Структура дисципліни:дисципліна складаєтьсяз 10 тем

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Кафедра філософії та політології

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліниКОНФЛІКТОЛОГІЯ

Дніпропетровськ − 2011

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

на засіданні Вченої ради університету

(протокол № ___від ______201_ р.)

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни Конфліктологія

з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”

  С Х В А Л Е Н О на засіданні Науково-методичної ради університету (протокол № ___від ______201_ р.)

Дніпропетровськ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни Конфліктологія / Укладач: Недря К.М., викладач кафедри філософії та політології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - 2011. – 35 с.

Рецензенти:

Пушкін В.Ю., канд. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету .

Шуліка А.А., канд. пол. наук, доцент кафедри політології Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара.

Обговорено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №_4__ від ___23.11.____ 2011_ р.

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №___ від ________ 201_ р.

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №___ від ________ 201_ р.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІН

Роль і значення дисципліни «Конфліктологія» в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Навчальна дисципліна «Конфліктологія» передбачає оволодіння системою наукових знань та практичних навичок про конфлікт та суспільні відносини в межах яких він виникає, а однією з головних її функцій є формування конфліктної компетентності і конфліктостійкості у працівників ОВС.

В умовах суперечливості людського буття, постійної боротьби кожного окремого індивіда за самоствердження і самовизначення, а подекуди і за домінування над іншими індивідами, конфліктна взаємодія посідає ключове місце у суспільних взаємовідносинах. Сам же конфлікт, як явище, фактично стає рушійною силою суспільного прогресу. В той же час, він може нести в собі як конструктивне навантаження так і деструктивне, задля визначення якого і відповідного реагування потрібні відповідні конфліктологічні знання.

Актуалізує вивчення відповідної дисципліни й те, що в колишніх країнах радянського табору, в силу тривалого культивування ідеї «безконфліктного» існування, сформувалося суспільство яке виявилося фактично неготовим до сприйняття такого явища як конфлікт. Внаслідок цього в суспільстві не сформувалися як механізми вирішення конфліктів, так і їх попередження. Виникла необхідність пізнати суть цього явища, динаміку, методами і шляхами його вирішення, попередження і прогнозування. З розвитком демократичних і ринкових відносин у країні проблема конфліктності стає все більш актуальною, тому що конкурентність є сама по собі варіантом конфліктної ситуації, що завдяки різним факторам може перерости в конфлікт. Уникнути конфліктів і його наслідків неможливо. Безконфліктного суспільства не буває.

Особливе місце у фаховій підготовці курсантів визначається тим, що службова діяльність правоохоронця являє собою конфліктну взаємодію, в якій йому лише відводиться різна форма участі, взалежності від причин конфлікту, динаміку розвитку, підходів до врегулювання. Тому, співробітник ОВС має володіти відповідними практичними й теоретичними знаннями, вміннями і навичками щодо попередження, врегулювання і профілактики конфліктів в соціумі і його окремих елементах.

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис

Предмет дисципліни: закономірності виникнення, ескалації і розв’язання конфліктів, у тому числі й теоретичні основи ведення переговорів.

Структура дисципліни:дисципліна складаєтьсяз 10 тем.

Міждисциплінарні зв'язкидисципліни «Конфліктологія» проявляютьсяувикористанні базових знань курсантів отриманих в середній школі та на попередніх курсах університету при вивченні дисциплін історичного циклу, філософії, соціології, політології, комплексу загально-правових дисциплін та змісту Конституції і інших нормативно-правових актів України.

Методи навчання:

· емпіричний (емпірико-соціологічний) метод

· системний метод

· діалектичний метод

· історичний метод

· порівняльний метод

Метою дисципліниу вищих навчальних закладах юридичного профілю є ознайомлення слухачів з існуючими конфліктологічними підходами до роботи в умовах проблемних соціальних ситуацій, а також формування практичних вмінь з їхнього застосування під час власної службової діяльності в структурі ОВС.

Складовими мети є:

- освітня (навчальна) – сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста;

- розвиваюча – формувати та розвивати уміння курсанта в повсякденному житті не лише володіти спеціальними знаннями і навичками про конфлікти, а і, спираюсь на закономірності і механізми їх виникнення, розвитку та врегулювання, вміти застосовувати їх в процесі службової діяльності пов’язаної з конфліктною взаємодією контрагентів, соціальних груп і в суспільства загалом;

- виховна – полягають в тім, щоб дати визначену, логічно обґрунтовану, суму знань про конфлікт, як основу будь-яких суспільних відносин, а також, спираючись на вищеозначене, сприяти соціалізації молоді.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни:

- поняття«конфлікт», «спірна ситуація» і «конфліктна ситуація»;

- причини конфліктів;

- типи конфліктів;

- структура конфлікту;

- методи врегулювання конфліктів;

- поняття «консенсус» і «дисенсус»;

- методи попередження конфліктів.

Завдання вивчення дисципліни «Конфліктологія»спрямовується на ознайомлення курсантів з теоретичними та практичними напрацюваннями науки про конфлікт, що передбачає досягнення такого рівня підготовки курсанта, при якому він повинен:

- знати:

· предмет та методологію конфліктології;

· основні закони та понятійно-категоріальний апарат конфліктології;

· особливості історії розвитку конфліктологічних ідей;

· характеристику структури конфлікту;

· стадії розвитку конфлікту;

· типи конфліктів;

· особливості виникнення, перебігу та врегулювання юридичних конфліктів;

· класифікацію юридичних конфліктів;

· механізми виявлення конфліктів;

· шляхи і стилі врегулювання конфліктів;

· поняття “консенсус” і “дисенсус”;

· методи діагностування і профілактики конфліктів;

· місце конфлікту професійної діяльності працівників ОВС;

· стилі поведінки в конфліктних ситуаціях;

· шляхи попередження конфліктів працівниками ОВС.

- уміти:

· користуватися конфліктологічною термінологією;

· проводити діагностику конфліктів;

· визначати умови, способи і прийоми попередження конфліктів;

· застосовувати навички з конструктивного врегулювання конфліктів;

· користуватися навичками психологічної саморегуляції в перед конфліктних і конфліктних ситуаціях;

· розкривати суб’єктивну сторону, надавати юридичну кваліфікацію конфліктним діям;

· визначати динаміку юридичного конфлікту;

· визначати процес управління юридичним конфліктом, його етапи та методи;

· застосовувати знання на практиці і в професійній діяльності;

· самостійно опрацьовувати матеріал, удосконалювати та збагачувати свої знання про конфлікти.

Наши рекомендации