Тріада кохання» за Стернбергом
В сучасних дослідженнях шлюбних стосунків підкреслюється важливість якості міжособистісної взаємодії подружжя як чинника стабільності шлюбу. В більшості випадків причиною вступу у шлюбні стосунки партнери називають любов та відчуття прихильності. У сучасній родині значно зниженні такі функції сім’ї як економічна, репродуктивна та інші, тому якість стосунків стає найважливішою характеристикою шлюбу. Здатність партнерів до встановлення стосунків психологічної інтимності є одним з найважливіших чинників якісних та задовільних стосунків [14, c. 202].
Однією з популярних психологічних теорій, які використовуються для аналізу міжстатевих стосунків є теорія тріади любові Р. Стернберга. Любовні стосунки згідно цієї теорії аналізуються в контексті розвиненості та співвідношення трьох компонентів:
1) близькості (інтимності) – яка відповідає за емоційну близькість та довіру у стосунках;
2) сексу (сексуальність), яка пов’язана із пристрастю у парі;
3) відповідальності – прийняття рішення про тривалість і підтримку стабільності взаємин на довгий час. Співвідношення компонентів тріади любові формує різновиди любові. Збалансований трикутник, у якому присутні всі три компоненти любові є гармонійною любов’ю, високі показники сексу та інтимності – романтичне кохання та т.п. Параметр «любові» є важливим для діагностики шлюбних стосунків, через те, що дозволяє виявити складнощі у подружжі, які дестабілізують його.
Для проведення дослідження за методикою Р. Стернберга [8, c. 30] ми запропонували парам відповісти на запитання, які ми ставили респондентам у різній послідовності. Результати проведеного опитування, та їх кількісну оцінку ми занесли до таблиці 5 (дивись таблицю 5 додатку). Показники аспектів «тріади любові» ми наводимо у таблиці 6. Кожен з показників ми отримали, розділивши суму балів за відповіді на питання на 15:
1) показник інтимної близькості пари - питання 1-15 / 15,
2) показник пристрасті пари - питання 16-31 /15,
3) показник обов’язку / рішення - питання 32-45 / 15.
Таблиця 6.
Показники аспектів «тріади любові»
| № з/п | Показники | Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 | |||||
| Віталій Р. | Анна Л. | Олег В. | Тетяна В. | Олена Д. | Ігор Д. | Максим С. | Олена С. | Олександр Д. | Ляна С. | ||
| Кількісні показники, сума балів | |||||||||||
| Показник інтимної близькості пари (І) | 5,4 | 5,4 | 6,1 | 6,4 | 8,9 | 8,9 | 5,7 | 5,9 | 5,8 | 6,1 | |
| Показник пристрасті пари (П) | 2,8 | 2,7 | 8,1 | 4,9 | 8,8 | 8,8 | 2,7 | 5,8 | 4,3 | 5,9 | |
| Показник обов’язку / рішення (Р) | 2,5 | 2,8 | 8,4 | 4,1 | 8,9 | 8,9 | 5,2 | 5,8 | 4,9 | 5,2 |
Отримані показники представляємо графічно у вигляді тирикутників-тріад (див. рисунок 2), де літерами з апострофом позначені показники жінки, якщо вони не співпадають з показниками чоловіка.
 |  |
 |  |
 |
Рисунок 2. Графічна інтерпритація отриманих даних за методикою Р. Стернберга.
Сам автор методики, Р. Стернберг, розрізняв такі випадки сумісності / несумісності трикутників (див. рисунок 3).
 | 1. Повна сумісність трикутників - гармонійні любовні стосунки пари. |
 | 2. Доволі близька сумісність трикутників - нормальні любовні стосунки у парі. |
 | 3. Помірна сумісність трикутників - задовільні любовні стосунки у парі. |
 | 4. Низька сумісність трикутників - відсутність любові у парі. |
Рисунок 3. Типи любовних стосунків пари за методикою Р. Стернберга [8, c. 31-33].
Аналізуючи отримані результати дослідження [1, 7] (див. таблицю 7. додатку), ми можемо констатувати, що «ідеальним» подружжям є пара №3, відсутність любові спостерігається у пари №2, в той час, як у пар №1, №4 та №5 простежується задовільний стан любовних стосунків. Головним чинником та запорукою гармонійних відносин у парі є психологічна сумісність партнерів, спільні інтереси, смаки, прагнення, цілі. Такі чинники як матеріальне становище, соціальний статус (цивільний чи юридично укладений шлюб), наявність спільних дітей та сумісне проживання відіграють менш значну роль, проте також у певній мірі впливають на розвиток та збереження гармонійних любовних стосунків у парі. Такий фактор, як велика різниця у віці, що зумовлює розбіжності у світогляді, прагненнях, цілях та світосприйнятті партнерів, не сприяє розвитку та збереженню любовних відносин у парі, як у випадку Олега В. та Тетяни В.
