Вібрація – це процес розповсюдження механічних коливань в пружнім середовищі
Джерелами вібрації є:
– розбалансування деталей, що обертаються;
– потужні удари пресових установок;
– коливальні процеси масивних тіл;
– робота ручного електроінструмента, тощо.
Вібрація негативно впливає на організм людини та спричиняє руйнівну дію на будівлі, устаткування і механізми. Особливу небезпеку вібрація спричиняє в умовах виникнення резонансу.
Основними характеристиками вібрації є:
– частота коливань – f (Гц);
– амплітуда зміщення – А (мм);
– вібраційна швидкість – V (м/с);
– вібраційне прискорення – а (м/с2).
Основна частота гармонічних коливань вібрації визначається формулою:
f = n/60 (Гц).
де n – число обертів за хвилину.
Віброшвидкість і віброприскорення визначаються:
V = 2πƒА = ωА (м/с);
а = (2πƒ)2 А (м/с2).
Саме віброшвидкість і віброприскорення шкідливо впливають на організм людини і спричиняють руйнівну дію будівель, споруд і устаткувань.
Негативна дія вібрації на людину оцінюється логарифмічною одиницею рівнем вібрації (L, дБ),визначеною через віброшвидкість і віброприскорення:
Lv = 20 lg (V / V0 ), м/с;
La = 20 lg (a / a0 ), м/с2.
де: V0 = 5 ·10 –8 (м/с), а0 =3 · 10 – 4 (м/с2 ) – порогові значення
віброшвидкості і віброприскорення.
В залежності від способу дотику людини до устаткування вібрація поділяється на:
– загальну, що передається на все тіло людини;
– локальна, що передається людині на окремі ділянки її тіла;
– комбіновану, одночасна дія загальної і локальної вібрації.
За джерелами виникнення вібрація поділяється на:
– транспортну – вібрація в наслідок руху транспортних засобів;
– транспортно-технологічну – вібрація механізмів і обладнання, що встановлені на транспортних засобах; і не мають капітальної основи (екскаватори, автокрани, бурильні установки, тощо);
– технологічну – вібрація стаціонарних станків і верстатів, що встановлені на капітальному фундаменті.
Загальна вібрація (при систематичній дії) викликає:
– порушення дії нервової, вегетативної та серцево-судинної систем;
– розлад вестибулярного механізму;
– захворювання органів травлення.
Локальна вібрація спричиняє:
– спазми судин рук, передпліччя і серця;
– порушує дію периферійного кровообігу і нервової системи;
– занижує рухливість суглобів.
Тривала дія загальної і місцевої вібрації може викликати вібраційну хворобу неврит. Це стійке і незворотне порушення фізіологічних функцій організму людини, що проявляється у вигляді: онімінні пальців рук; постійному головокружінні; болі в кистях рук і передпліччі; судороги; заниження працездатності; підвищення чутливості до переохолодження; безсоння і погане самопочуття.
Така вібраційна хвороба відноситься до професійного захворювання, і ефективне лікування від неї можливе лише на ранній стадії. В противному випадку вона викликає незворотні зміни в організмі людини, що призводить до інвалідності.
НОРМУВАННЯ ВІБРАЦІЇ
Профілактика впливу вібрації на організм людини включає ряд заходів технічного, санітарно-гігієнічного і лікувально-профілактичного характеру. Основу цих заходів складають гігієнічне і технічне нормування вібрації.
Гігієнічне нормування вібрації – це усунення шляхів передачі вібрації від джерела її виникнення до робочих місць, та обмеження контакту працівників з вібруючими поверхнями.
Технічне нормування вібрації – це заниження рівня вібрації в самих джерелах її виникнення.
Нормування вібрації здійснюється в октавних смугах з середньо- геометричними значеннями частот: 1; 2; 4; 8; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000Гц, для терміну 480 хв (8 годин)робочого часу згідно ГОСТ 12.1.012-90.