Синтаксичні особливості ділових паперів та фахового медичного тексту

Загальна грамотність документа, що викладається в чіткості і логічності викладу, дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов`язкових для ділових паперів, досягається за рахунок синтаксису.

Простота і логічність, чіткість, ясність і послідовність викладу, відсутність двозначності є головними синтаксичними особливостями ділових паперів. Ділові папери мають свої синтаксичні особливості: вживається прямий порядок слів у реченні з узгодженими і неузгодженими означеннями. Найчастіше в ділових паперах використовуються прості речення. Вставні слова ставляться на початку речення. Складні речення мають бути невеликими: дієприкметниковий чи дієприслівниковий зворот або одне-два підрядних речення.

Типовими ознаками ділового стилю є вживання пасивних та інфінітивних конструкцій (розпорядження виконуються, рішення приймається, одержати ліцензію).

Широко використовуються у мові ділових документів словосполучення дієслівного типу: взяти за основу, доопрацювати, сторони дійшли згоди.

Характерними особливостями професійного писемного мовлення медичного працівника є переплетення і взаємодоповнення наукового та ділового стилів мови, вживання фахових термінів високого ступеня стандартизації, точність формулювань, доречність викладу.

Синтаксис наукової прози, і зокрема медичної, призначений логічно, послідовно і аргументовано викладати хід думки, уникаючи при цьому надмірної інформації. Синтаксичні зв`язки формуються залежно від логічних зв`язків. Тому в синтаксисі наукової прози особливо важливу роль відіграють сполучники, вставні слова і речення, прислівники, смислове узгодження, порядок. Вставні слова та вставні речення в науковій прозі відіграють особливу роль. Вони вживаються для зв`язку думок, послідовності викладу (по-перше, отже, таким чином), для вказівки на джерело інформації ( на нашу думку).

Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення.

Характерною особливістю сучасного наукового стилю є наявність у ньому складних із сполучниковим зв`язком і обмежене вживання безсполучникових складних речень.

У фахових текстах широко використовуються й так звана умовна мова, що є засобом передання інформації - це одиниці вимірювання, маси, довжини, формули, графіки, ілюстрації, схеми, діаграми та інші немовні засоби.

Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні

Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними.Вони не пов`язані з членами речення способами узгодження, керування чи прилягання, але за смислом поєднанні з реченням. Тому виключення вставних слів і словосполучень із речення змінює його зміст, але не порушує синтаксичної будови. Вставні слова і словосполучення часто використовують у діловому мовленні, при складанні ділових паперів ними розпочинаються речення, абзаци. Але рекомендується вживати їх обмежено. В усному діловому мовленні вживання вставних слів і словосполучень не створює зайвої інформації . Використання цих конструкцій допомагає мовцеві зорієнтуватися, зосередитися, а слухачам – краще сприйняти сказане.

За своїм значенням вставні слова і словосполучення діляться на 3 групи:

Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні. Наприклад: звичайно, напевно, безумовно, на жаль, на щастя, без сумніву,зрозуміло, очевидно, так би мовити, припустимо і т.д.

Вставні слова і словосполучення, що вказують на те, кому належить висловлена думка (самому мовцеві чи комусь іншому). Наприклад: по-моєму, по вашому, кажуть, мовляв, на мій погляд, на мою думку, за словами, т.д.

- вставні слова і словосполучення, що вказують на зв`язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, по-перше, навпаки, кінець кінцем, мало цього і т.д.

- Критерії оцінювання виконаного завдання:

- «5» - завдання виконано чітко за темою, граматичні помилки відсутні

- «4» - завдання виконано нечітко або не зовсім повно, наявні негрубі граматичні помилки

- «3» - завдання виконано на 25%, граматичні помилки

- «2» - завдання не відповідає вищеперерахованим вимогам.

-

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи

Оформлення довідково-інформаційних документів: виробничі звіти, виробничі протоколи, витяг з протоколу

ЗВІТ

Таку назву має довідково-інформаційний документ - письмове повідомлення про виконання завдання, доручення, плану за визначений період часу, про підготовку або проведення якихось заходів.

Розрізняють статистичні (цифрові) й текстові звіти. Статистичні звіти пишуться на спеціальних бланках, виготовлених друкарським способом; текстові - на звичайному папері за встановленим зразком. Звіт за реквізитами близький до плану:

1. Штамп установи.

2. Назва виду документа.

3. Заголовок (вказуються установа, напрям діяльності, звітний період).

4. Текст, який має такі частини:

- вступ (вказуються завдання, що и було поставлено перед установою за звітний період);

- головна частина (опис та аналіз виконаної роботи);

- висновки (пропозиції, зауваження, перспективи).

5. Підпис керівника установи або особи, що є відповідальною за складання звіту.

6. Дата складання.

7. Печатка.

У звітах, які не виходять за межі установи, печатка, штамп не ставляться.

Якщо звіт великий за обсягом, то він поділяється на частини з різними заголовками

Протокол- це документ колегіальних органів, в якому фіксуються хід і результати роботи зборів, нарад, засідань, конференцій і т.д. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення. Протокол веде секретар. Підписує протокол голова зборів і секретар. За обсягом фіксованої інформації протоколи поділяються на групи:

стислі, де фіксуються лише ухвали;

повні, що містять, крім ухвал, виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань; стенографічні, де усі виступи записано дослівно. Реквізити:

назва виду документа і номер (при необхідності);

назва зборів, конференцій, засідання і т.д.

назва організації чи установи, дата проведення;

посади, прізвища, ініціали керівників зборів (голова,секретар);

кількісний склад учасників; порядок денний;

Текст -кожне питання тексту складається з розділів: (Слухали:, Виступили:, Ухвалили:;

перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок (при необхідності);

підписи голови і секретаря зборів.

