Особистість у соціальному оточенні. 8.6. Особливості спілкування під час екзамену

8.6. Особливості спілкування під час екзамену

Для студентів особливе напруження спричинює спілкування з викладачами під час усних екзаменів. Відомо, що успішність тако­го спілкування, а отже і оцінка за відповідь, значною мірою зале­жить від того, коли студент йде відповідати, як готується до відповіді і як її починає, скільки і як говорить. Все це в кінцевому результаті впливає на враження, яке студент справляє на виклада­ча, а отже і на отриману оцінку¹.

Коли студентові найкраще йти відповідати?У кожного щодо цього є свої міркування і навіть стратегія дій. У багатьох навчаль­них групах перед іспитом складають список, у якому порядку сту­денти будуть заходити до екзаменатора, і строго дотримуються цього порядку.

Для студента, який підготувався до іспиту і претендує на висо­ку оцінку, найкраще зайти в аудиторію у першій п'ятірці, а йти відповідати четвертим-п'ятим. У такому разі спрацьовує викла­дацький стереотип — «сильні йдуть першими». Крім того, у сту­дентів буде достатньо часу для підготовки і час на те, щоб зорієнтуватися, який рівень вимог у викладача, які типові додат­кові питання він ставить.

Наприкінці дня екзаменатори здебільшого менш уважні, сто­млені, не хочуть слухати довгі відповіді і ставлять менше додатко­вих запитань. У цей час легше відповідати, якщо є суттєві прогали­ни в знаннях. Проте слід пам'ятати, що багатогодинне чекання сто­млює студентів, в результаті чого погіршується пам'ять. Оцінки наприкінці дня, як правило, нижчі. Тому останніми йдуть відповідати ті, кому потрібна трійка. Це дає змогу не лише скори­статися втомою викладача, а й повідомити екзаменатору додатко­ву інформацію про себе (наприклад, затяжну хворобу, велику лю­бов до предмета, погану пам'ять тощо).

Як готуватися до відповіді?Перша думка, яка з'являється в студента після отримання білета, пов'язана з тим, що він усе забув. Починається надмірне хвилювання і навіть паніка. Це типова

¹ У цьому параграфі використані матеріали статті: Фадеев М. Ю., Галушко О. О. Не хви­люйтесь — у вас екзамен // Практична психологія та соціальна робота. — 2003. — № 2-3. — С 112-19; - 2004. - № 2. - С. 67-73.

ситуація. У такому разі слід розслабитися, наприклад, заплющити очі, згадати щось приємне, і після того ще раз уважно прочитати запитання. Якщо питання, яке студент знає добре, немає, слід взя­ти чернетку і записувати уривки думок, які виникають у зв'язку з цим питанням. Ці уривки на разі можуть бути мало пов'язані між собою, однак згодом в силу асоціативності пам'яті записи будуть ставати все змістовнішими і змістовнішими. Тоді їх можна спробу­вати упорядкувати у логічній послідовності.

Під час підготовки до відповіді необхідно зазначати кілька кон­кретних цифр, деталей, фактів, малювати графіки і схеми. Це сто­сується не лише точних наук, а й гуманітарних. Точність відповіді значно ефектніше впливає на екзаменатора, ніж загальні розмірко­вування з теми відповіді. Особливий ефект справляє графік, нама­льований не заздалегідь, а в процесі відповіді. Так студент демон­струє те, що вільно володіє матеріалом і має високий рівень абст­рактного мислення. Якщо ж визначення, формулу чи схему не вдається ніяк пригадати, варто пропустити їх, але ні у якому разі не писати невірно.

Якщо на підготовку виділено мало часу, складають хоча б ко­роткий план відповіді і записують кілька перших фраз, з яких і починають відповідати. Ніколи не слід виходити відповідати з чи­стим аркушем паперу, навіть якщо студент є супервідмінником. Викладач це розцінює як лінь чи зухвалість.

Якщо студент вже закінчив підготовку, слід відпочити і не на­магатися йти відповідати поза чергою. У цей час треба поспос­терігати, як відповідають інші студенти. Іноді у їхніх відповідях можна почути щось потрібне для себе. Особливо це стосується суспільних дисциплін, бо в них зміст питань сильно пере­гукується.

Дуже важливо добре почати відповідь.Щоб легше було взяти себе в руки на початку відповіді, рекомендується обмежити візу­альний контакт з екзаменатором, але коли студент себе опанує, обов'язково треба подивитися на нього. Якщо руки тремтять, їх слід сховати під стіл.

Завданнями першої фрази відповіді є встановити контакт з ек­заменатором, привернути його увагу, створити відповідну атмо­сферу для відповіді. Здебільшого екзаменатор уважно слухає і

Розділ III