Особливості здійснення оперативно-розшукових заходів стосовно без вісті зниклих громадян

Ефективність роботи щодо розшуку без вісті зниклих громадян в першу чергу залежить від якості проведення невідкладних слідчо-оперативних заходів. При надходженні заяв і повідомлень про безвісне зникнення особи необхідно організувати проведення всього комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення долі зниклого. При наявності достатніх підстав уважати, що відносно зниклого скоєно злочин, спільно з органами прокуратури порушувати кримінальні справи. Забороняється направлення заяв про безвісне зникнення громадян за територіальною належністю, навіть при наявності формальних підстав, для проведення тієї частини первинних заходів, які необхідно здійснити на території об`єктів, в зоні обслуговування ОВС, в який надійшла заява. По кожній заяві приймати рішення в порядку ст.97 КПК України, а рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по заявам про безвісне зникнення громадян повинен приймати тільки начальник органу після проведення повної об`єктивної перевірки обставин зникнення і вивчення особи розшукуваного. Про прийняте рішення повідомляється прокурору. Якщо безвісно зник громадянин, який пересувався залізничним, повітряним, водним транспортом, орган внутрішніх справ на транспорті здійснює первинний розшук, заводить розшукову справу та після виконання заходів регіонального розшуку, по згоді з УКР УМВС передає (пересилає) розшукову справу до територіального органу. В разі порушення кримінальної справи по заяві про безвісне зникнення особи розшукова справа не передається.

На осіб, які безвісно зникли при транспортних інших катастрофах, стихійних лихах, нещасних випадках ( потонув, засипало лавиною та інш.), що підтверджується відповідними документами, свідченнями очевидців, матеріалами первинного розшуку, але трупи яких не виявлено, розшукові справи не заводяться, а заповнюються тільки впізнавальні картки.

Розшук громадянина іншої держави здійснює орган за місцем його мешкання, перебування, а у випадку коли він не прибув до місця мешкання, перебування – орган, на територію якого він мав прибути.

План оперативно-розшукових заходів складається одразу після заведення справи. В ньому висуваються можливі версії про місце знаходження розшукуваної особи, причини зникнення, людини, яка вважається безвісті пропалою. Обов`язково в плані стосовно безвісті зниклого передбачається версія про те, що пропалий міг стати жертвою злочину.

За кожною версією визначається обсяг необхідної роботи, сили і засоби, які мають використовуватися, терміни виконання.

Заходи вважаються виконаними, якщо результати у встановлених випадках відображаються документально (копія орієнтування, довідка про проведення розшукових заходів, відповіді про виконання розшукового завдання, тощо).

Із залученням представників ЕКУ, інших спеціалістів проводиться ретельний огляд місця мешкання, праці, останнього місця перебування потерпілого, прилеглої до них території з метою одерження:

- слідів, ознак, які можуть свідчити про загибель особи,;

- фотографії обличчя у різних ракурсах (фас, обидва профілі), деталей, на яких відображені індивідуальні особливості (форма зубів, вушних раковин, татуювання) тощо;

- особистих записних книжок, щоденників зниклого;

- зразків тканини одягу, в яких був одягнений громадянин на час зникнення, ґудзиків, аналогічних з тими, що пришиті до його одягу;

- волосся особи, що пропала (на щітках, гребінцях, білизні та інш.);

- відбитків пальцевих візерунків на предметах побуту тощо;

- предметів одягу, взуття, по яких об‘єктивно фіксується зріст, розміри тіла, голови, стопи тощо;

- зразків почерку зниклого.

При необхідності може здійснюватися повторний огляд.

Чимале зазначення мають відомості, які отримані при вивченні особистості пропалого. До них належать: фізичні і психологічні особливості, відомості про трудову діяльність, взаємовідносинах між членами сім‘ї, родичами, знайомими за місцем мешкання, роботи та інш. На підставі цих відомостей розробляються версії про можливі зникнення людини:

1. Скоєння злочину стосовно пропалого, вбивства родичами або іншими особами, викрадення тощо.

2. Загибель від нещасного випадку, ДТП, загибель на воді, в колодязі, у підземних спорудах, отруєння, ураження електричним струмом та інше.

3. Самогубство (утоплення, повішання, отруєння і т.п.).

4. Насильницька смерть від віку, або в результаті хронічного захворювання, переохолодження і т.п.

5. Зникнення не пов‘язане зі смертю: госпіталізація, навмисний розрив з родичами, таємне лікування, виїзд в іншу місцевість для зустрічі зі знайомими, улаштування на роботу, навчання, одруження від рідних, арешт та інше.