Слово СЛУХАЛИ пишуть в одному рядку з цифрою, що позначає порядок питання в порядку денному, ставлять після цього двокрапку. У наступному рядку з абзацу вказуються прізвище і ініціали доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що текст додається .

Так само оформляється і розділ ВИСТУПИЛИ.

У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої та розпорядчої частини.

Витяг з протоколу - це документ, який являє собою частину протоколу, створений при необхідності передати інформацію з якогось ухваленого рішення. Реквізити:

- назва виду документа, номер;

заголовок протоколу;

дата протоколу;

текст витягу;

підпис секретаря або голови засідання чи зборів.

Протокол

загальних зборів студентів 1 курсу природничо-географічного факультету

від 3 вересня 2003 року

Голова зборів Мурашко В.Д.

Секретар Доценко А.Р.

Присутні: заступник декана факультету доц. КащенкоА.Ю.,

Доц. Макаров П.Т., асистент Кривоніс Н.М.,

студенти 1 курсу –45 осіб.

Відсутні: студенти 1 курсу – 3 особи.

Порядок денний:

1. Підготовка студентів до виробничої практики.
2. Робота з озеленення й благоустрою навколишньої території.

1.СЛУХАЛИ:

Кривоніс Н.М. Інформація керівника виробничої практики.

ВИСТУПИЛИ:

Доц. Макров П.Т. запропонував поділити студентів на підгрупи, визначити кожному завдання й години роботи на виробництві.

Доц. Кащенко А.Ю. зазначив, що треба підготувати всю необхідну документацію для проходження виробничої практики завчасно.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам взяти участь у виробничій практиці.
2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

2. СЛУХАЛИ:

Староста курсу Литвинов П.О. запропонував всім студентам відгукнутися на заклик адміністрації району міста і прийняти участь в озелененні і благоустрої території інституту.

УХВАЛИЛИ:

Всім курсом взяти участь у суботнику по озелененню і благоустрою навколишньої території.

Голова зборів Мурашко

Секретар Доценко

Витяг з протоколу

загальних зборів студентів 1 курсу

природничо-географічного факультету

від 3 вересня 2003 року

Голова зборів Мурашко В.Д.

Секретар Доценко А.Р.

Присутні: заступник декана факультету доц. КащенкоА.Ю.,

Доц. Макаров П.Т., асистент Кривоніс Н.М.,

студенти 1 курсу –45 осіб.

Відсутні: студенти 1 курсу – 3 особи.

1.СЛУХАЛИ:

Кривоніс Н.М. Інформація керівника виробничої практики.

ВИСТУПИЛИ:

Доц. Макров П.Т. Запропонував поділити студентів на підгрупи, визначити кожному завдання й години роботи на виробництві.

Доц. Кащенко А.Ю. Зазначив, що треба підготувати всю необхідну документацію для проходження виробничої практики завчасно.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам взяти участь у виробничій практиці.

2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

Голова зборів Мурашко

Секретар Доценко

- Критерії оцінювання виконаного завдання:

- «5» складені документи відповідають всім вимогам, не порушена структура документа і спосіб викладу тексту, граматичні помилки відсутні

- «4» - мають місце незначні неточності в структурі і способі викладу тексту документів, наявні негрубі граматичні помилки

- «3» документи складені непраильно наявні , граматичні помилки

- «2» - документи не складені

Література

Основна

Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. — К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001. — 384 с.

Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування. — Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2004. — 480 с.

Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н.Д. Бабич. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 572 с.

Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування. — К.: Каравела, 2005.

Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення: навч. посіб. — К.: ВЦ “Академія”, 2007. — 360 с.

Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів. — К.: Знання. 2008. — 413 с.

Український правопис / НАН України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні: Інститут української мови. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / За ред. Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 2000. — 1017 с.

Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: навч. посіб. — К.: Арій, 2008. — 160 с.

Додаткова

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. — К.: ВЦ “Академія”, 2004. — 344 с.

Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: підручник. — К.: Вища шк., 2003. — 462 с.

Лобода В.В., Скуратівський Л.П. Українська мова в таблицях. Довідник. — К.: Вища шк., 1993. — 239 с.

Мозговий В.І., Семенова Л.П., Лазарева Л.К. Ділова мова у таблицях. — Донецьк: РВ ДонНТУ, 2003. — 106 с.

Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 291 с.

Панько Т.І., Кочан Т.І.,Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. — Львів: Світ, 1994. — 214 с.

Посібник з теорії і практики дідової української мови / Укладач Т.М. Антонюк. — Чернівці, 2000. — 57 с.

Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях: Правила, винятки, приклади, коментарі / За ред. проф. А.О. Свашенко. — Харків: Світ дитинства, 1996. — 56 с.

Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.

Ющук І.П. Практикум з українського правопису української мови. — К.: Освіта, 1998. — 254 с.

Словники

Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Укладач і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. — 896 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ “Перун” , 2007. — 1736 с.

Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.

Головащук І.С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

Гринчишин Д.Г. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс,1996.

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. — К., 2000.

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. — К.: Рад. шк., 1986. — 222 с.

Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. — К.: Femina, 1995.

Івченко А. Тлумачний словник української мови. — Харків: Фоліо, 2001.

Новий російсько-український словник-довідник / С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 1996. — 797 с.

Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук. думка, 1994.

Словник синонімів української мови: У 2 т. / Редкол. А.А. Бурячок та ін. — К.: Наук. думка, 2000.

Словник фразеологізмів української мови / Укладачі: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наук. думка, 2003. — 1104 с.

Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення. — К. : Вища шк., 2008. — 487 с.