Гармонія сімейного життя є повсякденною тяжкою працею обох партнерів, їх прагненням зберегти та покращити психологічну підтримку одне одного, романтику та комфортне спілкування, сумісний пошук розв’язання проблем, які постають перед подружжям щодня.
Цікавим є факт того, що усі з перелічених Р. Стернбергом видів любові можуть проявлятися у людини (чи у одного подружжя) протягом всього життя, поступово переходячи із однієї стадії у іншу. Так, більшість любовних відносин починається з миттєво виникаючої симпатії, відчуття емоційної близькості, спільності інтересів з іншою людиною. Після чого може розвинутися романтичне чи пристрасне кохання [1; 8, c. 34].
Пристрасне кохання поступово згасає. Чім більше емоційних підйомів та спадів, тим більше тривають любовні стосунки. Пристрасть не може бути вічною, а пристрасне кохання зазвичай триває не більше 2-3 років. Після двох років сімейного життя подружжя відчуває менше закоханості, ніж у перший рік шлюбу. Після чотирьох років шлюбу процент розлучень є найвищим не зважаючи на країну світу та культурні особливості подружжя. Якщо після чотирьох років шлюбу стосунки у парі тривають, то кохання стає більш стійким та рівним, зберігаючи легкий романтичний присмак. Такий зв'язок є коханням -дружбою. На відміну від бурних почуттів та емоцій пристрасного кохання, любов-дружба є глибокою та тендітною спорідненістю двох людей.
Розвиток та згасання кохання можна порівняти зі звичкою пити каву: спочатку напій тонізує, викликає збудження, проте при постійному вживанні напою, посилюються протилежні емоції та наступає звикання. Подібно до цього нетривалі романтичні почуття перетворюються на щось звичайне, буденне, доки не зникають до кінця.
3.3. Методика «Мова Я»
В сучасному суспільстві є широко розповсюдженою занепокоєність з приводу нестабільності шлюбу та родинних взаємин, розчарування у традиційних цінностях сім’ї. Ознаками цих явищ є все більша кількість альтернативних форм шлюбно-родинних стосунків. Основні підходи, що визначають закономірності подружніх взаємин, базуються на засадах структурності, функціональності та адаптивності - відносин. Так, згідно зі структурним підходом, подружні стосунки це динамічна система відносин членства, функціональний підхід акцентує взаємозв’язок та умотивованість дій подружжя, адаптивний підхід виділяє індивідуальні особистісні якості, співвідношення яких визначає можливості взаємної адаптації.
Більшість психологів і соціологів, які досліджували сімейні взаємовідносини, підкреслюють важливість початкового періоду розвитку сім’ї Саме у цей період відбувається подружня адаптація, формуються сімейні норми, здійснюється оволодіння рольовою поведінкою, а також одночасно в цей період загострюються майже всі проблеми подружнього життя [1, c. 74].
Отже, насамперед необхідно розглянути поняття сім’ї. Родина - найдавніший інститут людської взаємодії, унікальне явище. Її унікальність полягає в тому, що кілька людей самим тісним способом взаємодіють протягом тривалого часу, що нараховує десятки років, тобто протягом більшої частини людського життя. У такій системі інтенсивної взаємодії не можуть не виникати суперечки, конфлікти і кризи.
Слід додати, що сім’я відіграє величезну роль у житті як окремої особистості, так і всього суспільства. Найважливішими характеристиками сім’ї є її функції, структура і динаміка. Коротко розглянемо їх. Основні функції сім’ї: виховна, господарсько-побутова, емоційна, функція духовного (культурного) спілкування, первинного соціального контролю, сексуально-еротична.
1) Виховна функція сім’ї полягає в тому, щоб задовольняти індивідуальні потреби в батьківство і материнство, в контактах з дітьми та їх вихованні.
2) Господарсько-побутова функція сім’ї полягає в задоволенні матеріальних потреб сім’ї (у їжі, даху і т.д.), у сприянні збереження їхнього здоров’я (забезпечується відновлення витрачених у праці фізичних сил).
3) Емоційна функція сім’ї полягає в тому, щоб задовольняти потреби її членів у симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.
4) Функція духовного (культурного) спілкування несе в собі задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємному духовному збагаченні.
5) Функція первинного соціального контролю забезпечує виконання членами сім’ї соціальних норм.
6) Сексуально-еротична функція полягає в задоволенні сексуально-еротичних потреб членів сім’ї [9, c. 48-50].
