Лекція 1.
Керівні документи з організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах України про особливості психолого-педагогічного забезпечення. Зміст психологічних дисциплін які вивчають проблеми навчально-виховного процесу. Психологія навчання. Психологія виховання. Етичні норми психолого-педагогічного забезпечення.
Підготовка фахівців за різними спеціальностями та спеціалізаціями у навчальних закладах Міністерства освіти і науки є і залишається одним з найголовніших завдань держави.
Безумовно, це дає всі підстави для подальшого пошуку шляхів, застосування і удосконалення нових технологій у навчально-виховному процесі.
Традиційно, підготовка фахівців за визначеною спеціалізацією проводилась у відповідності до функціональних обов’язків за відповідними посадами певного інституту, міністерства, відомства.їі не передбачала додаткових засобів та заходів впливу на навчально-виховний процес. Але в останні роки виявляється необхідність, пошуку адекватних засобів психологічного впливу на всі сторони навчально-виховного процесу. Тобто мова йде про психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу.
Актуальність питання полягає у всебічній підготовці випускника (особливо ВНЗ) до виконання організаційно-управлінської, навчально-методичної та професійно-психологічної функцій:
- Організаційно-управлінська професійна функція проявляється в участі фахівців у плануванні роботи, їх умінні враховувати при ньому рекомендації психологів, соціальних педагогів, активом заходів соціально-психологічного забезпечення виконання завдань та рішень керівництва вузами.
- Навчально-методична функція проявляється у навчанні викладацького складу щодо практичного використання соціально-психологічних технологій, засобів та методів психологічного впливу на учнів, студентів. Її реалізація можлива при застосуванні методик соціально-психологічних досліджень в умовах життєдіяльності навчального закладу.
- Професійно-психологічна функція розкривається через професійну орієнтацію, та її складовою професійно-психологічним відбором майбутніх фахівців уже у навчальному закладі.
Досягнення мети психолого-педагогічного забезпечення у сучасних умовах передбачає:
- формування у учнів, студентів, викладачів системи знань про теоретико - мотодологічні засади психології, педагогіки, соціології та їх місце в системі інших дисциплінах;
- формування у учнів, студентів, викладачів наукових знань про особливості особистості учня, динаміку малих груп з метою вірного прогнозування їх діяльності у звичайних та екстремальних умовах;
- виробити у учнів, студентів, викладачів практичні уміння та навички використання знань психології і педагогіки на майбутніх посадах;
- розкрити значення методики соціально-психологічного забезпечення навчально-виховного процесу;
- навчити учнів, студентів, викладачів організації проведення у навчальних закладах досліджень з метою соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності працівників.
Підготовка інженера-педагога передбачає знання:
- Конституції України та законів України “Про освіту”, положеня “Про психологічну службу системи освіти” та інших документів щодо психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу;
- теоретичних та практичних підходів психології, педагогіки щодо вивчення особистості та соціально-психологічних процесів і явищ у студентських колективах;
- соціально-психологічних проблем щодо керування студентськими колективами, попередження конфліктів та їх профілактики і корекції;
- теоретичних і практичних підходів щодо спілкування між учнями, студентами, викладачами та ін.
Випускник навчального закладу повинен уміти:
- організовувати виконання рішень щодо психолого-педагогічного навчально-виховного процесу;
- аналізувати соціально-психологічний стан колективів, знаходити шляхи його покращення;
- організовувати вивчення працівниками основ психології, проведення тренінгів, успішно вирішувати проблеми, що виникають під час діяльності;
- вивчати ділові, моральні та психологічні якості працівників, надавати необхідну психолого-педагогічну допомогу;
- організовувати соціально-психологічну роботу по згуртуванню учніввських колективів, утвердженню моральних норм у взаєминах між ними;
- володіти технікою спілкування у різноманітних ситуаціях, організовувати та особисто проводити соціометричне дослідження (побудова соціограм, розрахунок індексів: статус члена колективу, групової згуртованості, групової єдності, групового розмежування), проводити вивчення структури і рівня розвитку малих груп;
- розробляти загальні та часткові методики, організовувати проведення психопрофілактики і психокорекції негативних явищ у колективах;
- аналізувати й оцінювати характер спілкування між учасниками навчально-виховного процесу;
Зрозуміло, що однієї організації навчальних занять не достатньо для опанування спеціальністю. Тому керуючись Законом України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Положенням про навчальний заклад, а також чинним законодавством, Положенням про психологічну службу в системі освіти України від 03.05.99р. №127 і 922/4215 та поправками від 07.06.01р. №439 і 570/5761 до Положення про психологічну службу в системі освіти України, наказами та розпорядженнями ректора (директора) та іншими чинними нормативно-правовими актами про освіту: нами сформульовано основні напрямки та завдання психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу.
Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу передбачає використання знань з психології, педагогіки, соціології з метою підвищення ефективності навчання і виховання учнів, студентів та викладачів, оволодіння ними спеціальністю й ефективного застосування отриманих знань і навичок у професійній діяльності.
Під психолого-педагогічним забезпеченням підготовки фахівців розуміється комплекс заходів, що забезпечують виявлення, прищеплення та розвиток у майбутнього фахівця якостей, необхідних для оволодіння основами знань і умінь в доцільні терміни навчання, для професійного виконання посадових обов’язків за конкретною спеціальністю. Цьому сприяє вивчення особистісних психологічних і психофізіологічних якостей кандидата на навчання (учнів, студентів та викладачів) оцінка й ефективне використання інтелектуального, творчого потенціалу та методичного досвіду професорсько-викладацького складу з урахуванням рівня розвитку та можливостей навчально-матеріальної бази.
Психолого-педагогічне забезпечення підготовки фахівців спрямоване на досягнення цілі навчання та виховання фахівця, професіонала. Метою навчання та виховання є підготовка справжнього фахівця професіонала з чітко визначеними лідерськими якостями та прагненнями, спроможного успішно діяти у будь-якій обстановці, бути готовими з високою майстерністю керувати окремими підлеглими.
Психолого-педагогічне забезпечення підготовки фахівців призначене для:
- глибокого вивчення та постійного аналізу діяльності професіонала в умовах виконання функціональних обов’язків;
- визначення та формування професійно-важливих якостей фахівця професіонала для виконання обов’язків на відповідних посадах за призначенням;
- створення умов для формування і розвитку лідерських якостей і прагнень;
- визначення змісту та обсягу освіти, рівня розвитку професійно-важливих якостей фахівця професіонала, необхідних для ефективного виконання обов’язків за посадою;
- здійснення об’єктивного відбору кандидатів на навчання та посади у ВНЗ;
- постійного вивчення та аналізу адаптації учнів, студентів та викладачів в умовах навчальної та професійної діяльності;
- супроводження процесу змін і розвитку професійно важливих якостей та наближення їх до рівня, якого вимагають особливості діяльності;
- розробки пропозицій щодо втілення нових методів і методик навчання та виховання;
- проведення аналізу діяльності випускників та визначення термінів якісного оволодіння обов’язками за посадою, враховуючи психофізіологічні можливості учнів, студентів та викладачів;
- визначення економічного доцільного терміну навчання, учнів, студентів та викладачів для забезпечення необхідного рівня підготовки фахівця-професіонала;
- визначення якісних і кількісних показників щодо оцінювання діяльності керівного та викладацького складу;
- створення творчих умов діяльності, а також взаємовідносин у навчальних групах та викладацьких колективах, поліпшення морально-психологічного клімату, зміцнення навчальної та трудової дисципліни з метою загального підвищення якості підготовки фахівців.
У рамках психолого-педагогічного забезпечення підготовки фахівців виконуються такі завдання:
- розробка та надання науково обгрунтованих рекомендацій щодо правил складання професіограм (психограм) з переліком професійно-важливих якостей фахівців відповідних спеціальностей у співпраці з науково-дослідними установами України;
- організація та проведення професійного відбору кандидатів на навчання з метою оцінювання рівня інтелекту, мотивації до професії, професійної спрямованості, придатності, спроможності та можливості, не тільки навчатися у ВНЗ, а й прицювати на подальших посадах;
- періодичне проведення соціологічних і психологічних обстежень учнів, студентів та викладачів з метою визначення та вивчення тенденцій у навчально-виховному процесі, що сприяють або порушують виконання завдань їх підготовки;
- визначення рівня та ступеня розвитку професійно важливих якостей, планування їх поетапного прищеплення майбутньому фахівцю;
- підготовка пропозицій щодо розробки послідовності вивчення дисциплін і розкладу занять виходячи із завдань прищеплення або розвитку професійно важливих якостей фахівців;
- розробка та втілення в навчально-виховний процес педагогічних методів та методик впливу на професійно важливі якості (у тому числі й особисті) з метою розвитку посилення та зміцнення одних (позитивних і необхідних) та зменшення впливу інших (негативних);
- вивчення та аналіз діяльності викладацького складу для розробки рекомендацій щодо втілення у навчально-виховний процес нових методів і методик навчання та виховання;
- відбір кандидатів на вакантні посади керівного, науково-педагогічних працівників, який відповідає вимогам професійної діяльності пов’язаної з підготовкою учнів, студентів та викладачів;
- аналіз наявності, стану та ефективності використання навчально-матеріальної бази і розробка пропозицій щодо її складу і комплектації для виконання цілей навчання і виховання фахівця;
- вивчення та коригування психологічного клімату в навчальних групах, викладацьких колективах і в цілому на факультетах, вузах;
- аналіз відгуків щодо випускників, розробка на цій підставі рекомендацій щодо коригування навчальних планів та програм;
- розробка методичних рекомендацій та наочно-інформаційних матеріалів для організації та проведення професійного консультування учнів, студентів та викладачів;
- підбір, розробка, обґрунтування, експериментальне та практичне використання методик психологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних обстежень учнів, студентів та викладачів;
- розробка інструкцій щодо організації та проведення професійного консультування молоді у закладах освіти і професійно-психологічного відбору молоді на навчання.
