Природний» переклад: лінгвістичні проблеми

Певною мірою спрощуючи істинний стан речей, можна стверджувати, що лінгвістичні складності перекладу з однієї мови на другу можна пояснити особливостями семантики, синтактики і прагматики мовних висловів мови-джерела (L1) і мови-мети (L2).

Семантика: відмінності категоризації. Відомо, що стандартний поділ доби на часові проміжки, зафіксовані в українській мові, відрізняються від поділу доби, прийнятому в німецькій та англійській мовах (у яких, до речі, нема особливого слова для позначення поняття «доба»). Якщо в російській мові добу поділено на чотири проміжки (ранок, день, вечір, ніч), то в німецькій представлено п’ять часових розмежувань: Morgen «ранок», Vormittag (фомітаг) букв. «передполуденний час», Nachmittag букв. «післяполуденний час», Abend «вечір», Nacht «ніч» (Mittag «полудень» у звичайному випадку сприймається не як часовий інтервал, а як точка). Отже, речення Зустрінемося сьогодні ввечері можна у принципі перекласти на німецьку мову і як Wir treffen uns heute nachmittag «Зустрінемося сьогодні в післяполуденний час» і як Wir treffen uns heute abend «Зустрінемося сьогодні ввечері». Тільки звернення до контексту дає змогу вибрати адекватний варіант перекладу. Поділ доби, представлений в англійській мові, відрізняється як від українського, так і від німецького. Англійські мовці ділять добу на три частини: morning«ранок», afternoon«післеполуденний час», evening «вечір» (після якого знову настає ранок). «Що стосується слів day і night, то вони позначають уже інший поділ доби, не на три, а на дві частини: світлу (day) і темну (night)» [Бархударов 1975, с. 89-90].

Подібні випадки найменше потрапляють до сфери компетенції власне теорії перекладу. Їх радше мають описувати в межах контрастивної лінгвістики. У теоретичному сенсі цю проблематику активно розробляли у працях представників європейської та американської гілок неогумбольдтіанства, які обстоювали тезу про неповторну специфіку «картини світу», зафіксовану в кожній мові [Weisgerber 1962; Gipper 1972; Уорф 1960 а; Уорф 19606]. Пор. також заувагу А. Вежбицької, що навіть такі близькі в культурному, генетичному й ареальномому планах мови, як англійська і французька, суттєво відрізняються за зафіксованим у лексиці способом членування світу на означені фрагменти [Wierzbicka 1996, р. 15]. Практичне розв’язання проблеми незбігу окремих слів за обсягом значення в різних мовах і пов’язаних з цим відмінностей сполучуваності мають взяти на себе двомовні словники. Сьогодні триває робота з укладання комп’ютерних словників, які б фіксували всі подобні випадки (Пор. для англійської та французької мови [Fontenelle 1997]).

Семантика: граматичні відмінності. Серед міжмовних відмінностей, зумовлених незбігами організації мовної структури, насамперед значущими для теорії перекладу можуть опинитися граматичні відмінності. Найвідоміший приклад в цій галузі належить Р. О. Якобсону [Якобсон 1985в]. Посилаючись на Боаса, Якобсон підкреслює, що граматична структура (на відміну від структури лексикону) визначає ті значення, які обов’язково виражаються в певній мові. Як приклад він наводить англійське речення hired a worker, яке не можна точно перекласти на українську мову без додаткової інформації. Оскільки в українській мові категорії дієслівного виду і граматичного роду іменників не можуть залишитися невираженими, перекладаючи це речення, ми змушені зробити вибір між найняв и наймав, з одного боку, і між робітником і робітницею — з іншого. Під час зворотного перекладу відповідного українського вислову (безвідносно до того, який з можливих варіантів Я найняв/наймав робітника/робітницю було вибрано) нам знову знадобилася б додаткова інформація, бо «український (в оригіналі у Якобсона – російський) переклад цієї фрази не дає відповіді, найнятий цей робітник досі чи ні (перфектний і простий час), чи був це робітник (робітниця) якийсь певний чи невідомий (визначений чи невизначений артикль). Оскільки інформація, яку вимагають англійська й українська граматичні структури, неоднакова, ми маємо два зовсім різних набори ситуацій з можливістю того чи іншого вибору; тому ланцюжок перекладів того самого ізольованого речення з англійської мови на російську і навпаки може призвести до повного спотворення вихідного смислу» [Якобсон 1985 в, с. 365]. Пор. метафору С. О. Карцевского, який уподібнював ситуацію зворотного перекладу багаторазовому обміну валюти за невигідним курсом.

Загалом проблему передавання граматичних категорій можна подати так: у мові L1 є деяка граматична категорія, а у мові L2 нема, і навпаки. Напр., в англійській мові є категорія визначеності-невизначеності, яку виражають артиклі, а в українській нема. Чи означає це, що зазначеній категорії завжди треба знайти деякий, не обов’язково граматичний, аналог під час перекладу з англійської на українську? Це доцільно робити тільки тоді, коли значення граматичної категорії виявляється комунікативно значущим. Напр., словосполуку on the table залежно від ситуації можна перекласти і як на столі, і як на цьому столі.

В іншому випадку, напр., під час перекладу з безартиклевої мову на мови, які використовують артиклі, за відсутності комунікативної значущості постановка артиклів регулюється стандартними граматичними правилами, які можуть відрізнятися у кожній мові. Напр., речення Він студент перекладають на німецьку мову як Er ist Student (взагалі без артикля), а на англійську Не is a student (з невизначеним артиклем).

Семантика: граматичні відмінності як чинник метафоризації. Чисто граматичні категорії можуть «лексикалізуватися», тобто осмислюватися як змістовно значущі, пор. заувагу Якобсона про те, що Рєпіна свого часу здивував той факт, що німецькі художники зображають гріх у вигляді жінки (die Sünde зюнди). Російська/українська смерть — стара з косою, німецька смерть — der Sensenmann, оскільки російське/українське слово смерть — іменник жіночого роду, тимчасом як німецьке der Tod «смерть» — чоловічого роду [Якобсон 1985 в, с. 366].