Функції сім’ї з часом зазнають певних змін: одні втрачаються, інші з’являються відповідно до новими соціальними умовами, а треті змінюють своє положення в загальній структурі [7, c. 226]. Функції сім’ї можуть бути порушені. У цьому випадку її життєдіяльність порушується, утрудняється виконання функцій. Сприяти порушенням може широке коло факторів: особливості особистостей її членів і взаємин між ними, певні умови життя сім’ї, тощо.
Структуру сім’ї становить її складу, число членів, а також сукупність їх взаємин. Аналіз структури сім’ї дає можливість відповісти на питання, яким чином реалізуються функції сім’ї: хто в сім’ї здійснює керівництво і хто є виконавцем, як розподілені між членами сім’ї права та обов’язки.
Таким чином, люди, що створюють сім’ю, прагнуть задовольнити комплекс потреб любові, в дітях, в переживанні загальних радощів, в розумінні, це не тільки реалізація ідеальних уявлень про шлюб, які склалися у майбутнього подружжя. Це реальне життя двох, а потім і декількох людей, у всій її складності і різноманітності; вона включає безперервні переговори, укладання угод, компроміси і, звичайно, подолання труднощів, вирішення конфліктів, які є в кожній сім’ї та можуть супроводжувати дисфункцію стосунків.
На думку фахівців [12-14], причини, які викликають дисфункцію сімейних відносин, дуже різноманітні. Останнім часом з’явилися дослідження, в яких крім об’єктивних умов життєдіяльності сучасних українських родин досліджуються й інші, серед яких проблеми зради, ревнощів, розуміння розподілу домашніх справ, ставлення до виконання подружніх обов’язків, підходи до виховання дітей тощо. Все частіше дослідження шлюбних і сімейних відносин торкаються вивчення розподілу сімейних ролей, мотивів вибору шлюбного партнера, мотивів розлучень, сімейних конфліктів, проблем стосовно планування сім’ї тощо. Основні аспекти відносин функціональних та дисфункціональних сімей такі:
1. Здорова (функціональна) сім`я – це така, що характеризується гнучкою ієрархічною структурою влади, ясно сформульованими сімейними правилами, сильною батьківською коаліцією, неушкодженими між поколінними кордонами.
2. Благополучна сім’я характеризується емоційним комфортом в сім’ї, в такій сім’ї існують взаєморозуміння, високий рівень координації, взаєморозуміння, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність.
3. Для конфліктної (дисфункціональної) сім’ї типові «заплутані відносини» між членами сім’ї. Дисфункціональні сім’ї мають наступні характеристики: існування будь-яких проблем у сім’ї заперечується, відчувається нестача в ступеня інтимності, почуття сорому використовуються для мотивації індивідуальної поведінки, сімейні ролі є жорсткими, індивідуальна ідентичність приноситься в жертву сімейної ідентичності, а індивідуальні потребам родини в цілому.
Виходячи з вище сказаного слід зазначити, що сімейні порушення являють собою складні утворення, що включають фактори, їх зумовлюють (труднощі, з якими зіткнулася сім’я), несприятливі наслідки для сім’ї та її реакції (зокрема, осмислення порушень членами сім’ї). Тому у вирішенні таких аспектів важливу роль відіграє психокорекція [11, 13, 14].
У сімейній психокорекції об’єктом психологічного впливу виступає сім’я, сприйнята як якесь єдине ціле, що включає в себе не тільки безпосередньо подружжя та їх родичів, але всіх значущих близьких. Сім’я та сімейні проблеми існують, але розвиненої теорії та практики сімейної психокорекції в Україні поки ще немає. Проте найбільш частими причинами проблем у подружніх стосунках вважають:
• різне уявлення подружжя про розподіл ролей в даному виді відносин;
• різне уявлення подружжя про спосіб вираження почуттів;
• невиправдані очікування в інтимно-особистісної сфері;
• невиправдані очікування на побутовому рівні (матеріальний добробут, соціальний статус, житлові умови).
Тому головне, що повинні досягти клієнти для нормалізації подружніх взаємин у процесі корекції, це:
• «побачити» себе;
• прийняти себе;
• «побачити» один одного;
• прийняти один одного;
• навчитися розмовляти один з одним, висловлюючи свої думки і почуття партнера зрозумілим для нього чином.
