Освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ VI КУРСУ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ СПЕЦІАЛІСТ

Спеціальності 7.02020701 дизайн

Галузі знань 0202 Мистецтво

КИЇВ – 2011 р.

1.ОСНОВНІ ВИМОГИ, СТАНДАРТИ ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломний проект студента, який навчається за спеціалізацією графічний дизайн спеціальності 7.02020701 Дизайн напрямку підготовки 0202 Мистецтво виконує випускну кваліфікаційну роботу, яка являє собою завершений дизайн проект що демонструє рівень системного опанування знаннями та навичками отриманими в процесі навчання з дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та спеціального циклів, а, також дисциплін вільного вибору ВНЗ.

Мета дипломного проектування - систематизувати розширити і закріпити теоретичні знання і практичні навички за фахом.

Дипломна робота повинна відображати вміння студента самостійно приймати рішення, аналізувати вихідний матеріал, як у контексті художнього рішення, так і з точки зору технологічної та економічної адекватності.

Завданням розробки конкретного проекту є створення реального об'єкта, серії творів дизайну, на основі заданих умов. Важливо відзначити, що випускник у дипломній роботі повинен продемонструвати свої можливості і вміння вирішувати завдання відповідні кваліфікації Дизайнер:
у сфері гуманітарної та соціально-економічного знання:
- Випускник повинен володіти знаннями в галузі гуманітарних і соціально-економічних дисциплін та застосовувати їх у своїй професійній діяльності;
по загальноосвітнім дисциплінам:
- Орієнтуватися в спеціальній літературі, що стосується як обраного виду мистецтва, так і інших областей художньої творчості;
- Знати і розуміти основні закономірності розвитку мистецтва;
-Володіти практичними навичками різних видів образотворчого мистецтва, розуміючи специфіку виразних засобів різних видів мистецтва;
зі спеціальних дисциплін:
- Володіти теоретичними знаннями і практичними навичками дизайнера;
- Уміти аналізувати об'єкти дизайну;
- Мати досвід реалізації художнього задуму на практиці;
- Володіти навичками науково-дослідної діяльності в галузі дизайну.

Успішне виконання дипломного проекту, в першу чергу, залежить від правильної і чіткої організації роботи та розподілу часу студента-дипломника з моменту вибору теми і до надання готового проекту на кафедру для передзахисту.

Згідно стандарту на дипломне проектування відводиться від до 40 тижнів. Згідно з навчальним планом дипломне проектування розпочинається відразу після переддипломної практики і триває 32 тижня. Під час проходження переддипломної практики випускники повинні збирати матеріал для виконання підсумкової кваліфікаційної роботи. Зокрема, вони повинні зробити огляд аналогів і прототипів, скласти психологічний і соціальний портрет споживача, осмислити історико-художнє значення об'єкта (місця), скласти сценарій поведінки споживача з урахуванням його соціальних і психологічних особливостей, виробити дизайн-концепцію, розробити ескізи і т. п.

Робота мусить укладатися в певні терміни, у зв'язку з чим дипломник, спільно з керівником протягом першого тижня надає на кафедру календарний графік виконання проекту. Такий графік повинен носити індивідуальний характер, а його суть зводиться до регламентування часу, що витрачається на окремі етапи підготовки диплому, він також повинен містити календарний план виконання робіт із зазначенням контрольного часу та розклад консультаційних зустрічей з керівником.
У міру виконання певних блоків робіт дипломник представляє матеріал керівнику на консультацію.
Керівник дипломного проекту визначає рівень вимог до дипломного проекту, відстежує хід робіт і рекомендує проект до захисту.
Календарний план є основним плановим документом, за яким контролюється поточний стан роботи над дипломним проектом.

Виконаний і захищений дипломний проект є підставою для присвоєння студенту спеціальності Дизайнер відповідної кваліфікації (графічний дизайн) Державної атестаційної комісією (ДАК).

До роботи над дипломним проектом допускається студент випускного (6-го) курсу, який немає академічних заборгованостей і успішно пройшов преддипломну практику. На дипломне проектування згідно з навчальним планом студенту відводиться 24 год. на консультації з керівником дипломного проектування протягом усього періоду дипломного проектування.