Найочевиднішою є потенційна значущість таких відмінностей під час перекладу художніх текстів, на що звернув увагу Л. В. Щерба в аналізі лермонтовського перекладу «Сосни» Генріха Гейне: «(...) цілком очевидно (...), що чоловічий рід (Fichtenbaum, а не Fichte) не випадковий і що у своєму протиставленні жіночому роду Palme він створює образ чоловічого нерозділеного кохання до далекої, а тому недоступної жінки. Лермонтов жіночим родом сосны відібрав в образу всю його любовну спрямованість і перетворив сильне чоловіче кохання на прекраснодушні мрії» [Щерба 1957, с. 98-99].

На севере диком стоит одинокоНа голой вершине сосна.И дремлет, качаясь, и снегом сыпучимОдета, как ризой, она. И снится ей все, что в пустыне далекой,В том крае, где солнца восход,Одна и грустна на утесе горючемПрекрасная пальма растет.

Значущість таких персоніфікацій варіюється залежно від авторської інтенції. Пор. такий уривок з есе Ортегі-і-Гассета «Блиск і убозтво перекладу» (1) і його переклад на німецьку мову (2) (К. Райє):

(1) ісп. (...) у si yo digo que рог Oriente', lo que mis palabras (...) propiamente dicen es que un ente de sexo varonil у capaz de actos espontEneos — lo llamado 'sol' — ejacuta la aeeiön de 'salir'. [Ortega у Gasset 1956, p. 64]

(2) нім. (...) wenn ich sage: 'die Sonne geht im Osten auf, dann besagen meine Worte eigentlich, daß ein Wesen weiblichen Geschlechts und spontaner Handlungen fähig, — das, was wir 'Sonne' nennen — die Handlung des 'Aufgehens' vollzieht. (Пер. на нем. [Reiß 1995, S. 53])

[(...) коли я кажу «сонце встає на сході», мої слова означають власне, що деяка істота жіночої статі, здатна до спонтанних дій, — те, що ми називаємо «сонцем» — здійснює дію «вставання».]

В німецькому перекладі іспанського вислову ип ente de sexo varonil «істота чоловічого роду» замінено на ein Wesen weiblichen Geschlechts «істота жіночого роду», бо слово Sonne «сонце» в німецькій мові — іменник жіночого роду. Якщо у перекладів віршів Гейне зміна граматичного роду спричинила небажані наслідки для образної системи, у цьому прикладі це повністю виправдано, оскільки треба відобразити сам факт і саму можливість персоніфікації. Якої статі буде ця персоніфікована сутність у цій комунікативній ситуації — не важливо. Так, українською в цьому випадку допустимо було би сказати «деяка жива істота», загалом не вказуючи її стать і в такий спосіб уникнути труднощів, пов’язаних з тим, що в українській мові сонце — іменник середнього роду.

Семантика: приховані категорії. Окрім «класичних» випадків міжмовних незбігів граматикалізації категорій типу визначеність-невизначеність, трапляються випадки, у яких релевантні відмінності практично не граматикалізуються чи виражаються морфологічно нерегулярно, що ускладнює їхній систематичний опис. Ці категорії часто називають «прихованими» чи «імпліцитними». Прикладом подібних семантичних категорій може слугувати категорія невідчужуваної належності, яку можна розглядати як частковий випадок категорії посесивності. Напр., німецькою (як більшістю інших германських мов) українським словосполукам велосипедний ланцюг і ланцюг від велосипеда відповідає та сама аглютинативна конструкція Fahrradkette. (фарадкете) Німецька мова не розрізняє відчужену (ланцюг від велосипеда, що валяється на смітнику) і невідчуженою належністю (велосипедний ланцюг як деталь велосипеда). Вибір правильного перекладу слів типу Fahrradkette на українську мову — задача не зовсім тривіальна. Так, німецьке Autoschlüssel (аутошльосе) можна перекласти тільки як ключ від машини (*машинний ключ в цьому значенні неможливий). Це пояснюється тим, що ключ — у будь-якому випадку відчужувана частина машини, бо він може лежати в кишені власника, а не стирчати в замку. Німецькою ця відмінність не передається. Важливу інформацію про можливості перекладу висловів з категорією невідчужуваної належності можна здобути завдяки знанням про влаштування світу. Якщо деяка сутність є частиною іншої сутності, то належить зважати на те, що для неї прихована категорія може виявитися релевантною. Категорія невідчужуваної належності може змішуватися з іншою категорією — «клас vs. представник класу», не менше важливою з погляду перекладацької практики. Так, українські еквіваленти німецького слова Frauenhände — жіночі рукиі руки жінкиздебільшого легко взаємозамінні. Якщо йдеться про конкретного референта, представника класу, у принципі допустимі обидві конструкції: Ніжні руки жінки торкнулися до мене і Ніжні жіночі руки торкнулися до мене. Однак у контекстах кваліфікації, віднесення до класу для розглядуваного вислову можлива лише конструкція «прикметник + іменник». Пор. У нього були мініатюрні жіночі руки за небажаності *У нього були мініатюрні руки жінки. У відповідних німецьких реченнях у всіх випадках використовують конструкцію Frauenhände.

Помилки, пов’язані з передаванням категорії невідчужуваної належності, є й у рекламі. На телебаченні рекламні ролики часто просто перекладають з інших мов. Невмілий переклад призводить до сумного комунікативного ефекту. Напр., героїня рекламного ролика мила «Palmolive»: «Как приятно ощущать мою кожу такой свежей!». Використання присвійного займенника мой в цьому випадку передбачає, що шкіру відокремили від тіла і вимили милом «Palmolive». Такі семантико-прагматичні наслідки навряд сприятимуть успіху рекламної кампанії, бо правильно «Как мне приятно ощущать свою кожу такой свежей!».

