Уважно ознайомтесь зі змістом питань.

2. Зіставте зміст лекційного матеріалу та зміст практичних занять, на яких розглядалися певні питання.

3. У випаду відсутності питань у лекційних записах чи підготовці до практичних занять задайтеся метою знайти його у різнопланові й науковій чи навчально-методичній літературі(зауважте, що це Ваша прогалина, оскільки в процесі навчального року Ви чомусь не ставили перед собою такої мети).

4. Спробуйте на кожне питання скласти план відповіді.

5. Кожне питання розкривайте з точку його теоретичної і практичної значущості.

6. Визначайте свою світоглядну позицію, особливо в питаннях, відповіді на які залишаються дискусійними.

Дозуйте час відповіді. Відповідайте чітко і лаконічно. Не зловживайте часом екзаменатора.

Передбачайте можливість постановки Вам додаткових питань, тому не використовуйте інформацію, в якій маєте приблизну орієнтацію. Не використовуйте незнайомої чи непосильної Вам у цей час термінології.

9. З кожного питання екзаменаційного білета робіть висновки.

10. Не розпочинайте відповідь з останнього питання (це завжди насторожує екзаменатора, викликає у нього несприятливу до Вас настанову).

Учіться визнавати свою поразку, якщо таке трапиться. Не опускайтесь до рівня «жалюгідного прохача» (це приниження Вашої гідності і демонстрування, зрештою, Ваших справжніх людських якостей і цінностей, які виявляються зокрема в екстремальних ситуаціях.

12. Прагніть до успіху, незалежно від результатів екзамену чи заліку.

1. Історія психодіагностики. 2. Психодіагностика в системі інших галузей психологічного знання (диференційна психологія, вікова психологія, соціальна психологія, експериментальна психологія). 3. Предмет, структура психодіагностики. Основні поняття у психодіагностиці. 4. Класифікації методів дослідження у психодіагностиці. 5. Вимоги до методів діагностування. 6. Вимоги до практика – діагноста та практика – психометриста (укладача). 7. Принципи міжнародних діагностичних професійно–етичних стандартів. 8. Класифікація стабільних та нестабільних у часі психічних властивостей. 9. Метод аналітичного спостереження. Способи узгодження експертних оцінок. 10. Основні етапи конструювання тесту. 11. Структура опитувальників. 12. Особистісні опитувальники. Проблема їх достовірності. 13. Метод шкалювання у діагностиці. 14. Проективна гіпотеза і проективні методики, їх види. 15. Принципи побудови ТРР. 16. Метод анамнезу. 17. Діагностика темпераменту. 18. Діагностика характеру. 19. Діагностика акцентуацій характеру. 20. Методичні підходи до діагностування інтелекту. 21. Діагностика креативних здібностей. 22. Діагностика пам’яті та мислення. 23. Діагностика уваги та уважності. 24. Діагностика сенсорної сфери. 25. Діагностика перцептивної сфери.26. Діагностичні прийоми вивчення мотивації. 27. Рівень домагань як об’єкт діагностування. 28. Основні методичні підходи до вивчення самосвідомості. 29. Діагностика самооцінки як показника рівня розвитку індивідуальної свідомості. 30 Основні та змінні детермінанти актуальних переживань та спрямованості розвитку почуттів. 31. Рівні емоційної регуляції як об’єкт діагностування. 32. Динаміка емоційного розвитку в онтогенезі. Діагностування емоцій. 33. Аналіз структурних компонентів волі. Діагностичні підходи у вивченні волі. 34. Показники психологічної готовності дитини до навчання в школі. Основні методичні підходи до діагностики психологічної готовності. 35. Шкільна адаптація та дезадаптація як об’єкти діагностування. 36. Діагностика шкільної неуспішності та відхилень у поведінці. 37. Діагностика порушень розвитку. 38. Детермінанти міжособистісних відносин. Критерії міжособистісних відносин. 39. Методи прямої та непрямої діагностики міжособистісних відносин. 40. Діагностика структури та динаміки розвитку шкільного класу. 41 .Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) (Лічко). 42. Методика діагностики психологічної готовності до навчання у школі (Ю. Гільбух). 43. Анкета оцінки психоемоційного стану (СУПОС – 8). 44. Аналіз тесту структури інтелекту (ТСІ) (Р. Амтхауер). 45. Прогресивні матриці Равена. 46. Варіанти проведення діагностичної процедури методики Т. Лірі. Правила побудови дискограм. 47. Процедура проведення дитячого варіанту методики Шмішека. 48. Діагностична спрямованість методик ”Диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО) “ та ”Орієнтовної анкети (ОА)“. 49. Структурна побудова методик ”Карта інтересів“ та ”Структура інтересів“. Побудова психологічного профілю на основі отриманих даних. 50. Коректурні проби. 51. Дослідження змін стійкості психічних і психомоторних процесів (В. Маріщук, Ю. Блудов). 52. Опитувальник ”Шкала контролю за дією“ (НАКЕРМ − 90) (Ю.Куль). 53. Методика вивчення рівня суб’єктивного контролю (РСК) (Дж. Роттер). 54. Ціннісні орієнтації (М. Рокич). 55. Тест гумористичних фраз (А. Шмельов, В. Бабіна). 56. Методика оцінки рівня домагань (Ф. Хоппе). 57. Тест ”Чарівний світ“ (Н. Ігнатієвої). 58. Етапи проведення референтометрії. 59. Процедура проведення методики РАRІ. 60. Структура та спрямованість карти спостережень Скотта.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Таблиця 4

Критерії оцінювання (КМНОСП)

№	Оцінка ECTS	Бали	5-бальна система
1	A	90-100	Відмінно
2	B	82-89	Добре
C	74-81
3	D	64-73	Задовільно
E	60-63
4	FX	35-59	незадовільно з можливістю повторного складання
5	F	1-34	незадовільно з перескладанням комісії

Таблиця 5