Крім того, при аналізі ситуації необхідно враховувати життєвий цикл сім’ї. Так як життєвий цикл сім’ї – це певні етапи розвитку сімейних відносин від початку до стабілізації або розпаду. Відповідно, позначивши стадію розвитку сімейних відносин, на якій знаходиться дана сім’я, фахівець може визначити і вогнище конфлікту, що сприятиме як встановленню психологічного діагнозу, так і плануванню заходів психокорекційного впливу. Одним з інструментів сімейної психокорекції є методика «Мова Я», сутність якої полягає у тому, щоб сімейна пара навчилася слухати одне одного, поважати та цінити інтереси партнера, разом приймати важливі рішення. Отже, нашим парам було запропоновано обговорити ситуацію, коли обидва партнери повинні були прийняти спільне рішення щодо того, на що витратити отримані у спадок від бабусі дружини гроші. Завдання психолога - консультанта - виділити у діалозі пари ключові фрази, які використовуються для розв’язання проблеми, а потім попросити кожного з подружжя перефразувати ці речення з використанням мови Я.
Результати опитування першої пари - Віталія Р. та Анни Л. показали, що вирішальними аргументами є слова та факти, наведені Анною Л., з якими зазвичай погоджується її цивільний чоловік. Такий стан речей часто призводить до напруження відносин пари. Основним джерелом добробуту подружжя є фінансові кошти, які заробляє дружина. Отже, наведемо ключові фрази та їх трансформації за методикою «мова Я» [1, 2]:
1) Анна Л.: «Я вважаю, що справедливо буде покласти кошти на рахунок у надійний банк». - Віталій Р.: «Я вважаю, що треба по-іншому витратити гроші, бо в країні зараз нестабільність, а банк врешті-решт збанкрутує. Ні я, ані ти грошей тих не побачимо!!!». Перефразування: «Ми вважаємо, що справедливо буде розумно розпорядитися спадком любої бабусі, якщо ми переведемо отриманий спадок у надійну міжнародну валюту та інвестуємо у прибуткову компанію. Отримані дивіденди ми зможемо витратити на придбання житла, щоб мати змогу жити разом».
2) Анна Л.: «Це - спадок моєї бабусі, і тому лише я маю право ним розпоряджатися, як сама забажаю!!!». Віталій Р.: «Зрозуміло, навіть якщо я тобі допомагав піклуватися про хвору бабусю, то я зараз пусте місце!!!». Перефразування: «Безперечно, як онука ти (Анно) маєш більше прав на розпорядження спадком, втім я теж тобі допомагав і тому теж маю певні права. Зокрема я хочу зберегти існуючі між нами відносини, й тому вважаю доцільним обговорити це гостре питання згодом, коли ми обоє будемо у більш стабільному емоційному стані».
Результати опитування другої пари - Олега В. та Тетяни В.:
1) Тетяна В.: «Я отримала спадок від бабусі, тому хочу придбати собі та дітям потрібні та якісні речі (одяг, взуття, тощо). Мені потрібні речі, які б нагадували мені про бабусю». Олег В.: «В тебе є все необхідне, в дітей - теж. Ти недосвідчена й дуже молода, щоб як слід розпорядитися грошима!!!». Перефразування: «Ми -родина. Чоловік - голова родини, тому добробут родини тримається на його плечах, дружина має йому коритися та дослухатися до його слів». (Корекція не вдалася).
2) Тетяна В.: «Олеже, подумай про дітей: їм цього року треба йти до школи, їм потрібне шкільне приладдя та форма. Моя бабуся так хотіла, щоб її правнуки були найгарнішими школярами у класі». Олег В.: «Гаразд, лише заради дітей». Перефразування: «Бабуся пишалася своїми правнуками, тому ми зробимо все, щоб наші діти отримали якісну освіту та навчалися у престижній школі, стали гідними нащадками своїх предків».
Під час опитування третьої пари - Ігоря Д. та Олени Д. не було знайдено конфліктогенних фраз у їх бесіді, що свідчить про злагоду та гармонійність стосунків у родині зі 30 - літнім стажем подружнього життя, ідеальну любов партнерів.
Результати четвертої пари - Максима С. та Олени С. показали наступне: керування справами у родині бере на себе дружина, яка має вольовий (часто деспотичний характер) та домінує над чоловіком. Такий стан речей викликає подекуди протест чоловіка, який намагається звільнитися з-під впливу дружини. Дружина часто маніпулює чоловіком, використовуючи дітей. У родині часто присутні конфлікти, через що чоловік часто п’є та ховається за роботою.
1) Олена С.: «Ти грошей цих не побачиш. Не зазіхай на них - вони не твої, а мої. Твій обов’язок гроші в дім приносити, а мій витрачати». Максим С.: «Олено, нам треба закрити кредит у банку, потрібна сума зараз у тебе в руках. Кредит я взяв у банку на своє ім’я, щоб купити для нашої родини більшу квартиру: зараз ми вчотирьох живемо у однокімнатній квартирі. Давай подумаємо про нас і дітей». Олена С.: «Не сміши!!! Береш кредити та купляєш залізо для комп’ютера, а я повинна жертвувати моїми дітьми та собою. Шукай де інде гроші, нездара!!! Все. Не розмовляю з тобою до середи!!!» (Корекція не вдалася).