Семантика: «хибні друзі перекладача». Однією з найтрадиційніших є проблема так званих «хибних друзів перекладача» (faux amis). До хибних друзів відносять насамперед слова, які подібно звучать у мовах L1 і L2, бо часто мають спільні етимологічні корні, але набули у L1 і L2 зовсім різних значень. Напр., англійською eventual [ɪ'venʧuəl] означає «кінцевий (окончательный), той, що завершує», а німецькою eventuell (івентуель)— «можливий» чи «може бути»; німецький іменник Fabrik, як і наше фабрика, перекладають на англійську не як fabric ['fæbrɪk], а як factory чи mill. Пор. також нім. vital «енергійний» та англ. vital ['vaɪt(ə)l] «життєво важливий».

Такі випадки не становлять серйозної перекладацької проблеми, бо вони добре відомі і непогано описані в словниках — як у спеціальних словниках «хибних друзів», так й у звичайних двомовних словниках загального характеру. Складніше зі стійкими сполуками (насамперед ідіомами), які, будучи ідентичними чи дуже подібними за лексичним складом і образним складником, суттєво відрізняться за значенням [Райхштейн 1980, с. 29].

Порівняймо фр. ідіому mettre la puce a Voreille з її німецьким «хибним другом» jmdm. einen Floh ins Ohr setzen (букв. «посадити блоху до вуха кому-н.»). Французька ідіома позначає «прокинути підозри в кому-н.», тимчасом як німецький вислів, аналогічний за компонентним складом, значить «прокинути в кому-н. бажання, які навряд чи здійсненні».

Подібні приклади можна знайти і під час зіставлення української/російської мови з англійської. Ідіома рос. пускать пиль в гдаза кому-н. / укр. пуска́ти / пусти́ти в о́чі пилю́кукому і throw dust in/into someone's eyes, абсолютно ідентичні за образним складником, мають суттєві відмінності у значенні. Англійську ідіому тлумачать у [Longman dictionary of English idioms 1979] як «to confuse (someone) or take his attention away from something that one does not wish him to see or know about» («спантеличувати когось, відволікати увагу когось від чогось, чого він, на думку суб’єкта, не має бачити чи знати»), тимчасом як російська ідіома означає «с помощью эффектных поступков чи речей пытаться представить кому-л. себя чи свое положение лучше, чем они есть в действительности». а українська – «Вводити в оману кого-небудь».

Часто близькі за внутрішньою формою і лексичним складом ідіоми L1 та L2, будучи принциповими еквівалентами, мають досить тонкі семантичні (і відповідно пов’язані зі сполучуваністю) відмінності. Такі ідіоми виявляються еквівалентними в контекстах нейтралізації, але не можуть заміняти одна одну в контекстах, що висвітлюють релевантні відмінності. Для перекладача такі випадки особливо складні, бо ні словники, ні наявні теоретичні описи не експлікують таких відмінностей.

Близькі і за внутрішньою формою, і за компонентним складом ідіоми, як рос. поставить на карту что-л. і нім. etw. aufs Spiel setzen (букв. «поставити на кон/на гру що-н.») неідентичні за своїм актуальним значенням. Аналіз особливостей уживання цих ідіом свідчить, що російська ідіома може вживатися тільки в контекстах, у яких ідеться не просто про ризик, а про ризик з надією на певний виграш (пор. укр. ста́вити / поста́вити на ка́ртущо. Ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху. — І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар); — Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. — І що ж? — Та ми ж все ставимо на карту! (В. Канівець); Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставитивсе на карту, але добути її волю (М. Старицький). ста́витися на карту, пас. Сьогодні на карту ставилося все. Аби ми вийдемо цієї ночі, або нас схоплять (Ю. Збанацький)). Значення німецької ідіоми не містить цієї ознаки, тому ці вислови еквівалентні лише в контекстах нейтралізації. Через цю причину, зокрема, неможна використати ідіому поставить на карту під час перекладу такого німецького речення: Rettungsschwimmer setzen ständig ihr Leben aufs Spiel. Як переклад можна запропонувати Робітники рятувальної станції постійно ризикують життям.

Прикладом відсутності повної еквівалентності може слугувати російська ідіома пускать козла в огород та її німецький псевдо-аналог den Bock zum Gärtner machen (букв. «робити з козла садівника»). Усі відомі двомовні словники трактують їх як повні еквіваленти. Дійсно, їхні семантичні структури мають багато спільних компонентів. Обидві ідіоми пов’язані з ідеєю завдання збитків, але російський вислів має додатковий смисловий компонент «мати користь, задоволення», якого нема у відповідної німецької ідіоми. Пор. контекст (3) та його буквальний переклад на російську мову. Очевидно, що вживання ідіоми пускать козла в огород у цьому випадку є некоректним; треба було би сказати дал маху чи переоціниі можливості Х-а.

(3) (...) einige Zeit später stieß er (...) darauf, daß er sozusagen den Bock zum, Gärtner gemacht hatte, denn es stellte sich heraus, daß bei der Planung der Flachdächer der Architekt fehlerhaft gearbeitet hatte. [Mannheimer Morgen, 26.04.1986]

[(...) спустя какое-то время он натолкнулся (...) на то, что, так сказать, пустил козла в огород, так как оказалось, що при планировании плоских крыш архитектор допустил ошибку.]

Не будучи «хибними друзями» в точному смислі, такі випадки невної еквівалентності вимагають від перекладача особливо тонкої семантичної інтуїції.

- Nobody knows - Ніяке тіло не знає

- all is clear - "усё в клею"

- generally speaking - генерал говорить

- Who knows? - Хто ніс?

