Зразок заповненої соціоматриці

Хто вибирає Кого вибирають
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.  
1. Бондарчук І.   + -     -     -         + +
2. Волинець О. +   - +         -   -     +  
3. Гончар С. + +   + -     -             -
4. Дмитренко В. + +     + - - -              
5. Коваль М.   + -     + +       -   -    
6. Левчук Д.   +   - +   +       -   -    
7. Лоза С.   +   + + +         -   - -  
8. Макарчук В.. +   - -         -         + +
9. Мороз О. - -               + - +   +  
10. Нестеренко А               +     - - - + +
11. Олексієнко Н.   +         -   - -     + +  
12. Петренко К.             -   - - +   + +  
13. Радкевич М.   +         -   - -   +   +  
14. Терещук Г. -           - + -       +   +
15. Ясинецька Л.     - -       + - +       +  
Кількість отриманих виборів
Кількість “+” виборів
Кількість взаємних “+” виборів
Кількість “-“ виборів
Кількість взаємних “-“ виборів
+ Позитивний вибір - Негативний вибір
+ Позитивний взаємний вибір - Негативний взаємний вибір

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – це графічне зображення ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.

Соціограма складається з ІV концентричних кіл:

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше позитивних виборів);

ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru яким у групі «надають перевагу» (отримали 3 – 5 позитивних виборів);

ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1 – 2 позитивні вибори);

ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику.

Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

 
  Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

Зразок соціограми, заповненої частково

(зображені лише позитивні вибори)

 
  Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

Зразок заповненої соціограми

(позитивні і негативні вибори)

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

Індивідуальна соціограма

для досліджуваного Бондарчука І. (№1)

 
  Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru = Зразок заповненої соціоматриці - student2.ruде Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – індекс позитивного статусу;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним ;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru = Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

де Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – індекс негативного статусу;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – кількість негативних виборів, отриманих досліджуваним;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – число членів групи.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru

де Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – коофіцієнт взаємності;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – кількість взаємних позитивних виборів;

Зразок заповненої соціоматриці - student2.ru – загальна кількість позитивних виборів у групі.

Значення індексу групової згуртованості Рівень групової згуртованості
0 – 0,49 Низький
0,5 – 0,59 Нижче середнього
0,6 – 0,69 Середній
0,7 – 0,85 Вище середнього
0, 85 – 1 Високий

ІІ Етап дослідження міжособистісних стосунків (ретест)

Ретест проводиться після первинного дослідження через 6-7 тижнів з тими ж досліджуваними. Ретест передбачає проведення соціометрії та аутосоціометрії. Він дозволяє перевірити первинну інформацію, а також прослідкувати динаміку міжособистісних стосунків у групі.

На основі даних тесту та ретесту будується характеристика групи та характеристика досліджуваного.

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі:

· Чи співпадають соціометричні зірки у тесті та ре тесті. Хто вони?

· Який груповий статус за результатами кожного з досліджень отримав офіційний лідер групи?

2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»:

· Чи співпадають знехтувані та ізольовані у тесті та ре тесті. Хто вони?

· Чи є у групі такі діти, які у обох дослідженнях отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого»? Хто вони?

· На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях?

· На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях?

· Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Хто вони? Яке положення вони займають у системі внутрішньо групових стосунків?

3. Аналіз рівня групової згуртованості:

· Скільки дітей у кожному з досліджень отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?

· Чи є діти, які в обох дослідженнях отримали лише позитивні вибори? Хто вони?

· Чи є діти, які в обох дослідженнях отримали лише негативні вибори? Хто вони?

· Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)?

· Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?

· Чи є у групі мікрогрупи ? Хто до них входить?

· Який показник групової згуртованості отримала група в обох дослідженнях?

· Чи є у групі неспівпадання позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?

· Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

4. Визначення перспектив подальшої дослідницької та корекційної роботи з групою:

· Можливі напрямки дослідницької та корекційної роботи з високостатусними членами групи.

· Можливі напрямки дослідницької та корекційної роботи з низькостатусними членами групи.

· Можливі напрямки дослідницької та корекційної роботи з мікрогрупами.

Схема написання соціально-психологічної характеристики досліджуваної дитини

Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків має базуватися на характеристиці міжособистісних стосунків в групі в цілому і містити відповіді на такі питання:

1. Аналіз положення досліджуваного у групі:

· Який груповий статус отримала досліджувана дитина в обох дослідженнях?

· Які у неї індекси позитивного і негативного статусу за результатами кожного дослідження?

· Чи змінилося положення дитини у групі за результатами ретесту? Якщо є зміни, то які?

· Чи співпадає груповий статус досліджуваного за результатами соціометрії та аутосоціометрії?

2. Аналіз особливостей стосунків досліджуваного у групі:

· Чи співпадають позитивні і негативні вибори досліджуваної дитини в тесті та ретесті?

· Чи є досліджувані, які в обох дослідженнях продемонстрували до дитини симпатію? Хто вони?

· Чи є досліджувані, які в обох дослідженнях продемонстрували до дитини антипатію? Хто вони?

· Чи є досліджувані, які у різних випадках демонстрували протилежне ставлення до дитини? Хто вони?

· Чи є досліджувані, які отримали від дитини позитивні вибори в обох дослідженнях? Хто вони?

· Чи є досліджувані, які отримали від дитини негативні вибори в обох дослідженнях? Хто вони?

· Чи є досліджувані, по відношенню до яких дитина продемонструвала протилежне ставлення у різних випадках? Хто вони?

· Представники яких статусних груп спрямували на дитину позитивні вибори?

· Представники яких статусних груп спрямували на дитину негативні вибори?

· На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої позитивні вибори?

· На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої негативні вибори?

· З ким має дитина позитивні і негативні взаємні вибори? Чи змінилися вони при ретесті?

· Чи має дитина зв’язок з офіційним лідером? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)?

· Чи має дитина зв’язки з неофіційним лідером? Які?

· Чи простежуються «напружені» зв’язки дитини з членами групи (вона робить позитивний вибір іншого досліджуваного, а отримує від нього негативний або навпаки, сама робить негативний вибір, а отримує позитивний)? Як багато таких випадків у кожному з досліджень? Чи збільшилася кількість таких зв’язків при ретесті? (повторному дослідженні)

· Чи входить дитина до мікрогруп? Якщо так, то до яких?

3. Визначення напрямків подальшої дослідницької та корекційної роботи з дитиною:

· Можливі напрямки дослідження та корекції статусу досліджуваного у групі.

· Можливі напрямки дослідження та корекції системи міжособистісних стосунків досліджуваного у групі.

Література:

1. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.

2. Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.

3. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 416 с.

Наши рекомендации