Ема 4. Психологічна структура особистості.

Психологічна структура особистості. Головні компоненти психологічної структури особистості у вітчизняних (Б.Г.Ананьєв, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн) та зарубіжних (З.Фрейд, К.Юнг, Г.Меррей) психологічних концепціях. Структурно-функціональні характеристики та індивідуально-психологічні властивості особистості. Типове та індивідуальне в структурі особистості. Спрямованість особистості: поняття, сутність, зміст, види. С.Рубінштейн, О.Леонтьєв, Е.Фромм, З.Фрейд, А.Маслоу, К.Роджерс про спрямованість особистості. Джерела спрямованості: потреби, нужда, мотиви діяльності, інтереси, особистісні прагнення, настанови, ціннісні орієнтації. Класифікація потреб, мотивів поведінки та діяльності особистості. Аналіз потребнісно–мотиваційної підсистеми діяльності та поведінки особистості.

Роль і місце задатків і здібностей у психологічній структурі особистості. Види та розвиток здібностей. Творчі здібності. Умови та фактори розвитку творчих професійних здібностей фахівця. Історія вчення про темперамент. Темперамент як біологічний фундамент особистості (типи вищої нервової діяльності за І.П. Павловим та темперамент). Види та типи темпераменту. Сучасні уявлення про темперамент людини, можливості врахування його впливу на поведінку людини. Характер як цілісне утворення, як каркас особистості. Природа характеру. Акцентуації характеру та їх характеристика.

Психічні утворення особистості, їх структура. Види психічних утворень: знання, уміння, навички, звички. Формальні та дієві знання, їх значення та становлення в життєдіяльності людини. Феномени навичок “як перенесення”, “інтерференція”, “деавтоматизація”. Компетентність фахівця, її види. Порівняльна характеристика понять «компетентність» та «компетенція». Соціальні компетентності фахівця. Характеристика компетентностей «вміння вчитися» та «вміння вчитися впродовж життя», умови їх формування. Проблема сутності поняття “інтелект”, його види та типи. Інтелектуальні здібності людини. Типи інтелектуально обдарованої людини.

Згасання та формування нових форм поведінки людей. Засоби засвоєння нових форм поведінки: реактивне (пасивне), оперантне (активне) та когнітивне научіння. Форми реактивного научіння: імпритинг, пристосування та умовний рефлекс. Форми оперантного научіння: метод “спроб та помилок”, шляхом “формування реакції”, шляхом спостереження та наслідування. Форми когнітивного научіння: формування автоматизованих дій, шляхом інсайту, міркувань.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ГРУПИ

Тема 5. Емоційно- вольова сфера особистості в її життєдіяльності.

Походження та функції емоцій. Емоції та розвиток особистості. Мотиваційна, периферична, інформаційна теорії емоцій, теорія диференціальних емоцій. Принципи диференційованості емоцій. Співвідношення емоцій і поведінка. Емоції та тіло людини, психосоматика. Взаємодії компонентів емоцій, утворення емоційних комплексів, емоційної комунікації. Вивчення експресивного компоненту емоцій, емоційного переживання. Психологічна загальна характеристика, природа та властивості емоцій і почуттів (сум, гнів, інтерес, радість. здивування, презирство), їх суб’єктивне переживання, фізіологічні прояви, мімічне вираження та патерни поведінки, джерела та активатори, функції емоцій (інформаційна, оцінювання, регуляції, керування) та їх роль в житті людини. Онтогенез емоційної сфери людини, взаімозв’язок емоцій інтересу і радості з розвитком когнітивних процесів та інших емоцій. Види почуттів і їх характеристика. Динаміка та обумовленість емоційних явищ. Прояви емоцій та почуттів у поведінці людини та методи їх вивчення. Поняття емоційного та психічного стану, їх види (афект, стрес, фрустрація, настрій та ін.), характеристика. Види та наслідки стресів, їх профілактика. Умови виникнення фрустрації та реакції на неї. Депривація. Різні підходи до вивчення агресії, її види та форми, профілактика, причини агресивної поведінки. Схильність до певних емоцій. Патологічні емоційні стани. Причини та моделі емоційних розладів. Індивідуальні та статеві особливості емоційної сфери особистості.

Воля як психологічне явище. Основні поняття та вчення про волю, її природа та функції. Довільні і вольові дії. Структура вольового акту: етапи вольової дії. Зв’язок довільного управління з мовними сигналами. Форми довільного управління поведінкою: самодетермінація, самоініціація, самоконтроль, самомобілізація. Воля та емоційна сфера особистості, її індивідуальні та статеві особливості.

Вольові якості особистості: склад та структура, загальні властивості (широта, сила, стійкість), класифікація, методи, формування і розвиток. Оцінка і спонукання. Афективна сфера (потяги, емоції, почуття і воля) як особистісне пізнання через самоспостереження. Характеристика регулятивних процесів особистості. Основні поняття саморегуляції діяльності і поведінки. Психічна саморегуляція, довільне і мимовільне в саморегуляції. Регулятивне значення емоцій та волі в самотворенні особистості. Патологія волі. Розлади довільного управління психічними процесами, порушення доцільності дій, моторні розлади мови, розлади довільних рухливих дій.