Методика емпіричного дослідження психологічних особливостей впливу мотиваційної спрямованості на ціннісно-смислове самовизначення юнаків
Для діагностики особливостей мотиваційної спрямованості та ціннісно-смислового самовизначення юнаків було застосовано опитувальний метод, враховуючи той факт, що за його допомогою можна за невеликий проміжок часу зібрати значний обсяг психологічної інформації, яка має високу діагностичну надійність. У даному дослідженні для одержання емпіричної інформації застосовувалися: методика діагностики полімотиваційних тенденцій в «Я-концепції» особистості (С. М. Пєтров); методика визначення мотивації успіху і боязні невдач (А. Реан); методика вивчення мотивації до успіху (Т. Елерс); тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО, Д. Леонтьєв); методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С. Бубнов).
Діагностика мотиваційної сфери юнаків здійснювалася за допомогою методики діагностики полімотиваційних тенденцій в «Я-концепції» особистості С. М Пєтрова [16]. Використання стимульного матеріалу в вигляді прислів’я для вивчення мотиваційної сфери особистості обумовлене їх близькістю із архетипічними новоутвореннями психіки та ментальними формами свідомості, а також їх образністю, зрозумілістю, необхідним емоційним потенціалом. Методика містить 16 шкал: акизитивна (матеріальна) мотивація – відношення до матеріального добробуту, залежність від матеріального рівня життя; гедоністична мотивація – орієнтація на полегшені способи життя, потребу в тілесному та душевному комфорті; оптимістична мотивація – віра в хороше, краще життя; комунікативна мотивація – відображає потребу в спілкуванні, взаємодії з оточенням; пізнавальна мотивація – спрямованість на діяльність, пізнання нового; діяльнісна мотивація – орієнтація на виконання поставлених завдань через подолання перешкод; нормативна мотивація – виконання групових та індивідуальних соціальних норм; моральна мотивація - виражає орієнтацію на дотримання моральних норм, правил, бажання жити правильно й чесно; губристична мотивація (як прагнення до вдосконалення) – орієнтація на розвиток, потребу в досягненнях; пугнічна мотивація – потреба в діючому, активному подоланні труднощів, прагненні боротися із життєвими обставинами; губристична мотивація (як прагнення до переваги над іншими) – потреба в повазі, авторитеті, визнанні; мотивація позитивного відношення до людей; мотивація уникнення невдач; мотивація індивідуалізації – висловлює або бажання орієнтуватися на себе, або робити так як бажають інші, але разом; егоцентрична мотивація – орієнтація на себе; альтруїстична мотивація – орієнтація на інших.
Для визначення мотивації до успіху або уникнення невдач було використано методику вивчення мотивації успіху та уникнення невдач А. Реан [15]. Даний опитувальник дозволяє встановити рівень орієнтації особистості на успіх, або ж уникнення невдач (боязнь невдач, сподівання на успіх, або ж невизначений тип). Задля достовірності отриманих результатів, було використано методику вивчення мотивації до успіху Т. Елерса [15, с. 45-46], за допомогою якою можливо визначити рівень мотивації особистості до успіху (низький, середній, достатньо високий, дуже високий).
За допомогою методики смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва було визначено рівень усвідомлення юнаками власного життя загалом та життєвих цілей зокрема [19]. Методика містить п’ять основних субшкал та загальний показник осмисленості життя (ОЖ). Субшкала 1 (цілі) характеризує наявність або відсутність в житті досліджуваного цілей, низький показник є свідченням того, що особистість живе лише сьогоднішнім днем, без планів на мабутнє. Субшкала 2 (процес або інтерес та емоційна насиченість життя) відображає те, чи досліджуваний насолоджується процесом життя, чи вважає його цікавим, емоційним та наповненим сенсом. Субшкала 3 (результативність, або задоволеність самореалізацією) відображає оцінку пройденого відрізку життя, усвідомлення того, наскільки продуктивним і осмисленим був пройдений шлях. Субшкала 4 (локус контролю – Я) високі бали свідчать про уявлення досліджуваного про себе, як про сильну особистість, незалежну й здатну самостійно приймати важливі рішення. Субшкала 5 (локус контролю – життя) впевненість в здатності контролювати власне життя. Загальна шкала (ОЖ) відображає рівень усвідомлення особистістю власного життя й свого місця в соціумі, здатність самостійно приймати рішення, реалізовувати свою цілі та бажання.
Для діагностики особливостей реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності було використано методику діагностики реальної сруктури ціннісних орієнтацій С. Бубнова [30, с. 26-28]. Визначається ступінь вираженості кожного із 11 видів цінностей (приємне дозвілля, відпочинок; високі матеріальні статки; пошук та насолода прекрасним; допомога та милосердя по відношенню до інших; любов; пізнання пового; високий соціальний статус та управління людьми; визнання і повага людей, вплив на оточуючих; соціальна активність та досягнення позитивних змін в соціумі; спілкування; здоров'я.
У роботі використані первинні та вторинні методи статистичної обробки результатів емпіричного дослідження. За допомогою первинних методів статистичної обробки визначені вибіркова середня величина, дисперсія, мода та медіана. Використання вторинних методів статистичної обробки даних дозволило провести кореляційний аналіз. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 17.0.