Психопрофілактика сексуальної дисгармонії подружньої пари
Розвиток сексуальної дисгармонії, як переконливо показано вище, може бути зумовлений найрізноманітнішими причинами, в тому числі психологічною й соціально-психологічною дезадаптацією, розладом психічної й нейрогуморальної регуляції статевої функції, порушенням кірково-підкіркових взаємодій та нейросоматичною дезінтеграцією. Проте за всіх обставин сексуальна дисгармонія, що виникла, у свою чергу є психотравмуючим чинником, який ускладнює перебіг патологічного процесу. Розуміння механізмів розвитку сексуальної дисгармонії визначає розробку адекватних заходів їх профілактики: це, насамперед, заходи з попередження, раннього виявлення та своєчасного етіологічного й патогенетичного лікування наявних розладів, а також заходи з медичної психологічної і соціально-трудової реабілітації хворих.
Акцентуація характерологічних рис сприяє виникненню різних конфліктних ситуацій у подружніх стосунках. Тому заходи, спрямовані на формування гармонійної особистості, оптимального типу сексуальної мотивації, нормалізацію міжособистісних відносин подружжя, є водночас профілактикою можливих сексуальних розладів і сексуальної дисгармонії.
Розвиток сексуальної дисгармонії подружніх пар може бути зумовлений неправильним уявленням про норму й патологію статевої функції з гіперактуалізацією випадків зниження сексуальних проявів, які найчастіше мають характер фізіологічних коливань. Це в першу чергу стосується осіб із рисами тривожної помисливості, котра нерідко призводить до сексуальних порушень. Відомо, що за певних умов ці порушення можуть спричиняти сексуальну дисгармонію подружньої пари. Профілактика дисгармонії в подібних випадках полягає в підвищенні рівня знань хворих у питаннях психогігієни статевого життя.
Психопрофілактичні заходи слід починати з раннього дитинства, оскільки медико-педагогічна корекція, правильне статеве виховання й просвіта сприяють засвоєнню морально-етичних норм поведінки й становленню нормальної психосексуальної орієнтації. На цьому етапі важливого значення набувають сімейна психологічна корекція та проведення соціально-психологічного тренінгу, який має бути спрямований на нівелювання негативних характерологічних рис, навчання правильних форм реагування у складних ситуаціях і формування трудових настанов.
Значущий етап психопрофілактики сексуальної дисгармонії — підготовка майбутнього подружжя до сімейного життя. Слід проводити з молоддю індивідуальні і групові бесіди на тему про психогігієну статевого життя, психологію внутрішньосімейного спілкування й сімейних рольових позицій, а також рольовий психологічний тренінг.
Надзвичайно важливим чинником попередження сексуальної дисгармонії в сім'ях є своєчасне запобігання сімейним конфліктам. Із цією метою проводиться сімейний психотерапевтичний тренінг, спрямований на досягнення правильних форм і шляхів їх розв'язання.
Важливою умовою профілактики подружньої дисгармонії є суворе дотримання здорового режиму життя й трудової діяльності, ліквідація психотравмуючих чинників і формування правильних настанов особистості. З цією метою успішно застосовується психологічна корекція.
Природно, усі профілактичні заходи мають являти собою єдину систему, що значно підвищує їх ефективність. Проводити усі перелічені заходи можна в консультаціях служби сім'ї та шлюбу, у відділеннях лікарсько-психологічного консультування.
ТЕМА 7. ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ САМОСВІДОМОСТІ.ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ПЕРЕВАГИ.
Кришталь В.В., Кришталь Є.В., Кришталь Т.В. Сексологія: Навчальний посібник.-Харків: Фоліо,2008.-С.727-734.