Значущість роботи фахівців професійного-психологічного відбору з психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу зумовлюється рядом обставин. По-перше, досить значним відсотком відрахування учнів, студентів з навчальних закладів. Як показує практика, деяка частина учнів, студентів (від 8 до 23 відсотків) не справляється з вимогами навчання і умовами життя у ВНЗ, і їх вимушені відрахувати. Основні причини відрахування мають під собою психологічні підґрунтя:
- не успішність навчання (де особливості інтелектуального розвитку, формування нових і удосконалення раніше застосованих прийомів розумової діяльності мають домінуюче значення); недисциплінованість (де найбільша роль відводиться психологічній адаптації учнів, студентів до нових умов, його соціальній зрілості, системи ставлення особистості до себе і до оточуючих); недостатня стабільність або втрата професійної спрямованості де також домінують соціально-психологічні ознаки. Випадки відрахування учнів, студентів та спостерігаються як на молодших так і на старших курсах. Це свідчить про те, що при існуючій системі професійного психологічного відбору до ВНЗ зараховується певна кількість осіб з недосконалістю психологічних функцій і особистісних якостей, що в процесі навчання справляє негативний вплив на формування цілісної, єдиної і багатогранної структури професійно-важливих якостей ПВЯ майбутнього спеціаліста.
По-друге, це випадки, коли чинники властиві процесу навчання у внз (підвищена інтелектуальна напруженість, вимоги життя, нове соціальне оточення, відрив від батьків та інше.), не сприяли формуванню професійної спрямованості у розвитку ПВЯ, зміцненню здоров’я учнів, студентів.
При наборі кандидатів до ВНЗ є реальна можливість того, що в ряди зарахованих потраплять особи з нестійкою професійною спрямованістю, ознаками емоційної нестабільності недосконалістю вищих психічних функцій, властивих віку. Вказані особливості у більшості зарахованих до ВНЗ добре компенсовані, що дає підставу отримати достатньо високі показники індивідуальних професійних якостей при вступі до ВНЗ. При довготривалому впливі негативних факторів ці індивідуальні прикмети особистості можуть послужити причиною аномалій поведінки, погіршення успішності в навчанні, чи навіть проявив психічних захворювань. Таким чином, у певної категорії осіб, які позитивно витримали випробування професійного психологічного відбору, є в наявності комплекс психологічних факторів ризику. Практика динамічних психологічних обстежень учнів, студентів показує, що особи, які мали всього десятивідсотковий позитивний запас за результатами тестувань в подальшому 21 % випадків поліпшують свої показники в навчанні , в 47% ці показники залишаються на попередньому, серединному рівні, а в 32% має місце їх погіршення. Небажані явища в навчанні і поведінці можуть спостерігатися і в учнів, студентів, які мали позитивний запас за результатами тестувань, що перевищував 10%. Але ймовірність їх виникнення в даному разі значно нижча, тому для поліпшення адаптації учнів, студентів до вимог навчально-професійної діяльності і майбутньої спеціальності необхідна активна участь фахівців професійного відбору ВНЗ. При чому корегуючи психолого-педагогічні заходи з першокурсниками які входять в так звану групу ризику, мають бути диференційованими. Не можна забути і про подальше проведення для всіх учнів, студентів та викладачів заходів щодо зміцнення і розвитку професійної спрямованості, організації розумової праці, виховання здорових відносин у навчальному колективі. Оскільки психолого-педагогічна робота з учнями, студентами та викладачами має бути конкретною за змістом і формою, доцільно орієнтувати її на виховання тих життєвих цілей і потреб, які відіграють позитивну роль у розвитку ПВЯ та особистості загалом. Конкретний зміст діяльності фахівців профвідбору з психолого-психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, включає в себе такі основні напрямки:
- аналіз первинної психологічної інформації, наявної на час зарахування учнів, студентів до ВНЗ. З розвитком програмних засобів і потужностей ПЕОМ стало можливим формувати комплексні бази даних на змінний склад ВНЗ. Це дозволяє враховувати безліч показників, як психологічних тестувань при вступі до ВНЗ, так і динамічних спостережень і обстежень, матеріалів навчання, дисциплінованості, поведінки, проводити різнопланові якісні вибірки, кореляцій показників розрахунки стандартних показників та різні аналітичні дослідження, які мають надзвичайно велику прогностичну цінність, але які практично неможливо провести вручну. Ці дані необхідні насамперед деканатам, співробітникам служби виховної роботи для проведення цілеспрямованого індивідуально-виховного впливу, аналізу причинності зривів у навчанні чи поведінці учнів, студентів. Особливо необхідна інформація з індивідуальних психологічних якостей на осіб, які мають всього 10% запас оцінки індивідуальних психологічних якостей за результатами вступних випробувань;
