Г. взяття мазка із порожнини носа

Мазок із порожнини носа пацієнта береться за призначенням лікаря з ме­тою виявлення в ньому різноманітної мікрофлори. /. Місце проведення:

ізолятор приймального відділення лікарні загального профілю, оглядовий ка­бінет лікарні інфекційного профілю, процедурний кабінет інфекційних захво­рювань поліклініки, кабінет отоляринголога, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Пересувний робочий маніпуляційний стіл.

2. Стерильні рукавички.

3. Стерильний лоток.

4. Стерильна пробірка.

5. Спеціальний стерильний ватний тампон, закріплений на конусі дротяної
петлі.

6. Штатив для пробірок.

7. Спиртівка.

8. Сірники.

9. Лоток для використаних предметів.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· напередодні із бактеріологічної лабораторії отримати стерильні пробірки
із стерильним ватним тампоном, закріпленим на конусі дротяної петлі;

· запропонувати пацієнту сісти на стілець, трохи відхиливши голову назад.

· вимити двічі руки з одноразовим милом під проточною водою, витерти
чистим індивідуальним рушником, одягнути стерильні рукавички;

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Взяти пробірку в ліву руку, тримаючи її між IV і V пальцями.

2. Вказівним пальцем лівої руки злегка підняти кінчик носа пацієнта.

3. Правою рукою вийняти тампон із пробірки, обережно ввести його обер­
товими рухами в нижній носовий хід з однієї, а потім з іншої сторони.

4. Горловину пробірки провести над вогнем спиртівки і швидко вставити
тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні.

5. Заповнити направлення у бактеріологічну лабораторію, прикріпити його до пробірки і мазок терміново відправити до лабораторії.

Запам'ятайте! У зв'язку з тим, що є випадки захворювання на диф­терію, медична сестра приймального відділення лікарні загального профілю, лікарні інфекційного профілю, ЛОР відділень -та кабі­нетів отоляринголога поліклініки повинна знати, що необхідно:

1. Негайно викликати чергового лікаря-отоляринголога для огляду посту-
паючого пацієнта з патологією "вухо-горло-ніс".

2. За призначенням лікаря — усім пацієнтам, яким поставлено діагноз:
ларингіт, фарингіт, тонзиліт, перитонзилярний абсцес, набряк гортані —
одноразово взяти мазок із зіва і порожнини носа, а при підозрі на диф­
терію — тричі з інтервалами між першим і другим та другим і третім
разами — 60 хв. Мазок терміново відправити до лабораторії.

3. Якщо пацієнт з підозрою на дифтерію поступив у приймальне відділення
після 18-ї години або вночі (тобто тоді, коли бактеріологічна лаборато­
рія не працює) необхідно одразу ж після взяття матеріалу на тампон,
засіяти його на чашку Петрі з харчовим середовищем Лефлера. На
зовнішній поверхні чашки Петрі зробити посередині поділку; зверху на­
писати літеру "Н" ("ніс"), знизу написати літеру "З" ("зів"). Відкрити
чашку Петрі і штриховими рухами засіяти матеріал на харчове середови­
ще (зверху — мазок із носа, знизу — мазок із зіва). Чашку Петрі постави­
ти в термостат, де t° +37,5°С, а вранці разом із направленням відправити
чашку Петрі до лабораторії.

4.При підозрі на дифтерію — ізолювати пацієнта, поки результат мазка не
дасть .відповіді (відповідь із бактеріологічної лабораторії надійде через
24 год.). Повідомити головного лікаря про перебування такого пацієнта
у приймальному відділенні.

5.При підозрі на дифтерію до отримання результату із лабораторії — за
призначенням лікаря ввести анатоксин. Зволікання збільшує небезпеку
для пацієнта, оскільки зафіксований в тканинах токсин вже не нейтралізу­
ється анатоксином.

6.При отриманні позитивної відповіді із лабораторії — організувати терміно­
ве відправлення пацієнта з приймального відділення лікарні загального
профілю до інфекційної лікарні.

7.Про кожен випадок виявлення дифтерії обов'язково повідомити санепід-
станцію, організувати обстеження співробітників і контактних по палаті,
провести заключну дезінфекцію у відділенні.

Л^ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ТІЛА.

Антропометричні дослідження параметрів фізичного розвитку людини вклю­чають: визначення маси тіла, вимірювання росту, об'єму плеча, окружності ^гРУДноІ' клітки та живота. Зважування пацієнтів проводиться у приймальному ^ВІДДІленні при їх оформленні на госпіталізацію або у профільному відділенні. ^ правило, стаціонарних пацієнтів зважують 1 раз на тиждень. Двічі або тричі ^h' тиждень проводиться зважування пацієнтів з ожирінням, кахексією, а для ^т°го, щ_об прослідкувати за динамікою набряків (збільшенням їх чи зменшен­ням), необхідно проводити щоденне визначення маси тіла пацієнта.

I. Місце проведення:

оглядовий кабінет приймального відділення, процедурний кабінет профіль­ного відділення стаціонару, кабінет доклінічної практики.

