Сучасні проблеми молоді в Україні, їх специфіка.
Соціальні проблеми, тобто суперечності, що потребують свого вирішення на шляху соціального становлення молоді, наявні у всіх сферах її життєдіяльності.
За даними багатьох соціологічних досліджень, у нинішніх умовах молоде покоління найбільше стурбоване економічними проблемами. Проведені опитування молоді Українським інститутом соціальних досліджень виявили, що 80% юнаків і дівчат непокоїть загальне падіння рівня життя, а більше половини з них незадовільне становище економіки в цілому. Молодь виокремлює як найважливіші й деякі інші проблеми, зокрема більше половини респондентів турбує високий рівень злочинності, а відсутність нормальних можливостей для навчання - більше третини. Алє найбільше молодих громадян непокоять проблеми працевлаштування.
Проблема бідності молоді загострюється тим, що більше половини юнаків та дівчат потерпають від нерегулярних виплат заробітної платні, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. В Україні за умов переходу економіки до ринкових відносин з'явилося і набуває розмаху безробіття у всіх регіонах. Воно перш за все вражає молоді, як носія робочої сили невисокої кваліфікації.
Надзвичайно складною для вирішення є проблема забезпечення молоді житлом. Проблема в тому, що, з одного боку, за нинішніх умов практично не виділяється житло для молоді за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а з іншого - молодь через низькі власні доходи здебільшого не в змозі нагромадити необхідних коштів для його придбання.
Освіта для більшості молодого покоління стає засобом підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, прискореного соціального становлення взагалі. Тому юнаки та дівчата, визначаючись із вибором професії, зважають не лише на свої уподобання, а й враховують попит на спеціалістів відповідного профілю, географію попиту на робочу силу відповідної кваліфікації тощо. Проте вони змушені також брати до уваги й витрати, неминучі під час набуття освіти. Тобто молодь звергає увагу на місце розташування навчального закладу, матеріальні умови навчання, рівень оплати тощо.
Молоде покоління взагалі стурбоване станом свого здоров'я, і ситуація, пов'язана з цим, ускладнюється все меншою доступністю лікування для населення.І цьому є кілька причин. Найперша — плачевний стан вітчизняної медицини, що став таким, головним чином через хронічне недофінансування. Друга причина — значна частка платних медичних послуг навіть серед найнеобхідніших. Третя причина - низьке матеріальне становище молоді, що не дозволяє значній її частині як отримувати дорогі медичні послуги, так і забезпечити якісний рівень життя, пов'язаний з відповідним харчуванням, відпочинком, житловими умовами тощо.
Різні категорії населення, у тому числі й молодь, дедалі більше переймаються проблемами викорінення правопорушень, інших антисоціальних явищ у молодіжному середовищі. Дослідження свідчать, що підґрунтям для негативних суспільних явищ є соціально-економічна нестабільність, недоліки в організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах, певна дегуманізація освіти, штучне відокремлення її від виховання, зниження виховного потенціалу сім'ї, неякісна організація праці на виробництві, негативний вплив антигромадських елементів, зростаюча активність ділків тіньової економіки, наявність засобів і сфер нетрудового збагачення, бізнес через нелегальні азартні ігри, сутенерство, рекет, відсутність нормальних умов для лікування неповнолітніх наркоманів, алкоголіків.
Варто зазначити, що молодь далеко не завжди здатна виокремити свої соціальні проблеми за ступенем важливості.Так, якщо цілком зрозумілими єїї побажання щодо реалізації програм, спрямованих проти поширення наркоманії та на збільшення кількості робочих місць, то нічим іншим, як недбайливим ставленням до свого здоров'я і нерозумінням значущості, наприклад профілактичних медичних обстежень, психологічного консультування, можна пояснити ту обставину, що впровадженням таких програм опікуються лише деякі з числа молоді.
Молодь не надає належної уваги проблемам виховання, зокрема патріотичного. Значна частина Молодого покоління не відчуває гордості за належність до України, до українського народу. Так, за результатами опитуванню молоді віком 15- 28 років, 23% респондентів не пишаються або "скоріше не пишаються", що є громадянами України.
Вочевидь, даються в ознаки порушення спадковості поколінь, прогалини у вихованні дітей та підлітків у сім'ї, школі, низькопробна масова культура Заходу, недостатня робота щодо збереження та відродження народних традицій, надмірна комерціалізація сфери дозвілля, культури.
Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:
— низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна
залежність від батьків;
— шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);
— низька народжуваність — вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;— матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;— поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень(злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);— втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що соціальні проблеми молоді проявляються надзвичайно гостро, і найважливішими з них, на вирішення яких мають перш за все сконцентруватися зусилля державної молодіжної політики, є:
• створення умов для вирішення проблем матеріального забезпечення молоді та їхніх родин;
• проблеми працевлаштування;
• доступність отримання якісної освіти;
• здоров'я і можливості його збереження та поліпшення;
• проблеми забезпечення житлом;
• проблеми підліткової та молодіжної злочинності й інших антисоціальних проявів;
• проблеми виховання молоді, зокрема патріотичного.
Тобто, соціальні проблеми молоді мають стати підґрунтям у визначенні напрямів державної молодіжної політики. Багатоманітність проблем та неоднакове їхнє загострення в різних регіонах вказують на те, що регіональна державна молодіжна політика в різних місцях країни не може проводитися за єдиним шаблоном.