Подразника, n - показник степеня, а - константа

272. Закономірність абсолютної чутливості має такий вигляд:

a) Подразника, n - показник степеня, а - константа - student2.ru , де Е - чутливість, R - порогова величина подразника;

273. Предметність, як властивість сприймання, характеризується тим, що:

в) залежно від їх функції в житті людини;

274. Константність, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:

а) як постійний склад образу, незалежний від умов;

275. Цілісність, як властивість сприймання, характеризується відображаються:

б) як гештальт, що має ієрархію компонентів;

276. Структурність, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:

г) сукупно без можливої деталізації;

277. Аперцепція, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:

д) узагальнено і пов'язані зі словом;

278. Усвідомленість, як властивість відображаються: '

є) в залежності від змісту діяльності та особистості.

279. Сприймання форми, як його виду, здійснюється за допомогою:

в) перцептивних дій по контуру предметів;

280. Сприймання часу, як його виду, здійснюється за допомогою:

Д) коркових відділів мозку.

281. Сприймання руху, як його виду, здійснюється за допомогою;

г) фіксації точки зору або простежені за предметом;

282. Сприймання віддаленості здійснюється за допомогою:

а) акомодації кришталика, конвергенції зорових осей;

283. Сприймання глибини, як його виду, здійснюється за допомогою:

б) бінокулярного зору;

284. Психологічні теорії пам'яті вважають головним:

Г) активність суб'єкту.

285. Фізіологічні теорії пам'яті вважають головним:

в) утворення тимчасових нервових зв'язків та нейронних модулів;

286. Біохімічні теорії пам'яті вважають головним:

б) електрофізіологічні процеси - короткочасна пам'ять та білкові протеїни - довгочасна пам'ять;

287. Хімічні теорії пам'яті вважають головним:

а) ДНК, як спадкову і РНК, як онтогенетичну пам'ять;

288. Діяльнісна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:

г) свідоме запам'ятовування мнемонічних дій.

289. Біхевіористична теорія пам'яті виходить з того, що головним є:

в) фіксування досвіду у діях та поведінці;

290. Асоціативна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:

а) зв'язок між зовнішніми об'єктами та відчуттями;

291. Гештальтпсихологічна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:

б) структурна організація сприймання;

292. Запам'ятовування, як процес пам'яті визначається і складається як:

в) закріплення інформації довільно, мимовільно і відбиттям;

293. Забування як процес пам'яті визначається як:

б) актуалізація інформації утруднена;

294. Відтворення як процес пам'яті, визначається як:

г) відновлення інформації шляхом впізнання, згадування і пригадування.

295. Збереження як процес пам'яті, визначається як:

а) утримання інформації шляхом повторення та діяльності;

296. За розумінням, як критерієм пам'яті, вона поділяється на:

Г) механічну, смислову.

297. За модальністю, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:

а) рухову, емоційну, образну, словесно-логічну;

298. За волею, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:

в) мимовільну, довільну;

299. За часом, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:

б) короткочасну, оперативну, довгочасну;

300. Представники вюрцбуцької школи (О.Кільце, І.Ах) розглядали процес мислення як:

г) рішення задач, детермінуюча тенденція по досягненню мети;

301. Ж.Паже розглядав мислення як:

е) структурні схеми та їх генетичний розвиток.

302. О. Зельц розглядав мислення як:

в) інтелектуальні операції та антиципацію;

303. С.Л.Рубінштейн розглядав процес мислення як:

а) аналіз через синтез;

304. Гештальтпсихологія (В.Келер, М. Вертгеймер) розглядали мислення як:

д) переструктурування проблемної ситуації;

305. І.Я.Гальперін розглядав процес мислення як:

б) орієнтування на суттєві ознаки умов;

306. Процес вирішення завдань нетворчого характеру складається з:

б) обслідування умов задач з метою виявлення невідомого; пошук засобів вирішення завдання; знайдення рішення; перевірка знайденого рішення.

307. Процес вирішення творчої задачі складається з таких етапів:

а) обслідування умов задач з метою виявлення невідомого, пошук засобів вирішення завдання; відхід від процесу рішення, так як готових засобів рішення немає; інкубація та антиципація мети; інсайт та знайдення рішення; перевірка знайденого рішення;

308. Наочно-дійове, як вид мислення, характеризується:

г) умови задач дані наочно, а рішення здійснюється рухами.

309. Наочно-образне, як вид мислення, характеризується:

а) умови задач дані наочно, а рішення здійснюються у образній формі;

310. Операційне мислення, як його вид, характеризується:

б) суб'єкт може вирішувати задачі у внутрішньому плані;

311. Абстрактне мислення, як його вид, характеризується:

в) суб'єкт спирається на узагальнені ознаки умов;

312 При класифікації мислення існують два підходи: генетичний та професійний. Який з них розробив Ж.Паже:

а) генетичний: наочно-дійове, наочно-образне, операційне та абстрактне;

313. На егоцентричному рівні футурреальність(майбутнэ) уяви пов'язана з:

б) заповнення невизначеності образами уявлення;