- проведення комплексного психологічного аналізу причин, які призводять до відрахування учнів, студентів та викладачів з ВНЗ, надання допомоги кервництву у вивченні причин недисциплінованості, неадекватної поведінки з товаришами по навчанню, зниження професійної мотивації, а також суїцидних випадків, антисоціальних і протиправних порушень з боку деякої категорії учнів, студентів та викладачів. Це необхідно для подальшої розробки рекомендацій з поліпшення професійного відбору і навчально-виховної роботи у ВНЗ;
здійснення постійного динамічного контролю за учнями, студентами та викладачами, особливо 1-2 курсів, які мають ті чи інші специфічні прикмети особистості, які в процесі навчання можуть привести до виникнення дезадапційних станів. Динамічний психологічний контроль бажано здійснювати в першу чергу учнів, студентів та викладачів, які мають відносно низькі показники профвідбору;
- розробку прийомів психологічної корекції поведінки і діяльності учнів, студентів та викладачів. Ця робота має бути предметною і комплексною. Фахівцям профвідбору спільно з викладацьким складом необхідно взяти участь у розробці конкретних пропозицій щодо розвитку професійно важливих психічних функцій і якостей особистості, використовуючи при цьому спеціальні вправи для розвитку пам’яті, уваги, логічного і образного мислення, заняття з розвитку раціональних способів опрацювання навчального матеріалу; прийоми формування командирських, педагогічних і спеціальних здібностей, ділові ігри, а також проблемні ситуації на лекціях чи семінарських заняттях. Велике практичне значення можуть мати психотерапевтичні бесіди;
- участь фахівців профвідбору в розробці пропозицій щодо комплектування навчальних груп з урахуванням психологічної сумісності. Виявлено, наприклад, що в раціонально укомплектованих навчальних колективах вищий рівень задоволеності навчанням, відповідальності за особисту і загальну справи, згуртованість та взаємовиручка в колективі;
- розробка рекомендацій щодо призначення окремих студентів на посади старости групи, а також навчання їх основам психології управління малими групами;
- проведення комплексів психодіагностичних досліджень тенденцій в розвитку особистості учнів, студентів та викладачів, в першу чергу професійно важливих якостей. Систематизація основних якостей майбутнього фахівця, які мають бути сформовані за період навчання у ВНЗ, знаходження психологічних критеріїв формування вказаних якостей;
- проведення групових психологічних обстежень для з’ясування рівня розвитку навчальних колективів (груп) як цілісних утворень, провідних тенденцій їх соціально-психологічного розвитку і виявлення негативних сторін в психологічному кліматі даної групи. Розробка рекомендацій щодо оптимізації структури між особистісних відносин „по вертикалі» і „по горизонталі»;
- проведення консультацій керівництва факультетів, курсів, а також професорсько-викладацького складу щодо методики індивідуального підходу в навчанні і вихованні учнів, студентів та викладачів, психологічного аналізу особи в критичній ситуації, психології управління людьми та інших психолого-педагогічних питань;
- надання допомоги в урахуванні психологічних аспектів при розробці проблемних лекцій, семінарських і практичних занять з учнів, студентів та викладачів;
- проведення психологічної експертизи навчальних планів і програм, відповідності їх фактичної насиченості реальним психологічним можливостям реалізації учнів, студентів та викладачів;
- надання рекомендацій щодо урахування психологічних критеріїв при конструюванні технічних засобів навчання з метою розвитку ПВЯ учнів, студентів та викладачів, закріплення їх робочих навичок, особливо у сфері прийняття рішень в напруженій, складній ситуації;
- проведення індивідуальних і колективних консультацій учнів, студентів та викладачів з різних питань, пов’язаних з адаптацією до нових умов життя і діяльності;
- проведення лекцій, семінарів і практичних занять з безпосередніми вихователями учнів, студентів та викладачів з різних питань психології особистості, перевірки її;
