Схематична будова і функції різних частин проміжного мозку

Проміжний мозок немов би прикриває середній мозок зверху та спереду. Він складається з таламічного мозку та гіпоталамуса. Порожниною проміжного мозку є III шлуночок.

Таламічний мозок, у свою чергу, поділяється на таламус (зоровий горб), надталамічну і заталамічну частини, через які здійснюється зв’язок рецепторів організму з їх корковими центрами.

Таламус – парне скупчення сірої речовини яйцеподібної форми, яке становить основну масу проміжного мозку. Сіра речовина таламуса тонкими білими прошарками розділена на три зони: передню, середню і крайню. Кожна зона є скупченням ядер, в яких переключаються аферентні (чутливі) шляхи шкіряної, м’язово-суглобової, нюхової та зорової чутливості. Від цих ядер чутливі шляхи йдуть в підкоркові ядра та кору великого мозку.

Інформація, що надійшла в таламус, тут переробляється, дістає відповідне емоційне забарвлення і потім направляється до півкуль великого мозку.

Гіпоталамус прилягає до таламуса знизу. Його передньою межею є перехрестя зорових нервів. Гіпоталамус містить 32 пари ядер, які об’єднуються в три групи: передню, середню та задню. За допомогою нервових волокон він має численні зв’язки з ретикулярною формацією нижче розташованих відділів головного мозку (розглянемо в третьому розділі теми), з гіпофізом і таламусом.

Гіпоталамус є головним позакірковим центром регуляції вегетативних функцій організму. Його вплив здійснюється не лише через нервову систему, а й через залози внутрішньої секреції.

В клітинах ядер передньої групи виробляється нейросекрет, який передається в гіпофіз, де зберігається.

Гіпоталамус бере також участь в регуляції діяльності серцево-судинної і травної систем. При подразненні передньої групи ядер посилюється моторика шлунка і сечового міхура, підвищується секреція шлункових залоз, уповільнюється ритм серцевих скорочень. Це свідчить, що ці ядра регулюють функцію парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Подразнення заднього відділу гіпоталамуса пригнічує активність травного каналу, прискорює ритм серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск, збільшує вміст у крові адреналіну і норадреналіну. Отже, задня група ядер гіпоталамуса впливає на функцію симпатичної частини вегетативної нервової системи.

Одне з великих ядер гіпоталамуса-сірий бугор-бере участь в регуляції функцій багатьох ендокринних залоз і обміну речовин.

Гіпоталамус бере участь у регуляції температури тіла, складних поведінкових реакціях (статевих, харчових, агресивно-оборонних), сну і неспання.

До моменту народження більша частина ядер таламуса добре розвинена. Після народження відбувається збільшення обсягу таламуса за рахунок подальшого росту нервових клітин і розвитку нервових волокон. Процес цей триває до13-15 річного віку

Диференціювання ядер гіпоталамуса новонародженого не завершено, і перебіг його нерівномірний. В цілому ядра закінчують свій розвиток у період статевого дозрівання.

Ретикулярна формація

Відділи головного мозку, які ми розглянули, складають стовбур мозку: довгастий мозок, міст, середній мозок та проміжний мозок.

По всьому стовбурі мозку розташоване утворення, яке складається з нейронів різних типів і форм. Воно густо переплетене нервовими волокнами у різних напрямках. Під мікроскопом це утворення нагадує своїм виглядом сітку, від чого і дістало назву сітчастої або ретикулярної формації. На сьогодні в ретикулярній формації стовбура мозку людини описано 48 ядер і клітинних груп. При подразненні структур ретикулярної формації ніякої помітної реакції не виявлено, змінюється лише збудливість різних відділів ЦНС.

Через ретикулярну формацію проходять як висхідні, доцентрові, так і низхідні, відцентрові шляхи. Тут здійснюється їхня взаємодія і регуляція збудливості всіх відділів ЦНС.

Ретикулярна формація по низхідних шляхах здатна справляти гальмівний вплив на рухові реакції спинного мозку. Активізований вплив її проявляється в посиленні спинномозкових розгинальних рефлексів і скорочення скелетної мускулатури.

По висхідних шляхах ретикулярна формація справляє активізований вплив на кору великого мозку, підтримує в ній стан неспання. В свою чергу вона отримує імпульси від кори головного мозку, які регулюють діяльність самої ретикулярної формації.

Ретикулярна формація має високу чутливість до таких фізіологічно активних речовин як адреналін і ацетилхолін.