Sometimes it is very 'easy' to translate the title of the book

"My Soul is Dark" - "Підошва чорна"

"Farewell to Arms" - "Прощайте руки" or "Прощання з руками"

"The Old Man and the Sea" - "Дід і море"

- Peter I - Петя перший

- half a dozen [ˌhɑːf'dʌz(ə)n] - половина дози (півдюжини)

- Gypsy - чіпси

- to be searched for arms - розшукувати руками

- ... as if hit by a blackjack - ... ніби вдарило джекпотом

- noisy ['nɔɪzɪ] profession - нудна робота

- She addressed him - Вона його послала Вона звернулася до нього

- Everybody was hot and thirsty ['θɜːstɪ]

Translation: "Весь мир потел и жаждал"

- The new teacher was quickly able to reduce the class to silence ['saɪlən(t)s]

Translation: Новий вчитель швидко зумів придушити всіх учнів в класі

- The plumber ['plʌmə] is fitting in a bath [bɑːθ]

Translation: Водопровідник вставляється в ванну

- After the injection she fell asleep

Translation: Після укола вона впала і заснула

- папуга - a poppygay

Синтактика: синтаксичний тип мови. За спостереженнями Дж. Гокінза [Hawkins 1986, р. 121-123] англійська мова, на відміну від німецької, є типово «синтаксичною» мовою, тобто використовує синтаксичні ролі (типу суб’єкта), абстрагуючись від семантичних ролей (таких, як агенс). Пор. напр.:

(4) англ. My guitar broke a string mid-song.

[Моя гітара порвала (поломала) струну в середині пісні.]

(5) нім. An meiner Gitarre riß mitten im Lied eine Saite.

[На моїй гітарі порвалась у середині пісні струна.]

Можна сказати, що в англійській мові синтаксис більш автономний, ніж у німецькій чи українській/російській. Проблеми виникають насамперед під час перекладу на мову з вищим ступенем розлаштованості між синтаксисом і семантикою. Іншими словами, природно очікувати, що речення (4) буде перекладено на німецьку чи українську мову відповідно до чинних у цих мовах правил синтаксичного представлення. З іншого боку, цілком можливо, що під час перекладу німецького речення (5) на англійську мову його вихідну синтаксичну організація буде збережено, тобто щоб отримати на виході структури, подібної до (4), треба здійснити деякі додаткові синтаксичні трансформації, перелік і послідовність яких важко подати у вигляді загальних правил. Отже, у реальній робочій ситуації перекладач змушений значною мірою спиратися на свою інтуїцію. На цьому прикладі стає очевидною одна з найглобальніших проблем перекладацької діяльності: породжуючи текст мовою L2, перекладач перебуває під впливом вихідної мови L1 і, як правило, не використовує всіх можливостей L2 для найприроднішого та елегантного висловлення заданого смислу.

Синтактика: лексична сполучуваність. Виокремлюють два типи сполучуваності лексем — семантичну і лексичну [Апресян 1974]. З погляду перекладу семантична сполучуваність не становить суттєвого інтересу, бо цю сполучуваність передбачає значення слова. Інша ситуація з лексичною сполучуваністю. Оскільки лексична сполучуваність не виводиться зі значення, вона виявляється унікальною для кожної мови.Для систематичного опису лексичної сполучуваності було розроблено апарат лексичних функцій [Жолковский, Мельчук 1967]. Типовим прикладом лексичної сполучуваності є колокації — стійкі ідіоматичні вислови типу ухвалювати рішення. Вибір дієслова, яке має дуже абстрактну семантику типу CAUS, при семантично «вагомому» іменнику практично не можна передбачити, пор. нім. eine Enscheidung treffen (букв. «зустріти рішення»), einen (айнен) Beschluß (бішлюс) fassen (букв. «схопити рішення»), англ. to make a decision [dɪ'sɪʒn] (букв. «зробити рішення»). У всіх таких прикладах перекладач має знати факти відповідної сполучуваності.

Лексична сполучуваність не обмежується колокаціями і, відповідно, не зводиться до апарату лексичних функцій. Напр., уживання таких слів, як роки, місяці, тижні, дні, години, хвилини, секунди в конструкціях з тому назад без кванторних слів типу кілька, багато неможливе. Німецьку словосполуку vor [fɔːr] Wochen (вохен) «тижні тому назад» треба перекласти як кілька тижнів тому назад.

(6) War die Diskussion für ihn [Helmut Kohl] vor Wochen noch «überflussig», so signalisierte er jetzt in einem Fernsehinterview, er sei in Bezug auf seine künftige Regierungsmannschaft «noch völlig offen». [Deutsch-russischer Kurier, September/Oktober 1997]

(7) Якщо ще кілька тижнів тому назад (букв. тижні тому назад) дискусія на цю тему була «зайвою», то цього разу Коль відзначив у телевізійному інтерв’ю, що питання про склад майбутнього уряду залишається для нього «надалі абсолютно відкритим».

Прагматика: особливості стилю. Відомо, що стильову диференціацію визначає стратегія вибору вислову зі списку квазісинонімів, сформованого мовною системою. Напр., в українській мові з переліку квазисинонімів {вирішити, ухвалити рішення}, {сказати, заявити, виступити із заявою, висловити думку), {запитати, порушити питання} газетний стиль вимагає синоніма, позначеного офіційністю, розгорнутістю. Ця прагматична особливість українського газетного стилю зовсім не універсальна. У німецькому газетному стилі прагнення до розгорнутості виражене значно менше.

Уривок з газети «Зюддойче Цайтунг» (16) та його переклад (17) добре демонструють цю відмінність.

