Pound;' '•*?.)} Попередження злочинів проти державної -^ ^ та колективної власності
Будь-яка діяльність, у тому числі і попередження розкрадань державного і колективного майна, спрямована на певні об'єкти, переслідує конкретно поставлену мету, відрізняється за формою, здійснюється тими чи іншими суб'єктами.
Об'єктом діяльності з попередження розкрадань державного і колективного майна є те, на що вона спрямована і впливає. До таких об'єктів належать: чинники, що обумовлюють корисливу злочинність у сфері відносин власності; причини й умови вчинення розкрадань державного і колективного майна; кримінологічні ситуації (обстановка) в окремих регіонах і на окремих підприємствах, які провокують злочинні посягання на народне надбання; негативні особисті якості і властивості, а також антисуспільна поведінка людей, які вчи-
нили розкрадання або схильні до їх вчинення; обставини, що впливають на зберігання державної і колективної власності; управління самим процесом попередження розкрадань.
Мета діяльності з попередження полягає в тому, щоб шляхом ефективного впливу на зазначені об'єкти усунути джерела існування корисливої злочинності; стимулювати дію позитивних обставин, що сприяють збільшенню і зберіганню державного і колективного майна; забезпечити послаблення, нейтралізацію причин розкрадання державної і колективної власності і умов, що їм сприяють; сприяти ліквідації різного роду криміногенних ситуацій, які виникають; не допускати можливості переростання деяких форм дозло-чинної поведінки у розкрадання державного і колективного майна; створювати умови для належного морального формування особистості, усувати все те, що цьому перешкоджає.
За своїм змістом це мають бути заходи економічного, соціального, виховного, організаційно-управлінського і технічного характеру. За основу такого поділу стосовно трьох перших видів взято сферу суспільного життя (економічна, соціальна, духовна), в якій застосовуються заходи попередження розкрадань, а також методи, за допомогою яких вони практично здійснюються. Організаційно-управлінські і технічні заходи виділяються всередині кожної сфери суспільного життя. Конкретні попереджувальні заходи можуть сполучати у собі елементи кількох перелічених видів.
Розрізняються заходи попередження розкрадань державної і колективної власності і за способом (засобами) дії. За цим критерієм вони поділяються на правові і неправові. Правові заходи — це встановлення нормативними актами певних обмежень і заборон, надання окремим органам, посадовим особам і громадянам прав і покладених на них обов'язків з проведення відповідної попереджувальної діяльності. Неправові попереджувальні заходи також базуються на принципах права, але безпосередньо ним не регулюються. Таким чином, і ті, й інші заходи повинні відповідати вимогам законності, гуманності, відрізнятися обґрунтованістю, практичною необхідністю і доцільністю, максимальною конкретністю і реальним виконанням.
Плануються і реалізуються заходи з попередження розкрадань державної і колективної власності на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному.
Діяльність з попередження на загальносоціальному рівні спрямована проти корисливої злочинності у сфері відносин державної і колективної власності в цілому. Це заходи, які здійснюються державою в рамках соціально-економічної діяльності. В першу чергу серед них слід виділити заходи, що передбачають відродження національного виробництва, соціального захисту населення, вдосконалення організаційної роботи державних органів, ринкових економічних механізмів, грошової системи, реформування податкової системи, подолання платіжної кризи, підвищення матеріальної забезпеченості людей.
Спеціально-кримінологічні заходи попередження корисливої злочинності у сфері відносин власності спрямовані на усунення причин і умов вчинення окремих форм і видів розкрадань; їх попередження і припинення; формування і посилення позитивних явищ і процесів, що перешкоджають цим злочинам; виправлення і перевиховання осіб, які їх вчинили.
Різноманітні за змістом, вони зводяться до таких груп: господарсько-економічні, організаційно-управлінські, виховні та технічні заходи. До них належить і велика'кількість правових заходів — сукупність різних способів і методів правового впливу, спрямованих на усунення будь-яких дефектів взаємодії між особою, мікросередовищем і державою. Розглянемо кожну з цих груп окремо.
Спеціально-кримінологічні заходи господарсько-економічного характеру стосуються попередження розкрадань У сфері виробництва товарно-матеріальних цінностей та їх реалізації безпосередньо працівниками підприємств. До них можна віднести: розробку технічних умов виготовлення, зберігання, транспортування і реалізації продукції, умов бухгалтерського обліку сировини, напівфабрикатів, готової продукції і розрахунків за них, використання бракованої продукції та її списання, розробку норм витрачання сировини на виготовлення продукції і маркування товарів.
Усі заходи даної групи мають бути спрямовані на створення такої системи, яка б дала змогу, з одного боку, створити надійний заслін для злочинних проявів, з другого — спростила б техніку виявлення цих злочинів і осіб, які їх вчинили, а також забезпечила б дію принципу невідворотності покарання і стимулювала законослухняну поведінку відносно державної і колективної власності.
