У центрах медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї

Опрацювати положення про Центр та встановити його відповідність вимогам закону. Вивчити штатний розпис центру. Перевірити відповідність займаній посаді завідувача центру (освіта, спеціальність, стаж роботи, кваліфікаційна категорія).

Вивчити історії хвороби осіб, які там перебували та перебувають або знаходяться під амбулаторним наглядом. З’ясувати наявність рішень медичних комісій, письмових дозволів одного із батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника або органу опіки та піклування на проведення реабілітаційних заходів, реабілітаційної програми, стан та якість її виконання.

Перевірити організацію надання юридичних консультацій, інформування про вчинення насильства в сім’ї служб дільничних інспекторів міліції чи кримінальної міліції у справах дітей. З’ясувати проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань організації спеціалізованої медичної допомоги особам, що зазнали насильства, та їх реабілітації.

Перевірити взаємодію центрів зі службами у справах дітей, особливо при виписці дітей із закладу.

У кризових центрах

Перевірити відповідність положення про Центр вимогам закону.

З’ясувати організацію прийому дітей, які стали жертвами насильства в сім’ї, а також осіб, які вчинили насильство в сім’ї, для проходження корекційної програми.

Перевірити організацію надання психологічної, педагогічної, медичної та юридичної допомоги, інформування про вчинення насильства в сім’ї служб дільничних інспекторів міліції чи кримінальної міліції у справах дітей. З’ясувати законність перебування дітей у цих центрах.

РОЗДІЛ 4. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАХОДИ ПРОКУРОРСЬКОГО РЕАГУВАННЯ

Після закінчення перевірки прокурором складається довідка, в якій зазначається проміжок часу, в який вона проводилася, об’єкти перевірки, виявлені порушення закону. Довідка не повинна перевантажуватися надлишковою інформацією, яка не містить певного правового змісту. Під час її складання необхідно послідовно, об’єктивно і чітко викласти виявлені порушення закону з посиланням на нормативно-правові акти, вказувати лише конкретні, обґрунтовані і підтверджені у ході перевірки факти порушень закону, причини та умови, що їм сприяють. Зазначати конкретних службових осіб, з вини яких допущені виявлені порушення. У разі залучення для перевірки фахівців, їх висновки мають відображатися окремими довідками, які долучаються до основної.

З урахуванням виявлених порушень та висновків фахівців у довідці вказуються пропозиції щодо їх усунення. Шляхи та методи прокурорського реагування у кожному конкретному випадку визначаються прокурором.

До заходів прокурорського реагування відповідно до Закону України «Про прокуратуру» належать протест, припис, подання, постанова (про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або порушення кримінальної справи), представництво інтересів дитини в суді (звернення до суду з позовами або заявами про захист прав та інтересів неповнолітнього, вступ у розгляд справ, порушених за позовами інших осіб, та ініціювання перегляду незаконних судових рішень з метою поновлення прав дітей).

Реалізація перевірки залежить від виявлених порушень, їх чисельності, поширеності в районі (місті) та повинна спрямовуватися не лише на усунення порушень, причин та умов, що їм сприяли, але і на реальне поновлення прав дітей.

Усунення виявлених порушень закону може провадитися шляхом:

- опротестування: письмових актів органів та службових осіб, що суперечать закону (зокрема органів виконавчої влади, внутрішніх справ, наказів керівників дитячих закладів);

- внесення подання про усунення чисельних порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, після узагальнення та аналізу всіх матеріалів перевірки (зокрема, діяльності як окремих органів, дитячих закладів, установ охорони здоров’я, так і в цілому по району (місту), галузі);

- внесення припису про негайне усунення порушень закону, що має очевидний характер;

- винесення постанови про порушення дисциплінарного чи адміністративного провадження;

- звернення до суду з позовами про позбавлення батьківських прав; відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та інші (статті 164, 166, 167, 170 Сімейного кодексу України).

- порушення кримінальної справи (статті 135 (залишення в небезпеці), 150 (експлуатація дітей), 166 (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування), 167 (зловживання опікунськими правами), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 366 (службове підроблення), 367 (службова недбалість). Перелік статей не є вичерпним.

Окрім внесення актів прокурорського реагування, результативним може бути проведення міжвідомчої наради із залученням керівників відповідних органів та служб. У разі виявлення суттєвих порушень прав дітей, системного неналежного виконання службовими особами обов’язків визначених законодавством, актуальності питання, його розгляд слід передбачити на колегії.

Про стан додержання закону рекомендується інформувати органи місцевої виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Повідомляти громадськість через засоби масової інформації.

Для досягнення найкращого результату доцільно організувати перевірки в порядку контролю.