Обробка результатів
Дослідження самооцінки особистості
Тест
Це дослідження має два варіанти, що суттєво відрізняються за процедурою варіанта визначення самооцінки особистості. В обох випадках можна працювати як з одним досліджуваним, так і з групою.
Перший варіант дослідження
В основі дослідження самооцінки у цьому варіанті методики — спосіб ранжування. Процедура дослідження включає дві серії. Матеріалом, із яким працюють досліджувані, є надрукований на спеціальному бланку список слів, що характеризують деякі якості особистості. Кожен досліджуваний отримає такий бланк на початку дослідження. Під час роботи з групою досліджуваних важливо забезпечити сувору самостійність ранжування.
Перша серія
Завдання першої серії: виявити уявлення людини про якості свого ідеалу, тобто «Я» ідеальне. Для цього слова, що надруковані на бланку, досліджуваний повинен розташувати у порядку надання переваги.
Інструкція досліджуваному: «Прочитайте уважно всі слова, що характеризують якості особистості. Розгляньте ці якості з позиції притаманності їх ідеальній особистості, тобто на предмет корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх, оцінивши кожне балами від 20 до 1. Оцінку 20 поставте у бланку, в колонці № 1 зліва від тієї якості, яка, на вашу думку, є найкориснішою та бажаною для людей.
Оцінку 1 — у тій самій колонці № 1 зліва від якості, що найменш корисна, значуща та бажана. Ус і інші оцінки від 19 до 2 розташуйте відповідно до вашого ставлення до всіх інших якостей. Стежте, щоб жодна оцінка не повторювалась двічі».
Друга серія
Завдання другої серії: виявити уявлення людини про свої власні якості, тобто його «Я» реальне. Як і в першій серії, досліджуваного просять проранжувати надруковані на бланку слова, але вже з позиції характерності або присутності означуваних ними якостей особистості для себе.
Інструкція досліджуваному: «Прочитайте знову всі слова, що характеризують якості особистості. Розгляньте ці якості з позиції притаманності їх для вас. Проранжуйте їх у колонці № 2, оцінивши кожну від 20 до 1. Оцінку 20 — поставте праворуч від тієї якості, яка, на вашу думку, характерна для вас найбільше, оцінку 19 поставте тій якості, яка характерна для вас дещо менше, ніж перша, і т. д. Тоді оцінкою 1 у вас буде означена та якість, яка виражена у вас найменше. Стежте, щоб оцінки-ранги не повторювались двічі».
Бланк зі словами, що характеризують якості особистості, виглядає так:
Бланк
№ 1 | Якості особистості | № 2 | d | d2 |
Поступливість | ||||
Сміливість | ||||
Запальність | ||||
Нервозність | ||||
Терплячість | ||||
Захопленість | ||||
Пасивність | ||||
Холодність | ||||
Ентузіазм | ||||
Обережність | ||||
Примхливість | ||||
Повільність | ||||
Нерішучість | ||||
Енергійність | ||||
Життєрадісність | ||||
Тривожність | ||||
Упертість | ||||
Безпечність | ||||
Сором'язливість | ||||
Відповідальність |
Обробка результатів
Мета обробки результатів: визначення зв'язку між ранговими оцінками якостей особистості, що входять в уяву «Я» ідеальне і «Я» реальне. Міру зв'язку встановлюють за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 запропонованих якостей в обох рядах приймають за їх ранги. Різниця рангів, що визначають роль тієї чи іншої якості особистості, дає можливість порахувати коефіцієнт за формулою:
де п — кількість запропонованих якостей особистості (п=20),
d — різниця номерів рангів.
Щоб порахувати коефіцієнт, необхідно спочатку підрахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю рангів (d) для кожної запропонованої якості. Потім кожне отримане значення різниці рангів (d)зводять до квадрату та записують результат на бланку в колонці (d), сумують і суму (Еd2) вносять у формулу.
Якщо кількість якостей дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:
Коефіцієнт рангової кореляції (r) може перебувати в інтервалі від -1 до +1. Якщо отриманий коефіцієнт не менший від -0,37 і не більший за +0,37 (із r= 0,05), то це вказує на слабкий незначущий зв'язок (або його відсутність) між уявленнями людини про якості свого ідеалу та свої реальні якості. Такий показник може бути зумовлений недотриманням досліджуваним інструкції. Але якщо інструкція виконувалась, то слабкий зв'язок означає нечітке та недифе-ренційоване уявлення людиною свого ідеального «Я» і «Я» реального.
Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 — свідчення наявності значущого позитивного зв'язку між «Я» ідеальним і «Я» реальним. Це можна трактувати як прояв адекватної самооцінки або, із r від +0,39 до +0, 89, тенденції до завищення. Але, значення від +0,9 до +1 часто виражають неадекватно завищену самооцінку. Значення коефіцієнта кореляції в інтервалі від -0,38 до -1 свідчить про наявність значущого негативного зв'язку між «Я» ідеальним та «Я» реальним. Він відображає несумісність або розходження уявлень людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона, за її уявленням, є насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближчий коефіцієнт до -1, тим більший ступінь невідповідності.