Результати п’ятої пари - Олександра Д. та Ляни С. показали, що незважаючи на цивільний шлюб та посередній рівень любовних стосунків, у парі панує злагода та узгодженість щодо економіки стосунків - всі рішення, пов’язані з фінансами, пара вирішує спільно, а кожне прийняте ними рішення - результат конструктивного діалогу та їх наради.
1) Ляна С.: «Олександре, я отримала спадок від бабусі, давай вирішимо, як розпорядитися грошима. До речі мені б хотілося купити хутряну шубку для зими. (Замріяно) …От вдягну її та згадаю про бабусю…». Олександр Д.: «Ляна, (доброзичлива інтонація) гадаю, що нам корисно було б допоки заощадити ці гроші, бо ми нещодавно придбали у кредит квартиру, нам потрібно вчасно сплатити кредит та зробити ремонт». Перефразування: «Ти цілком правий, з шубкою я трохи поспішила. Давай втілимо спочатку поточну мрію про затишне нове житло, гроші заощадимо, а потім приймемо узгоджене рішення щодо спадку бабусі».
ВИСНОВКИ
Сексуальність людини досліджують у межах міждисциплінарного підходу медико-біологічний, соціокультурний та психологічний напрями, що зумовило тісні міждисциплінарні зв'язки психології сексуальності з анатомією та фізіологією людини (надають їй відомості про будову та функціонування статевої системи, фізіологію статевого акту тощо), сексопатологією (займається етіологією, патогенезом та лікуванням сексуальних розладів), культурологією, соціологією, етнографією та історією (допомагають з'ясувати вплив на сексуальні установки, норми та сексуальну поведінку людини культурних традицій та історичних особливостей).
Психологія сексуальності тісно співпрацює з багатьма галузями психологічної науки. Наприклад, дані вікової психології, геронтології необхідні у дослідженнях розвитку сексуальності людини впродовж її життя. Психологія статі, що вивчає психофізіологічні, особистісні, соціально-психологічні статеві особливості, їх походження і взаємозв'язок з поведінкою, створює передумови для досліджень психологічних відмінностей чоловічої та жіночої сексуальності, особливостей статево - рольової поведінки, тощо. Соціальна психологія, зосереджена на проблемах спілкування, міжособистісної атракції, поведінки людини в групі тощо, надає психології сексуальності наукову базу для досліджень особливостей формування статевих норм, статевого виховання, міжстатевих стосунків. Разом із психологією сім'ї та сімейною терапією психологія сексуальності досліджує статеве життя у цивільних та офіційно зареєстрованих шлюбних союзах, а також пов'язані з ними психологічні проблеми. Тісним є зв'язок психології сексуальності із психологією особистості, адже не лише особистісні особливості (темперамент, характер, ціннісні орієнтації тощо) впливають на сексуальну поведінку людини, а й сексуальність впливає на особистість та її поведінку.
Загалом психологія сексуальності синтезує у своїх студіях усі дані інших галузей психологічної науки щодо проблем статі, статевого життя та міжстатевих стосунків. З огляду на всеосяжний характер сексуальності, вплив її на всі сфери людського буття дослідження в цій галузі сприяють розвитку всіх дотичних до психології сексуальності наукових дисциплін.
Сексуальність людини - широка сфера функціонування, що охоплює основні фізіологічні відмінності між чоловіком і жінкою, якості, що характеризують маскулінність та фемінність, латентну (приховану) і маніфесту (явну) сексуальну поведінку. Сексуальність також є сукупністю психічних реакцій, переживань і вчинків, пов'язаних із проявом та задоволенням статевого потягу. Психологія сексуальності є галуззю психологічної науки, що вивчає психологічні закономірності і механізми сексуального реагування людини. Метою її є з'ясування психологічних проявів та детермінант сексуальності. Дослідження у сфері психології сексуальності відбувається з використанням не експериментальних та експериментальних методів. До не експериментальних зараховано дослідження конкретних випадків, опитування та спостереження, до експериментальних - власне експеримент. У психологічних дослідженнях сексуальності застосовують спеціальні засоби і технології збирання інформації: електронні прилади д та комп'ютерне оцінювання сексуальної поведінки.
Психологія сексуальності має тісні міждисциплінарні зв'язки з анатомією та фізіологією людини (надають їй відомості про будову та функціонування статевої системи, фізіологію статевого акту тощо), сексопатологією (займається етіологією, патогенезом та лікуванням сексуальних розладів), культурологією, соціологією, етнографією та історією (допомагають з'ясувати вплив на сексуальні установки, норми та сексуальну поведінку людини різних культурних традицій та історичних особливостей), а також із багатьма галузями психологічної науки.
