ЗАВДАННЯ 2. Вивчення особливостей потенціалу дії нервових волокон

Хід роботи:Два однакові електричні подразнення наносилися одне за другим на нерв жаби (мал. 1.2). Інтервали часу між подразненнями змінювалися в ході досліду. На верхній кривій цей інтервал мінімальний. Перше з подразнень викликало відповідь нерва (видно електричний імпульс і потенціал дії нерву, що виникає вслід за ним). Друге подразнення не викликало відповіді нерву (видно лише подразнюючий електричний імпульс). На другій зверху кривий інтервал між подразненнями триваліший. В результаті цього другий з імпульсів також викликав потенціал дії, хоча і невеликої величини в порівнянні з першим. На розташованих нижче кривих видно, що подальше збільшення інтервалу між подразненнями призводить до збільшення амплітуди другого потенціалу дії. Внизу показаний інтервал часу, рівний 1 мілісекунді.

Дайте відповіді на наступні питання:

Результат:

ЗАВДАННЯ 2. Вивчення особливостей потенціалу дії нервових волокон - student2.ru

Мал. 1.2. Реєстрація потенціалу дії нервового стовбура жаби.

1. Чому при нанесенні двох подразнень підряд через невеликий інтервал часу друге з них не викликає у відповідь реакції нерву? ________________

2. Як змінюється збудливість нерву безпосередньо після виникнення в ньому потенціалу дії? ________________

3. Скільки часу триває ця зміна збудливості? _______________________________________________________________________

Висновок:__________________________________________________________ ___________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 3. Вирішення ситуаційних задач:

1. Нерв рака, що містить два нервові волокна, подразнювали електричними імпульсами. Спочатку нерв був занурений у фізіологічний розчин, потім його перенесли в розчин, в якому іони натрію замінені іонами холіну, які не проникають через плазматичну мембрану. Після цього амплітуда потенціалів дії впала до нуля. Поясніть, чому виключення з фізіологічного розчину іонів натрію перешкоджає виникненню потенціалів дії.

________________________________________________________________________

2. Як зміниться МП, якщо заблокувати роботу К-Na+ насосу?

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________

3. Як зміниться МП, якщо потік Na+ всередину клітини збільшиться, а кількість К+ залишиться тією самою?

______________________________________________________________________

4. Чому при нанесенні двох подразнень з невеликим інтервалом між ними, друге з них не викликає ПД?

______________________________________________________________________

5. Нервове волокно, поміщене в середовище без солі, не збуджується при подразненні будь-якої сили. Чому?

____________________________________________________________________

6. Як і чому зміниться МП, якщо збільшити концентрацію К+ всередині клітини?

____________________________________________________________________

7. Як зміниться збудливість тканини, якщо МП зріс на 20%, а критичний рівень деполяризації на 30%? Вихідні величини: Е0 = 90мв, Ек = 60мв._________________________________________________________

__________________________________________________________________

8. При погіршенні кровопостачання міокарду в міжклітинній рідині підвищується концентрація К+. Як і чому це позначиться на генерації ПД у волокнах міокарду?

____________________________________________________________________

______________________________________________________________

ПЕРЕГЛЯД НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕОФІЛЬМУ.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ_____

Підпис викладача_________________________________________

ЗАНЯТТЯ 3.Дата________

ТЕМА: Фізіологія нервових волокон. Проведення збудження по нервових волокнах та через нервово-м'язовий синапс. Фізіологічні властивості м'язів. Механізми м'язового скорочення.

МЕТА:Вивчити механізми поширення збудження по нервових волокнах і механізм передачі збудження з нерву на м'яз, навчитися розраховувати швидкість поширення збудження по нерву. Вивчити фізіологічні властивості м'язів, особливості їх функцій. Опанувати метод динамометрії, ознайомитися з електроміографією.

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

  1. Будова нервового волокна та нервово-м'язового синапсу.
  2. Біохімічні властивості ацетилхоліну.
  3. Порівняльна характеристика проникності мембрани для іонів.
  4. Гістологічна будова скелетних (поперечносмугастих) і гладких м'язів.
  5. Фізіологічне значення структурних елементів м'язів.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____

Наши рекомендации