- професійної придатності, психології спілкування і діяльності у колективі, психології управління людьми, а також наукової організації праці і тренування психічних функцій;
- забезпечення функціонування системи психологічного забезпечення діяльності керівників всіх рівнів, яка включає в себе створення умов ефективної адаптації молодих фахівців, психологічну корекцію їх функціонального стану відповідно до вимог педагогічної діяльності, оптимізацію стильових особливостей їх діяльності та психологічне забезпечення ефективної індивідуальної роботи з учнями, студентами та викладачами;
- забезпечення функціонування системи психологічного забезпечення діяльності науково-педагогічних працівників, яка включає в себе психологічне вивчення особистості викладача при первинному призначенні на посаду, психологічну корекцію функціонального стану викладача у відповідності з вимогами педагогічного процесу, оптимізацію індивідуальних стильових особливостей діяльності, та психологічне забезпечення заходів з атестації науково-викладацьких кадрів;
участь у складанні випускної атестації на учнів, студентів, а також подання керівництву ВНЗ пропозицій стосовно більш раціонального розподілу випускників на первинні посаді з врахуванням їх індивідуально- психологічних якостей:
- проведення психологічного аналізу відгуків про якість роботи випускників ВНЗ на виробництві з подальшою корекцією системи професійного психологічного відбору кандидатів на навчання і психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу під час навчання.
При здійсненні комплексного підходу до вирішення завдань професійного психологічного відбору необхідно оцінити ефективність цієї роботи. Досі не вироблений єдиний інтегральний показник цієї оцінки, який потребує нових підходів, зокрема, з точки зору ефективності профвідбору загалом. Тому серед багатьох існуючих методів оцінки ефективності заходів профвідбору і психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу доцільно визначити ряд напрямків, які в якісному плані, і при детальному науковому проробленні, і в кількісному вираженні обґрунтовують потребу у відповідній оцінці.
По-перше, це стійке усвідомлення професійне спрямування особистості, внутрішня потреба в досягненні більш високого рівня професійної майстерності і загального кругозору, прагнення до самовдосконалення, зрілий світогляд, високі ідеали, адекватна поведінка, включення відрахувань з ВНЗ через недисциплінованість і небажання навчатися.
По-друге висока успішність, відсутність врахувань за неуспішне навчання, міцно сформовані навики і вміння зі спеціальності, здатність реалізувати професійні знання в екстремальних ситуаціях, розвиток здатності до вольового самоконтролю і навички наукової організації власної праці і праці підлеглих, розвинуте вміння керувати колективом.
По-третє розвинути професійно-важливі якості (емоційно-вольові, особливості уваги, пам’яті, мислення, моторики, особисті якості), достатньо вражена компенсація можливих відхилень в психофізіологічній структурі особистості.
По-четверте, стійкий індивідуальний стиль діяльності в залежності від темпераменту, здібностей і характеру особистості.
По-п’яте, психологічна готовність до реальної діяльності за спеціальністю, зрілість особистості молодого спеціаліста, відсутність ознак нервово-психічної нестійкості.
Для успішного виконання заходів з психологічного забезпечення навчально-виховного процесу під час всього періоду навчання у ВНЗ необхідно використати весь арсенал методичних прийомів психодіагностики. До нього відносяться такі методи: аналіз документів, вивчення результатів, практичної і навчальної діяльності учнів, студентів та викладачів, цілеспрямоване спостереження, бесіда як за учнями, студентами, так і з професорсько-викладацьким складом, товаришами по навчанню і службі, анкетування, також експериментально-психологічне обстеження учнів, студентів та викладачів з використанням перевірених та інформативних психологічних методик. При підборі методичних прийомів для контролю за динамікою психічного розвитку особистості або групі учнів, студентів та викладачів, аналізу причин неадекватної поведінки учнів, студентів та викладачів необхідно виходити з можливостей конкретного методу, знання, комплексу професійно-важливих якостей особистості, кінцевої мети дослідження, вміло ставлячи при цьому кількісний і якісний аналіз результатів психологічного вивчення конкретної особистості.
