелодичної моделі шляхом багаторазового прослуховування взірця і його відтворення
v Широке використання зорової наочності: контурні положення органів мовлення під час вимови звуків, інтограми; використання дзеркальця, особливо на початковому етапі
v Широке використання звукової наочності: записи на плівці, комп’ютерні програми
ТЕМА 3: | ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВ |
Питання лекції для розгляду
Терміни до теми і їх тлумачення
1. Граматика та мета навчання іншомовної граматики в методиці викладання іноземних мов.
2. Зміст навчання граматики іноземної мови у школі.
3. Граматичний мінімум і принципи його відбору.
4. Методична типологія іншомовних граматичних явищ.
5. Граматичні навички, їх зміст і характеристика.
6. Основні етапи роботи з іншомовними граматичними явищами, що вивчаються.
7. Способи ознайомлення з новим граматичним явищем.
8. Принцип свідомості у навчанні іншомовної граматики.
9. Класифікація вправ для формування граматичних навичок, їх характеристика.
Терміни до теми і їх тлумачення
v Граматика– це набір принципів, які керують сумою елементів та організовують їх у значущі і завершені речення. Це - одне із важливіших засобів, які забезпечують акт комунікації. Комунікативно орієнтоване навчання граматики передбачає урахування сфер комунікації, цілей і умов комунікації, які обумовлені реальними мовленнєвими ситуаціями спілкування.
v Морфологія– розглядає внутрішню організацію слів.
v Граматичний мінімум– перелік граматичних явищ, вивчення яких передбачено програмою з конкретної іноземної мови і для певного типу середнього або вищого навчального закладу.
v Грамматический минимум (ГМ) – минимальная совокупность грамматических единиц, необходимых для языкового оформления определенного типа продуктов речи в соответствии с заданным уровнем овладения видами речевой деятельности [Россвет, с. 221].
v Активний граматичний мінімум – …граматичні структури, якими учень має оволодіти для вираження власних думок іноземною мовою [Ніколаєва, с. 72].
v Граматична навичка –здатність автоматизовано викликати із довгочасної пам'яті граматичні засоби, необхідні для здійснення спілкування.
v Пасивний граматичний мінімум –…граматичні структури, якими учні можуть користуватися для сприймання та розуміння мовлення [Ніколаєва, с. 72].
v Репродуктивні граматичні навички– це граматичні навички говоріння та письма [Ніколаєва, с. 73].
v Рецептивні граматичні навички– це граматичні навички аудіювання і читання [Ніколаєва, с. 73].
v Підстановча таблиця– система опор для багатократного вправляння учнів у виконанні стереотипних мовних і мовленнєвих дій.
v Граматичні уміння – здатність використовувати граматичні навички і знання для вирішення комунікативних завдань.
v Мовна модель (структурна модель, синтаксична модель) – це мовні утворення, які складаються із постійних елементів, об’єднаних закономірним зв’язком, які можуть бути виражені символічно. Наприклад: S+V+O. де S – це підмет, V – присудок, O – додаток. За даною мовною моделлю можуть бути утворені безліч окремих речень.
v Мовленнєва модель (мовленнєвий взірець) – це комунікативна і ситуативна реалізація мовної моделі в конкретній ситуації мовленнєвого спілкування. Мовленнєва модель завжди логічна і інтонаційно оформлена. Цінність мовленнєвої моделі в тому, що в ній органічно об’єднуються аспекти мови – граматичний, лексичний, фонетичний (в усній мові) і графічний (в письмовій мові).
v Граматичні сигнали– це ознаки, які сигналізують про граматичну структуру… [Ніколаєва, с. 73].