Тема дипломного проектування формулюється студентом на основі запропонованого поточного списку тем кафедри, яка несе відповідальність за напрям наукових розробок. Після розгляду заяв студентів на вибір тем по дипломному проектуванню на засіданні кафедри призначаються керівники дипломного проекту. Протоколи відповідних засідань подаються на розгляд Вченої ради інституту. Після видання Наказу Ректора про затвердження теми і керівника дипломного проекту зміни допускаються як виняток на підставі нової заяви студента, але не пізніше місячного терміну.

Назва теми має повністю характеризувати поставлену перед студентом актуальну творчу задачу і відображати зміст дипломного проекту.

Зміст дипломних проектів визначається завданням на проектування, оформленим на бланку встановленої форми, що розробляється дипломником спільно з керівником, на підставі затвердженої теми.
На час проектування встановлюються терміни обов'язкових консультацій з керівником (не рідше одного разу на тиждень), а також консультацій по окремих частинах роботи з кураторами суміжних дисциплін. Консультації фіксуються в «Графіку дипломного проектування» і завіряються підписами дипломника і дипломного керівника.

Після завершення роботи над проектом і отримання позитивних рецензій керівника і фахівця сторонньої організації (замовника) керівник організовує попередній захист. При цьому визначається готовність студента до захисту в ДАК, про що складається протокол засідання кафедри. Далі, не пізніше, ніж за 3-5 днів до дня захисту студент зобов'язаний здати на кафедру всі дипломні матеріали:

- особовий листок;

- завдання на дипломний проект;

- висновки керівника по дипломному проектуванню;

- рецензія;

- 3 фото розміром 2Х3 см.;

- пояснювальна записка;

- макет та додаткові матеріали для захисту;

- 2-ва компакт диски з записом макету та пояснювальної записки;

і в призначений день з'явитися на захист.

Студенти, які не захистили дипломний проект, можуть бути допущені до повторної захисту протягом п'яти років після нормативного терміну закінчення інституту. Студентам, не проходили атестаційні випробування (захист диплома) з поважної причини, ректором може бути подовжений термін навчання до наступного періоду роботи Державної атестаційної комісії, але не більше одного року.
Студент, який не пройшов протягом встановленого терміну навчання всіх атестаційних випробувань, що входять до складу підсумкової державної атестації, відраховується з інституту і отримує академічну довідку або, на його прохання, диплом про неповну вищу освіту.

До захисту допускаються студенти, які не мають заборгованостей і надали заповнені перший і другий обхідний листи.
Обхідний лист № 1 має бути заповнений і зданий студентів до складання державних іспитів.
В обхідному листі № 1 повинні бути проставлені відмітки про відсутність заборгованостей в: архіві (студентський квиток і залікова книжка), навчальної частини і бухгалтерії (відсутність заборгованостей і сплата пені). Даний документ є допуском до ДЕК.
В обхідному листі № 2 проставляються відмітки про відсутність заборгованостей у бібліотеці інституту. Даний документ здається після захисту.
До захисту дипломник надає довідки про впровадження результатів проектування.

2.СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект по спеціальності 7.02020701 дизайн являє собою комплексну роботу і включає графічну частину, макет, пояснювальну записку до дипломного проекту та презентацію. За бажанням студента у структуру дипломного проекту може входити портфоліо, що містить найбільш цікаві та значущі роботи або фотографії робіт випускника за весь період навчання.

3.ВИМОГИ ДО ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Тема дипломного проекту мусить відповідати профілю даної спеціальності. Мати професійну спрямованість, вирішувати актуальну задачу і відповідати сучасному погляду на дизайн, а також відображати сучасний рівень науки і техніки.

Дипломний проект розробляється на основі конкретних вихідних матеріалів та замовлень, і містити творче вирішення завдань з розробкою конкретного художньо-дизайнерського продукту, об'єкта, серії.

Проблемність теми дипломного проекту визначається спрямованістю дослідження - початком формулювання теми.

Теми дипломного "проекту" носить комплексний характер і передбачає одночасне вирішення завдань художнього та технологічного (виробничого), аналітичного характеру, а також при необхідності розглядає економічні питання.

