Основні цілі і завдання конфліктології
Для того щоб прискорити формування конфліктології, необхідно максимально чітко визначати основні цілі і завдання на кожному етапі розвитку науки. Основними цілями конфліктології, яка одночасно носить фундаментальний і прикладний характер, є:
- дослідження всіх конфліктів, як соціально-психологічного феномену, що виступають об'єктом науки, інтенсивний розвиток конфліктологічної теорії;
- створення системи конфліктологічного утворення в країні, пропаганда конфліктологічних знань у суспільстві;
- організація в Україні системи практичної роботи конфліктологів з прогнозування, попередження і врегулювання конфліктів, що включає вивчення специфіки конфліктного спілкування та розробку або вироблення на її основі оптимальної стратегії поведінки особистості в конфлікті яка сприяла б його нейтралізації та прогнозування виникнення потенційних конфліктних ситуацій та способів їх вирішення.
Для досягнення першої мети — розвитку методології, теорії, методів конфліктології — необхідно вирішувати наступні змістовні й організаційні завдання:
- подолання крайньої роз'єднаності окремих конфліктологічних наук, ознайомлення конфліктологів із усіма галузями конфліктології і формування на цій основі самостійної науки;
- проведення міждисциплінарних досліджень конфліктів;
- створення системної бази емпіричних даних, що включає результати ситуаційного аналізу реальних конфліктів усіх видів;
- широке відображення фундаментальних проблем науки в періодичних виданнях, присвячених конфліктам;
- розширення наукових контактів зі світовим співтовариством конфліктологів, публікація в Україні найбільш важливих робіт зарубіжних авторів у цій галузі.
Створення системи конфліктологічної освіти в країні, пропаганда конфліктологічних знань у суспільстві може забезпечуватися шляхом вирішення наступних завдань:
- розширення переліку навчальних спеціальностей ВНЗ, для яких курс “Основи конфліктології” буде обов'язковою навчальною дисципліною. Оскільки будь-який фахівець, особливо керівник, постійно зіштовхується з конфліктами, даний курс повинні вивчати випускники усіх ВНЗ;
- уведення курсу “Основи конфліктології” у середніх спеціальних навчальних закладах, ПТУ, загальноосвітній середній школі;
- уведення навчальної дисципліни “Основи конфліктології” у системі підвищення кваліфікації фахівців у всіх галузях народного господарства, особливо для керівників;
- видання підручників та іншої навчальної літератури з конфліктології найбільш відомих зарубіжних авторів;
- публікація науково-популярних робіт з конфліктології, доступних максимально широкій частині населення країни;
- утворення у провідних ВНЗ країни кафедр конфліктології, які мають комплектуватися психологами, соціологами, політологами, філософами, правознавцями та ін., що займаються проблемою конфлікту, тобто на основі міждисциплінарного принципу.
Організація в Україні системи практичної роботи конфліктологів з прогнозування, попередження і врегулювання конфліктів передбачає вирішення наступних основних завдань:
- розробка методик і технологій оцінки небезпеки виникнення конфліктів в основних сферах життя і діяльності суспільства;
- створення окремих груп і центрів, які поєднують конфліктологів, що займаються на практиці прогнозуванням, попередженням і врегулюванням реальних конфліктів;
- створення Асоціації українських конфліктологів, основним завданням якої буде розробка прикладних, теоретичних і методологічних проблем конфліктології;
- розробка універсальних міждисциплінарних методів аналізу реальних конфліктів і створення на цій основі бази даних, що дозволяють оцінювати актуальні конфлікти, порівнювати їх з аналогічними, які завершилися.
| Предмет конфліктології |
| Загальні закономірності виникнення конфліктів, їх розвитку та розв’язання |
Схема 2. Об'єкт конфліктології.
| Об'єкт конфліктології |
| Конфлікт – найбільш гострий спосіб розв’язання значущих суперечностей, що супроводжуються негативними емоціями та може викликати агресивну поведінку. |
| внутрішньоособистісний конфлікт – це конфлікт всередині психологічного світу особистості, який представляє собою зіткнення її протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цінностей, цілей, ідеалів) |
| Соціальний конфлікт — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку. |
| Зооконфлікт - конфлікт , що розглядається як боротьба за існування і є проявом біологічно і генетично визначеної агресивності. |
Схема 3. Основні цілі та завдання конфліктології.
| · - дослідження всіх конфліктів, як соціально-психологічного феномену, що виступають об'єктом науки, інтенсивний розвиток конфліктологічної теорії; |
| · створення системи конфліктологічного утворення в країні, пропаганда конфліктологічних знань у суспільстві; |
| · організація в Україні системи практичної роботи конфліктологів з прогнозування, попередження і врегулювання конфліктів, що включає вивчення специфіки конфліктного спілкування та розробку або вироблення на її основі оптимальної стратегії поведінки особистості в конфлікті яка сприяла б його нейтралізації та прогнозування виникнення потенційних конфліктних ситуацій та способів їх вирішення. |
| · розвиток методології, теорії, методів конфліктології; |
Висновки
Розглянутий вище категоріально - понятійний апарат становить фундамент теоретичного змісту науки про конфлікт, її предмета. Під предметом будь-якої науки розуміється уявна, ідеальна, теоретична модель того об'єкта, частини або сфери дійсності, на який спрямований її головний інтерес. Предмет і об'єкт науки - тісно пов'язані між собою, близькі, але не тотожні поняття. А також визначені основні завдання конфліктології.
Отже, для подальшого успішного розвитку конфліктології як науки необхідно чітко визначати предмет та об’єкт науки . Також важливою частиною розвитку даної науки є виконання поставлених нею завдань та досягнення цілей.
Використана література
1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. Учебник. 3-е изд. СПб.: Питер, 2007.
2. Ворожейкин И.Е., Кибанов А.Я., Захаров Д.К. Конфликтология: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2004.
3. Гришина Н. В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2000.
4. Пірен М.І. Конфліктологія. Киев: МАУП, 2003
5. Семенов В. А. Конфликтология: история, теория, методология. СПб., СЗАГС, 2008.