(16) Neue Gespräche über Kurilen.Tokio und Moskau wollen Streit über Inselgruppe beilegen. Wie Japans öffentlicher Rundfunksender NHK meldet, hat die russische Seite die Bereitschaft gezeigt, das Haupthindernis für den Abschluß eines Friedensvertrages bei den Verhandlungen direkt anzusprechen. Im April soll Jelzin in Begleitung von Außenminister Jewgeni Primakow Tokio besuchen. Als erstes Zwischenergebnis der Vorgespräche in Moskau wurde vereinbart, die laufenden Verhandlungen auf Staatssekretärsebene zu fuhren (...). [Süddeutsche Zeitung, № 18, 1997]

(17) Новые переговоры оКурилах. Токио и Москва намерены решить спорный вопрос о Курильском архипелаге (букв. «хотят решить спор об архипелаге»). Как передает официальная японская радиостанция НХК, российская сторона продемонстрировала готовность открыто обсуждать на переговорах проблему, представляющую собой основное препятствие на пути подписания (букв. «основное препятствие для подписания») мирного договора. В апреле президент Ельцин должен посетить Токио в сопровождении министра иностранных дел Евгения Примакова. В качестве первого промежуточного итога предварительных консультаций в Москве была достигнута договоренность (букв. «было договорено») о проведении текущих переговоров на уровне госсекретарей (...).

Цікаво, що для англійської мови також характерні тенденції до опущення певних слів, які не несуть значного семантичного навантаження. Під час перекладу українську мову ці слова — appropriate words за термінологією 3. Герріса [Harris 1970, р. 559-560] — відновлюються у поверхневій структурі [Бархударов 1975, с. 221-226].

Прагматика: парадокси лічби. Кожна лінгвоспільнота має системно не мотивовані переваги у виборі способу позначення певних сутностей. Так, вислів вісімнадцять місяців носії української мови переважно замінять висловом півтора року. Пор. Ми не бачилися півтора року і *Ми не бачилися вісімнадцять місяців. Навпаки, у німецькій мові словосполука achtzehn (ахцін) Monate сприймається як цілком нормальна — стилістично нейтральна і достатньо частотна. Це особливо важливо, бо інший спосіб висловлювання (anderthalb Jahre) також не забороняє система.

Прагматика: переклад фразеологічних одиниць. Під час перекладу ФО наявність еквівалентної одиниці в мові-меті не забезпечує адекватного результату. Кожний досвідчений перекладач знає, що в низці випадків зберегти образний компонент тексту оригіналу буває настільки важливо, що дослівний переклад відповідної словосполуки виявляється вдалішим рішенням, ніж пошук «нормального» еквіваленту в L2. Постає питання: у яких випадках дослівний переклад є допустимим, тобто зрозумілим для адресату, а в яких випадках — ні. Можливість зрозуміти дослівний переклад ідіоми L1 носіями L2 зумовлена наявністю в L2 інших висловів, які спираються на когнітивні структури (передусім концептуальні метафори за Дж. Лакоффом [Lakoff 1993]), зіставні з когнітивними структурами, які стоять за відповідним мовним висловом L1 [Добровольский 1997].

На основі цієї гіпотези можна пояснити, напр., відмінності у способах подавання фразеологізмів у перекладі «Сатирикону» Петронія за ред. Б. И. Ярхо. Оскільки під час перекладу ставилося завдання зберегти образи й символіку, представлену у фразеології оригіналу, у всіх випадках, де це було можливо, фразеологізми перекладали буквально, а відповідні російські ФО подавали у примітках. Інколи, однак, застосовували зворотний спосіб, тобто буквальний переклад уміщували у примітках [Ярхо 1990]. В останньому випадку йдеться про концептуальні метафори і/чи мовні символи, не представленні в російській мові. Напр., фразеологізм per scutum per ocream (букв. «сквозь щит, сквозь поножи») перекладається або и так и сяк, або и думал и гадал. Подібно «душа в нос (ушла)» перекладається як душа ушла в пятки [Ярхо 1990, с. 13]. Дослівно в цьому разі перекласти неможливо, бо російська ідіома душа ушла в пятки базується на концептуальному протиставленні «верх — це добре vs. низ — це погано» [Lakoff 1994], а оскільки вмістище душі мислиться як таке, що розташоване в ділянці грудей, переміщення душі в ніс не може з погляду російської мови однозначно інтерпретуватися як квазісимптом негативних емоцій.

Натомість, фразеологізм асс у тебя есть — асса ты стоишь переклали буквально [Ярхо 1990, с. 13], бо носії російської мови розуміють таку символьну інтерпретацію мінімальної грошової одиниці. Сутності, які містяться на нижчих щаблях в ієрархії цінностей, в російській мові (як і в українській) також символізуються за допомогою позначень мінімальних грошових одиниць, пор. грош цена в базарный день; гроша ломаного не стоит. У випадку, коли перекладач не враховує відсутності когнітивних паралелей між L1 і L2 і перекладає буквально ідіому мову-джерела на мову-мету, у читача виникають серйозні проблеми з розумінням тексту. Пор. дослівний переклад російської ідіоми в гробу видать з контексту (18) на німецьку мову (19).

(18) (...) я ш не говорю тебе там про Кандинского шмандинского или про Клее там шмее так што ш ты гонишь мне опять про своих Пикассо шмикассо Утрилло шмутрилло, я ш в гробу видел твоего Ван Гога там шмангога (...)[В. Сорокин. Дорожное происшествие]

(19) (...) ich rede ja auch nicht über Kandindkij Schmandinski oder über Klee dings Schmee also was quatschst du mich wieder voll mit deinem Picasso Schmikasso Utrillo Schmutrillo, ich hob ja deinen Gogh dings Schmangoch (...) im Sarg gesehen [V.Sorokin. Vorfall auf der Straße]

Жоден з опитаних носіїв німецької мови не зрозумів, про що йдеться. Цей приклад засвідчує значущість культурного складника, закладеного у внутрішню форму деяких ідіом. Так, образна мотивованість ідіоми в гробу видать (і особливо її повній формі в гробу и в белых тапочках) основана на знанні відповідних звичаїв (відспівування у відкритому гробі тощо). Іншими словами, семантика «вилучення кого-н./чого-н. з особистої сфери», характерна для плану змісту цієї ідіоми, залишається зовсім не прозорою для носія іншої мови, бо не підтримується жодними культурними реаліями.