Після визначення формулювання теми студент пише заяву встановленого зразка (див. Додатки) на затвердження і призначення керівника дипломного проектування.
Завдання на дипломний проект оформляється керівником на основі затвердженої теми на спеціальному бланку (див. Додатки) При оформленні завдання необхідно враховувати наступне:

- Прізвище, Ім'я, По батькові дипломника повинні бути написані повністю
- Тема диплома має бути ретельно сформульована, вказана повністю, в тому формулюванні, яке буде зазначатись в остаточних атестаційних документах.
- Вихідні дані включають короткий опис проекту, основні параметри і передбачувані способи проектування.
- Зміст пояснювальної записки має відображати перелік основних питань, що вирішуються в ході проектування. Тут слід зазначити технічні розробки, графічні матеріали і всі завдання, які вимагають конкретного рішення.
- Консультанти по проекту призначаються при потгребі (представник замовника, науковий, економічний консультант, консультант з охорони праці та БЖД). Необхідність призначення консультантів визначає керівник дипломного проекту і затверджує - завідувач кафедрою.

Робота над дипломним проектом складається з 2-х частин:
1) Дипломне проектування - первісна розробка проекту у напрямку дослідження з коротким викладом науково-теоретичного підходу, основних етапів дослідження, з додатком первинних розробок в кольорі. Результати даної роботи здаються в реферативній формі (переддипломна практика).
2) Дипломний проект - грунтовна, глибока робота, з обгрунтуванням та поясненням ходу виконання проекту. Виконується під керівництвом викладача-керівника.
У середині підготовки проекту проводяться попередні кафедральні перегляди згідно плану дипломного проектування.

4.ЕТАПИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Під час переддипломної практики триває підготовча робота над дипломним проектом. Рекомендовані наступні пропорційні співвідношення у використанні робочого часу.

Підготовчий етап:
• вивчення особливостей об'єкта проектування - 1 тиждень;
• підбір базового матеріалу, вивчення літератури - 3 тижні;
• огляд аналогів і прототипів - 2 тижні;
• складання психологічного та соціального портрета споживача - 1 тиждень;
• художнє осмислення історико-художнього змісту об'єкта - 1 тиждень;
• складання сценарію поведінки споживача з урахуванням його соціальних і психологічних особливостей - 1 тиждень;
• вироблення художньої концепції об'єкта проектування і його фрагментів - 4 тижні;
• пошук художнього образу, розробка кольорографічних ескізів - 4 тижні;
• написання тез першого розділу пояснювальної записки до диплома -1 тиждень.

Основний етап (19 тижнів):
• написання першого розділу пояснювальної записки до диплома - 1 тиждень;
• виконання графічної частини дипломного проекту - 7 тижнів;
• написання другого розділу - 3 тижні;
• виконання макета - 5 тижнів;
• виконання економічних розрахунків, написання третього розділу - не більше 2 тижнів;
• організація рецензування - не більше 1 тижня;

5.ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

У пояснювальній записці викладається основний зміст дипломного проекту, який супроводжується графічною та матеріальною частиною проекту (графічні, ілюстративні планшети, власне об'єкти дизайну, додатковий демонстраційний матеріал).
Обсяг пояснювальної записки становить 40-50 сторінок формату А4, включаючи текстові ілюстрації і список літератури.

Структура пояснювальної записки:
1. Титульний лист
2. Завдання на дипломний проект
3. Зміст
4. Вступна частина -10% обсягу
5. Загальна частина, яка містить уявлення про тему дослідження та аналіз вихідних матеріалів для проектування - 10% обсягу
6. Спеціальна частина - виклад основної художньо-дизайнерської концепції і методик, опис об'єкта і предмета - 20-30% обсягу
7. Інженерно-технічна та виробнича частина - опис матеріалів, апаратури, засобів і технології виготовлення (виробництва) та ін - 30 - 40% обсягу
8. Економічна частина - розрахунково-кошторисні розробки та розрахунок рентабельності виробництва (виготовлення) - 10% обсягу
9. Висновок - 10% обсягу
10. Термінологія 3-5 аркушів
11. Список літератури - не менше 15-20 джерел
12. Додатки

У вступній частині розкривається тема дипломного проекту, доводиться її актуальність, інтерес для фахівців і замовників, позначається основна проблематика дослідження (основна мета проекту), структура роботи та очікуваний результат (основні завдання проекту).

У художньо-теоретичній частині докладно формулюється поставлене ​завдання, аналізуються вихідні дані та матеріали для проектування. При необхідності описуються процеси збору аналогів і маркетингове дослідження, аналізуються відібрані аналоги та літературні джерела. Також проводиться аналітичне дослідження способів вирішення поставлених завдань.