На прикладі вивчення п’яти українських пар, які мають сімейні стосунки більш ніж 5 років, були визначенні позитивні та негативні чинники впливу на психологічну складову сексуальності, а саме:
1) позитивні чинники: взаєморозуміння, наявність спільних інтересів, хобі та цілей, пережиті парою тяжкі випробування долі (скрутні часи), партнерські відносини щодо прийняття зважених спільних рішень, спільне проживання, незначна різниця у віці.
2) негативні чинники: велика різниця у віці, розбіжності у інтересах, темпераментах, цілях та ставленні до родинних цінностей, прагнення домінувати над партнером, контролювати його повсякчас (випадок пар № 2 та №4), егоцентризм (випадок Олени С. та Олега В.).
Також цікавим було простежити розбіжності між біологічною та психологічною статями. Зокрема, більшість сучасних індивідів наближаються до андрогенності, в наслідок соціалізації та побудови кар’єри набуваючи як суто чоловічих, так й жіночих рис. Втім андрогенність не свідчить про втрату психологічної статі, а лише виступає частиною унікального психологічного портрету особистості з урахуванням соціальних, психологічних та біологічних параметрів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Doing Your Qualitative Psychology Project / C. Sullivan, S. Gibson, S. Riley. - London: SAGE, 2012. -232 p.
2. Forrester M.A. Doing Qualitative Research in Psychology: A Practical Guide / M. A. Forrester. - London: SAGE, 2010. - 280 p.
3. Helgeson V. Psychology of Gender: Fourth Edition / Vicky Helgeson. - New York: Routledge, 2015. - 656 p.
4. History of Psychology / R. Lawson, J. Graham, K. Baker. - New York: Routledge, 2015. - 528 p.
5. Kinsey A. Сh. Sexual Behavior in the Human Male /A. Ch. Kinsey, W.B. Pomeroy, C. E. Martin. - Bloomington & Indianapolis: Indiana University Press, 1998. - 804 p.
6. Rudman L. A., Glick P. The Social Psychology of Gender: How Power and Intimacy Shape Gender Relations / Laurie A. Rudman, Peter Glick. - New York: Guilford Press, 2012. - 386 p.
7. Smith J. A. Qualitative Psychology: A Practical Guide to Research Methods /J.A. Smith. - London: SAGE, 2015. - 312 p.
8. Головнева И. В. Психология семейных отношений: Учеб. пособие для студентов вузов / И. В. Головнева; Нар. укр. акад. [Каф. соц. работы и психологии]. – Х.: Изд-во Нар. укр. акад. – 2003. – 76 с.
9. Дєніжна С.О., Сова М.О. Етика і психологія сімейного життя: навчальний посібник / М.О. Сова, С.О. Дєніжна. - К.: Видавничий центр НУБіП України, 2010. - 212 с.
10. Діденко C.В., Козлова О.С. Психологія сексуальності / C.В. Діденко, О. С. Козлова. - К.: Академвидав, 2009. - 304 с.
11. Довідник із сексології, сексопатології та андрології / Під ред. проф. А.В. Люлько. – Київ: «Здоров’я», 2004. – 239 с.
12. Психология сексуальности / А. Котенёва, Е. Кащенко, Ю. Прокопенко, Д. Новиков, А. Осипов, Е. Черепанова, А. Харитонов, Е. Ершова, Ж. Семёнова, А. Чалова, Г. Дерягин, Г. Введенский. - М.: Litres, 2016. - 350 с.
13. Психологія сім’ї: навчальний посібник / Л.В. Помиткіна, В.В. Злагодух, Н.С Хімченко, Погорільська Н.І. - Київ: 2010. - 264 с.
14. Реан А. А. Психология изучения личности / А.А. Реан. - СПб: Михайлов, 1999. - 288 c.
ДОДАТОК
Таблиця 1.
Характеристика пар - респондентів дослідження
| № з/п | Показники | Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 | |||||
| Віталій Р. | Анна Л. | Олег В. | Тетяна В. | Олена Д. | Ігор Д. | Максим С. | Олена С. | Олександр Д. | Ляна С. | ||
| Вік респондентів, повних років | |||||||||||
| Стаж шлюбних відносин, років | |||||||||||
| Наявність дітей | - | + | + | + | + | ||||||
| Наявність спільних дітей, осіб | - | - | |||||||||
| Проживають спільно | - | + | + | + | + | ||||||
| Наявність у власності житла | + | + | + | + | + | ||||||
| Наявність вищої освіти | + | + | - | + | + | + | + | + | - | - | |
| Наявність постійного місця роботи | - | + | + | - | + | + | + | - | + | - | |
| Утримує родину | - | + | + | - | + | + | + | - | + | + | |
| Спільні інтереси, хобі | - | - | + | - | + | ||||||
| Спільно подолані проблеми | + | + | + | + | + | ||||||
| Часті конфлікти у шлюбі | - | + | - | + | - |
Таблиця 2.