Прагматика: переклад метафор. Проблеми перекладу ФО дотичні до загальної проблематики перекладу метафор. Метафорична система мови – це потужний засіб розуміння й осмислення дійсності (див. [Lakoff, Johnson 1980; Баранов 1991]). Метафора «постачає» мисленню список можливих альтернатив для розв’язання проблемної ситуації. Для політичного дискурсу це виявляється настільки важливим, що помилки і неточності перекладу метафоричних моделей можуть суттєво спотворювати комунікативну настанову автора вихідного тексту.

Є цілі ділянки перекладу, у яких помилка в передаванні метафор спричиняє тяжку комунікативну невдачу. [Бикман, Келлоу 1994] обговорюють труднощі, які виникають під час перекладу тексту Біблії на мови народів, культури яких суттєво відрізняються від європейської. Напр., такі реалії, як «хутро», «якір», «кораблегин», «меч», «корона» не є універсальними. Не універсальними і конкретні випадки метафоричних переносів, часто фіксовані у словниках як непрямі значення слів. Часто використовуване в європейській культурній традиції слово лис у значенні «хитра людина» під час перекладі слів Ісуса стосовно Ірода навряд чи правильно зрозуміють носії мови вілла альта запотек, оскільки в цій мові лисом називають того, хто багато плаче [Бикман, Келлоу 1994, с. 153]. У мовах істмус запотек, бачахон целтал назви тварин можуть використовуватися стосовно людей тільки при позначенні пов’язаних з ними духів-двійників, а в мові майя назва тварини – це частина прізвища людини — якщо когось звуть лис, це значить, що він належить до роду Лиса [Бикман, Келлоу 1994, с. 156].

Особливу проблему становить переклад таких метафор, які не завжди були зрозумілі навіть адресатам оригіналу. Напр., коли Ісус попередив своїх учнів: Бережіться закваски фарисейської, то вони зрозуміли його буквально. Якщо перекладач використовує в перекладі порівняння, то читачі здивуються, що учні виявилися такими нездогадливими. Метафору належить зберегти, але й пояснити: замість Иисус, уразумев, говорит им... (Мк 8:17) для перевода можно избрать следующую формулировку — Когда Иисус узнал, что они думали о хлебе, а не об учении фарисейском, Он сказал им...

Збереження метафори вихідного тексту Біблії можливе тільки в тому випадку, якщо аналогічна метафора існує в мові-меті чи її легко розуміють носії. В іншому випадку перекладачі мають шукати у мові-меті аналогічні за функцією метафоричні конструкції, експліцитні порівняння чи передавати смисл тексту неметафорично, тлумачачи смисл метафор відповідно до узвичаєних в екзегетиці інтерпретацій. Так, біблійний вислів у вас скам’яніло серцей аналогічні до нього вислови часто передають в мовах-меті такими метафорами, як ваші вуха скам’яніли, ваш шлунок твердий як камінь[Бикман, Келлоу 1994, с. 163].

Отже, переклад метафор не лише лінгвістична, але й культурна проблема.

Інші прагматичні проблеми перекладу. Середня довжина речення є різною у різних мовах. Для англійського тексту характерні, напр., суттєво коротші речення, ніж для української чи для німецької. Не враховуючи цих відмінностей, перекладач створить текст, який навіть будучи адекватним за всіма іншими параметрами, сприймається адресатом як не зовсім відповідний конвенціям побудови тексту.

Подібно наявність дослівних повторів у тексті (насамперед в науковому) по-різному оцінюють різні лінгвоспільноти. Якщо в німецькому чи українському тексті стилістичний ідеал вимагає від автора по змозі уникати вживання того самого слова в межах одного речення і навіть одного абзацу, в англійському науковому тексті дослівні повтори допустимі.

Ще один параметр, за яким англійські (і до певної міри німецькі) наукові тексти відрізняються від українських, — це вживання авторського «ми». Так, рідко (останнім часом частіше) перекладають типове для англійських наукових текстів формулювання І claim that... як Я стверджую, що... За комунікативною функцією й у межах українського наукового стилю I claim that..., радше, відповідають вислови на нашу думку... чи на наш погляд... У німецьких наукових текстах авторське «я» більше розповсюджується і поступово заступає авторське «ми».

Нарешті, у кожній мові є певні, узуально зафіксовані способи висловлення деяких стандартних значень. Ці способи регулює не система мови, а винятково прагматичні конвенції. Так, на упаковці продуктів харчування є інформація про термін зберігання цього продукту. Цю стандартну інформацію передають різними мовами в різний спосіб (24):

(24) укр.

рос. Годен до...

англ. Best before... «Краще за все до...»

нім. Mindestens haltbar bis... «Може зберігатися принаймні до...» чи Zu verbrauchen bis... «Ужити до...»

ндл. Tenminste houdbar tot... «Може зберігатися принаймні до...»

фр. A consommer de prëfërence avant le... «Краще вжити до...»

іт. Da consumarsi preferibilmente entro... «Краще вжити до...»

Від перекладача очікують знання відповідних конвенцій, а не дослівний, хоч і «правильний» за внутрішньою формою переклад відповідних висловів.