Заходи організаційно-управлінського характеру. Для попередження розкрадань державної і колективної власності застосовується широкий арсенал заходів організаційно-управлінського характеру. Тут мається на увазі: усунення недоліків в організації процесу виробництва; впровадження ефективних важелів ринкового господарювання; створення гнучкої системи управління і взаємодії з державними органами, що регулюють економічні процеси в державі; встановлення дійової відповідальності керівників підприємств і державних посадових осіб за дії, що створюють умови для можливості вчинення посягань на власність; поліпшення обліку товарно-матеріальних цінностей (організація його на базі найновіших досягнень науки і комп'ютерних технологій). Цьому покликане також слугувати зміцнення фінансової, договірної, технологічної, трудової і виконавчої дисципліни, а також соціальне стимулювання і моральне заохочення добросовісної праці. Таким чином, організаційно-управлінські заходи попередження розкрадань державної і колективної власності пов'язані головним чином із вдосконаленням управління і підвищенням рівня господарювання взагалі,
Виховні заходи попередження розкрадань державної і колективної власності зводяться до роз'яснення чинного законодавства про відповідальність за посягання на державну і колективну власність, виховання ощадливого ставлення до власності, формування активної громадянської позиції у населення і керівників підприємств, установ і організацій,^ активної протидії злочинам проти власності.
Важливе значення для реалізації таких заходів має діяльність засобів масової інформації та виступи в них працівників правоохоронних органів, а також видання доступ-
ної для пересічного громадянина юридичної літератури про відповідальність за вчинення таких злочинів.
Технічні заходи попередження злочинів проти державної і колективної власності розраховані на те, щоб з допомогою спеціальних заходів і засобів ускладнити або зробити зовсім неможливим їх вчинення. Йдеться про впровадження спеціальних засобів та інших пристроїв, які не дають стороннім особам доступу на об'єкти, де зберігаються товари і цінності; встановлення технічної сигналізації, промислового телебачення; впровадження автоматів для фіксації виробничих процесів; спорудження загороджень довкола місць роботи з дефіцитними товарами; проведення трубопроводів для транспортування товарів з однієї виробничої ланки на іншу; посилення захисту від підробки документів, що можуть бути фальсифіковані (рахунки, накладні, платіжні відомості тощо), застосування нових матеріалів для їх виготовлення.
Існує багато технічних засобів і методик попередження розкрадань, як таких, що впроваджені в практику, так і тих, що розробляються криміналістами з урахуванням найновіших досягнень у галузі фізики, хімії, електроніки і прикладної техніки.
В системі заходів попередження розкрадань державної і колективної власності суттєве значення мають заходи правового характеру, які засновані на різних видах державного регулювання і примусу. Вони відрізняються від інших заходів попередження, їх характер і зміст, точна спрямованість на об'єкти та чіткий порядок застосування попередньо регламентовані і мають відповідні юридичні гарантії. Реалізація таких заходів не потребує значних економічних витрат, створення нових структурних підрозділів у системі державного апарату і громадських організацій. До них належать юридичні засоби, передбачені нормами різних галузей права, які мають те чи інше профілактичне, попереджувальне і превентивне значення. У зв'язку з цим, думаємо, що рекомендації, спрямовані на збереження власності, сформульовані у нормах цивільного, господарського, трудового, фінансового, адміністративного права, що відповідають за-
гальній концепції боротьби зі злочинністю, повинні бути включені до системи попередження розкрадань.
Серед правових засобів попередження розкрадань державної і колективної власності передусім слід виділити кри-мінально-правові, кримінально-процесуальні і виправно-трудові заходи, тому що вони безпосередньо включені до орбіти кримінальної юстиції. Тут маємо на увазі ті інститути і норми згаданих галузей права, які по відношенню до злочинів проти власності відіграють попереджувальну роль.
Слід активізувати роботу по усуненню обставин, що породжують правопорушення незлочинного характеру, і розробці заходів попередження проступків у сфері господарських, трудових, агропромислових і адміністративних відносин. Деякі з цих правопорушень виступають як фонові явища злочинності, у тому числі і корисливої. Боротьба з ними за допомогою засобів різних галузей права служить, зрештою, попередженню злочинів.
ШЕРАТУРА
Даньшин Й. Н. Введение в криминологическую науку. X., 1998.
Криминология / Под. ред. проф. А. Й. Долговой. М., 1997.
Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. К., 1997.
Предупреждение хищений государственного й общественно-го имущества. Под ред. Й. Н. Даньшина. X., 1988.
Яковлев А. М. Социология зкономической преступности. М., 1988.
Злочинність в Україні. Державний комітет статистики України. К., 1998.
ІНЛ ЗЛОЧИННІСТЬ ТА І ПОПЕРЕДЖЕННЯ