Опитувальник за методикою С. Бем
| № з/п | Питання | Відповідь | № з/п | Питання | Відповідь | |||
| Так | Ні | Так | Ні | |||||
| Верящий в себя | Сильная личность | |||||||
| Умеющий уступать | Преданный | |||||||
| Способный помочь | Непредсказуемый | |||||||
| Склонный защищать свои взгляды | Сильный | |||||||
| Жизнерадостный | Женственный | |||||||
| Угрюмый | Надежный | |||||||
| Независимый | Аналитичный | |||||||
| Застенчивый | Умеющий сочувствовать | |||||||
| Совестливый | Ревнивый | |||||||
| Атлетический | Способный к лидерству | |||||||
| Нежный | Заботящийся о людях | |||||||
| Театральный | Прямой, правдивый | |||||||
| Напористый | Склонный к риску | |||||||
| Падкий на лесть | Понимающий других | |||||||
| Удачливый | Скрытный |
Продовження таблиці 2.
| № з/п | Питання | Відповідь | № з/п | Питання | Відповідь | |||
| Так | Ні | Так | Ні | |||||
| Быстрый в принятии решений | Агрессивный | |||||||
| Сострадающий | Доверчивый | |||||||
| Искренний | Малорезультативный | |||||||
| Самодостаточный | Склонный вести за собой | |||||||
| Способный утешить | Инфантильный | |||||||
| Тщеславный | Адаптивный, приспособляющийся | |||||||
| Властный | Индивидуалист | |||||||
| Имеющий тихий голос | Не любящий ругательств | |||||||
| Привлекательный | Не систематичный | |||||||
| Мужественный | Имеющий дух соревнования | |||||||
| Теплый, сердечный | Любящий детей | |||||||
| Торжественный, важный | Тактичный | |||||||
| Имеющий собственную позицию | Амбициозный, честолюбивый | |||||||
| Мягкий | Спокойный | |||||||
| Умеющий дружить | Традиционный, подверженный условностям |
Таблиця 5.
Результати опитування респондентів за методикою Р. Стернберга у балах
| № з/п | Питання | Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 | |||||
| Віталій Р. | Анна Л. | Олег В. | Тетяна В. | Олена Д. | Ігор Д. | Максим С. | Олена С. | Олександр Д. | Ляна С. | ||
| Кількісні показники у балах | |||||||||||
| Я желаю N. всяческого благополучия. | |||||||||||
| У меня теплые отношения с N. | |||||||||||
| Я всегда могу рассчитывать на поддержку N. | |||||||||||
| N. всегда может рассчитывать на мою поддержку. | |||||||||||
| Я готов(а) многим пожертвовать для N. | |||||||||||
| Я получаю значительную эмоциональную поддержку от N. | |||||||||||
| Я оказываю значительную эмоциональную поддержку N. | |||||||||||
| Я хорошо лажу с N. | |||||||||||
| Я очень ценю роль N. в моей жизни. | |||||||||||
| Я ощущаю свою близость к N. | |||||||||||
| Мои отношения с N. вполне меня устраивают. | |||||||||||
| Я чувствую, что действительно понимаю N. |
Продовження таблиці 5.