Екстралінгвальні проблеми перекладу. Однією з найтрадиційніших для теорії перекладу проблем є пошук способів передавання реалій засобами мови-мети [Влахов, Флорин 1980; Honig 1995, S. 102-104]. Під час перекладу реалій існують у принципі дві можливості:

(а) передати відповідне значення, використовуючи зіставні за значенням одиниці мови-мети,

чи (б) зберегти у перекладі реалію мови-джерела. Вибір однієї з цих можливостей залежить від різних факторів й у будь-якому випадку пов’язаний з певними інформаційними втратами. Переклад (а), будучи безумовно зрозумілим для читача, спирається на інші знання про світ, спричиняючи тим самим у свідомості адресата не цілком адекватні уявлення. Переклад (б) може виявитися малозрозумілим і часто потребує додаткових коментарів.

У німецькому перекладі оповідання Владіміра Сорокіна «Дорожное происшествие» Габріеле Лойпольд замінила шкільну оцінку «два» на «п’ятірку».

(25) Нина Николаевна быстро подошла к своему зеленому столу, села, склонилась над раскрытым журналом. — Двойка,Соловьев. В тетради у тебя все записано. Черным по белому... А ничего не помнишь. [В. Сорокин. Дорожное происшествие]

(26) Nina Nikolaevna ging rasch zu ihrem grünen Tisch, setzte sich und beugte sich über das geöffnete Klassenbuch: — Fünf[букв. «пять»], Solovjev. In deinem Heft steht alles drin. Schwarz auf weiß... Und du hast nichts behalten. (K Sorokin. Vorfall auf der Straße)

Ця заміна є виправданою. Німецька оцінка «п’ять» виконує в системі шкільних оцінок ту саму функцію, що й російська «двійка». У такий спосіб, переклад цього фрагменту тексту розуміє німецький читач, не знайомий з системою оцінок в Росії. Якщо б перекладач зберегла цю реалію, їй довелося б додавати коментар про різних системи шкільних оцінок [Филлмор 1988, с. 57], що не відповідало би жанру і надмірно збільшувало б питому вагу цього епізоду в оповіданні. З іншого боку, можна уявити собі читача, добре обізнаного з російською системою шкільної освіти. Для нього цей переклад може виявитися дезінформувальним, бо він, припустивши, що має справу з буквальним перекладом, може проінтерпретувати цей фрагмент тексту в тому значення, що вчителька поставила учню відмінну оцінку, не зважаючи на невиконане завдання. Іншими словами, навіть у подібних випадках можна говорити лише про кращий, але не про «правильний» варіант перекладу.

Аналізуючи два різних переклади дитячої книжки англійської письменниці Джин Вебстер на німецьку мову, Катарина Райє [Reiß 1995, S. 40-41] надає перевагу перекладу (29):

(27) Jimmy McBride was dressed as Santa Claus. [Webster 1967, p. 63]

(28) Jimmy McBride war als Sankt Nikolaus verkleidet. (Пер. на нем. [Webster 1970, 5.92]) [Джимі Мак Брайд був убраний Санта Клавсом]

(29) Jimmy McBride war als Weihnachtsmann verkleidet. (Пер. на нім. [Webster 1979, S. 75]) [Джимі Мак Брайд був убраний Дідом Морозом]

Замінивши Sankt Nikolaus на Weihnachtsmann, перекладачка зробила, на думку К. Райє, правильний вибір. Nikolaus асоціюється в Німеччині не з Різдвом, а з 6 грудня — так званим Днем св. Миколая. Аналогічний переклад на українську мову з заміною Санта Клауса на Діда Мороза був би навряд чи доречний, оскільки Сан та Клаус в українській культурі не має асоціацій, пов’язаних власне з українськими реаліями. Ймовірно, у таких випадках перекладач має право очікувати від читача знання загальновідомих реалій інших культур.

Проблема перекладу реалій додатково ускладнюється, якщо реалія виражена ідіомою, що має живу внутрішню форму. У цих випадках закладена в образному складнику інформація може унеможливити переклад типу (а). Так, напр., у статті Сегура Гарсіа [Segura Garcia 1997, S. 224], присвяченій аналізу перекладів творів Маріо Варгаса Льоси на німецьку мову, зазначено, що неможливо перекласти поширену в перуанському варіанті іспанської мови ідіому el chino de la esquina «китаєць на куті» 'маленький продуктовий магазин традиційного типу' за допомогою семантично еквівалентної німецької ідіоми Tante-Emma-Laden «крамничка тітки Емми».

Хоча російська ідіома черный воронмає еквівалент у німецький мові — ідіому die grüne Minna (букв. «зелена Мінна»), — набір культурно-історичних асоціацій, пов’язаних з черным вороном, навряд чи дозволив би перекласти цю ідіому як «зелену Мінну». Особливо очевидними такі бар’єри стають під час звернення до художніх контекстів, ускладнених мовною грою. Пор. контекст (30), для розуміння якого, окрім знання значення ідіоми черный ворон, необхідно залучити культурно-історичну інформацію, у цьому разі знань про роль слова красный у назвах радянських газет, журналів, заводів, фабрик тощо.

(30) Персиков ухватился одной рукой за карточку, чуть не перервал ее пополам, а другой швырнул пинцет на стол. На карточке было приписано кудрявым почерком: «Очень прошу и извиняюсь, принять меня, многоуважаемый профессор, на три минуты по общественному делу печати и сотрудник сатирического журнала "Красный ворон, издания ГПУ» [А. Булгаков. Роковые яйца]

Використання в німецькому перекладі мовної гри типу rote Minna «червона Мінна» навряд чи було би адекватно проінтерпретовано (З проблематики перекладу контекстів мовної гри [Freidhof, Kosta 1987; Timkovic 1990]).

