Радіаційно-небезпечні об'єкти
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, становлять особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища і вимагають притримування специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека схована від органів почуттів людини, необхідно при всіх видах робіт на РНО обертати на це особливу увагу, щоб не допустити поразки (зараження) людей через їхню непоінформованість і недостатню захищеність. До типових РНО ставляться: атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню і переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, що працюють із ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту і ін.
Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачувані проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, у кількостях більше встановленої границі їхньої безпечної експлуатації. Виробництво, транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів строго регламентуються спеціальними правилами.
Наслідки аварій і руйнування об'єктів з ядерними компонентами характеризуються, насамперед, масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість поширення викиду; розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих будівель у зоні аварії; здійснення захисних заходів і ряду інших факторів.
Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:
- викид радіонуклідів у навколишнє середовище здійснюється внаслідок аварії або теплового вибуху і руйнування РНО;
- аварія відбувається внаслідок ланцюгової ядерної реакції. У цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким же, як і при наземному ядерному вибуху.
Найнебезпечнішими із всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості залежать від характеру вибуху (теплового або ядерний), типу реактора, ступеня його руйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використається слабко збагачений природний уран-235.
Такі реактори розділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЭР-1000), у яких вода є одночасно і теплоносієм і сповільнювачем і реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), у яких графіт застосовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює через активну зону.
Оцінка радіаційної обстановки
Оцінка радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування або за фактичним даними (за даними розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їхнього впливу на життєдіяльність населення, дій формувань або обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників та службовців об'єктів господарської діяльності.
Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом рішення формалізованих завдань, що передбачають можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їхніх дій і оптимізації режимів роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.
Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки
При аварії на АЕС
Роблячи прогноз для ймовірної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:
- визначення зон радіаційного забруднення і нанесення їх на карту;
- визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;
- визначення доз опромінення, які може витримати людина на зараженій території;
- визначення тривалості перебування на зараженій території;
- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу є: тип і потужність ядерного реактора; кількість аварійних реакторів – n; частка викинутих радіоактивних речовин РР – h (%); координати РНО; астрономічний час аварії – Тав; метеоумови; відстань від об'єкта до аварійного реактора – Rk (км); час початку роботи робітників та службовців об'єкта – Тнач (годин); тривалість роботи – Траб (годин); коефіцієнт ослаблення дози опромінення – Косл.