Стаття 40. Заходи з евакуації

1. Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодженню або знищенню.

2. Залежно від масштабів надзвичайної ситуації евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому та об'єктовому рівні.

3. Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі її види:

обов'язкова;

загальна і часткова;

тимчасова і безповоротна.

4. Рішення про проведення евакуації приймають:

на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

на місцевому рівні - місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;

на об'єктовому рівні - керівники суб'єктів господарювання.

5. У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, що може потрапити до зони радіоактивного забруднення, приймається місцевими державними адміністраціями на підставі висновку санітарно-епідеміологічної служби відповідно до прогнозованого дозового навантаження на населення або за інформацією від суб'єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі.

6. У невідкладних випадках керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а у разі його відсутності керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

7. Обов'язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:

аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних і гідрогеологічних явищ і процесів;

збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

8. Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:

можливого радіоактивного та хімічного забруднення;

катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

9. Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком, станом здоров'я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів до збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті.

10. Проведення евакуації забезпечується шляхом:

утворення регіональних, місцевих та об'єктових органів з евакуації;

планування евакуації;

визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;

організації оповіщення керівників суб'єктів господарювання і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

життєзабезпечення евакуйованого населення у місцях їх безпечного розміщення;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

11. За рішенням органів, зазначених у частині четвертій цієї статті (крім керівників суб'єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у примусовому порядку транспортні засоби суб'єктів господарювання, а у разі безпосередньої загрози життю або здоров'ю населення - усі наявні транспортні засоби суб'єктів господарювання та громадян.

12. Суб'єкту господарювання і громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсується вартість надання послуг і розміри фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

13. Працівник суб'єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення у зв'язку з надзвичайною ситуацією, несуть відповідальність відповідно до законів.

14. У разі виникнення загрози життю або здоров'ю громадянам України на території іноземних держав відповідними центральними органами виконавчої влади здійснюється їх евакуації.

15. Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть нанести їм шкоду, за наявності часу на її проведення.

16. Порядок проведення евакуації визначається Кабінетом Міністрів України.

17. Планування заходів з евакуації здійснюється відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Наши рекомендации