У найскладніших випадках лінгвальні та екстралінгвальні проблеми перекладу переплітаються. Одним із таких виняткових прикладів є роман Ентоні Бьорджесса «Механічний апельсин». Цей твір становить особливу проблему під час перекладу. Англійський текст роману не зовсім англійський. Основні персонажі розмовляють сумішшю англійської та російської — «мовою надцятих», тобто видуманою автором мовою тинейджерів. Слова російської мови в низці випадків спотворені, «англізовані», однак для російського читача майже завжди прозорі і впізнавані. У тексті їх передано латиницею — bydlo, kal, zhratshka, start kashek (ймовірно, старикашка), balbesina, odi notshestvo, kliovaja kisa. Для носія англійської мови російські слова не пояснено, читач має здогадуватися про зміст з контексту. Завдання адекватного перекладу полягало би в тому, щоб створити аналогічні проблеми для російського читача, однак якщо спробувати передати в російському перекладі відповідні вислови англійськими словами, то ефект буде зовсім не той. Хоча б тому, що російський молодіжний жаргон 70-80-х рр. був сильно англізований — герла, флэт, мани, стрит. Якщо в Бьорждесса в романі конструюється нова мова тинейджерів, не відома англійському читачу, то в російському перекладі за такої стратегії перекладу просто буде використано реальний жаргон з англійськими словами, добре відомими носіям російської мови. З погляду сприймання тексту, співвідношення між мовою-метою і конструюваним жаргоном виявляється зовсім іншим, ніж між мовою-джерелом і «мовою надцятих». У наявному перекладі В. Бошняка відповідні російські слова просто передано латиницею. Це, звичайно, найпростіше рішення, однак воно не зовсім коректне із системного погляду і дає змоги передати повною мірою особливості сприйняття оригінального тексту англійським читачем. Якщо орієнтуватися на мету філологічного перекладу, то джерелом для створення «мови надцятих» у російському варіанті роману могла би послугувати одна з європейських мов, яка не використовувалася так широко в російському молодіжному жаргоні. Таке рішення вимагало би зовсім нетривіальної перекладацької праці.

Ентоні Берджес Механічний апельсин (Anthony Burgess - Clockwork Orange)
Переклав з англійської Олесандр Буценко
- То що ж далі, га?
Ми, тобто я, Алекс, і три мої кенти - Піт, Джорджі й Дим (цей справді-таки був дурний, як дим), сиділи в молочному барі "Корова", напружуючи ізвіліни, чим би його заповнити вечір і оту лайняву зимову холодну мерзоту (добре хоч без дощу). Бар "Корова" був молочно-плюсовим мєстом; ви, братва, мабуть, уже й забули, що воно таке, оті мєста, адже світ міняється дуже бистро, і всі про все забувають миттю, а газет однаково ніхто не читає. Так от, у тому барі подавали молоко - і плюс до нього. Дозволу на продаж спиртного вони не мали, але закон тоді ще не забороняв нові вєщі, отож вони додавали скільки завгодно всякої дряні у звичайнісіньке молоко: ви могли пити його з "колесами", "хімією", "дуром" чи таким іншим, хапати кайф і чверть години споглядати на кінчику свого лівого черевика господа Бога з його небесним військом і всіма святими, аж поки яскраві спалахи осявали ваш мозг. Або ж пити молоко з "бритвочками", як ми це називали; воно заводило нас і підштовхувало трохи попаскудити, наче зіграти в очко. Саме таке молочко ми й хлебтали того вечора, що оце з нього я починаю свою оповідь.
Кишені в нас були напхані дєньгамі, тож заради бабок зовсім не обов'язково було долбать у завулку старого хрєна й дивитися, як він спливає в калюжі кров'ю, поки ми рахуємо здобич і ділимо її на чотирьох; або видєливать жорстокі штуки з тремтячою сивою ципою в крамниці, а тоді линяти, хапаючись із смєхом за животики. Але, як то кажуть, гроші - не головне.
Ми, всі четверо, одягалися за останньою модою. В ті часи це означало носити вузюсінькі "дудочки" з нашитою на матню так званою "формочкою для желе" - латкою, що оберігала штани й правила воднораз за таку собі прикрасу, яку можна було чьотко розрізнити при певному освітленні. Я мав "формочку" у вигляді павука, Піт - у вигляді ладоні, Джорджі - дуже химерну, у вигляді квітки, а сердега Дим мав жлобську латку у вигляді блазенського ліца. Він узагалі не відзначався кмітливістю й був "найдимніший" з усіх нас чотирьох, справжній тобі Хома невірний. Ми носили також короткі куртки без вилог, але з величезними накладними плєчамі - насмішка над статурними бовдурами. А на шию, братва, ми пов'язували хустинки брудно-білого кольору, які нагадували картофєльноє пюре з подобою візерунка, що його лишає виделка. Ми мали не надто довгі чуприни й були взуті в тупоносі, моцниє, як для бійки, черевики.
- То що ж далі, га?
Біля стойки сиділи рядком три дєвочкі, але ж нас, мальчіков, було четверо, і ми дотримувалися правила: один за всіх, усі за одного. Ті мочалки також були прикинуті як треба-одна у фіолетовій, друга в зеленій, третя в оранжевій перуці, що коштували тим фраєркам щонайменше три-чотиритижневого заробітку, а розкраску всі мали "бойову" (обведені глазкі й густо намазюкані ротікі). Дівчата були в довгих і прямих чорних сукнях, а на грудях кожна носила невеличкий блискучий значок із хлопчачим ім'ям - Джо, Майк чи щось таке. Мабуть, то були мальчікі, з якими мочалки встигли переспать до чотирнадцяти років. Вони все позирали в наш бік, і мені вже кортіло закомандувати нам трьом (краєчком рота, ясна річ) вийти й трохи розважитися сексом, покинувши Дима, який саме почовгав купити "палітру" білої рідини, цього разу з "хімією", але то не відповідало б правилам гри. Дим був огидно потворний, як і його ім'я, одначе настоящій, залізний боєць і добре бився ногами.
- То що ж далі, га?