Від Карла Юнга до Аушри Аугустинавічуте
Каганець Ігор
Соціоніка: моделі соціотипів (ч.1 - 6)
Соціоніка: моделі соціотипів 
Від Карла Юнга до Аушри Аугустинавічуте
"До уваги читачів пропоную типологію, створену К.Г.Юнгом і котру я трішки вдосконалила, використовуючи теорію інформаційного метаболізму А.Кемпінського..." — так почала Аушра Аугустинавічуте свою першу опубліковану роботу з соціоніки (ця публікація 1980 року в литовському молодіжному часописі залишилася майже непоміченою)1. Економіст за фахом і психолог від Бога, литовська дослідниця А.Аугустинавічуте була занадто скромною, коли говорила про невелике вдосконалення типології Юнга, адже насправді це був рішучий прорив на вищий рівень розуміння природи людської психіки.
Треба сказати, що Юнг, ставши засновником теорії психологічних типів, впритул наблизився до відкриття інтертипних стосунків. Адже саме він увів у науку поняття “психічна функція”, він переконливо показав, що мислення і поведінка людини безпосередньо залежать від структури її психіки. Більш того, Юнг помітив, що розвинуті функції свідомості одних типів справляють притягуючий, "чаруючий" вплив на такі ж функції інших типів — саме ті, котрі у них самих не розвинуті і містяться у підсвідомості. Тут лежав ключ до розв'язання проблеми щодо механізму відносин між типами, але Юнг проминув цю ідею і... не став творцем соціоніки.
В чому ж була цінність відкриття А.Аугустинавічуте?
По-перше, вона відкрила СИСТЕМУ, яка дозволяє виразно побачити всі типи інформаційного метаболізму (типи ІМ або соціотипи). Тут можна провести аналогію з періодичною системою елементів Д.Менделєєва, котра дозволила передбачити існування в природі певних хімічних елементів ще до їх практичного відкриття.
По-друге, вона розробила МОДЕЛЬ, котра добре описує будову психіки людини, допомагає побачити і експериментально обгрунтувати основні риси типу особи.
По-третє, А.Аугустинавічуте заклала основи теорії ІНТЕРТИПНИХ ВІДНОСИН, яка пояснює закономірності міжлюдської взаємодії.
ЩО Ж ТАКЕ СОЦІОНІКА? Більш-менш влучне визначення звучатиме приблизно так:
СОЦІОНІКА — ЦЕ НАУКА, ЩО РОЗГЛЯДАЄ ЛЮДЕЙ ЯК НОСІЇВ ПЕВНИХ ТИПІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕТАБОЛІЗМУ, ЯКІ ВЗАЄМОДІЮТЬ ОДНІ З ОДНИМИ НА ОСНОВІ ОБ'ЄКТИВНИХ ЗАКОНІВ.
2. Інформаційний метаболізм
Термін "інформаційний метаболізм" народився з ідеї, висловленої і розробленої польським психологом і психіатром А.Кемпінським. Суть її в тому, що взаємодія людини з навколишнім світом (природою, іншими людьми тощо) і ті образи, які в результаті цієї взаємодії виникають у свідомості людини, мають інформаційний характер. Як життя тіла грунтується на речовинному та енергетичному метаболізмі (тобто на фізичному обміні з навколишнім світом речовинами та енергією, а також побудові на цій основі самого тіла), так життя психіки людини — на інформаційному обміні. Розуміння інформаційного метаболізму є ключем до пізнання механізмів взаємодії людини з навколишнім світом, тому що дає єдину "мову" для дослідження та моделювання різноманітних процесів у всьому циклі "навколишній світ — людина — навколишній світ". Інформаційний метаболізм — це той фундамент, на якому стоїть наука соціоніка, так само, як фізична наука грунтується на вивченні матерії, біологія — на вивченні "живої речовини" (за В.І.Вернадським) тощо.
Спілкування між людьми — це процес обміну інформацією за допомогою слів, інтонації, міміки, жестів, поз, а також створених людиною об'єктів: книг, картин, скульптур, архітектури, машин та інших продуктів творчості. Але яким би складним не був процес спілкування, врешті-решт це процес взаємодії інформаційних систем, процес обміну інформацією, який відбувається за об'єктивними законами.
Уся інформація, яка надходить до людини як із-зовні, так і зсередини (інформація про психофізичний стан людини) — це єдиний інформаційний потік. Такий же потік інформації людина "генерує" назовні.