| № з/п | Питання | Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 | |||||
| Віталій Р. | Анна Л. | Олег В. | Тетяна В. | Олена Д. | Ігор Д. | Максим С. | Олена С. | Олександр Д. | Ляна С. | ||
| Кількісні показники у балах | |||||||||||
| Я чувствую, что N. действительно понимает меня. | |||||||||||
| Я чувствую, что действительно могу доверять N. | |||||||||||
| Я делюсь с N. своими глубоко личными переживаниями. | |||||||||||
| Мне достаточно увидеть N., чтобы прийти в возбуждение. | |||||||||||
| Я очень часто думаю о N . | |||||||||||
| Мои отношения с N. очень романтичны. | |||||||||||
| Я нахожу N. очень привлекательным. | |||||||||||
| Я идеализирую N. | |||||||||||
| Я не могу себе представить, чтобы кто-то другой сделал меня такой(им) счастливой(ым) как N.. | |||||||||||
| Я хочу быть с N. и ни с кем другим. | |||||||||||
| Для меня нет ничего важнее моих отношений с N. | |||||||||||
| Мне особенно приятен физический контакт с N. | |||||||||||
| В моих отношениях с N. есть что-то волшебное. | |||||||||||
| Я обожаю N. | |||||||||||
| Я не могу представить себе жизнь без N. | |||||||||||
| Наши отношения с N. можно назвать страстью. | |||||||||||
| 29. Когда я смотрю фильмы или читаю книги о любви, я думаю о N. | |||||||||||
| У меня часто возникают сексуальные фантазии, связанные с N. | |||||||||||
| Я знаю, что я люблю N. | |||||||||||
| Я твердо решил (а) поддерживать отношения с N. | |||||||||||
| Я люблю N. и никому не позволю встать между нами. | |||||||||||
| Я уверен(а) в постоянстве моих отношений с N. | |||||||||||
| Я не могу себе представить, что может помешать сохранению моей преданности | |||||||||||
| Я надеюсь сохранить любовь к N. до конца моих дней. | |||||||||||
| Я всегда буду ощущать глубокую ответственность за N. | |||||||||||
| Я считаю свою преданностьN. очень сильной. | |||||||||||
| Я не могу представить себе, что мои отношения с N. могут окончиться. | |||||||||||
| Я уверен(а) в своей любви к N. | |||||||||||
| Я считаю свою связь с N. постоянной. | |||||||||||
| Я считаю свои отношения с N. хорошим решением. | |||||||||||
| Я испытываю чувство ответственности за N. | |||||||||||
| Я намереваюсь продолжить свою связь с N. | |||||||||||
| Даже когда я ссорюсь с N. у меня не возникает желания нарушить верность. |
Таблиця 7.
Види любові за Р. Стернбергом
| № з/п | Опис | Приклад за результатами дослідження п’яти пар |
| Відсутність любові. Відсутність трьох компонентів любові. | - | |
| Приязнь або симпатія. У відносинах є лише компонент інтимності, а компоненти пристрасть та рішення/обов’язок відсутні, між партнерами лише приязнь - комплекс дружніх почуттів. Партнери можуть відчувати близькість, теплоту стосунків, при цьому не маючи пристрасті та довгострокових обов’язків до партнера. Людина відчуває емоційну близькість до партнера, проте партнер не збуджує його/її. | Пара № 1: Анна Л. та Віталій Р. Пара № 2: Олег В. та Тетяна В. | |
| Пристрасна любов. Це кохання з першого погляду, характеризується переживанням пристрасного збудження за відсутності компонентів збудження та рішення/обов’язок. Пристрасть виникає зазвичай моментально за певних умов, а також може моментально зникати. | - | |
| Формальна (вигадана) любов. Виникає внаслідок свідомого рішення партнерів, що один кохає іншого та відданий цим почуттям, за умов відсутності інтимності та пристрасті. Така любов може існувати у застійних відносинах, які тривають протягом багатьох років, через що почуття партнерів втратили фізичний потяг та колишнє емоційне забарвлення. Якщо почуття обов’язку до партнера не є сильним, то така любов зазвичай не має значення. Проте у традиційних суспільствах часто формальна любов є початком стосунків, коли вони розпочинаються з моменту прийняття рішення родичами наречених щодо укладання між ними шлюбу. Такі стосунки можуть еволюціонувати у справжню любов. | Пара № 4: Максим С. та Олена С. (шлюб через незаплановану вагітність Олени С.) | |
| Романтична любов. У ній присутні компоненти пристрасті та інтимності. По суті романтична любов - це приязнь з додаванням ще одного елементу - потягу, який виникає внаслідок фізичного потягу та супутніх йому факторів. Між партнерами є фізичний потяг та глибокий емоційний зв'язок. | - | |
| Дружня любов (любов-побратимство) виникає при наявності компонентів інтимності та рішення/обов’язку. Це тривалі та віддані дружні стосунки, які зазвичай встановлюються між подружжям, коли фізичний потяг (головне джерело пристрасті поступово згасає). | Пара № 5: Ляна С. і Олександр Д. | |
| Фатальна любов. Для неї характерні компоненти «пристрасть» та «рішення/обов’язок» без інтимності. Компонент пристрасті може розвинутися миттєво, проте розвиток інтимності потребує певного часу. Через що існує ймовірність розриву стосунків, які засновані на фатальному коханні, а у випадку необачних шлюбів - ризик розлучення. | - | |
| Ідеальна любоввключає у себе усі три компоненти. Досягнення ідеальної любові ще не гарантує її тривалість, бо формування та збереження такої любові залежить від відносин пари та ситуації, у якій ця любов розвивається та зберігається. | Пара № 3: Олена Д. та Ігор Д. |