Необхідними умовами успішної роботи з психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу учнів, студентів та викладачів є:
- постійне вивчення психологічних особливостей діяльності спеціалістів, виявлення найбільш важливих елементів, етапів їх праці, складання повних професіограм та психограм основних спеціальностей за профілем ВНЗ, визначення комплексу професійно важливих якостей і можливостей розвитку і закріплення цих якостей в процесі навчання у ВНЗ;
- збір і систематизація показників успішності навчання (теоретичного і практичного) для подальшого зіставлення цих даних з результатами первинного психологічного відбору;
- розробка прийнятних для практики навчання і виховання учнів, студентів та викладачів даного ВНЗ пропозицій з удосконалення професійної орієнтації молоді, професійного відбору до ВНЗ та виховного впливу на учнів, студентів та викладачів;
- участь в науково-дослідних роботах, консультації осіб, зацікавлених в обміні досвідом психологічних досліджень у ВНЗ, розробка теоретичних основ і методичних прийомів психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу учнів, студентів та викладачів протягом всього їх навчання (а по змозі і на початковому етапі їх професійного становлення на виробництві);
- правильне і єдине розуміння як спеціалістами, які безпосередньо проводять роботу з професійного психологічного відбору і психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу, а також і керівництвом ВНЗ важливості завдань щодо зміцнення професійної готовності до майбутньої діяльності випускників.
Незважаючи на те, що в діяльності структур професійного психологічного відбору значний акцент зроблено на безпосередніх заходах з пофесійної орієнтації молоді та професійному відборі найбільш достойних кандидатів на навчання, необхідно зрозуміти, що безпосередній відбір до ВНЗ не може повністю вирішити питання оптимізації якості навчання фахівців. Професійний відбір ефективний лише в структурі системи заходів психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Успіх у цій сфері може бути досягнутий лише в результаті комплексного підходу до аналізу явищ, практичної діяльності застосовуваних методів, науковості рекомендацій, чіткого бачення мети своєї діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР « Про освіту» від 23.03.1996р.
2. Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р.
3. Державна національна програма „Освіта”. Україна XXI століття. – К.: „Райдуга”,1994. – 61 с.
4. Про розроблення державних стандартів вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 7.08.1998р. № 1247.
5. Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту): Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1998р. № 65.
6. Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.97р. № 507.
7. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти / Уклад.: В.Л.Петренко // Інформаційний вісник „Вища освіта” – 2003. - № 10.– с.5-82.
8. Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної та економічної освіти та освіти з безпеки життя і діяльності людини й охорони праці // Інформаційний вісник „Вища освіта”. – 2003. - № 11. – с.3-55.
9. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців // Інформаційний вісник „Вища освіта”. – 2004. - № 13. – с.12-15.
10. Вища освіта в Україні і Болонський процес. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2003. – 40с.
11. Артюх С.Ф. Професійне навчання. Електротехніка. – Харків, 1998. – 148с.
12. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. – Харьков: «Издательство «Штрих», 2003. – 478 с.
13. Кузьміч О.К., Романенко В.П., Артюх С.Ф. Вступ до фаху інженера-педагога гірничого профілю. – Луганськ: Книжковий світ, 2004. – 220с.
14. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 468 с.Жизненный путь личности / Под ред. Л.В.Сохань. – К.: Наукова думка, 1987. – 280 с.
15. Життєві кризи особистості: У 2-х ч. / За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков. – К.: ІЗМН, 1998. – Ч. 1. – 356 с.; Ч. 2. – 568 с.
16. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.
17. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Основи психології: опорні конспекти, схеми, методики. – К.: Здоров’я, 2002. – 306 с.
18. Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. – К.: ІНКОС, 2002. – 272 с.
19. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000. – 144 с.
20. Психологія: Підручник / За заг. ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
21. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. – К.: Либідь, 1991. – 189 с.
22. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 301 с.
23. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 1995. – 304 с.
24. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. – 216 с.
25. Уткин Э.А. Конфликтология: Теория и практика.–М.: Экмос, 1998.– 260 с.
26. Ягупов В.В. Педагогіка. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.
27. Фіцула М.М. Педагогіка /навч. посібник. – К.: Академія, 2000, - 544с.школа, 1995.