Теоретичне дослідження.

Аналіз літератури, аналіз наукових праць з теми дослідження. Для ефективного розкриття ступеня вивченості питання, найбільш ефективним виявляється поділ теми на складові. Наприклад, при розгляді проектування багатосторінкового видання можна виділити наступні складові його галузі знань: типографіка, технології верстки, легкопрочитуваність, ілюстрування, фотографіка і фотообробка, підготовка до друку і т.д., кожен з даних складових питань докладно висвітлено в літературі і вимагає вивчення. В результаті в цьому розділі слід вказати області знань, що становлять ваше дослідження і джерела в яких ці складові висвітлені.

Далі позначається основна мета проекту (проблема дослідження). Без проблеми, яка потребує вирішення, не існує дослідження.

Об'єкт дослідження - те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Кожна самостійна наука має свій об'єкт дослідження. Наприклад: проектування багатосторінкового видання або розробка фірмової ідентифікації.

Предмет дослідження - істотні властивості об'єкта дослідження, пізнання яких важливо для вирішення теоретичних чи практичних проблем. Предмет дослідження визначає межі вивчення об'єкта в конкретному дослідженні. Наприклад, предметом дослідження у багато сторінковому виданні може бути явище ритму або психологія сприймання об'єкта.

Гіпотеза дослідження - наукові припущення, як теоретична форма відкриття істини. У дизайні - критерії, яким повинен відповідати успішний проект. Наприклад, при проектуванні багатосторінкового видання, можна виділити наступні завдання:
1. Успішне типографічне вирішення видання
2. Правильний вибір технологій верстки
3. Грамотно вирішена структура видання
4. Професійна, продумана, відповідна розробка ілюстративного ряду
і т.д.

Для послідовного, системного досягнення поставлених цілей необхідно визначити завдання, які випливають з положень гіпотези. Завдання складають структуру роботи. Вони є як би ступенями на шляху досягнення мети. Наприклад, при проектуванні того ж багатосторінкового видання, можна виділити наступні завдання:
5. Типографічні рішення видання
6. Вибір технологій верстки
7. Читабельність видання
8. Розробка ілюстративного ряду
і т.д.

Методологічні основи - кут зору, існуючі підходи до вирішення даного проекту, погляди і значущі публікації заслужених дослідників даної проблеми, школи і течії присутні в даній галузі проектування.

Методи дослідження, методи пошуку та обробки інформації - сукупність прийомів або операцій для отримання знання. Виділяються наступні методи: аналогія, порівняння, аналіз, синтез, індукція, дедукція, формалізація, історичний, моделювання, прогноз, експеримент.

Основне протиріччя, проблема проекту - суть, закладена в меті проекту, без існування проблемної ситуації не існує необхідності її розв'язання.

Обробка інформації - систематизація, каталогізація, аналіз.

Новизна дослідження в наукових положеннях може бути все новим, частково новим або триматися нова сукупність відомих положень. Довести переваги проекту.

Практична значущість - впровадження результатів проекту в «життя», значення проведеної роботи для самого дипломника.

У проектно-конструкторській частині викладається творча концепція проекту, способи і методи художньо-творчого вирішення, розглядаються застосовувані методи та методики дослідження та виконання проекту, аргументується запропонована методика і описується кінцевий об'єкт.

У розділі соціологічного дослідження слід розглянути два аспекти:
1) аналіз цільової аудиторії, на яку спрямовані результати проектування. Необхідно з'ясувати яким критеріям має відповідати кінцевий продукт, смаки, уподобання, спрямованості споживачів даного продукту. Розглянути психологічний аспект проблеми (психологічний портрет замовників, сценарій поведінки тощо), грунтуючись на соціологічних дослідженнях в даній області. Зробити теоретичні висновки про тенденції та перспективи.
2) аналіз конкурентів, розгляд представлених на ринку аналогів. Обов'язково потрібно представити графічні матеріали та проаналізувати їх позитивні і негативні якості.

Окрема глава проектно-конструкторської частини присвячується розгляду інженерно-технічних характеристик проектованого об'єкта. У ній наводиться детальний опис матеріалів, технік і технологій, що застосовуються при виробництві (втіленні) проекту.

