Статут внутрішньої служби збройних сил україни
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
СТАТУТИ
ЗБРОЙНИХ СИЛ
УКРАЇНИ
Затверджені
Законами України
від 24 березня 1999 року
№ 548 - XIV, № 551 - XIV;
№ 550 - XIV; № 549 - XIV.
СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТРОЙОВИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА
Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову
службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно
виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.
Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!
БОЙОВИЙ ПРАПОР ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
1. Бойовий Прапор військової частини Збройних Сил
України є символом честі, доблесті, слави і зобов'язує кожного
військовослужбовця Збройних Сил України віддано служити Українському народові, мужньо, вміло і непохитно боронити Українську державу, не шкодуючи свого життя.
2. Бойовий Прапор військової частини є почесним знаком, що визначає особливості її бойового призначення, історії та заслуг і свідчить про належність військової частини до Збройних Сил України.
3. Бойовий Прапор після сформування військової частини вручається їй від імені Президента України представником, призначеним Міністром оборони України.
4. Бойовий Прапор закріплюється за військовою частиною на весь час незалежно від зміни її найменування і номера. Зміни
найменування військової частини вносяться до Грамоти Президента України, що видається під час вручення бойового Прапора.
5. Бойовий Прапор завжди знаходиться зі своєю військовою частиною, а на полі бою - в районі бойових дій, в яких частина бере участь.
6. У разі втрати Бойового Прапора командир військової частини і військовослужбовці, що є безпосередніми винуватцями цього, несуть відповідальність згідно із законом.
СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ
Із змінами та доповненнями,
внесеними Законами України
№217І-ПІ- від 21. 12. 2000
№661- IV- від 03. 04. 2003
№744- IV- від 15. 05. 2003
№1420- IV- від 3. 02. 2004
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України
Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та ЇЇ підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі,
управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті,
визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України
поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу
безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх
справ України, війська Цивільної оборони України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
2. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності
України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
3. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Порядок проходження громадянами України військової служби,
їх права та обов'язки визначаються законами України, положеннями про
проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
4. Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
5. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для
організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
6. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та
якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
7. Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах
керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього
начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів.
Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - старшина роти.
8. Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових
частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.