Система оцінки персоналу, її види. Модель комплексної оцінки персоналу
Система оцінки персоналу містить такі блоки:
1. Зміст оцінки (об'єкт аналізу; ті конкретні якості людини, її трудової поведінки, показники результатів її праці, які потребують оцінки).
II. Система критеріїв оцінювання та їхнє вимірювання.
III.Система способів, методів та інструментів оцінювання.
IV.Процедура оцінювання (порядок, місце проведення, суб'єкти, терміни й періодичність, а також технічні й організаційні засоби, що використовуються під час оцінювання персоналу).
Залежно від цілей та завдань оцінювання види оцінок персоналу, класифікуються за багатьма ознаками.
За змістом оцінки можуть бути частковими та комплексними.
За регулярністю проведеннярозрізняються: регулярні оцінки, періодичні та епізодичні.
Залежно від періоду оцінювання оцінка поділяється на поточну, підсумкову й перспективну.
Залежно від критеріїв оцінювання розрізняють: кількісну та якісну оцінки, оцінку часових орієнтирів, аналітичне оцінювання (зведення всіх оцінок за всіма критеріями).
За системністю оцінювання використовуються: системні оцінки, безсистемні оцінки.
За суб'єктом оцінювання розрізняються оцінка працівника його керівником, колегами, клієнтами, підлеглими та всебічна, так звана 3600 -оцінка, яка враховує в комплексі всі перераховані оцінки.
Крім того, суб'єктом оцінювання може бути й сам оцінюваний. У такому разі йдеться про самооцінку, або внутрішню оцінку персоналу. Поєднання внутрішньої та зовнішньої оцінок персоналу дає змогу повніше реалізувати орієнтувальну та стимулювальну функції оцінки.
За професійно-функціональною структуроюоцінюваних оцінка може мати такі види:
оцінка робітників;
оцінка службовців (фахівців);
оцінка керівників.
Рис. 12.2. Модель комплексної оцінки працівника
Існує декілька підходів до визначення комплексної оцінки персоналу. Один з них було розроблено Науково-дослідним інститутом праці і вдосконалено Київським національним економічним університетом. В основі методики оцінки лежить взаємозв'язок узгоджених показників усіх трьох груп характеристик, що входять до комплексної оцінки персоналу. Вона формалізується так:
Коп = 0,5 Кп Дп + Сф Рр, (12.1)
Кп = (О + С + А)/85, (12.2)
де Коп — комплексна оцінка працівника;
Кп — професійно-кваліфікаційний рівень працівника;
Дп — ділові якості працівника;
Сф — складність виконуваних функцій (роботи);
Рр — результати роботи;
О, С, А — відповідно оцінка освіти (О), стажу роботи за спеціальністю (С), активності в підвищенні кваліфікації, професіоналізму (А).
0,5 — емпіричний коефіцієнт, який посилює значущість оцінки складності та результатів праці;
85 — максимальна бальна оцінка професійно-кваліфікаційного рівня.
Кожний елемент формули також є складною величиною, яка компонується з конкретних ознак.
Для надання уніфікованості вимірюванню різних оцінок усі їхні складові оцінюються в балах.
Приклад
Таблиця 12.2
Вихідні дані комплексної оцінки працівника
Працівник | Складові комплексної оцінки | |||
Кп | Дп | Сф | Рр | |
А (Іванов) | 0,23 | 1,0 | 0,15 | 1,8 |
В (Петров) | 0,34 | 1,32 | 0,37 | 2,0 |
: | … | … | … | … |
N | 0,46 | 0,98 | 0,28 | 2,4 |
Підставляючи дані у формулу Коп, одержуємо значення комплексної оцінки, скажімо, працівника А:
Коп = 0,5 0,23 1,0 + 0,15 1,8 = 0,39. (12.3)
Ця методика комплексної оцінки може застосовуватись для оцінювання всіх категорій персоналу: робітників, спеціалістів і керівників. Проте оцінювання праці різних категорій працівників має свої специфічні завдання, показники, способи виявлення та вимірювання результатів праці.
Оцінка результатів праці робітників-відрядників здійснюється шляхом оцінки виробленої ними продукції за кількістю та якістю і порівняння фактичних показників з запланованими або нормативними.
Набагато складніше оцінити результати праці керівників та спеціалістів. При цьому виникають такі проблеми:
—як оцінити підсумки (ефективність) виробництва;
—як оцінити внесок функції управління в ці підсумки;
—як визначити частку конкретного працівника (управлінця, спеціаліста) у цьому внеску.
Оцінку керівника можна здійснити за напрямами, які показано на рис. 12.3.
Рис. 12.3. Напрями оцінювання діяльності керівників
Для оцінювання керівників до уваги беруться лише ключові, основні показники діяльності, які впливають на результат діяльності всієї організації. Такі показники нечисленні (4—6 позицій) і становлять приблизно 80 % усіх результатів. Вони наочно впливають на досягнення цілей організації чи підрозділу.
Певні особливості має оцінювання спеціалістів. Воно охоплює такі напрями: оцінювання результатів основної діяльності (виконання прямих функціональних обов'язків); діяльності, що супроводжує основну (підвищення кваліфікації, творча активність); поведінки спеціаліста в колективі; якостей спеціаліста. Приклад форми для комплексної оцінки наукового співробітника наведено у табл. 12.3.
Таблиця 12.3