матеріали
Детально розглянути матеріали, що використовуються при створенні проекту. Позначити критерії вибору зазначених матеріалів серед можливих варіантів.
технічні засоби
Детально розглянути технічні засоби, з якими ви працювали для створення проекту.
програмні засоби
Розглянути програмне забезпечення, що використовується при виконанні проекту та позначити критерії вибору серед аналогічних продуктів.

В економічній частині проекту необхідно переконливо і грамотно провести всі економічні розрахунки, скласти кошторис і, якщо необхідно, дати висновок про рентабельність проекту.

Заповнити таблицю (у додатку), витрачених на проект коштів.
За підсумками витрачених на проект грошових коштів потрібно розрахувати вартість одного примірника продукту. До кошторису слід ввести оплату за свою працю.
У даному розділі робиться висновок про рентабельність проекту. За результатами економічних розрахунків та виведеної вартості примірника продукту можна зробити висновок про конкурентоспроможність проекту на ринку.

Висновок містить опис кінцевого результату і розкриває ступінь виконання поставлених перед дипломником завдань. Висновки робляться на основі порівняння фор-ескізного рішення з кінцевим результатом. Аналізуються переваги і труднощі виконаного проекту, а також обгрунтовується практична значущість виконаної роботи. По можливості робляться реальні висновки про новаторство і новизну проекту.

У розділітермінологія приводиться застосована система термінів - слів наукового (філософського, суспільно-політичного, науково-технічного) мови, що володіють певним, чітко відмежовані значенням, значення кожного терміна координовано зі значенням всіх інших термінів тієї ж сфери.

Бібліографія складється з перерахування всіх оброблених у ході підготовки проекту літературних та інформаційних джерел. Бібліографічні дані, необхідні для внесення до списку літератури, розміщуються в джерелі на 2 сторінці або в кінці. Вказуються джерела строго в алфавітному порядку відповідно до вимог МОНу. Такий список може включати як основні публікації з даної проблематики, монографії та наукові праці, журнальні публікації, так і ілюстративні матеріали альбомного типу. Також до інформаційних джерел можуть бути віднесені електронні видання та internet-сайти.

Список літератури будується у алфавітному порядку: за прізвищами авторів і назв робіт. Якщо використані декілька робіт одного автора - в алфавітному порядку назв робіт на прізвище даного автора.
У кожному найменуванні списку обов'язково вказується загальна кількість сторінок книги або номери сторінок, які займає в журналі чи збірнику стаття.
наприклад:
а) монографія: Носов Б.В. Встановлення Російського панування в Речі Посполитої. М., 2004. 727 с.
б) стаття зі збірника: Флоря Б.М. Війни Османської імперії з державами Східної Європи (1672-1681) / / Османська імперія та країни Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в XVII ст. Ч.1. М., 2001. С.108-148.

Бажано вказувати видавництво або друкарню, де вийшла книга через двокрапку після місця видання:
Свирида І.І. Польська мистецьке життя. М.: "Наука", 1978.
Посилання на іноземну літературу оформляються аналогічно:
а) Wyczański A. Polska - RzecząPospolitąszlachecką. 1454-1764. W., 1965.
б) Посилання на журнал:
Michalski J. Plan CzartoryskichnaprawyRzeczypospolitej / / KwartalnikHistoryczny. 1955. № 4 / 5.

У списку використаних джерел та літератури не допускаються скорочення.

У додатках містяться усі необхідні ілюстративні матеріали, аналоги, ескізи, розрахунки, кошторис, які візуально супроводжують вище зазначені розділи пояснювальної записки. У додатку повинен знаходитися диск, що містить всі вихідні файли робіт, електронні версії текстових документів, який здається в архів для перевірки і реєстрації за підписом дипломника.
Надані електронні версії проекту повинні припускати можливість редагування для подальшого використання і надання на виставки і конкурси дипломних робіт.

6.ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка і дипломний проект оформляється відповідно до вимог цього методичного керівництва.

Стилістика викладу повинна відповідати вимогам робіт наукового спрямування. Матеріал повинен бути логічно вибудуваний, формулювання відрізнятися чіткістю і ясністю, що виключає можливість неоднозначного тлумачення. Висновки, рішення мають бути чітко аргументовані і обгрунтовані.