II. Оснащення робочого місця:

1. Медична вага.

2. Клейонка (або одноразова серветка).

3. Лист сестринської оцінки стану пацієнта.

4. Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· попередити пацієнта про маніпуляцію, пояснити мету обстеження;

· порекомендувати пацієнту (у профільному відділенні) з'явитися в проце­
дурний кабінет вранці до сніданку, після сечовиділення і звільнення ки­
шечника;

· запропонувати пацієнту зняти з себе верхній одяг, взуття;

- вимити руки з милом, витерти рушником.
IV. Основні етапи виконання навику:

1.Перевірити рівновагу ваги нульовим положенням грузиків; закрити затвір.

2.Покласти на площадку ваги чисту клейонку (або одноразову серветку,
або звичайний лист паперу).

3. Запропонувати пацієнту стати на середину площадки ваги лицем до
медичної сестри. При необхідності допомогти пацієнту стати на вагу і
зайняти стійке положення, тому що стояння із зігнутими ногами може
викликати порушення рівноваги і спричинити падіння.

4. Відвести затвір і переміщувати гирьку на нижній шкапі до тих пір, поки
приблизно не буде визначена маса тіла.

5. Перемістити малу гирьку верхньої планки до досягнення рівноваги і
визначити масу тіла з точністю до 100 г.

6. Закрити затвір. Дозволити пацієнту зійти з площадки ваги.

7. Показники нижньої (одна поділка дорівнює 1 кг) та верхньої (одна по­
ділка дорівнює 100 г) планок підсумувати.

8. Відрахувати середню вагу одягу пацієнта із загальної маси.

9. В окремих випадках визначення маси тіла важкохворому пацієнту мож­
на провести в сидячому положенні пацієнта на табуреті. Вагу табурету
відрахувати із загальної ваги.

10.Повідомити пацієнту масу його тіла.

11.Отриманий результат маси тіла занести в лист сестринської оцінки
стану пацієнта.

12.Провести дезінфекцію клейонки та медичної ваги після кожного пацієнта
(навик "Л").

Е. ВИМІРЮВАННЯ РОСТУ.

Довжина тіла дорослої людини мало піддається змінам, а тому немає по­треби її вимірювати часто. При визначенні довжини тіла слід пам'ятати, що зранку, після сну, людина на 1-3 см вища, ніж наприкінці дня. Після важкої фізичної праці довжина тіла може зменшуватися на 3-5 см. Це відбувається внаслідок ущільнення міжхребцевих дисків і збільшення природних вигинів хребта — лордозів та кіфозів.

~І Місце проведення:

оглядовий кабінет приймального відділення, процедурний кабінет профіль­ного відділення стаціонару, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1 Вертикальний ростомір.

2 Клейонка (або одноразова серветка).

3 Сантиметрова стрічка.

4 Лист сестринської оцінки стану пацієнта.

5 Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· попередити пацієнта про маніпуляцію, пояснити мету обстеження;

· запропонувати пацієнту зняти з себе верхній одяг, взуття;

· вимити руки з милом, витерти рушником.
/У. Основні етапи виконання навику.

Визначення росту в стоячому положенні пацієнта.

1. Покласти на площадку ростоміра чисту клейонку (або одноразову сер­
ветку, або звичайний лист паперу).

2. Стати збоку від ростоміра і підняти планшетку вище передбаченого
росту пацієнта.

3. Запропонувати пацієнту стати на площадку ростоміра так, щоб п'яти,
сідниці, лопатки і потилиця щільно торкалися планки ростоміра.

4. Прослідкувати, щоб козилець вуха і зовнішній кут очної щілини були на
одному горизонтальному рівні.

5. Планшетку ростоміра опустити на тім'я пацієнта і визначити зріст на
шкалі (показник, що розміщується біля нижнього краю планшетки).

6. Повідомити пацієнту його ріст.

7. Запропонувати пацієнту зійти з площадки.

8.Отриманий результат занести в лист сестринської оцінки стану пацієнта
або в амбулаторну карту.

9.Після вимірювання росту пацієнта провести дезінфекцію клейонки, рос­
томіра (навик "Л").

Визначення росту пацієнта в сидячому положенні.

1.Встановити лавку ростоміра.

2.Стати збоку від ростоміра і підняти планшетку на приблизну висоту.

3.Допомогти пацієнту сісти на лавку ростоміра так, щоб сідниці, лопатки
та потилиця щільно торкалися планшетки ростоміра.

4. Планшетку ростоміра опустити на тім'я пацієнта.

5. До висоти пацієнта у положенні сидячи додати відстань від підлоги до
лавки ростоміра.

6. Повідомити пацієнту його ріст.

Визначення росту пацієнта у лежачому положенні.

1. Пацієнта покласти на лівий чи правий бік так, щоб на одній лінії розміщу­
валися потилиця, сідниці, п'яти (сітка ліжка повинна бути добре натягнена).

2.Сантиметровою стрічкою виміряти відстань від тімені пацієнта до ниж­
ньої поверхні п'ят.