У пояснювальній записці не рекомендується викладати матеріал від першої особи однини: «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Доцільно використовувати вирази: "На наш погляд", "На нашу думку" або обороти в безособовій формі («вважається, що», «були отримані наступні дані», «розроблена методика», «методика була модифікована», «як показує аналіз результатів »і т.п.).

У роботі необхідний єдиний стиль викладу матеріалу, орфографічна і синтаксична грамотність. При згадуванні в тексті прізвищ ініціали ставляться перед прізвищем (Л. С. Виготський, Є. В. Шорохов, С. Є. Ігнатьєв).
У тексті допустимі загальноприйняті скорочення (с. - сторінка, ст. - Стаття, і т.п., і т.д., та ін.) Спеціальна абревіатура при першому застосуванні пояснюється, а в подальшому пояснень не потрібно.

Якщо в пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія, а також малопоширені скорочення, нові символи і позначення, то їх перелік має бути представлений під заголовком «Перелік умовних позначень»

Текст друкується на папері формату А4 шрифтом Times New Roman з полуторним міжрядковим інтервалом, розміром шрифту (кегль) 14. Вирівнювання (крім заголовків) - по ширині. Рекомендується використання таких розмірів полів: верхнє та нижнє - 20 мм, ліве 30 мм, праве -10 мм. В одному рядку виходить близько 60 друкованих знаків (включаючи пробіли), на одній сторінці суцільного тексту 29-30 рядків.
Весь текст слід розбивати на абзаци, перший рядок з відступом 1.25 см. Абзацами виділяються пов'язані за змістом частини тексту.

Текст пояснювальної записки має загальну нумерацію. Рахунок сторінок починається з титульного аркуша, але номер першої сторінки не проставляється. Порядковий номер сторінки вказується внизу сторінки по центру.

На титульному аркуші вказується вгорі назву навчального закладу (міністерство, якому підпорядкований заклад, факультету, кафедри; в середині листа - повна назва теми випускної роботи. У правому нижньому куті - прізвище та ініціали студента, далі прізвище та ініціали керівника із зазначенням посади та кваліфікації. Внизу по центру аркуша вказують місце і рік виконання роботи.

Підзаголовок ВСТУП набирається великими літерами і виділяється напівжирним шрифтом. Такі слова, як актуальність теми, мета, завдання і т.д. виділяються напівжирним шрифтом, курсивом і підкреслюються.

Кожна нова глава й такі структурні частини пояснювальної записки, як ВИСНОВОК і БІБЛІОГРАФІЯ, починаються з нової сторінки і відділяються від основного тексту пробілом.

Структурні одиниці тексту нумеруються:
РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1.Заголовок підрозділу
1.2.Заголовок підрозділу
1.3. і т. д.

7. ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ

Графічна частина дипломного проекту повинна займати не менше 6 планшетів 60см.х90см. для ОКР Бакалавр та не менше 8 планшетів для ОКР Спеціаліст або 60см.Х60см. кількістю 9 планшетів (бакалавр) та 12 планшетів (спеціаліст) , виконаних вручну з використанням будь-яких графічних засобів (акварель, гуаш, кольоровий олівець по тонованому папері і т.д.) або із застосуванням комп'ютерних технологій. Допускається виконання графічної частини на пінокартоні або картоні. На планшетах в певній послідовності демонструються суттєві сторони проекту, які нададуть вичерпне уявлення про проект в цілому та його особливості.

Загальні вимоги для всіх дипломних проектів, незалежно від спеціалізації, полягають у виконанні дипломної записки встановленого зразка, графічних планшетів що демонструють всі етапи роботи над проектом і власне дипломний проект (конкретна продукція, серія, об'єкти і твори).

У деяких випадках планшети і є продуктом дипломного проектування. Наприклад, серія плакатів або рекламні білл-борди, суперграфіка або розробка шрифтової гарнітури і т.і.

8. ВИМОГИ ЕЛЕКТРОННОЇ ВЕРСІЇ ПРОЕКТУ

Електронна версія містить повну версію дипломного проекту з усіма додатками, представницьку доповідь, цифрову версію графічної частини (можлива фотофіксація), фотографії макетів об'єкта, самого виробу або колекції.
Вся інформація надається на дисках CD, DVD: текстова інформація (Пояснювальна записка) - у стандарті MS Word (файл - doc)
Графічна частина - у стандарті MS Offise-PowerPointe (файл - ppt) Презентація повинна бути повністю підготовлена ​​до перегляду з переносного носія.
Ілюстрації подаються без стиснення в форматах прикладних програм (Photoshop, Corel, InDesign) у яких були створенні проекти (для можливості корегування) і забезпечуються демонстраційними файлами попереднього перегляду (jpg, pngі т.д.). Розмір зображення має бути розрішенням - 300 dpi, розмір не менше 1024 * 768 пікселів. Також можуть бути представлені демонстраційні відеоролики.

9. РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Після завершення усіх робіт над проектом керівник диплома дає відгук на представлену роботу. У даному відгуку необхідно:
1. оцінити відповідність теми проекту та завдання на проектування кінцевого результату;
2. обсяг і повноту виконання завдання;
3. систематичність роботи студента над проектом;
4. ступінь самостійності виконання проекту студентом;
5. обсяг і повноту використання аналогів і літературних джерел;
6. можливість реалізації розробок, представлених у проекті;
7. ступінь готовності студента до професійної діяльності
8. загальна, рекомендована оцінка керівника, і можливість допуску до захисту з присвоєнням спеціальності Дизайнер з обраної кваліфікації.
На підставі відгуків керівника, завідувач кафедрою спеціалізації вирішує питання про допуск проекту до захисту. При позитивному вирішенні дипломант отримує направлення на рецензування.
На рецензію направляється тільки повністю оформлений дипломний проект, підписаний студентом і керівником, завірений завідуючим кафедрою. До диплому додається відгук наукового керівника. Склад рецензентів визначається завідувачем кафедрою.
Перелік питань, на які повинен відповісти рецензент:
1. актуальність теми;
2. всебічність розробки завдання;
3. творчий, теоретичний рівень проведеного дослідження, облік сучасного досвіду і практичних умов втілення проекту:
4. творча і практична і оригінальність рішень кінцевого результату;
5. загальна оцінка роботи, із зазначенням можливості присвоєння кваліфікаціі;
6. при виявленні помилок і недоліків - необхідно виділити питання,
7. потребують відповіді або захисту, доопрацювань, змін з боку дипломника.
Рецензія має бути підписана із зазначенням П.І.Б., посади і місця роботи рецензента.
Рецензія може містити негативні висновки. Однак це не заважає дипломанту вийти на захист. Дипломант повинен бути ознайомлений з рецензією на проект до офіційного захисту, і при наявності зауважень, підготувати короткі аргументовані відповіді.
Стан дипломного проекту є остаточним на момент передачі його рецензентові. Ніякі зміни в проекті в наступний час не допускаються.

10. ПЕРЕДЗАХИСТ ТА ДОПУСК ДО ПУБЛІЧНОГО ЗАХИСТУ

До захисту дипломного проекту допускаються студенти, які виконали такі вимоги:
1. пройшли повний курс навчання за фахом;
2. підписали дипломний проект у керівника та консультантів;
3. виступили з доповіддю на передзахисті;
4. здали завідувачу кафедри готовий дипломний проект з необхідними підписами;
5. отримали рецензію на дипломний проект.

Передзахист організовується на випускаючій кафедрі не менш ніж за тиждень до захисту і є генеральною репетицією доповіді студента. На передзахист представляється готовий комплект графічних планшетів, макетів, об'єктів тощо, і повністю оформлена пояснювальна записка.

Після отримання підпису завідувача кафедрою на графічних планшетах та пояснювальній записці дипломник вважається допущеним до захисту і здає зазначені документи Вченому секретарю ДАК.

У ДАК також представляється творче портфоліо студента, в якому відображається розвиток творчих і практичних навичок з художніх та спеціальних дисциплін. Таке портфоліо складається спільно з науковим керівником і складається з робіт усіх років навчання студента в інституті і на підготовчому відділенні. Всі роботи, представлені в портфоліо повинні бути анотовані із зазначенням дати виконання, дисципліни та імені творчого керівника (викладача).

11. ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДОПОВІДЬ ДИПЛОМАНТА НА ЗАХИСТІ

Приблизна структура представницької доповіді мусить відповідати традиціям короткого наукового повідомлення та містити такі відомості:
1. Тема дипломного проекту, її актуальність і основні вихідні дані (0,5-1хв.)
2. Короткий аналіз існуючих методів вирішення поставлених завдань, іх переваги і недоліки. Короткий аналіз вивченого досвіду. Обґрунтування власного шляху вирішення (бл. 2 хв.)
3. Спеціальна частина повинна бути висвітлена так, щоб підкреслити самостійну творчість дипломанта, суть виконаних робіт і новизну підходів (5-7 хв.)
4. В організаційно-економічній частині необхідно виділити параметри основних розрахунків (рентабельність виробництва, розрахунок вартості продукту і т.д.) (0,5-1 хв.)
5. Висновки за виконану роботу, соціальна значимість, перспективи запровадження проекту у виробництво та можливість його розвитку та ін (бл. 1 хв.)

Дипломанту рекомендується звернути увагу на специфіку підготовки тексту в публічному усному виступі. Необхідно уникати частих повторів термінів і характеристик, складних синтаксичних і важеоартикульованих форм. Дипломанту не рекомендується читати текст доповіді під час виступу.

12. СКЛАД ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ

Після проходження кафедральної передзахисту, не пізніше 3-х днів до секретаріату ДАК Вченому секретарю дипломник повинен надати наступні документи:
1. Випускаюча кафедра готує наказ про допуск до підсумкової аттестаціі группи дипломників і готує реєстр дипломних робіт, (надає випускаюча кафедра)
2. Пояснювальна записка до дипломного проекту (яка містить завдання керівника на дипломне проектування (за формою)
3. Рецензія (завірена за формою)
4. Відгук наукового керівника (за формою)

5. Особовий листок (за формою) з фотографією випускника 3Х4
6. Кафедра представляє коротку біографію дипломника
7. творче порт фоліо

13. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ

Ректор інституту наказом створює Державну Атестаційну Комісію (ДАК) відповідно до . До неї входять провідні викладачі кафедри інституту, завідувач кафедрою, представники сторонніх організацій відповідного профілю. Очолює ДАК представник сторонньої організації.

Захист проектів проводиться в порядку визначеному головою комісії. До початку засідання ДАК вченому секретарю передається пояснювальна записка з рецензіями, портфоліо і організовується експозиція графічних матеріалів.

Запрошуючи чергового претендента до захисту, секретар ДАК оголошує його прізвище, ім'я та по батькові, тему дипломного проекту.

На представницьку доповідь відводиться не більше 10 хвилин.

Після доповіді члени ДАК задають дипломнику питання які стосуються виключно теми дипломного проекту і професійної підготовки здобувача. Питання можуть бути задані і з боку присутніх на відкритому засіданні по захисту дипломів.

Далі керівник дипломного проекту дає коротку характеристику виконаній роботі та дипломанту. Секретарем зачитуються відгуки і рецензії. Надається можливість виступити присутнім по дипломному проекту.

Після обговорення членів ДАК та рекомендацій надається слово дипломанту та оголошується наступний здобувач.

Результати захисту оголошуються в кінці засідання ДАК. Дипломний проект оцінюється за п’яти бальною шкалою. При успішному захисті комісія виносить рішення про присвоєння кваліфікації Дизайнер (за спеціалізацією) за фахом Дизайн з видачею відповідного диплома.

Студент, який не виконав вчасно дипломного проекту, або отримав незадовільну оцінку на захисті, не з'явився на захист, відраховується з інституту. Йому надається довідка установленого зразка про неповну вищу освіту з правом захисту протягом 3-ьох років.

Посвідчення диплома проводиться в порядку, визначеному ректором, якправило, протягом одного місяця після захисту.

14. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1.Організація проектної діяльності:

- відвідуваність консультацій
- своєчасність і повнота виконання етапів робочого плану
- ступінь самостійності
- обсяг кінцевого результату
- оцінка керівником роботи над дипломним проектом

2.Науково-дослідна частина:

- актуальність, теоретичний рівень дослідження, послідовність і повнота розкриття теми, ерудиція, робота з джерелами
- рівень усної доповіді і відповідей на питання
(презентація дипломного проекту)

3.Розробка проекту:

- склад проекту
- відповідність результату затвердженої теми проекту,
рівень врахування вимог замовника
- оригінальність, індивідуальність проекту
- повнота реалізації задуму, пошукові ескізи, варіанти рішень
- художній рівень розробки
(композиція, типографія, колір, графіка)
- технічний рівень виконання
(комп'ютерні технології, якість поліграфічного відтворення)

Підсумкова оцінка_______________